ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"14" листопада 2025 р. Справа № 903/260/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Філіпова Т.Л.
судді Петухов М.Г.
розглянувши клопотання відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про відстрочення сплати судового збору
у справі № 903/260/25 (суддя Дем'як В.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
про скасування державної реєстрації земельної ділянки
Відповідно до рішення від 24.09.2025 р. у справі № 903/260/25 Господарський суд Волинської області задоволив позов Акціонерного товариства "Українська залізниця". Суд ухвалив рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 р. апеляційну скаргу відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2025 р. у справі № 903/260/25 залишено без руху. Зобов'язано скаржника Головне управління Держгеокадастру у Волинській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та негайно представити суду докази сплати судового збору.
14.11.2025 р. скаржник подав клопотання, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 903/260/25 до ухвалення судового рішення у даній справі, обґрунтовуючи таке клопотання обмеженим фінансуванням за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 "Інші поточні видатки".
Розглянувши клопотання, колегія суддів не встановила підстав для його задоволеггя з урахуванням такого.
Питання відстрочення сплати судового збору врегульоване спеціальними нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір".
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті) за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, яких з огляду на майновий стан суд може звільнити від сплати судового збору. Умови, визначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто - особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Таким чином, звертаючись до господарського суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору відповідач Головне управління Держгеокадастру у Волинській області мав би керуватись наведеними нормами ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Отже, норми п.1-2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 р. у справі № 0940/2276/18.
З урахуванням наведеного колегія суддів висновує, що клопотання про відстрочення сплати судового збору подано безпідставно і задоволенню не підлягає.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).
Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 903/260/25.
Ухвалу направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Петухов М.Г.