79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" листопада 2025 р. Справа №909/1085/22
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Панова І.Ю.
Скрипчук О.С
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Залізнична пекарня» від 28.07.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/2356/25 від 30.07.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2025 (повний текст рішення складено 09.07.2025, суддя Неверовська Л.М.)
у справі № 909/1085/22
за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" (надалі ТОВ "Залізнична пекарня"), м. Івано-Франківськ
про відшкодування шкоди заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2821003,51 грн
за участі представників:
від позивача: Голубчак Н.В. в режимі відеоконференції;
від відповідача: Голуб Г.С. в режимі відеоконференції, Карач М.М. - керівник в режимі відеоконференції;
На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" про відшкодування шкоди, заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 3 031 609,16 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем порушено частину 1 статті 10, та частини 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме: здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу в період з 14.05.2018 по 08.03.2021, внаслідок чого державі завдано шкоди в розмірі 2 821 003,51 грн (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог т.2 а.с.207-208). Позивач зазначає, що необхідні документи для отримання висновку державної санітарно-епідемічної експертизи з метою отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, серед яких заява ТОВ “Залізнична пекарня» до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області відповідачем було подано лише 30.07.2020, тобто, після спливу більше, ніж 2 років після початку вчинення ним порушення з 14.05.2018 та здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу та експлуатації ним джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, після закінчення терміну дії дозволу №2610100000-153. В обґрунтування розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті діяльності ТОВ “Залізнична пекарня», позивач зазначає, що підставою для нарахування Державною екологічною інспекцією Карпатського округу шкоди є не факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу, що в розумінні пункту 2.1.2 Методики і є наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27 червня 2025 року у справі № 909/1085/22 (суддя - Неверовська Л.М.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Залізнична пекарня» на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу 2 821 003,51 грн шкоди, заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Стягнуто з ТОВ «Залізнична пекарня» на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу 42 315,05 грн судового збору.
При ухваленні рішення судом встановлено про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка відповідача, що підтверджується матеріалами перевірки; шкода, яка розрахована відповідно до вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020 №277; причинний зв'язок, що виражений у заподіянні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача. З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Залізнична пекарня» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 28.07.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2025 у справі № 909/1085/22 та ухвалити нове рішення, яким в позові - відмовити.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.
В своє обґрунтування скаржник зазначає, що суд не врахував та не надав належної правової оцінки доказам, які підтверджують, що ТОВ «Залізнична пекарня» вживало всіх необхідних заходів для отримання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, проте, не змогло виконати вимоги законодавства з причин, які не залежать від волі підприємства. Зазначає, що затримка з отриманням нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами була спричинена об'єктивними обставинами, а саме ліквідацією органу, уповноваженого на погодження відповідних документів, а не діями або бездіяльністю товариства. Скаржник звертає увагу на те, що ймовірне порушення охоплює період з 14.05.2018 по 09.03.2021, а тому, вважає, що застосування Методики №277 при розрахунку є неправомірним. На думку скаржника, для визначення розміру шкоди мала бути використана Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008, яка діяла на момент виникнення порушення, з обов'язковим врахуванням фактично відпрацьованого часу роботи джерела викиду, а не умовних максимальних значень, на яких наполягає позивач.
Державна екологічна інспекція Карпатського округу у відзиві на апеляційну скаргу (вих. №07-07/3368 від 21.08.2025) заперечує проти доводів скаржника, вказуючи на те, що відповідачем здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 14.05.2018 по 08.03.2021, що є порушенням вимог ч.1 ст. 10, ч.5,6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Звертає увагу, що термін дії дозволу №2610100000-153 від 13.05.2013 закінчився 13.05.2018. Однак, відповідач, який неодноразово отримував дозволи на викиди в атмосферне повітря, був обізнаний про необхідність виготовлення технічної документації для отримання дозволу завчасно, ще до закінчення діючого дозволу. Усвідомлюючи наслідки своєї бездіяльності, вчасно не виготовив технічну документацію та не звернувся до дозвільного органу із заявою про отримання нового дозволу на викиди в атмосферне повітря на новий період. Позивач зазначає, що порушення відповідача є триваючим, на час початку вчинення порушення вимог природоохоронного законодавства діяла Методика, затверджена наказом від 10.12.2008 № 639; на час проведення позапланових перевірок, усунення ТОВ «Залізнична пекарня» порушення - отримання дозволу, а також здійснення розрахунку розміру шкоди діяла Методика, затверджена наказом від 28.04.2020 №277. При цьому, існування тимчасової правової прогалини в процесі вчинення відповідачем правопорушення протягом певного періоду (відсутність чинної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за вчинене ним правопорушення, у зв'язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу. Вважає, що доводи апеляційної скарги не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, не спростовують протиправність поведінки відповідача, яка проявляється у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності спеціального дозволу на викиди в період з 14.05.2018 по 08.03.2021, вини та суми заподіяної шкоди. Просить апеляційну скаргу ТОВ «Залізнична пекарня» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2025 у справі № 909/1085/22 - без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025 апеляційну скаргу у справі № 909/1085/22 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформовано: головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді: Матущак О.І та Скрипчук О.С.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 розгляд справи відкладено на 04.11.2025.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді -члена колегії Матущака О.І., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 03.11.2025 №452 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх. №01-05/2356/25) у справі № 909/1085/22.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025 склад колегії суддів у справі № 909/1085/22 сформовано: Кравчук Н.М. - головуючий суддя , судді - Панова І.Ю., Скрипчук О.С.
Представники учасників процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції 04.11.2025 надали пояснення по суті апеляційної скарги.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2025 у справі № 909/1085/22 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Представник позивача просив рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2025 в даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
На виконання наказу Державної екологічної інспекції України від 28.11.2019 №320 "Про затвердження Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2020 рік" Державною екологічною інспекцією Карпатського округу проведено плановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням природоохоронного законодавства ТОВ “Залізнична пекарня» на підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 13.02.2020 та направлення на проведення планового заходу від 13.02.2020 №102.
У ході здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, проведеного в період 18.02.2020 по 24.02.2020 на ТОВ “Залізнична пекарня» державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема, підприємством здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу на викиди.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Залізнична пекарня» є суб'єктом господарювання основною діяльністю якого є: 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.
Позивач стверджує, що у відповідача був наявний дозвіл на викиди забруднюючих речовин №2610100000-153 від 13.05.2013, термін дії якого 5 років з 13.05.2013 по 13.05.2018. На час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) підприємство відповідача здійснювало діяльність після закінчення терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
За результатами проведення планового заходу позивачем було складено Акт перевірки від 24.02.2020 №39, у якому зафіксовані вищевказані порушення, Державною інспекцією винесено припис від 26.02.2020 №102, пунктом 1 якого зобов'язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин атмосферного повітря стаціонарними джерелами та здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за наявності дозволу.
24.02.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу складено протокол про адміністративне правопорушення №000239 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.02.2020 №000239, якими визнано винною директора ТОВ "Залізнична пекарня" Карач Марію Мар'янівну у вчиненні адміністративного правопорушення за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 78 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. Вказане адмінстягнення було визнано останньою та сплачено в добровільному порядку, що підтверджується квитанцією від 28.02.2020 №38.18932.2/203023291.
З метою перевірки виконання вимог припису від 26.02.2020 №102, на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 24.07.2020 №303 та направлення на проведення позапланового заходу від 24.07.2020 №281, інспекцією проведено позапланову перевірку відповідача.
За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що ТОВ "Залізнична пекарня" пункт 1 припису, яким зобов'язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за наявності дозволу до 17.07.2020, не виконано. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідачем не отримано, викиди здійснюються без дозволу.
27.07.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу складено протокол про адміністративне правопорушення №001174, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.07.2020 №001174, якими визнано винною директора ТОВ "Залізнична пекарня" Карач Марію Мар'янівну у вчиненні адміністративного правопорушення, за невиконання п.1 припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу №102 від 26.02.2020, а саме: не отримано дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, яка порушником визнана та сплачена в добровільному порядку, що підтверджується квитанцією від 30.07.2020 №0.0.1786249478.1.
На усунення вищевказаних порушень, зафіксованих актом перевірки від 27.07.2020 №248, інспекцією винесено припис від 27.07.2020 №281, пунктом 1 якого зобов'язано відповідача до 27.10.2020 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за наявності дозволу.
З метою перевірки виконання вимог припису від 27.07.2020 №281, на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 10.03.2021 та направлення на проведення позапланового заходу від 10.03.2021 №105, Інспекцією проведено позапланову перевірку відповідача.
За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що ТОВ "Залізнична пекарня" отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації №2610103850-2 від 09.03.2021 з терміном дії до 09.03.2031.
12.03.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу складено протокол про адміністративні правопорушення №000271, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.03.2021 №000271, якими визнано винною директора ТОВ “Залізнична пекарня» Карач Марію Мар'янівну у вчиненні адміністративного правопорушення, за невчасне виконання припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу №281 від 27.07.2020, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн, який сплачено в добровільному порядку.
Факт правопорушення, яке вчинено ТОВ "Залізнична пекарня" зафіксоване актами планового заходу: від 24.02.2020 №39, від 27.07.2020 №248, від 12.03.2021 №58 та матеріалами перевірки, які складені за результатами проведення планового і позапланових заходів держав нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що містяться в матеріалах справи.
Позивач звертався з запитами від 17.03.2021 №02.4-13/1000 та від 08.04.2021 №02.4013/1412 до ТОВ "Залізнична пекарня" про отримання інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду без дозволу (в годинах) окремо по кожному стаціонарному джерелу підприємства.
Однак, як вбачається з обставин справи, відповідач листами від 25.03.2021 №9 та від 20.04.2021 №12 відмовив інспекції у наданні інформації про час роботи стаціонарних джерел без дозволу, посилаючись на відсутність наднормативних викидів забруднюючих речовин.
Позивачем надіслано відповідачу претензію від 03.10.2022 №27/22 про сплату шкоди в розмірі 3 031 609,16 грн, яку відповідач заподіяв державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка залишилася відповідачем без задоволення.
Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідача здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 07.05.2020 року за №414/34697.
Враховуючи те, що відповідач не надав інформації про час роботи джерел в режимі наднормативного викиду на запити позивача, позивачем здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виходячи з визначеного часу роботи джерел викидів на підставі п. 3.11 Методики, як 24 години на добу.
Згідно з уточненим розрахунком, розмір відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ “Залізнична пекарня» від 07.03.2023 становить 2821003,51 грн.
Окрім того, в процесі розгляду справи, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2023, на підставі клопотання ТОВ "Залізнична пекарня" про проведення експертизи від 30.10.2023 (вх.№12488/23 від 30.10.2023), призначено у справі комплексну судову інженерно-екологічну експертизу. Дана ухвала залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024.
За результатами проведеної експертизи складено висновок експерта №4750/24-63 від 20.03.2025, з якого вбачається, що відповідно до наданих матеріалів, розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наданих вимірів (даних) ТОВ «Залізнична пекарня», який виконано старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Карпатського округу Тарасом Гундяком, проведений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіянні державі в результатів наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та арифметично підтверджується. Експерт зазначив, що встановити фактичний розмір збитків , завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , джерел викиду №1, №2, №3, №4, №5, №6 ТОВ «Залізнична пекарня» за період з 14.05.2018 до 09.03.2021 не вбачає за можливе (Т-5, а.с.58-66).
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду про примусове відшкодування шкоди відповідачем, заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.
Частиною 5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За приписами абзаців 5-6, 13 статті 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; джерело викиду об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Системне тлумачення статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" свідчить, що суб'єкти господарювання (незалежно від їх групи) можуть здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише за наявності в них дозволу, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади.
Отже, законодавцем встановлено обов'язок суб'єктів господарювання (незалежно від їх групи) отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років.
Положеннями статей 68-69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно зі статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції правомірно зазначено, що відсутність у суб'єктів господарювання дозволу на викиди стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про порушення нормативно визначених умов викидів таких речовин в атмосферу, зокрема ч. 1 ст. 10, ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та є протиправною формою поведінки в результаті якої завдано шкоду навколишньому природному середовищу, одним із природних ресурсів якого є атмосферне повітря.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а також цивільно-правової відповідальності, як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.
Отже, протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою необхідно розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки (постанова Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 909/131/24).
Отже, розглядаючи спори про стягнення шкоди (збитків), суди мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.
Разом з тим, у деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про охорону атмосферного повітря» нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин.
Обставинами справи встановлено, що, по суті, і не заперечується відповідачем, що останнім допущено порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме такий здійснював наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у період з 14.05.2018 по 08.03.2021.
Як зазначалося вище, новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин ТОВ «Залізнична пекарня» отримало 09.03.2021 №2610103850-2.
Отже, відповідачем здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 14.05.2018 по 08.03.2021, що є порушенням вимог ч.1 ст. 10, частин 5-6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідач, усвідомлюючи про необхідність виготовлення нової технічної документації для отримання дозволу завчасно, ще до закінчення діючого дозволу, вчасно не виготовив технічну документацію та не звернувся до дозвільного органу із заявою про отримання нового дозволу на викиди в атмосферне повітря на новий період. Доказів подання відповідачем до компетентних органів заяви про отримання нового дозволу до 13.05.2018 (до закінчення терміну дії дозволу №2610100000-153) матеріали справи не містять.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведене спростовує твердження скаржника про те, що ТОВ «Залізнична пекарня» вживало всіх необхідних заходів для отримання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, проте не змогло виконати вимоги законодавства з причин, які не залежать від волі підприємства.
Щодо тверджень скаржника про те, що ним вживалося всіх необхідних заходів для отримання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що майже через 2 роки після закінчення дії дозволу від 13.05.2013 між відповідачем та ПП «Енерголюкс» було
укладено договір від 02.01.2020 про здійснення робіт та підготовку документів, у яких обгрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин. І лише 05.02.2021, як зазначає сам відповідач у відзиві на позов, ТОВ «Укр-еко-стандарт» розроблено документи, у яких обгрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Отже, відповідач вказаним сам підтвердив свою вину та протиправну поведінку.
Наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 №48/16064.
В подальшому, наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020 №277, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка по суті є аналогічна скасованій щодо проведення розрахунків шкоди.
Як зазначалося вище, відповідачем здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу в період з 14.05.2018 по 08.03.2021, тобто, порушення відповідача в даному випадку є триваючим, а саме на час початку вчинення відповідачем порушення вимог природоохоронного законодавства діяла методика, затверджена наказом від 10.12.2008 №639. Однак, на час проведення позапланових перевірок, усунення ТОВ «Залізнична пекарня» порушення - отримання дозволу - 09.03.2021, а також здійснення розрахунку розміру шкоди діяла методика, затверджена наказом від 24.04.2020 №277. При цьому, існування тимчасової правової прогалини в процесі вчинення відповідачем правопорушення протягом певного періоду (відсутність чинної методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за вчинене ним правопорушення, у зв'язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу, у зв'язку із виявленням таких порушень законодавства, оскільки наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природнє середовище.
Суд зазначає, що триваюче порушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій. Отже, триваючим визнаються правопорушення, які, почавшись з протиправної дії або бездіяльності , здійснюються безперервно. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність , коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином (постанова Верховного Суду від 04.05.2020 у справі 1540/3613/18, від 30.04.2020 у справі №461/6241/17).
Збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №920/821/18, від 20.02.2018 у справі №910/5858/17 та від 22.05.2018 у справі №910/15305/17.
Відтак, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час складання актів позапланових заходів від 27.07.2020 №248 та від 12.03.2021 №58 та на час припинення відповідачем триваючого порушення (до 09.03.2021 отримання нового дозволу) діяла методика № 277.
Верховний Суд звертав увагу на те, що положення Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 (дана методика діяла до набрання чинності методики від 28.04.2020 №277) і формули, за якими визначався розмір заподіяних збитків , є аналогічними методиці від 28.04.2020 №277, що не призвело до помилкового розрахунку, здійсненого екологічною інспекцією (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.05.2020 у справі №922/3228/20).
Згідно з п.3.11 методики № 639 так і п.3.11 методики № 277, а також формули, за якою визначається розмір заподіяних збитків ( п.4.1. методики №277 є аналогічним п. 4.1. методики №639) для розрахунку береться час роботи джерела в режимі наднормативного викиду з моменту вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з запитами від 17.03.2021 №02.4-13/1000 та від 08.04.2021 №02.4013/1412 про отримання інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду без дозволу (в годинах) окремо по кожному стаціонарному джерелу підприємства.
Відповідач листами від 25.03.2021 №9 та від 20.04.2021 №12 відмовив у наданні інформації про час роботи стаціонарних джерел без дозволу, посилаючись на відсутність наднормативних викидів забруднюючих речовин.
Доказів надання відповідачем протягом 15 календарних днів інформації про фактичний відпрацьований час роботи джерел викиду забруднюючих речовин на запити позивача матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів суду не надано.
Матеріали справи також не містять інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) по кожному джерелу викиду відповідача.
Щодо тверджень відповідача про те, що висновок експерта містить чіткий та розрахований розмір ймовірних збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Залізнична пекарня", які становить 589 544,55 грн, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказане не відповідає висновкам, зробленим експертом, оскільки експертом зазначено: “Отже, відповідно до наданих матеріалів, уточнений розрахунок розміру відшкодування ймовірних збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ “Залізнична пекарня» із зазначеним часом фактичної роботи джерел в годинах, проведено з похибками. Оскільки клопотання експерта задоволено частково, встановити фактичний розмір збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерел викиду №1, №2, №3, №4, №5, №6 ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року, не вбачається за можливе".
При цьому, експертом також здійснено арифметичний розрахунок розміру ймовірних збитків відповідно до наданих відповідачем матеріалів, з використанням наданих ним даних щодо фактичного часу роботи джерел забруднення, встановленого шляхом визначення кількості виробленої продукції, періоду випікання продукції, характеристик печі, використаного палива (природного газу), кількості використаної сировини. Розрахунок проведено за методикою № 639, та встановлено, що його проведено з похибками.
Отже, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано застосовано п. 3.11 Методики в частині застосування в розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря часу роботи джерела викиду - 24 години на добу.
Доводи відповідача щодо здійснення розрахунку з використанням даних часу роботи кожного стаціонарного джерела, що здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря шляхом визначення кількості виробленої продукції, періоду випікання продукції, характеристик печі, використаного палива (природного газу), кількості використаної сировини, правомірно не взято до уваги судом першої інстанції, врахувавши п. 3.11 методики та не надання відповідачем інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) на запити позивача.
Отже, розрахунок розмірів відшкодування збитків за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, наданий ТОВ “Залізнична пекарня», не ґрунтується на фактичних даних та проведений із порушенням методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277.
Правильність та відповідність розрахунків позивача підтверджується також висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 20.03.2025 №4750/24-63.
Отже, за наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27 червня 2025 року у справі №909/1085/22, а зводяться до переоцінки доказів у даній справі.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ухвалив:
1. Апеляційну скаргу ТОВ “Залізнична пекарня» - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2025 у справі №909/1085/22 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді І.Ю. Панова
О.С. Скрипчук