Постанова від 17.11.2025 по справі 903/669/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

17 листопада 2025 року Справа № 903/669/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Крисюк Ірини Іванівни

на рішення Господарського суду Волинської області від 28.08.2025

(ухвалене в м. Луцьку)

у справі № 903/669/25 (суддя Дем'як В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗО"

до фізичної особи-підприємця Крисюк Ірини Іванівни

про стягнення 105 840 грн 83 коп.

Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЗО" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до фізичної особи-підприємця Крисюк Ірини Іванівни про стягнення 105 840 грн 83 коп., з яких: 101 326 грн 13 коп. заборгованості за Договором приєднання до Регламенту авторизованого електронного майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" №296241502203122024-3 від 03.12.2024; 988 грн 23 коп. 3% річних; 3 526 грн 47 коп. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачкою умов Договору приєднання до Регламенту авторизованого електронного майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" №296241502203122024-3 від 03.12.2024, в частині оплати позивачу, як оператору авторизованого електронного майданчика винагороди, розмір якої обраховується від вартості укладених відповідачкою договорів.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення суми відсотків річних та інфляційних.

Господарський суд Волинської області рішенням від 28.08.2025 у справі № 903/669/25 позов задовольнив. Стягнув з фізичної особи-підприємця Крисюк Ірини Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗО" 105 840 грн 83 коп. заборгованості, з яких: 101 326 грн 13 коп. основної заборгованості; 988 грн 23 коп. 3% річних; 3 526 грн 47 коп. інфляційних втрат, а також 3 028 грн судового збору та 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено існування у ФОП Крисюк І. І. заборгованості перед позивачем за Договором приєднання до Регламенту авторизованого електронного майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" №296241502203122024-3 від 03.12.2024 в сумі 101 326 грн 13 коп.

Щодо позову в частині стягнення інфляційних та відсотків річних, то суд, перевіривши правильність застосованої методики й періодів їх нарахування, дійшов висновку, що зазначені нарахування є обґрунтованими, відповідають встановленим обставинам справи та арифметично правильні, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 509, 526, 527, 530, 610, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Крім того, покладаючи на відповідачку витрати на професійну правничу допомогу, котрі поніс позивач суд вказав, що відповідачка не спростувала обґрунтованість заявлених позивачем витрат на правову допомогу, які суд вважав обґрунтованими та співмірними.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець Крисюк Ірина Іванівна звернулася з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Волинської області від 28.08.2025 у справі № 903/669/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Суд вказав, що позивачем було складено та надано відповідачці в електронному вигляді на адресу електронної пошти krusuki@ukr.net, яка визначена в якості контактних даних при реєстрації особистого кабінету, акти: акт надання послуг № 2962415022-12/1 від 31.12.2024; акт надання послуг № 2962415022-01/1 від 31.01.2025; акт надання послуг № 2962415022-02/1 від 28.02.2025.

Проте, відповідачкою не отримувались акти наданих послуг та рахунки про які зазначено в рішенні суду.

Договором приєднання до Регламенту авторизованого електронного майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" №296241502203122024-3 від 03.12.2024 не передбачено надсилання документів на електронну пошту krusuki@ukr.net.

Наведене свідчить, що строк оплати не наступив, оскільки позивачем не було надано актів наданих послуг і рахунків, як це передбачено Договором приєднання до Регламенту авторизованого електронного майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" №296241502203122024-3 від 03.12.2024.

Стягнення повної вартості витрат на професійну правничу допомогу, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. Тобто не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені заявником (справедлива сатисфакція).

Крім того відшкодування їх повної вартості матиме надмірний фінансовий тягар для відповідачки, як фізичної особи.

За відсутності клопотання відповідачки про зменшення витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції повинен був керуватися, зокрема, такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

За наведеного скаржниця із рішенням суду першої інстанції не погоджується та вважає, що при його ухваленні судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідачки, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЗО" (Позивач) є оператором авторизованого електронного майданчика "Держзакупівлі.Онлайн" (надалі - Авторизований майданчик), розташованого в мережі Інтернет за адресою: dzo.com.ua, через який здійснюється доступ замовників та постачальників до закупівель у системі публічних закупівель "Prozorro", в тому числі, до закупівель з використанням електронних каталогів ( е-каталогів) Prozorro-market.

Порядок здійснення закупівель з використанням е-каталогу Prozorro-market в електронній системі закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" регулюється Порядком формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок), Інструкцією з використання е-каталогу "Prozorro-market", затвердженої наказом №16 Державного підприємства "Прозорро" "Про затвердження Інструкції з використання е-каталогу Prozorro-market" № 16 від 22.04.2019 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції з використання е-каталогу "Prozorro-market", електронний каталог "Prozorro-market" (е-каталог) - систематизована база актуальних пропозицій, що формується та наповнюється адміністратором е-каталогу в електронній системі закупівель та може використовуватись замовником для здійснення закупівлі товарів, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" з метою відбору постачальника товару (товарів).

Доступ адміністратора, постачальника, замовника до електронного каталогу здійснюється через авторизовані майданчики, та відповідно до пункту 4 Порядку формування та використання електронного каталогу, оператор авторизованого електронного майданчика забезпечує надання адміністратору, постачальнику, замовнику доступу до електронного каталогу та інших послуг, пов'язаних з використанням електронного каталогу, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 6-1 Порядку формування та використання електронного каталогу, за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов'язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, оператором авторизованого електронного майданчика з постачальника - переможця відбору, з яким замовник уклав договір, справляється плата.

03.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЗО" (оператор) та фізичною особою-підприємцем Крисюк Іриною Іванівною (користувач, учасник) було укладено Договір приєднання до Регламенту авторизованого електронного майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" №296241502203122024-3 (далі - Договір; а. с. 19-24).

Відповідно до зазначеного, Користувач на підставі вільного волевиявлення приєднується до умов Договору в цілому та повністю, у тому числі, до Регламенту авторизованого електронного майданчику "Держзакупівлі.Онлайн", який розміщено за адресою: https://www.dzo.com.ua/info/regulations (Регламент), який є його невід'ємною частиною, а Оператор надає Користувачу доступу до онлайн-сервісів з правом користування програмною продукцією - Електронним майданчиком, за призначенням, з метою участі Користувача в процедурах закупівель за допомогою мережі Інтернет, в режимі онлайн.

Внаслідок укладення зазначеного Договору, на Авторизованому майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" відповідачу було створено особистий кабінет для надання можливості брати участь в процедурах закупівель.

Укладання договору здійснено шляхом акцепту відповідачем публічної оферти під час реєстрації на сайті авторизованого електронного майданчика "Держзакупівлі.Онлайн" dzo.com.ua.

Шляхом використання особистого кабінету на електронному майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" Відповідачем через е-каталог Prozorro-market з грудня 2024 року було прийнято участь в якості постачальника і укладено договори із замовниками в таких закупівлях, які стосуються предмету цього позову (а. с. 27-84):

1. Закупівля №UA-2024-12-13-004106-a, найменування замовника: Смідинська сільська рада (код 04332880), сума, визначена в договорі про закупівлю: 151 605 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 25.12.2024);

2. Закупівля №UA-2024-12-13-009082-a, найменування замовника: Смідинська сільська рада (код 04332880), сума, визначена в договорі про закупівлю: 391 200 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 25.12.2024);

3. Закупівля №UA-2025-01-01-002458-a, найменування замовника: Забродівська сільська рада (Код 04334583), сума, визначена в договорі про закупівлю: 1 335 672 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 09.01.2025);

4. Закупівля №UA-2025-01-02-006940-a, найменування замовника: Забродівська сільська рада (код 04334583), сума, визначена в договорі про закупівлю: 374 463 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 09.01.2025);

5. Закупівля №UA-2025-01-03-007240-a, найменування замовника: Забродівська сільська рада (код 04334583), сума, визначена в договорі про закупівлю: 95 616 UAH (Звіту про результати проведення процедури закупівлі від 09.01.2025);

6. Закупівля №UA-2025-01-03-007385-a, найменування замовника: Забродівська сільська рада (Код 04334583), сума, визначена в договорі про закупівлю: 93 390 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 10.01.2025);

7. Закупівля №UA-2025-01-04-001150-a, найменування замовника: Забродівська сільська рада (код 04334583), сума, визначена в договорі про закупівлю: 583 910 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

8. Закупівля №UA-2025-01-06-000458-a, найменування замовника: Старовижівський професійний ліцей (код 02546950), сума, визначена в договорі про закупівлю: 103 230 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

9. Закупівля №UA-2025-01-06-007805-a, найменування замовника: Забродівська сільська рада (код 04334583), сума, визначена в договорі про закупівлю: 565 082 UAH (Звіту про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

10. Закупівля №UA-2025-01-07-001264-a, найменування замовника: Самарівська сільська рада (код 04334655), сума, визначена в договорі про закупівлю: 178 996 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

11. Закупівля №UA-2025-01-07-001411-a, найменування замовника: Самарівська сільська рада (код 04334655), сума, визначена в договорі про закупівлю: 81 852 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

12. Закупівля №UA-2025-01-07-001994-a, найменування замовника: Самарівська сільська рада (код 04334655), сума, визначена в договорі про закупівлю: 85 971,20 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

13. Закупівля №UA-2025-01-07-002172-a, найменування замовника: Самарівська сільська рада (код 04334655), сума, визначена в договорі про закупівлю: 370 068 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

14. Закупівля №UA-2025-01-07-003070-a, найменування замовника: Самарівська сільська рада (код 04334655), сума, визначена в договорі про закупівлю: 102 826 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

15. Закупівля №UA-2025-01-07-003346-a, найменування замовника: Забродівська сільська рада (код 04334583), сума, визначена в договорі про закупівлю: 272 756 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

16. Закупівля №UA-2025-01-07-008255-a, найменування замовника: Забродівська сільська рада (код 04334583), сума, визначена в договорі про закупівлю: 1 266 700 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 13.01.2025);

17. Закупівля №UA-2025-01-06-002415-a, найменування замовника: Велимченський ліцей Велимченської сільської ради Ковельського району Волинської області (код 21747814), сума, визначена в договорі про закупівлю: 263 860 UAH з ПДВ (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 16.01.2025);

18. Закупівля №UA-2025-01-08-000342-a, найменування замовника: Самарівська сільська рада (код 04334655), сума, визначена в договорі про закупівлю: 136 300 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 16.01.2025);

19. Закупівля №UA-2025-01-08-000469-a, найменування замовника: Самарівська сільська рада (код 04334655), сума, визначена в договорі про закупівлю: 436 320 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 16.01.2025);

20. Закупівля №UA-2025-01-10-004135-a, найменування замовника: Опорний заклад освіти "Кортеліський ліцей імені Василя Корнелюка Ратнівської селищної ради" (код 21747921), сума, визначена в договорі про закупівлю: 225 959 UAH з ПДВ (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 17.01.2025);

21. Закупівля №UA-2025-01-14-016597-a, найменування замовника: Здомишельський ліцей Ратнівської селищної ради (код 21747915), сума, визначена в договорі про закупівлю: 130 332 UAH з ПДВ (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 22.01.2025);

22. Закупівля №UA-2025-01-15-003738-a, найменування замовника: Здомишельський ліцей Ратнівської селищної ради (Код 21747915), сума, визначена в договорі про закупівлю: 159 683 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 22.01.2025);

23. Закупівля №UA-2025-01-16-006899-a, найменування замовника: Старовижівський заклад дошкільної освіти (ясла- садок) "Сонечко" (код 23018126), сума, визначена в договорі про закупівлю: 223 250 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 24.01.2025);

24. Закупівля №UA-2025-01-20-007403-a, найменування замовника: Старовижівський заклад дошкільної освіти (ясла- садок) "Сонечко" (код 23018126), сума, визначена в договорі про закупівлю: 53 760 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 24.01.2025);

25. Закупівля №UA-2025-01-22-015123-a, найменування замовника: Старовижівська селищна рада (код 04333224), сума, визначена в договорі про закупівлю: 207 174 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 28.01.2025);

26. Закупівля №UA-2025-01-22-017065-a, найменування замовника: Старовижівська селищна рада (код 04333224), сума, визначена в договорі про закупівлю: 106 042 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 28.01.2025);

27. Закупівля №UA-2025-01-23-004284-a, найменування замовника: Старовижівська селищна рада (код 04333224), сума, визначена в договорі про закупівлю: 118 146 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 28.01.2025);

28. Закупівля №UA-2025-01-23-006502-a, найменування замовника: Старовижівська селищна рада (код 04333224), сума, визначена в договорі про закупівлю: 531 840 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 28.01.2025);

29. Закупівля №UA-2025-01-23-016741-a, найменування замовника: Заболоттівська спеціальна школа Волинської обласної ради (код 21748263), сума, визначена в договорі про закупівлю: 191 300 UAH з ПДВ (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 31.01.2025);

30. Закупівля №UA-2025-02-04-009414-a, найменування замовника: Дубечненська сільська рада (код 04332940), сума, визначена в договорі про закупівлю: 113 832 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 10.02.2025);

31. Закупівля №UA-2025-02-05-005257-a, найменування замовника: Дубечненська сільська рада (код 04332940), сума, визначена в договорі про закупівлю: 99 440 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 12.02.2025);

32. Закупівля №UA-2025-02-06-008788-a, найменування замовника: Дубечненська сільська рада (код 04332940), сума, визначена в договорі про закупівлю: 246 795 UAH (Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 14.02.2025).

Оригінали зазначених електронних документів перебувають у системі публічних закупівель, а саме:

Звіт по закупівлі №UA-2024-12-13-004106-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-12-13-004106-a/print/limited-reporting/pdf? np=1%;

Звіт по закупівлі № UA-2024-12-13-009082-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-12-13-009082-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-01-002458-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-01-002458-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-02-006940-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-02-006940-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-03-007240-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-03-007240-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-03-007385-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-03-007385-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-04-001150-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-04-001150-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-06-000458-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-06-000458-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-06-007805-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-06-007805-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-07-001264-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-07-001264-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-07-001411-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-07-001411-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-07-001994-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-07-001994-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-07-002172-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-07-002172-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-07-003070-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-07-003070-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-07-003346-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-07-003346-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-07-008255-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-07-008255-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-06-002415-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-06-002415-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-08-000342-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-08-000342-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-08-000469-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-08-000469-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-10-004135-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-10-004135-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-14-016597-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-14-016597-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-15-003738-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-15-003738-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-16-006899-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-16-006899-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-20-007403-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-20-007403-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-22-015123-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-22-015123-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-22-017065-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-22-017065-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-23-004284-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-23-004284-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-23-006502-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-23-006502-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-01-23-016741-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-01-23-016741-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-02-04-009414-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-02-04-009414-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-02-05-005257-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-02-05-005257-a/print/limited-reporting/pdf?np=1;

Звіт по закупівлі № UA-2025-02-06-008788-a перебуває у системі публічних закупівель "Прозорро" https://prozorro.gov.ua/uk за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-02-06-008788-a/print/limited-reporting/pdf?np=1.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, реєстрація в електронній системі закупівель та доступ до визначених онлайн-сервісів електронної системи закупівель надається Електронним майданчиком Замовнику закупівель безкоштовно у випадках, прямо передбачених цим Договором та законодавством у сфері закупівель.

За надання Оператором Користувачу доступу до онлайн-сервісів Електронного майданчику для їх використання за призначенням та надання Користувачу права користування Електронним майданчиком з метою участі в процедурах закупівель в електронній системі закупівель через Інтернет, в режимі онлайн, Оператор має право на винагороду (п. 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.5-1 Договору, за надання Оператором Учаснику доступу до онлайн-сервісів Електронного майданчика, використання зазначених сервісів для доступу до електронного каталогу "Prozorro-market" (е-каталог), розміщення пропозицій в е-каталозі, під час участі у закупівлях, які здійснюються замовником у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, результатом яких є підписаний договір між Замовником і Учасником та оприлюднений в електронній системі закупівель звіт про укладений договір, Оператор Електронного майданчика має право на винагороду в наступному розмірі від вартості укладеного договору (без ПДВ): 1) 3% - у разі, якщо вартість договору становить не більш як 50 тис. грн 2) 2%, але не більш як 3 400 грн - у разі, якщо вартість договору становить не більш як 200 тис. грн 3) 1%, але не більш як 3 400 грн - у разі, якщо вартість договору становить більш як 200 тис. грн.

Розмір винагороди не змінюється у випадку зменшення суми укладеного між Замовником і Учасником договору і не підлягає поверненню у випадку його розірвання. Розмір винагороди, встановлений у цьому пункті, визначений з урахуванням усіх податків і зборів крім ПДВ, що сплачуються у випадках, передбачених законодавством. Сторони погодили, що з дати оприлюднення Замовником в електронній системі закупівель звіту про укладений договір, обов'язки Оператора перед Учасником є повністю належним чином виконані і у Оператора виникає право вимоги винагороди в Учасника шляхом виставлення рахунку (абз. 2 п. 3.5-1 Договору).

Учасник, який використовує е-каталог "Prozorro-market" для подання пропозицій, зобов'язаний сплатити винагороду Оператору за рахунком, виставленим Оператором, до кінця місяця, наступного за розрахунковим. У разі несплати Учасником винагороди Оператору, оператор має право направити Учаснику претензію і, у разі її незадоволення - звернутися до суду. Несплата Учасником винагороди Оператору, що визначена цим пунктом, є підставою для відключення Оператором Учасника від електронного каталогу "Prozorro-market" (абз. 3 п. 3.5-1 Договору).

Визначений пунктом 3.5-1 Договору розмір оплати послуг Оператора відповідає вимогам нормативних актів, так: відповідно до пункту 6-1 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822, за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов'язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, оператором авторизованого електронного майданчика з переможця відбору, з яким замовник уклав договір, справляється плата в розмірі, що становить:

3 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тис. гривень;

2 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3 400 грн, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тис. гривень;

1 відсоток ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 грн, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тис. гривень.

Розмір плати, встановлений у цьому пункті, визначений з урахуванням усіх податків і зборів (крім податку на додану вартість), що сплачуються у випадках, передбачених законодавством, та є однаковим для всіх операторів авторизованих електронних майданчиків і не може встановлюватися операторами авторизованих електронних майданчиків самостійно.

Пунктом 3.9 Договору встановлюється, що первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції належним чином складаються Оператором в односторонньому порядку на суму коштів, що нараховані як винагорода Оператора згідно оприлюднених в системі Звітів про закупівлю з використанням електронного каталогу "Prozorro-market" (е-каталог). Відповідний Акт складається Оператором в електронній формі, скріплюється кваліфікованим електронним підписом та надається Учаснику до 10 числа місяця, що слідує за місяцем проведення електронного аукціону.

У відповідності до п. 5.4. Договору підготовка, підписання, пересилання та отримання документів в електронному вигляді здійснюється користувачами у відповідності до вимог законодавства України. Сторони погодились, що пріоритетними засобами обміну електронними документами, є засоби, що пропонуються Оператором.

Як зазначає позивач, останнім було складено та надано відповідачці в електронному вигляді на адресу електронної пошти відповідачки krusuki@ukr.net , яка визначена нею в якості контактних даних при реєстрації особистого кабінету, акти надання послуг: № 2962415022-12/1 від 31.12.2024 на суму 7 718 грн 52 коп.; № 2962415022-01/1 від 31.01.2025 на суму 85 527 грн 54 коп.; акт надання послуг № 2962415022-02/1 від 28.02.2025 на суму 8 080 грн 07 коп. (а. с. 85-88).

Разом з Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг: рахунок на оплату № 1909 від 31.12.2024, рахунок на оплату № 631 від 31.01.2025, рахунок на оплату № 1181 від 28.02.2025 (а. с. 91-94).

Крім того, матеріали справи містять податкові накладні від 31.12.2024, 31.01.2025, 28.02.2025 (а. с. 95-98).

Також, позивач, з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачці засобами поштового зв'язку претензію №300425-6 від 30.04.2025 з вимогою сплати заборгованість в розмірі 101 326 грн 13 коп. у строк до 09.05.2025 (а. с. 99).

Така претензія було отримано відповідачкою 09.05.2025 (а. с. 100).

Матеріали справи не містять доказів реагування відповідачки на згадану вище претензію.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Вище встановлено, що на підтвердження надання позивачем відповідачці послуг за Договором матеріали справи містять акти надання послуг та рахунки на оплату.

Як зазначає позивач, вказані документи надсилалися відповідачці на електронну пошту krusuki@ukr.net, яка визначена нею в якості контактних даних при реєстрації особистого кабінету.

Апеляційний господарський суд зауважує, що дійсно Договором не передбачено надсилання позивачем відповідачці документів на електронну пошту krusuki@ukr.net.

Поруч з вказаним, проаналізувавши звіти про результати проведення процедур закупівель, які стосуються предмету цього позову, суд встановив, що відповідачка зазначала електронну пошту krusuki@ukr.net.

Належність такої електронної адреси відповідачці, останньою не заперечується. Відповідачка доводить про неотримання відповідних документів.

Відповідно до п. 3.9. Договору первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції належним чином складаються Оператором в односторонньому порядку на суму коштів, що нараховані як винагорода Оператора згідно оприлюднених в системі Звітів про закупівлю з використанням електронного каталогу "Prozorro-market" (е-каталог). Відповідний Акт складається Оператором в електронній формі, скріплюється кваліфікованим електронним підписом та надається Учаснику до 10 числа місяця, що слідує за місяцем проведення електронного аукціону.

В Розділі 4Договору, сторони узгодили, що:

- усі документи, відомості, інформація, персональні дані, отримані оператором та пов'язані з функціонуванням Електронного майданчика, обробляються (у тому числі зберігаються) з метою забезпечення повноцінного функціонування Електронного майданчика та електронної системи закупівель, забезпечення та задоволення потреб користувачів, замовників та учасників процедур закупівель, у відповідності з вимогам із захисту інформації про закупівлі та конфіденційної інформації (крім такої, яка не може бути визнана конфіденційною), законів України "Про захист персональних даних" та "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" (п. 4.1.);

- акцептуючи оферту Договору приєднання до Регламенту, суб'єкт персональних даних та володілець інформації надають Оператору ясну та чітку згоду на обробку таких даних з зазначеною метою (п. 4.2.);

- акцептуючи оферту Договору приєднання до Регламенту, користувачі дають згоду (дозвіл) Оператору на обробку їх персональних даних з метою підтвердження повноваження суб'єкта на укладання, зміну та розірвання Договору, забезпечення реалізації адміністративно-правових і податкових відносин, відносин у сфері бухгалтерського обліку та статистики, а також для забезпечення реалізації інших передбачених законодавством відносин, у тому числі й поширення (розповсюдження та/або оприлюднення на веб-сайті Електронного майданчика/ в електронній системі закупівель) персональних даних таких користувачів (їх уповноважених представників) в обсягах, визначених при реєстрації/ авторизації на Електронному майданчику та/або при завантажені на Електронний майданчик документів, складених від імені користувача, з метою розкриття інформації про закупівлю та/або про склад осіб, зареєстрованих як замовників/учасників на Електронному майданчику (п. 4.3.);

- акцептуючи оферту Договору приєднання до Регламенту, користувачі дають згоду на отримання інформаційних повідомлень (в тому числі дзвінків, СМС та e-mail) для реєстрації, авторизації, підтвердження певних дій у Особистому кабінеті Користувача, нагадувань або повідомлень про зміни в торгах, отримання іншої інформації (в тому числі контекстної), яка є чи може бути корисною та/або потрібною Користувачу (п. 4.4.)..

Згідно зі п. 5.1. Договору сторони цього Договору взаємно визнають документи, складені ними в електронному вигляді у встановленому порядку із застосуванням Електронного цифрового підпису та підтверджують, що юридична сила електронних документів не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму (та/або не мають паперового аналога). Надання стороні документа, складеного належним чином у електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису не може бути підставою для витребування паперового аналога документа.

В силу п. 5.2. Договору сторони погоджуються, що пріоритетною формою складання та підписання будь-яких документів на виконання цього Договору, необхідність складання яких передбачена законодавством, - є електронна форма з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У відповідності до п. 5.4. Договору підготовка, підписання, пересилання та отримання документів в електронному вигляді здійснюється користувачами у відповідності до вимог законодавства України. Сторони погодились, що пріоритетними засобами обміну електронними документами, є засоби, що пропонуються оператором.

Сторони домовилися, що електронні документи з накладеним кваліфікованим електронним підписом мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості беззаперечних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів та визнаються рівнозначними тим документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження засобами обміну електронними документами передачі електронних документів (відправлення, отримання, тощо) вважається належним та достатнім підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів сторонами і не вимагає додаткового доказування.

Таким чином, сторони узгодили, що вони визнають електронні документи, а електронна форма документообігу між сторонами є пріоритетною. При цьому, позивач може використовувати електронну пошту, вказану відповідачкою при реєстрації для відносин у сфері бухгалтерського обліку.

Тобто, хоча Договір напряму не містить умову про використання позивачем у правовідносинах із відповідачкою електронної адреси - krusuki@ukr.net, однак в цілому із системного аналізу Договору вбачається, здійснення електронного листування між сторонами на електронні пошти, в тому числі вказані при реєстрації.

Крім того, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, в тому числі змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

При цьому відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідачкою на спростування доводів та вимог позивача не додано жодного доказу.

З урахуванням викладеного надані позивачем докази, а саме: Договір приєднання до Регламенту авторизованого електронного майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" №296241502203122024-3 від 03.12.2024; звіти про результати проведення процедур публічних закупівль; акти надання послуг; рахунки на оплату; податкові накладні, судом оцінені на предмет належності відповідно до ст. 76 ГПК України та ними в сукупності підтверджується, як наявність дефектів, так і неналежне виконання робіт відповідачем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що більш вірогідним є те, що позивач надав відповідачці послуги на заявлену до стягнення суму, склав первинні бухгалтерські документи, які надіслав на відому йому електронну пошту відповідачки.

В той же час, відповідачка отримавши первинні документи на електронну пошту та в подальшому, претензію позивача направлену засобами поштового зв'язку, ніяким чином не заперечувала проти виставлених позивачем рахунків, відповіді на претензію позивача також не надіслала.

Суд апеляційної інстанції зважає, що відповідачка була належним чином та своєчасно повідомлена про розгляд цієї справи в суді першої інстанції, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 112).

При цьому, в суді першої інстанції нею не подавався відзив на позовну заяву чи будь-які письмові пояснення щодо суті спору, а лише після ухвалення рішення суду першої інстанції, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій почала заперечувати отримання первинних документів від позивача.

Крім того, посилаючись на неотримання від позивача актів виконаних робіт та рахунків на оплату, хоча обов'язок щодо їх оформлення та передачі передбачений умовами Договору, відповідачка не зазначає, що вживала будь-яких дій, спрямованих на отримання таких документів. Зокрема, не надано доказів її звернення до позивача про надання відповідних актів та рахунків, не доведено вчинення спроб з'ясувати стан розрахунків чи уточнити обсяг наданих послуг, їх вартість.

Отже, відповідачкою не надано доказів, які могли б задовольнити стандарт доказування "вірогідності доказів" в контексті неотримання від позивача, послуг передбачених Договором.

З врахуванням викладеного, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що сума заборгованості 101 326 грн 13 коп., повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена відповідачкою, а відтак позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відносно позовних вимог про стягнення 988 грн 23 коп. 3% річних, 3 526 грн 47 коп. інфляційних втрат, суд бере до уваги таке.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних (а. с. 13) встановила, що він є вірним, помилок у ньому не виявлено, а тому позов і в цій частині підлягає до задоволення.

Крім того, відповідачкою не надано власного котррозрахунку таких сум.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, суд вказує таке.

Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п'ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та повідомити про надання відповідних доказів у визначені ГПК України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129, ст. 221 ГПК України.

Апеляційний господарський суд вказує, що у позовній заяві вказано розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн та разом із позовом подано докази їх понесення, а в прохальній частині позовної заяви заявлено про їх стягнення.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може також відступити від вказаного у частині четвертій статті 129 ГПК України загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, правничу допомогу в суді першої інстанції ТОВ "ДЗО" надавав адвокат Сєдов І.В.

Зокрема, 25.06.2025 між адвокатом Сєдовим Ігорем Володимировичем (представник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЗО" (клієнт) укладений Договір про надання правничої допомоги (а. с. 101-102) згідно умов п. 1.1. якого клієнт доручає, а Представник приймає на себе обов'язки з надання правничої допомоги та представництву інтересів Клієнта у господарських та цивільних спорах та спорах з контролюючими органами в адміністративних судах, в тому числі з органами фіскальної служби; представництву інтересів Клієнта перед фізичними та юридичними особами будь-якої форми власності, в тому числі з метою ведення переговорів.

Клієнт також доручає, а Представник приймає на себе обов'язки на виконання функцій представника Клієнта в кримінальних провадженнях, в яких Клієнт буде виступати учасником кримінального провадження, в тому числі, але не виключно: юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, потерпілою особою та/або цивільним позивачем, цивільним відповідачем, особою, щодо якої здійснюються процесуальні дії, в тому числі особою, щодо якої вирішується клопотання про надання тимчасового доступу до документів тощо.

Згідно п. 1.2. Договору про надання правничої допомоги представник уповноважується цим договором діяти в інтересах Клієнта, без обмеження використовуючи всі права, які надані Клієнту та його представнику Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінальним процесуальним кодексом України, іншими нормативними актами для захисту прав та законних інтересів Клієнта.

Представник приступає до надання правничої допомоги з дня підписання цього Договору та надає правничу допомогу у конкретних кримінальних провадженнях, цивільних та господарських спорах, спорах адміністративної юрисдикції, здійснює представництво інтересів Клієнта перед фізичними та юридичними особами за усним дорученням Клієнта щодо необхідності представництва або захисту. Підставою для надання такої правничої допомоги Клієнту є цей Договір та Додаткова угода до нього, в якій визначається конкретний обсяг правової допомоги та її вартість (п. 2.1. Договору про надання правничої допомоги).

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правничої допомоги за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Представнику гонорар та відшкодовує фактичні видатки Представника, які пов'язані з виконанням Договору, в розмірах, які будуть обумовлені в додатковій угоді до цього Договору.

Згідно п.п. 2, 3 додаткової угоди №1 від 25.06.2025 (а. с. 104) сторони погодили, що за надані послуги Клієнт сплачує Представнику фіксовану суму гонорару у розмірі 25 000 грн, яка складається з вартості послуг Представника з: вивчення документів з господарської діяльності Клієнта, ознайомлення з правовідносинами, збирання та оформлення доказів; складання позовної заяви та інших заяв по суті справи та процесуальних заяв та документів, підготовки їх для подачі до суду, направлення копії позову відповідачу (та іншим сторонам за необхідністю), подання позову до суду через систему "Електронний суд", здійсненню представництва інтересів Клієнта в суді тощо.

Гонорар Представника, визначений пунктом 2 цієї Додаткової угоди, сплачується Клієнтом Представнику незалежно від результатів розгляду справи компетентним судом та змісту винесеного рішення протягом 5 (п'яти) днів з дати винесення рішення судом першої інстанції на підставі рахунку Представника.

Підставою для сплати гонорару, визначеного п. 2 цієї Додаткової угоди, є ця додаткова угода та винесене та опубліковане в системі "Електронний суд" повний текст судового рішення.

Оплата здійснюється Клієнтом шляхом перерахування коштів в сумі, яка визначена пунктом 2 цієї Додаткової угоди, на картковий рахунок Представника, номер якого зазначено у цьому Додатку до Договору.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Як вказано вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 12.12.2024 у справі № 920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).

Тому, з огляду на викладене, враховуючи розумну необхідність судових витрат для цієї справи, оцінюючи надані юридичні послуги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що обсяг наданих позивачу юридичних послуг та їх вартості, є обґрунтованим та підтвердженим в заявленому розмірі - 25 000 грн, і в такій сумі підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Окрім того, посилання відповідачки про надмірний фінансовий тягар є безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли під час здійснення нею, які фізичною особою-підприємцем господарської діяльності і відповідачка, як суб'єкт підприємницької діяльності, самостійно несе ризики, пов'язані з веденням такої діяльності, у тому числі фінансові наслідки невиконання або неналежного виконання зобов'язань, а також витрат пов'язаних із розглядом судових спорів, які виникають через відповідні дії відповідачки.

Тому посилання скаржниці на її статус фізичної особи не може бути підставою для зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Інші доводи апеляційної скарги на спростування вказаного висновку зводяться лише до загального опису їх неспівмірності, покладання на суд першої інстанції обов'язку їх зменшення, а також посилання на судову практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, яка була врахована судом апеляційної інстанції вище.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржниця була почута і їй надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження тому, відсутні правові підстави для її задоволення.

З урахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, а як наслідок про задоволення позову в повному обсязі, а також покладення на відповідачку судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржниці, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Волинської області від 28.08.2025 у справі № 903/669/25 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Крисюк Ірини Іванівни - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Крисюк Ірини Іванівни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 28.08.2025 у справі №903/669/25 - без змін.

2. Справу № 903/669/25 надіслати Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Попередній документ
131818153
Наступний документ
131818155
Інформація про рішення:
№ рішення: 131818154
№ справи: 903/669/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.10.2025)
Дата надходження: 19.09.2025
Предмет позову: стягнення 105 840, 83 грн.