79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" листопада 2025 р. Справа №914/631/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
без виклику учасників процесу
розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс»
на рішення Господарського суду Львівської області від 05.06.2025 (повне рішення складено 06.06.2025, суддя Матвіїв Р.І.)
у справі № 914/631/25
за позовом: Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі
позивача: Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області, м. Броди, Львівська область,
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», м. Київ, в особі філії “Карпатський лісовий фонд» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», м. Броди, Львівська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,
про: стягнення 55 395,37 грн,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області ( далі - прокурор) в інтересах держави в особі Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області ( далі - Бродівська міська рада, позивач) до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (далі - ДСГП “Ліси України», відповідач) про стягнення 55 395,37 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Бродівське лісове господарство", як постійний лісокористувач, в порушення ст.ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустило протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування невстановленими особами одного дерева породи “дуб звичайний» в кварталі 84 виділу 5 Лешнівського лісництва.
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, проведеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області, та висновку експерта Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області, в результаті незаконної рубки державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в сумі 55 395,37 грн.
Обгрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Бродівської міської ради, прокурор зазначив, що квартал 84 Лешнівського лісництва відноситься до Бродівської міської територіальної громади, а тому саме до місцевого бюджету вказаної міської ради повинна стягуватись шкода, завдана навколишньому природному середовищу незаконною рубкою. Недоотримання коштів місцевим бюджетом порушує інтереси територіальної громади, а Бродівська міська рада не вживає належних заходів для захисту таких інтересів, у зв'язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою Господарський суд Львівської області від 12.03.2025 залучено до участі у даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державну екологічну інспекцію у Львівській області ( далі - третя особа).
У судовому засіданні 28.05.2025 судом уточнено найменування відповідача, що відображено у відповідному протоколі судового засідання, та зазначено, що відповідачем у справі є ДСГП “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.06.2025 у справі №914/631/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з ДСГП “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України»: на користь Бродівської міської ради шкоду в розмірі 55 395,37 грн; на користь Львівської обласної прокуратури 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, як постійний лісокористувач та особа, що має здійснювати лісову охорону, порушив вимоги законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підвідомчій йому території, що є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
Враховуючи обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення з ДСГП "Ліси України" в особі філії “Карпатський лісовий офіс» на користь Бродівської міської ради 55 395,37 грн шкоди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ДСГП "Ліси України" подало апеляційну скаргу від 24.06.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.06.2025 у справі №914/631/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги апелянта обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що судом не встановлено які саме обов'язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були ним порушені, не конкретизовано, які саме дії відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок.
На переконання апелянта, лісові господарства несуть відповідальність лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки або у разі допущення ними порушення вимог ведення лісового господарства, що свідчать про недоведеність у даній справі протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача та відсутність підстав для задоволення позову.
Окрім того, апелянт зазначає про недоведеність заявленого до стягнення розміру шкоди з огляду на те, що подані прокурором розрахунок третьої особи та висновок експерта складені без дослідження місця події та здійснення замірів діаметра зрізаного дерева, лише на основі повідомлених органом досудового розслідування даних, а отже такі є недопустимими доказами у даній справі.
Золочівська обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу від 03.07.2025, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 05.06.2025 у справі №914/631/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Прокурор зазначає, що матеріалами справи підтверджується протиправна поведінка відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні останнім належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій підприємству території. Факт повідомлення відповідачем правоохоронних органів про незаконну рубку не свідчить про вжиття необхідного комплексу заходів щодо охорони лісових насаджень, що свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.
Окрім того, прокурор вважає безпідставним покликання апелянта на те, що при розрахунку розміру шкоди третьою особою та експертом не здійснено замірів діаметра зрізаного дерева, зазначаючи, що такі дані зафіксовані самим відповідачем у акті огляду місця правопорушення від 14.03.2023, а тому не можуть ставитись ним під сумнів.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 справу №914/631/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» на рішення Господарського суду Львівської області від 05.06.2025 у справі №914/631/25 та вирішено розглядати таку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та перебування колегії суддів у відпустці, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Золочівським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області 14.03.2023 зареєстровано кримінальне провадження №12023141160000075 за наслідками отримання повідомлення про те, що у період з 12.03.2023 по 13.03.2023 невідома особа, перебуваючи в Лешнівському лісництві, квартал 84, виділ 5, здійснила незаконну рубку одного дерева породи “дуб звичайний», чим завдала шкоди приблизно на 55 378,00 грн.
За змістом рапорта помічника чергового відділу поліції Леськіва А.В. від 14.03.2023: заява надійшла від інженера охорони і захисту лісу ДП “Бродівський лісгосп» Тереховського В. І.; виїздом на місце події у лісовому масиві на відстані 2 км від с. Піски Золочівського району, а саме квартал 84, виділ 5 в Лешнівському лісництві, було виявлено зрізане дерево “дуб звичайний»; в ході огляду вилучено зріз пенька, який складається з двох фрагментів, та проведено радіорозвідку.
14.03.2023 інженер охорони і захисту лісу ДП “Бродівський лісгосп» Тереховський В.І. за участю помічника склали акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, за змістом якого: виявлено незаконну рубку одного дерева породи “дуб звичайний» діаметром в пні 108 см; у результаті порушення заподіяно шкоду в сумі 55 378,00 грн, що розрахована відповідно до додатків до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008.
Того ж дня слідчим СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Біликом АВ. за участю понятих та представника відповідача здійснено огляд місця події (ділянка лісового масиву в Лешнівському лісництві, квартал 84, виділ 5, Золочівський район, Львівська область), про що складено відповідний протокол від 14.03.2013, та виявлено: на відстані десяти метрів від центральної лісової дороги - пень дерева породи “дуб звичайний», висотою 28 см, діаметром 108 см, зверху якого зроблено зріз, який розділився на два фрагменти; на відстані приблизно 5 метрів - крону дерева породи “дуб звичайний», висотою приблизно 27 метрів.
До протоколу огляду місця події долучено фототаблиці.
Для розрахунку розміру майнової шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок вчинення самовільної рубки дерева, слідчий СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області звернувся до Державної екологічної інспекції з листом від 16.03.2023.
У відповідь на вказаний лист Державна екологічна інспекція здійснила розрахунок розміру шкоди на суму 55 395,37 грн і надіслала такий листом від 28.04.2023 слідчому СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області.
Постановою слідчого СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 06.10.2023 призначено у кримінальному провадженні судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 10.05.2024: проведення рубки одного дерева породи “дуб звичайний» в кварталі 84 виділі 5 Лешнівського лісництва філії “Бродівське ЛГ» ДП “Ліси України» з недотриманням вимог природоохоронного законодавства підтверджується; розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, становить 55 395,37 грн.
Відповідно до Статуту ДСГП “Ліси України» основними напрямами діяльності останнього є: забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб (п. 3.2.2 Статуту); запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливський тварин (п. 3.2.3 Статуту); ведення первинного обліку лісів (п. 3.2.5 Статуту); забезпечення охорони типових і унікальних природних комплексів та об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу (п. 3.2.6 Статуту).
Забезпечення охорони типових і унікальних природних комплексів та об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу, ведення первинного обліку лісів і забезпечення охорони, захисту лісових насаджень виокремлені як обов'язки підприємства (пп. 7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 Статуту).
Згідно з Положенням про філію “Бродівське лісове господарство» ДСГП “Ліси України» філія є відокремленим підрозділом Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (редакція Положення від 2022 року).
Предметом діяльності філії є, серед іншого, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, ведення первинного обліку лісів, забезпечення охорони типових і унікальних природних комплексів та об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу (п. 2.2 Положення).
Відповідно до наказу ДСГП “Ліси України» від 18.10.2024: припинено філію “Бродівське лісове господарство» (код ВП 45025528) ДСГП “Ліси України» шляхом її закриття; визначено, що документація філії передаються до філії “Карпатський лісовий офіс».
Наказом від 31.12.2024 ДСГП “Ліси України» затвердило передавальні акти активів і пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше по філіях, що координується Карпатським лісовим офісом.
Як зазначає прокурор та не заперечують інші учасники справи, лісова ділянка, на якій зафіксовано незаконну порубку, перебуває у межах земельної ділянки із кадастровим номером 4620383200:16:012:0001.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав земельна ділянка з кадастровим номером 4620383200:16:012:0001 площею 37,6687 га перебуває в постійному користуванні ДСГП “Ліси України».
Листом від 13.02.2025 Львівська державна лісовпорядна експедиція повідомила прокурора, що квартал № 84 Лешнівського лісництва відноситься до Бродівської міської територіальної громади.
Вказані обставина сторонами не заперечуються.
17.02.2025 прокурор звернувся до Бродівської міської ради з листом, в якому просив повідомити чи зверталась міська рада до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 55 395,37 грн, та чи відшкодовано таку шкоду.
В листі-відповіді від 26.02.2025 Бродівська міська рада повідомила прокурора, що заходи щодо стягнення шкоди у розмірі 55 395,37 грн в судовому порядку міською радою не вживалися, у випадку подання відповідного позову прокурором позов міською радою буде підтримано.
03.03.2025 Золочівською окружною прокуратурою відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» скеровано Бродівській міській раді повідомлення про представництво інтересів держави та звернення до суду з позовом про стягнення 55 395,37 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Бродівської міської ради в даній справі судова колегія зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначав, що територія, на якій виявлено факт незаконної рубки дерева, відноситься до Бродівської міської територіальної громади, а тому саме до місцевого бюджету Бродівської міської ради повинна стягуватись шкода, завдана навколишньому природному середовищу такою рубкою. Недоотримання коштів місцевим бюджетом порушує інтереси територіальної громади, які не захищаються належним чином Бродівською міською радою.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції, серед іншого, формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.
За змістом ст. ст. 42, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється, зокрема, за рахунок місцевих бюджетів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Зважаючи на наведене, прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як зазначалось вище, листом від 17.02.2025 прокурор інформував Бродівську міську раду про виявлене порушення в сфері охорони навколишнього природного середовища та просив повідомити про вжиті заходи реагування.
Бродівська міська рада листом 26.02.2025 повідомила прокурора, що не зверталась до суду з відповідним позовом та підтримає такий у випадку звернення прокурора.
Вказане свідчить про те, що позивач був обізнаний про виявлені прокурором порушення, однак не вжив заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не звертався до суду з відповідним позовом з метою стягнення шкоди, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ “Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.
Щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерева в сумі 55 395,37 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
За приписами ст. 19 Лісового Кодексу України (далі - ЛК України) постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається, зокрема, на постійних лісокористувачів.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій було зафіксовано незаконну порубку лісових насаджень (а саме 1 дерева породи "дуб звичайний") перебуває у постійному користуванні ДСГП "Ліси України".
Вказана обставина відповідачем не заперечується та не спростовується.
Відповідно до Статуту ДСГП “Ліси України» основними напрямами діяльності останнього є, зокрема: забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб (п. 3.2.2 Статуту); запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливський тварин (п. 3.2.3 Статуту).
Відповідно до п.2.2. Положенням про філію “Бродівське лісове господарство» ДСГП “Ліси України» предметом діяльності філії є, серед іншого, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, ведення первинного обліку лісів, забезпечення охорони типових і унікальних природних комплексів та об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу .
За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування.
Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).
Зважаючи на наведене покликання апелянта на те, що лісові господарства несуть відповідальність лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки або у разі допущення ними порушення вимог ведення лісового господарства, відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачем не заперечується факт незаконної порубки дерева породи «дуб звичайний» на земельній ділянці, що перебуває у його постійному користуванні.
Оскільки охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача, сам факт незаконної рубки свідчить про неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісу. При цьому, не важливо хто саме здійснив незаконну рубку дерева та ким виявлено факт такої рубки.
Відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення, в результаті чого державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в сумі 55 395,37 грн.
Відтак, наявними у справі доказами у їх сукупності доведено наявність складу правопорушення: (1) незаконної порубки дерева на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено; (3) причинно-наслідкового зв'язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконання ним обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
Відповідач не подав суду доказів, які б підтвердили, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а доводи апелянта про недоведеність його протиправної бездіяльності відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необгрунтовані.
Щодо доводів скаржника про недоведеність розміру шкоди колегія суддів зазначає наступне.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема, у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України докази повинні бути належними, допустимими та достовірними.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження заявленого до стягнення розміру збитків у даній справі прокурор подав суду розрахунок Державної екологічної інспекції у Львівській області від 26.04.2023 та висновок Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 10.05.2024 за результатами проведення ї інженерно-екологічної експертизи, призначеної постановою слідчого СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 06.10.2023 у кримінальному провадженні, відкритому за фактом незаконної рубки дерева.
У вказаному висновку зазначено, що судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відому без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
З поданих прокурором доказів вбачається, що розрахунок розміру шкоди здійснений судовим експертом та третьою особою відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та з врахуванням зафіксованих у кримінальному провадженні даних про діаметр зрізаного дерева (108 см).
Такі дані щодо діаметру зрізаного дерева відображені, зокрема, в акті огляду місця вчинення правопорушення від 14.03.2023, складеному представниками відповідача - інженером охорони та захисту лісу філії “Бродівське лісове господарство» Тереховським В.І. за участю помічника лісничого.
Відповідачем не подано суду жодних доказів, які б підтверджували відсутність у вказаних осіб повноважень чи спеціальних знань для здійснення відповідних замірів та складання такого акту, а також доказів, які б підтверджували невідповідність зафіксованих даних щодо діаметра зрізаного дерева дійсним обставинам справи.
Відтак, доводи апелянта про недоведеність розміру шкоди відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необгрунтовані.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, “Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 05.06.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» від 24.06.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/1949/25 від 25.06.25) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.06.2025 у справі №914/631/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.