вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
06.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4166/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменорса" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про визнання недійсними умов договору та повернення безпідставно набутих коштів
Представники:
від позивача: Калінський С.В.;
від відповідача: не з'явився.
Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменорса", в якій просить:
- визнати недійсними пункти 1.1 та 3.1 договору №61-К-23 від 31.03.2023 (зі змінами) у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, укладеного між Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каменорса";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменорса" на користь Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" 6266230,86грн безпідставно набутих коштів по договору №61-К-23 від 31.03.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані включенням до ціни, зазначеної в пунктах 1.1 та 3.1 договору №61-К-23 від 31.03.2023, суми податку на додану вартість всупереч нормам підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в зв'язку з чим, сплачені кошти у сумі 6266230,86грн є безпідставно набутими відповідачем.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.08.2025.
04.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 відкладено підготовче засідання на 16.09.2025.
10.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 відкладено підготовче засідання на 30.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.10.2025.
У судове засідання 21.10.2025 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 відкладено розгляд справи по суті на 06.11.2025.
У судове засідання 06.11.2025 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач не надав відзив на позов.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялися ухвали суду від 01.08.2025 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі), 28.08.2025, 16.09.2025, 30.09.2025 та 21.10.2025 в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 5, 18, 27, 35 том 2).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Враховуючи дату доставлення ухвали суду від 01.08.2025 - 02.08.2025, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 18.08.2025 (17.08.2025 - вихідний день) включно.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску строку суду також не повідомлено.
Станом на 06.11.2025 відповідач не надав до суду відзив на позов.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
У судовому засіданні 06.11.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (далі - позивач, покупець) через авторизований електронний майданчик (електронну систему PROZORRO) було розміщено оголошення (UA-2021-08-04-001064-c) про проведення процедури закупівлі - відкриті торги (за рамковою угодою) "ДК021-2015: 15420000-8" Рафіновані олії та жири (олія соняшникова рафінована бутильована) в кількості 3098200кг, строк поставки до 15.12.2024, очікувана вартість предмета закупівлі 202117020,00грн з ПДВ.
Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій UA-2021-08-04-001064-c (дата розкриття тендерної пропозиції 21.12.2021), інформація щодо ціни тендерної пропозиції до початку аукціону та після закінчення аукціону, у тому числі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кариота" (теперішня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каменорса") (далі - відповідач, постачальник, продавець) 201878712,00грн з ПДВ.
За наслідками проведення торгів між Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" та постачальниками товару, зокрема, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кариота" було укладено рамкову угоду №2-К-22 від 14.01.2022 (далі - рамкова угода).
Відповідно до пункту 1.1 рамкової угоди предметом угоди для цілей Закону України «Про публічні закупівлі» є олія соняшникова рафінована бутильована (закупівля код CPV згідно ДК 021-2015: 15420000-8 - Рафіновані олії та жири (далі - товар).
Змістом пунктів 2.1 та 2.2 рамкової угоди визначено, що договір про закупівлю укладається між покупцем та постачальником, що пройшов відбір. Відбір на укладання договору про закупівлю може проводитись покупцем в межах орієнтовного обсягу закупівлі товару, зазначеного в додатку №1 до цієї угоди. Для проведення відбору, постачальникам, що підписали цю угоду, надсилається запрошення подати пропозиції щодо укладення договору про закупівлю за рамковою угодою.
Згідно з пунктом 2.5 рамкової угоди критерієм оцінки пропозицій учасників є ціна.
Приписами пункту 3.2 рамкової угоди визначено, що договір про закупівлю укладається за формою, визначеною в додатку №2 до цієї угоди. Всі істотні умови договору про закупівлю визначені у додатку №2 до цієї угоди, окрім умов щодо конкретного обсягу поставки, умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю, та ціни за одиницю товару, а також умов про загальну ціну договору про закупівлю, які визначаються на підставі запрошення покупця подати пропозиції щодо укладання договору про закупівлю та на підставі пропозиції постачальника-переможця сформованої за результатами відбору.
Угода набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2024 включно. Угода вважається укладеною у разі її підписання не менше ніж трьома постачальниками (пункт 5.1 рамкової угоди).
Рамкова угода підписана сторонами та скріплена печатками без зауважень та заперечень до неї.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що рамкова угода визнавалася недійсною в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію рамкової угоди. Відтак, рамкова угода №2-К-22 від 14.01.2022 була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
Між сторонами підписано технічну специфікацію (додаток №1) (а.с. 13 том 1), відповідно до умов якої сторони визначили найменування товару, вимоги до якості, технічні вимоги до товару та орієнтовну кількість товару.
Додатком №2 до рамкової угоди визначено проєкт договору про закупівлю, яким передбачено здійснити продавцем продаж та відвантаження товару по ціні за одиницю виміру товару з ПДВ, тарою і транспортними витратами, загальною сумою вартості товару з ПДВ, тарою і транспортними витратами.
Умовами проєкту договору про закупівлю (пункт 3.1 проєкту договору) визначено, що ціна цього договору визначена з ПДВ. Ціна договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару.
Крім того, пунктом 11.1 проєкту договору про закупівлю передбачено, що умови цього договору не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків, передбачених законодавством про здійснення публічних закупівель.
Додатком №3 до рамкової угоди сторони визначили орієнтовні місця поставки товару, який планується до постачання.
Додатки №№ 1, 2, 3 підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до них.
Згідно із звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2023-03-22-002021-a (дата формування 04.04.2023) ДК021-2015: 15420000-8 Рафіновані олії та жири (олія соняшникова рафінована бутильована закупівля товару в кількості 577001,0кг до 15.06.2023, ціна пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Кариота" (теперішня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каменорса") до початку та після закінчення аукціону 37597385,16грн, у тому числі ПДВ 6266230,86грн.
Таким чином, за результатами відбору зазначеної рамкової угоди №2-К-22 від 14.01.2022 між Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кариота" (теперішня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каменорса") укладено договір №61-К-23 від 31.03.2023 (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов'язується у 2023 році продати і відвантажити ДК 021-2015: 15420000-8 Рафіновані олії та жири (олія соняшникова рафінована бутильована) (далі - товар) в обсязі та асортименті згідно з рознарядками покупця відповідно до його потреби, а покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно з умовами цього договору, а саме:
- олія соняшникова рафінована бутильована в кількості 577001,00кг по ціні 65,16грн з ПДВ, тарою і транспортними витратами на загальну суму 37597385,16грн з ПДВ, тарою і транспортними витратами.
Згідно з пунктом 3.1 договору ціна договору становить 37597385,16грн, у тому числі ПДВ 6266230,86грн. Ціна договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару.
Пунктом 5.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями протягом дії цього договору до виданих покупцем рознарядок, які покупець вручає представнику продавця. Продавець повинен здійснити поставку товару у повному обсязі включно до15.06.2023.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 (пункт 10.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №61-К-23 від 31.03.2023 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
31.03.2023 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору, якою, зокрема, виклали в новій редакції пункт 1.1 договору:
"1.1 Продавець зобов'язується у 2023 році продати і відвантажити ДК 021-2015:15420000-8 Рафіновані олії та жири (олія соняшникова рафінована бутильована) (далі - товар) в обсязі та асортименті згідно з рознарядками покупця відповідно до його потреби, а покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно з умовами цього договору: олія соняшникова рафінована бутильована в кількості 577001,00кг по ціні 65,16грн, тарою і транспортними витратами на загальну суму 37597385,16грн, тарою і транспортними витратами ";
та пункт 3.1 договору: "3.1 Ціна цього договору становить 37597385 (тридцять сім мільйонів п'ятсот дев'яносто сім тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень 16 копійок, у тому числі обов'язкові податки та збори. Ціна договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару".
На виконання умов договору відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар загальною вартістю 37597385,16грн без ПДВ, що підтверджується видатковими накладними та відповідними актами приймання (а.с. 80-207 том 1).
Надалі позивачем здійснено оплату поставленого товару, що підтверджується платіжними інструкціями на суму 37597385,16грн (а.с. 208 - зворотній аркуш 249 том 1).
У свою чергу, Державною аудиторською службою України проведено ревізію закупівлі - відкриті торги з особливостями на закупівлю послуг код CPV згідно ДК 021-2015: 15420000-8 Рафіновані олії та жири (олія соняшникова рафінована бутильована). Згідно із зазначеним в акті ревізії листом ДПС №42/5/99-00-12-01-03-05 від 03.01.2025 за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС Товариство з обмеженою відповідальністю "Кариота" (код ЄДРПОУ 40114864) - дата реєстрації платником ПДВ 01.06.2017, період перебування на загальній системі оподаткування з 01.01.2022 по 01.06.2022 та з 01.08.2023 по 30.09.2024, платник спрощеної системи оподаткування 3 групи єдиного податку зі ставкою єдиного податку 2% з 02.06.2022 по 31.07.2023, дата анулювання реєстрації платника спрощеної системи оподаткування 31.07.2023, зміна найменування юридичної особи - 11.11.2024.
У висновку зазначеного акту ревізії вказано, що враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кариота" повідомило Генеральну дирекцію ДКВС України про перехід на спрощену систему оподаткування 3 групи платника єдиного податку зі ставкою єдиного податку у розмірі 2% доходу, Генеральною дирекцією ДКВС України, в особі начальника Стеценка Ю.В., з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кариота", в особі директора Асланової Г.П., укладено договір №61-К-23 від 31.03.2023, із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 31.03.2023, не зменшивши ціну товару (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) та, відповідно, загальну суму вартості товару за договором на 6266230,86грн (ПДВ у розмірі 20% від суми договору 37597385,16грн), чим порушено частину першу статті 193 Господарського кодексу України, частину першу статті 526, статті 629 Цивільного кодексу України, пункт 5 частини п'ятої статті 41 України "Про публічні закупівлі" № 922-VII від 25.12.2015, із змінами, пункт 5 розділу VII "Особливості укладання та виконання договорів про закупівлю за рамковими угодами" Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладання, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1372 від 15.09.2017, із змінами, пункт 3.2 договору від 31.03.2023 № 61-К-23, із змінами, що призвело до витрат державного бюджету на 6266230,86грн, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено претензію №ГД ДКВС-961/3 ГД/2025 від 14.03.2025. Однак, на момент звернення до суду з позовною заявою, вимоги не задоволені та заборгованість відповідачем не погашена (а.с. 35-37 том 1).
Як стверджує позивач, з огляду на помилкове включення суми ПДВ до ціни договору та набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Каменорса", як платником спрощеної системи оподаткування 3 групи зі ставкою єдиного податку 2%, грошових коштів в розмірі суми ПДВ - 6266230,86грн, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визнати недійсними пункти 1.1 та 3.1 договору (зі змінами) в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість та стягнути з відповідача 6266230,86грн безпідставно набутих коштів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята статті 203 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Згідно з вимогами підпунктів а) і б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
Датою виникнення податкових зобов'язань зі сплати ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, перелічених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Виходячи з наведеного, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.
Зазначене узгоджується з позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2023 у справі №910/59/22, а також у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.
Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
Таким чином, станом на момент укладення договору (31.03.2023) відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування 3 групи зі ставкою єдиного податку 2%, що підтверджується листом ДПС України №42/5/99-00-12-01-03-05 від 03.01.2025, про що зазначено в акті ревізії №000800-21/4 від 20.01.2025 (а.с. 24-34 том 1). Відповідач був платником податків спрощеної системи оподаткування 3 групи зі ставкою єдиного податку 2% у період з 02.06.2022 по 31.07.2023, а відтак не був платником ПДВ.
Позивач зазначає, що відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 21.12.2021 (UA-2021-08-04-001064-c) ціна тендерної пропозиції Товариства з обмеженою пропозицією "Кариота" складає 201878712,0грн з ПДВ.
Водночас, позивачем не надано суду копії тендерної пропозиції відповідача щодо торгів UA-2021-08-04-001064-c.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 у справі №904/7757/25 встановлено наступне.
Листом №206/01/617/11 від 01.04.2025 Державне підприємство "Прозоро" надало роз'яснення, що відповідно до технічної реалізації у Системі при поданні тендерної пропозиції в учасника відсутня технічна можливість обрати показник з/без ПДВ та, відповідно, інформація про ПДВ в пропозиції учасника буде відображатись згідно даних, які вказав замовник, оскільки Система враховує лише показник ПДВ, вказаний замовником при створенні оголошення.
Так, як в матеріалах справи даний лист не наданий сторонами, суд враховує обставини встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 у справі №910/7757/25.
Судом враховано, що при укладенні договору сторонами було вказано, що вартість товару включає ПДВ, тобто фактично укладено договір, умови якого не відрізняються від умов тендерної документації, що відповідає приписам частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Натомість, 31.03.2023 продавець та покупець підписали додаткову угоду №1 до договору якою, зокрема, викладено в новій редакції пункти 1.1 та 3.1 договору. Сторони погодили, що ціна договору становить 37597385,16грн, у тому числі обов'язкові податки та збори. Ціна договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару.
Отже, позивачем було погоджено внесення змін до оспорюваних пунктів договору без зміни ціни договору.
Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, що підтверджують факт поставки товару за договором, не містять вказівок про включення суми ПДВ до вартості товару.
Здійснюючи оплату поставленого товару, позивачем в призначенні кожного з платежів вказано "без ПДВ".
Відтак позивачем не доведено факту включення до ціни договору (зі змінами) розміру ПДВ відповідачем, який не був платником ПДВ. За таких обставин відсутні й підстави для визнання недійсними пунктів 1.1 та 3.1 договору (зі змінами) в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість.
Враховуючи необхідність відмови в задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 1.1 та 3.1 договору (зі змінами) в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову і в частині стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 6266230,86грн, оскільки вказані кошти було сплачено за договором, а тому у відповідача, в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, були правові підстави для набуття зазначених коштів.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні з позовом до суду через систему "Електронний суд", позивач сплатив судовий збір в розмірі 97021,46грн згідно з платіжною інструкцією №431 від 21.03.2025, замість 77617,17грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 19404,29грн (а.с. 8 том 1).
10.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи викладене, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 19404,29грн підлягає поверненню із Державного бюджету України.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на позивача.
Керуючись статтями. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменорса" про визнання недійсними пункти 1.1 та 3.1 договору №61-К-23 від 31.03.2023 (зі змінами) у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, укладеного між Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каменорса", та стягнення 6266230,86грн безпідставно набутих коштів по договору №61-К-23 від 31.03.2023.
Повернути Державній установі "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115, номер рахунку UA458201720343140001000099332 в Державній казначейській службі України м. Києва, код ЄДРПОУ 41220556, код банку 820172) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 19404,29грн, сплачений у складі судового збору в розмірі 97021,46грн згідно з платіжною інструкцією №431 від 21.03.2025, про що постановити ухвалу.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 17.11.2025.
Суддя В.О. Татарчук