03 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/3528/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.
за участю секретаря судового засідання Семченко Ю.О.,
від Стягувача: - адвокат Качмар В.О.
від Боржника та Виконавця: - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимира Анатолійовича м.Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №922/3528/23
за позовом ОСОБА_1 , м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Пак", м.Харків
про стягнення 1'989'761,18 грн
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/3528/23 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Пак» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1.989.761,18 грн, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 29 846,41 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1342 грн.
Господарським судом Харківської області 09.04.2024 видано наказ на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/3528/23.
Фізична особа ОСОБА_1(далі - Стягувач) звернувся до Господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця (вх.17990 від 05.08.2025), в якій просив:
1. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича, яка полягає:
- в ухиленні від розгляду клопотання від 13.06.2025 у виконавчому провадженні від 17.06.2024 № НОМЕР_1;
- в ухиленні від розгляду клопотання від 15.07.2025 у виконавчому провадженні від 17.06.2024 № НОМЕР_1;
- в ухиленні від вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень;
- в ухиленні від вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо звернення стягнення на майно боржника;
- в ухиленні від надання стягувачу ОСОБА_1 відомостей про стан виконавчого провадження та про вжиті приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Шинделем Володимиром Анатолійовичем заходи, спрямовані на ефективне та своєчасне виконання рішення суду, які призвели до на ефективного та своєчасного виконання рішення суду.
2. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича усунути порушення, вчинені приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Шинделем Володимиром Анатолійовичем.
3. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича розглянути клопотання від 13.06.2025 у виконавчому провадженні від 17.06.2024 № НОМЕР_1 та повідомити про результати розгляду такого клопотання.
4. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича розглянути клопотання від 15.07.2025 у виконавчому провадженні від 17.06.2024 № НОМЕР_1 та повідомити про результати розгляду такого клопотання.
5. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича вжити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ПАК».
Зазначена скарга обґрунтована безпідставним ухиленням Виконавця від вчинення виконавчих дій, а відсутність реакції на подані Стягувачем клопотання, свідчить про неправомірну бездіяльність, яка порушує право Стягувача на ефективне виконання судового рішення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2025 задоволено зазначену скаргу Стягувача, встановлено бездіяльність Виконавця з травня 2025 року, оскільки він безпідставно не вживає необхідних та ефективних заходів, спрямованих на оцінку майна Боржника та на звернення стягнення на його майно.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійович м.Харків звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (далі-Виконавець), в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №922/3528/23 повністю і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1.
В обґрунтування поданої скарги Виконавець посилався на неотримання ним будь- яких повідомлень з електронної адреси представника стягувача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в період часу з 13.06.2025 по 09.09.2025, а отже й вони не могли бути ним розглянуті.
Виконавець вважав, що в даному випадку бездіяльність не має ознак неправомірної, а інші вимоги скарги є похідними від основних вимог, тому також є безпідставними.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2025 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, розгляд справи призначено на 06.10.2025 о 13:00.
Від Стягувача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду -без змін. Зокрема, зазначав, що Виконавець за відсутності законних підстав з травня 2025 року не вживає необхідних та ефективних заходів, спрямованих на оцінку майна Боржника та на звернення стягнення на майно Боржника, а подана апеляційна скарга не містить спростування мотивів поданої ним скарги, як і не містить спростування обставин, які були встановлені місцевим господарським судом.
Також у поданому відзиві Стягувачем заявлено клопотання про витребування у провайдера відомостей щодо фактичного надсилання ним та отримання Виконавцем повідомлення електронною поштою від 13.06.2025 та 15.07.2025, оскільки заперечення з приводу отримання клопотань Виконавцем заявлено лише в судовому засіданні під час розгляду скарги судом першої інстанції, отже він не міг вчасно подати докази безпідставності заперечень Виконавця, а на наступне самостійне звернення до провайдера Стягувач отримав відмову за мотивами конфіденційності такої інформації.
Приватний виконавець підтримав доводи заявленої апеляційної скарги, просив скаусвати ухвалу суду першої інстанції.
Представник Стягувача заперечував проти доводів апеляційної скарги, ухвалу суду просив залишити без змін.
Ухвалою судової колгеії від 06.10.2025 оголошено перерву до 03.11.2025 о 12:15 у звзязку із задоволенням клопотання Стягувача щодо витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" відомостей про фактичне надсилання 13.06.2025 та 15.07.2025 повідомлень з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_1» на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки про заперечення обставини отримання відповідних клопотань Виконавцем було заявлено тільки в судовому засіданні під час розгляду скарги в суді першої інстанції, отже Стягувач був позбавлений вчасно подати докази щодо таких заперечень Виконавця.
Зазначена Стягувачем обставина визнана судовою колегією такою, що згідно з вимогами ч.3 ст.269 ГПК України унеможливлює заявляння відповідного клопотання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від Стягувача.
На адресу Східного апеляційного господарського суду 27.10.2025 від ТОВ «Укрнет» надійшов лист №753/01/01-08 від 22.10.2025 за змістом якого суду повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації через технічну та правову неможливість доступу до електронних скриньок користувачів.
У судовому засіданні 03.11.2025 представник Стягувача підтримав свої заперечення проти доводів апеляційної скарги.
Від Виконаця надійшло клопотання, в якому він просив розглянути справу без його участі, також просив долучити до матеріалів справи копії постанови приватного виконавця у НОМЕР_2 від 31.10.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду у даній справі, а також ухвали Господарського суду Харківської області від 21.10.25 про відкриття провадження у справі №922/3636/25 про банкрутство ТОВ «РОЯЛ ПАК» (Боржник у справі), введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Судова колегія зазначає, що оскільки зазначені докази не існували на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.269 ГПК України відсутні підстави до їх долучення до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, отже вони не беруться до уваги судовою колегією під час розгляду апеляційної скарги Виконавця на окаржувану ухвалу суду першої інстанції.
Боржник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, отже судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності, оскільки він не скористався правом участі у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з приписами частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В силу частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У пункті 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За приписами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
В силу ч.1 ст.19 Закону сторони виконавчого провадження мають право надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання.
Статтею 32 Закону передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Суд першої інстанції визнав встановленими такі обставини:
-перебування з 17.06.2024 наказу у даній справі №922/3528/23 на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича (далі - Виконавець), що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2024 (виконавче провадження НОМЕР_3);
-надсилання 13.06.2025 представником Стягувача до Виконавця повідомлення про невідповідність балансової вартості майна Боржника, документальне підтвердження якого міститься у матеріалах відповідних судових справ, зокрема у справі №922/1694/23, в Господарському суді Харківської області, протоколі інвентаризаційної комісії від 01.05.2023.
Через наявність у Стягувача підстав вважати подання відповідальною особою завідомо неправдивих відомостей у поданій декларації про доходи та майно боржника юридичної особи від 24.03.2025 та у складеному особою офіційному листі від 30.05.2025,
Стягувач просив Виконавця:
1) долучити до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 дане повідомлення та копію Протоколу інвентаризаційної комісії від 01.05.2023;
2) вжити всіх передбачених законодавством заходів, необхідних для виявлення майна, яке на законних підставах належить Товариству з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ПАК»;
3) одержати у ТОВ «РОЯЛ ПАК» докази, які підтверджують права ТОВ «РОЯЛ ПАК» на рухоме майно, яке вказане у Декларації про доходи та майно боржника юридичної особи від 24.03.2025 та у офіційному листі від 30.05.2025;
4) одержати у особи Андренка Бориса Юхимовича докази, які підтверджують права ТОВ «РОЯЛ ПАК» на рухоме майно, яке вказане у складеній особою Андренком Б.Ю.
Декларації про доходи та майно боржника юридичної особи від 24.03.2025 та у складеному особою Андренком Б.Ю. офіційному листі від 30.05.2025;
Зазначене клопотання від 13.06.2025 було направлене з електронної пошти представника Стягувача «lawyer slava@ukr.net» на належну Виконавцю електронну адресу «ІНФОРМАЦІЯ_2» (згідно відомостей, що наявні в Єдиному реєстрі приватних виконавців України), що підтверджується матеріалами справи.
Станом на час розгляду скарги в суді першої інстанції, клопотання представника Стягувача від 13.06.2025 не було розглянуто Виконавцем.
Крім того, 15.07.2025 представник Стягувача подав до Виконавця клопотання, в якому просив Виконавця:
1) долучити до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 (з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 09.04.2024 від 13.03.2024) докази продажу майна «екструдер плівковий, модель MSD45-500» та «промислова машина флексографічного друку YTA-2800» від ТОВ «РОЯЛ ПАК» до ТОВ «ВТОРПОЛІМЕР 2020» у травні 2022 року, а саме:
- копію видаткової накладної № 42 від 06.05.2022 (348 450,00 грн);
- копію видаткової накладної № 43 від 06.05.2022 (289 152,00 грн).
2) надати Стягувачу (на електронну пошту lawyerslava@ukr.net) у письмовій формі детальні відомості про стан примусового виконання приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійович рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі № 922/3528/23 (наказ Господарського суду Харківської області від 09.04.2024 від 13.03.2024) за період часу з 17.06.2024 до 15.07.2025;
3) надати Стягувачу (на електронну пошту lawyerslava@ukr.net) у письмовій формі детальні відомості про дії (заходи), які були виконані (вжиті) приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійович в період часу з 17.06.2024 і які призвели до ефективного та своєчасного виконання наказу Господарського суду Харківської області від 09.04.2024 № 922/3528/23;
4) надати Стягувачу (на електронну пошту lawyerslava@ukr.net) у письмовій формі детальні відомості про календарну дату та час проведення приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійович опису належного ТОВ «РОЯЛ ПАК» нерухомого майна;
5) надати Стягувачу (на електронну пошту lawyerslava@ukr.net) у письмовій формі детальні відомості про календарну дату та час прийняття приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійович постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
6) надати Стягувачу (на електронну пошту lawyerslava@ukr.net) належним чином засвідчену копію постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійович про призначення суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Зазначене клопотання від 15.07.2025 було направлене з електронної пошти представника Стягувача «lawyer slava@ukr.net» на належну Виконавцю електронну адресу «ІНФОРМАЦІЯ_2» (згідно відомостей, що наявні в Єдиному реєстрі приватних виконавців України), що підтверджується матеріалами справи.
Станом на час розгляду скарги, клопотання представника Стягувача від 15.07.2025 не було розглянуто Виконавцем.
Підставою до скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції Виконавець зазначає про неотримання вказаних вище клопотань Стягувача, що не було досліджено судом першої інстанції.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Зважаючи на норми статті 19 Конституції України та статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець (приватний/державний) повинен вчиняти виконавчі дії не лише із дотриманням цього Закону, а й відповідно до інших нормативно-правових актів, додержання яких є обов'язковим при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
При розгляді даної справи, сторонам надано можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки, а також довести свої заперечення відповідними доказами.
Стверджуючи про неотримання відповідних клопотань на свою офіційну електрону пошту, Виконавець не надає жодних доказів щодо цього, а його пояснення в судовому засіданні щодо можливості знаходження таких повідомлень в спеціальному розділі автоматичного переміщення повідомлень (папка "спам") взагалі свідчить про відсутність належної організації Виконавцем контролю за вхідною кореспонденцією на власну адресу електронної пошти з метою забезпечення розгляду звернень учасників виконавчого провадження у встановлені законом терміни.
Отже твердження Виконавця щодо неотримання зазначених клопотань судовою колегією відхиляються як безпідставні, оскільки встановлені обставини справи, а також надані Стягувачем докази є більш вірогідними перед твердженнями Виконавця про неотримання таких клопотань.
Разом з тим, відсутність вчинення виконавчих дій протягом тривалого часу (з травня 2025року), а також відсутність існування перешкод для надання відповіді на клопотання від 13.06.2025 та від 15.07.2025, свідчить про порушення Виконавцем розумних строків, що не сприяє досягненню завдань виконавчого провадження та забезпечення ефективного виконання рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду скарги було правильно встановлено порушення виконавцем під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 09.09.2025, вимог ст.ст.18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», що вплинуло на права Стягувача у даному виконавчому провадженні.
Будь-яких порушень норм процесуального права, які б відповідно до вимог ст.ст. 277, 280 ГПК України були б підставою до скасування оскаржуваної ухвали суду- судовою колегією не встановлено.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 09.09.2025р. у справі № 922/3528/23 ґрунтується на дотриманні норм процесуального прав, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати з розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимира Анатолійовича м.Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №922/3528/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №922/3528/23 - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимира Анатолійовича м.Харків.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано 14.11.2025.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков