79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" листопада 2025 р. Справа №914/14/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
без виклику учасників процесу
розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» від 12.06.2025 (вх. № 01-05/1810/25 від 12.06.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 (суддя Щигельська О.І., повне рішення складено 26.05.2025)
у справі № 914/14/25
за позовом: Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області, м. Золочів Львівської області
в інтересах держави в особі: Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області, м. Броди Золочівського району Львівської області
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», м. Броди Золочівського району Львівської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Львівській області, м. Львів
про: стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 207 592,00 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області ( далі - прокурор) в інтересах держави в особі Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області ( далі - Бродівська міська рада, позивач) до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (далі - ДСГП “Ліси України», відповідач) про стягнення 207 592,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ДП "Бродівське лісове господарство", правонаступником якого є ДСГП "Ліси України" в особі філії "Бродівське лісове господарство", як постійний лісокористувач, в порушення ст.ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустило протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування невстановленими особами одного дерева породи “дуб звичайний» в кварталі 88 виділу 23 Лешнівського лісництва, заповідне урочище «Піски».
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, проведеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області, та висновку експерта Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області, в результаті незаконної рубки державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 207 592, 00 грн.
Обгрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Бродівської міської ради, прокурор зазначив, що квартал 88 виділ 23 Лешнівського лісництва відноситься до Бродівської міської територіальної громади, а тому саме до місцевого бюджету вказаної міської ради повинна стягуватись шкода, завдана навколишньому природному середовищу незаконною рубкою. Недоотримання коштів місцевим бюджетом порушує інтереси територіальної громади, а Бродівська міська рада не вживає належних заходів для захисту таких інтересів, у зв'язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.01.2025 залучено до участі у даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державну екологічну інспекцію у Львівській області ( далі - третя особа).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/14/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з ДСГП “Ліси України» в особі філії “Бродівське лісове господарство» ДСГП “Ліси України»: на користь Бродівської міської ради - шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 207 592 грн; на користь Львівської обласної прокуратури - судовий збір у розмірі 2 491,10 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що чинним законодавством обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що ДП "Бродівське лісове господарство" допущено протиправну бездіяльність, внаслідок якої відбулась незаконна рубка невстановленими особами одного дерева породи «дуб звичайний», саме відповідач, як правонаступник ДП "Бродівське лісове господарство", зобов'язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 207 592 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ДСГП "Ліси України" подало апеляційну скаргу від 12.06.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/14/25 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апелянта обґрунтовані неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що ДП «Бродівське лісове господарство» було вжито комплекс заходів по охороні лісу від незаконних рубок на ввірених ділянках, в тому числі було своєчасно виявлено, задокументовано та передано органу досудового розслідування матеріали за фактом незаконної рубки одного дерева породи «дуб звичайний» у кварталі 88 виділ 23 Лешнівського лісництва для встановлення осіб, які вчинили цю незаконну рубку.
За умов, коли постійний лісокористувач зобов'язаний забезпечувати охорону лісу від незаконних рубок на площі в десятки тисяч гектарів, не маючи при цьому права обмежувати доступ громадян до лісу, своєчасно виявлені, задокументовані та передані постійним лісокористувачем до органів національної поліції одиничні випадки вчинення незаконної порубки дерев невстановленими особами, не можуть вважатися протиправною поведінкою.
Відтак, на переконання апелянта, прокурором не доведено протиправної бездіяльності відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між такою бездіяльністю та завданою шкодою, що свідчить про безпідставність висновку суду про задоволення позову.
Золочівська окружна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу від 04.07.2025, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/14/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Прокурор зазначає, що матеріалами справи підтверджується протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні останнім належної охорони і захисту лісового фонду від незаконної рубки на підвідомчій підприємству території. Факт повідомлення відповідачем правоохоронних органів про незаконну рубку та необхідність забезпечення охорони значних площ лісів не свідчать про відсутність вини постійного лісокористувача.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 справу №914/14/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 апеляційну скаргу ДСГП «Ліси України» залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною ДСГП «Ліси України» на рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/14/2 5та вирішено розглядати таку в порядку письмового провадження без виклику представників сторін в судове засідання.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та перебування колегії суддів у відпустці, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обставини справи, встановлені судом.
Золочівським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області 05.11.2022 зареєстровано кримінальне провадження №12022141160000248 за наслідками отримання повідомлення про те, що 05.11.2022 в кварталі 88 Лешнівського лісництва на території заповідного урочища «Піски» виявлено незаконну рубку одного дерева породи “дуб звичайний», чим завдано шкоду державі.
За змістом рапорта помічника чергового ВП № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області від 05.11.2022 виїздом на місце події у лісовому масиві в кварталі 88 Лешнівському лісництві на території заповідного урочища «Піски» виявлено один пень дерева породи “дуб звичайний» діаметром 54 ст.
05.11.2022 інженер охорони і захисту лісу ДП “Бродівський лісгосп» Тереховський В.І. за участю помічника склали акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, за змістом якого: виявлено незаконну рубку одного дерева породи “дуб звичайний» діаметром в пні 54 см; у результаті порушення заподіяно шкоду в сумі 207 592 грн, що розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022.
Того ж дня слідчим СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Ковалів М.Б. за участю спеціаліста здійснено огляд місця події (ділянки лісового масиву в Лешнівському лісництві, квартал 88, виділ 23, Золочівський район, Львівська область), про що складено відповідний протокол огляду від 05.11.2022, та виявлено пень дерева породи “дуб звичайний».
До протоколу огляду місця події долучено фототаблиці.
Для розрахунку розміру майнової шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок вчинення самовільної рубки дерева, слідчий СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області звернувся до Державної екологічної інспекції з листом від 15.11.2022.
У відповідь на вказаний лист Державна екологічна інспекція здійснила розрахунок розміру шкоди на суму 207 592 грн і надіслала такий листом від 20.12.2022 слідчому СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області.
Постановою слідчого СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 03.10.2023 призначено у кримінальному провадженні судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2024: проведення рубки одного дерева породи «Дуб звичайний», діаметром в пні 54 см, в кварталі 88 виділі 23 Лешнівського лісництва Державного підприємства «Бродівське лісове господарство», заповідне урочище «Піски», з недотриманням вимог природоохоронного законодавства, підтверджується; розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, становить 207 592 грн.
На підставі Державного акта на право користування землею в постійне користування Бродівському лісгоспу відведено 218022 га землі.
Перебування кварталу 88 виділ 23 Лешнівського лісництва у постійному користуванні ДП «Бродівське лісове господарство» підтверджується даними, зазначеними у планшеті № 4 лісовпорядкування 2020 року, та сторонами не заперечується.
Відповідно до п. 3.1 Статуту Державного підприємства «Бродівське лісове господарство» (нова редакція), затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України № 739 від 26.11.2007 підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Згідно із п. 3.2.6 Статуту ДП «Бродівське лісове господарство», основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, охорона лісів і захисних насаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП «Бродівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992444) в стані припинення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022 № 1003 утворено ДСГП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі ДСГП «Ліси України» діє філія «Бродівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 № 966 припинено ДП «Бродівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992444) шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДСГП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034).На базі ДП «Бродівське лісове господарство» створено філію «Бродівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
Пунктом 8 Наказу визначено, що ДСГП «Ліси України» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Бродівське лісове господарство».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 17.01.2023 № 154 затверджено передавальний акт ДП «Бродівське лісове господарство».
Отже, правонаступником майна, прав та обов'язків ДП «Бродівське лісове господарство» є ДСГП «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України».
Відповідно до п. 3.2.2 Статуту ДСГП «Ліси України» основними напрямами діяльності ДСГП «Ліси України є, зокрема, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Згідно із п. 2.2.2 Положення про філію, предметом діяльності філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» є, зокрема, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 321782606 від 02.02.2023 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 406988613 від 06.12.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 4620383200:16:019:0001 перебуває у постійному користуванні ДСГП «Ліси України».
Як зазначає прокурор та не заперечують інші учасники справи, лісова ділянка, на якій зафіксовано незаконну порубку, перебуває у межах земельної ділянки із кадастровим номером 4620383200:16:019:0001 та відноситься до Бродівської міської територіальної громади.
19.11.2024 прокурор звернувся до Бродівської міської ради з листом, в якому просив повідомити чи зверталась міська рада до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 207 592 грн, та чи відшкодовано таку шкоду.
В листі-відповіді від 25.11.2024 Бродівська міська рада повідомила прокурора, що заходи щодо стягнення шкоди у розмірі 207 592 грн в судовому порядку міською радою не вживалися, у випадку подання відповідного позову прокурором позов міською радою буде підтримано.
20.12.2025 Золочівською окружною прокуратурою відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» скеровано Бродівській міській раді повідомлення про представництво інтересів держави та звернення до суду з позовом про стягнення 207 592 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Бродівської міської ради в даній справі судова колегія зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначав, що територія, на якій виявлено факт незаконної рубки дерева, відноситься до Бродівської міської територіальної громади, а тому саме до місцевого бюджету Бродівської міської ради повинна стягуватись шкода, завдана навколишньому природному середовищу такою рубкою. Недоотримання коштів місцевим бюджетом порушує інтереси територіальної громади, які не захищаються належним чином Бродівською міською радою.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції, серед іншого, формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.
За змістом ст. ст. 42, 47 Закону України «Про охорону навколишнього
природного середовища» фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється, зокрема, за рахунок місцевих бюджетів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Зважаючи на наведене, прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як зазначалось вище, листом від 19.11.2024 прокурор інформував Бродівську міську раду про виявлене порушення в сфері охорони навколишнього природного середовища та просив повідомити про вжиті заходи реагування.
Бродівська міська рада листом 25.11.2025 повідомила прокурора, що не зверталась до суду з відповідним позовом та підтримає такий у випадку звернення прокурора.
Вказане свідчить про те, що позивач був обізнаний про виявлені прокурором порушення, однак не вжив заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не звертався до суду з відповідним позовом з метою стягнення шкоди, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ “Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.
Щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерева в сумі 207 592 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
За приписами ст. 19 Лісового Кодексу України (далі - ЛК України) постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається, зокрема, на постійних лісокористувачів.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій було зафіксовано незаконну порубку лісових насаджень (а саме 1 дерева породи "дуб звичайний") перебувала у постійному користуванні ДП «Бродівське лісове господарство», правонаступником якого є відповідач.
Вказана обставина відповідачем не заперечується та не спростовується.
Згідно із п. 3.2.6 Статуту ДП «Бродівське лісове господарство» основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, охорона лісів і захисних насаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до Статуту ДСГП “Ліси України» основними напрямами діяльності останнього є, зокрема: забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб (п. 3.2.2 Статуту); запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливський тварин (п. 3.2.3 Статуту).
Відповідно до п.2.2. Положення про філію “Бродівське лісове господарство» ДСГП “Ліси України» предметом діяльності філії є, серед іншого, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства.
За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування.
Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачем не заперечується факт незаконної порубки дерева породи «дуб звичайний» на земельній ділянці, що перебуває у його постійному користуванні.
Отже відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, в результаті чого державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду.
Згідно із розрахунком розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок вчинення незаконної рубки одного дерева породи «дуб звичайний» у кварталі 88 виділ 23 Лешнівського лісництва, заповідне урочище «Піски», обчисленим 20.12.2022 Державною екологічною інспекцією у Львівській області відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», розмір шкоди становить 207 592 грн.
Зазначена сума шкоди підтверджується також висновком експерта Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області № СЕ-19/114- 23/19835-ФХЕД від 31.05.2024 за результатами інженерно-екологічної експертизи, призначеної в межах кримінального провадження.
Відтак, наявними у справі доказами у їх сукупності доведено наявність складу правопорушення: (1) незаконної порубки дерева на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено; (3) причинно-наслідкового зв'язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконання ним обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
Відповідач не подав суду доказів, які б підтвердили, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Щодо посилань скаржника на неможливість постійної охорони значної площі лісового масиву та належне виконання посадовими особами ДП «Бродівське лісове господарство» своїх обов'язків з охорони лісових насаджень, виявлення факту незаконної порубки та повідомлення правоохоронних органів.
З аналізу наведених вище положень п. 1 ч. 2 ст.19, п. 5 ч. 1 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, ст.ст. 105, 107 ЛК України випливає обов'язок постійних лісокористувачів щодо забезпечення охорони лісових насаджень. Невиконання лісокористувачем обов'язку щодо охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу свідчить про наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.
При цьому, не важливо хто саме здійснив незаконну рубку дерев та ким виявлено факт такої рубки, оскільки виявлення факту вирубки дерев не свідчить про виконання постійними лісокористувачами своїх обов'язків, пов'язаних із охороною лісу.
Той факт, що під охорону відповідача передано значний обсяг лісового масиву, не звільняє останнього від обов'язку щодо збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та не звільняє від цивільно-правової відповідальності за допущення самовільної вирубки лісу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а доводи апелянта про недоведеність його протиправної бездіяльності та причинно-наслідкового зв'язку між такою бездіяльністю та завданою шкодою відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необгрунтовані.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, “Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» від 12.06.2025 (вх. № 01-05/1810/25 від 12.06.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/14/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.