79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" листопада 2025 р. Справа №914/1504/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
без виклику учасників процесу
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Нікішина Олександра Олександровича від 06.06.2025 (вх. № 01-05/1758/25 від 09.06.2025)
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 (повне додаткове рішення складене 19.05.2025, суддя Матвіїв Р.І.)
у справі №914/1504/24
за позовом: Фізичної особи - підприємця Нікішина Олександра Олександровича, м. Броди, Бродівський район, Львівська область,
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз», м. Львів,
про: стягнення 77 500, 00 грн моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1504/24 за позовом Фізичної особи - підприємця Нікішина Олександра Олександровича ( далі - ФОП Нікішин О.О., позивач) до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз» ( далі - АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз», відповідач) про стягнення 77 500, 00 грн моральної шкоди.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2024 у даній справі, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз» на користь ФОП Нікішина О.О. 25 833,34 грн моральної шкоди та 1 009,23 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
24.12.2024 позивач подав Господарському суду Львівської області заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн.
Ухвалою від 27.12.2024 Господарський суд Львівської області залишив заяву ФОП Нікішина О. О. про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/1504/24 без розгляду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду 16.04.2025 скасовано зазначену ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.12.2024 у справі №914/1504/2, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/1504/24 у задоволенні заяви ФОП Нікішина О.О. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Додаткове рішення мотивовано тим, що позивач не підтвердив належними доказами розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування яких за рахунок відповідача просить суд, зокрема, обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ФОП Нікішин О.О. подав апеляційну скаргу від 06.06.2025, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/1504/24 та ухвалити нове рішення, яким задоволити вимоги повністю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги ФОП Нікішин О. О. зазначає, що суд першої інстанції безпідставно, з суто формальних причин відмовив йому у відшкодуванні витрат на правову допомогу, оскільки: до заяви про ухвалення додаткового рішення додано договір про надання правової допомоги №13/4 від 13.04.2024, яким визначено розмір гонорару адвоката 2 000, 00 грн; договором неможливо встановити тривалість судового процесу, кількість судових засідань, а відтак оплата може змінюватись; в заяві про ухвалення додаткового рішення позивачем наведено детальний опис наданої адвокатом правничої допомоги ; актом № 23 від 23.12.2024 підтверджується реальне виконання адвокатом робіт з надання правничої допомоги, а квитанцією № 23 від 23.12.2024 підтверджується оплата таких позивачем на суму 5 000, 00 грн.
АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз» подав відзив на апеляційну скаргу від 10.07.2025, в якому просить додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/1504/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу- без задоволення.
Зокрема, відповідач зазначає, що подані позивачем документи не відповідають вимогам ч. 2 ст. 126 ГПК України, не є належними доказами понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки з акта № 23 від 23.12.2024 не вбачається надання адвокатом послуг з представництва саме у даній справі.
Крім того, у договорі про надання правничої допомоги №13/4 від 13.04.2024 сторони передбачили фіксований розмір гонорару у сумі 2 000 грн, а позивач пред'явив до оплати 5 000 грн, не обґрунтувавши підстав для збільшення такої суми.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 справу №914/1504/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 апеляційну скаргу ФОП Нікішина О. О. залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Нікішина О. О. на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/1504/24, вирішено розглядати таку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та перебування колегії суддів у відпустці, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, за змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (зокрема, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт тощо) є підставою для відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 906/743/21, від 11.12.2024 у справі № 904/141/20, від 10.12.2024 у справі № 910/17633/23, від 03.12.2024 у справі № 916/5139/23, від 10.09.2024 у справі № 902/99/24.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України докази повинні бути належними, допустимими та достовірними.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано: договір про надання правничої допомоги №13/4 від 13.04.2024, укладений між Нікішиним О.О. та адвокатом Кравцем В.Ю.; акт прийняття виконаних робіт/послуг з надання правничої допомоги №23 від 23.12.2024; квитанцію №23 від 23.12.2024 на суму 5 000 грн з призначенням платежу «послуги правничої допомоги».
Предметом договору №13/4 про надання правничої допомоги від 13.04.2024 позивач та адвокат визначили: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у статусі позивача в суді; надання правової допомоги клієнту у господарському провадженні про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» понесених втрат від моральної шкоди; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності (зокрема: складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення); захист і представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, кримінального, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У пункті 6 розділу «Оплата послуг (гонорар)» сторони договору про надання правової допомоги визначили, що факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг.
За змістом акта прийняття виконаних робіт / послуг з надання правничої допомоги № 23 від 23.12.2024, адвокат Кравець В.Ю. надав послуги з правничої допомоги, а Нікішин О.О. прийняв виконані роботи / послуги з правничої допомоги. Послуги з правничої допомоги надані вчасно і якісно, сторони претензій один до одного не мають.
Детального переліку послуг, наданих адвокатом та прийнятих Нікішиним О.О. у вказаному акті не зазначено.
Відповідно до квитанції №23 від 23.12.2024 Нікішин О.О. сплатив адвокату Кравцю В.Ю. 5 000 грн за надані послуги правничої допомоги по договору .
Однак, зважаючи на визначений позивачем та адвокатом предмет договору (широкий спектр юридичних послуг), відсутність в акті прийняття виконаних робіт/послуг №23 від 23.12.2024 відомостей про надання адвокатом послуг із представництва інтересів позивача у даній справі №914/1504/24, колегія суддів вважає, що подані позивачем докази не підтверджують факту оплати ним 5 000 грн за надання адвокатом Кравцем В.Ю. правової допомоги саме у даній справі.
Покликання скаржника на те, що в заяві про ухвалення додаткового рішення ним наведено детальний опис наданої адвокатом правничої допомоги не спростовує наведених вище висновків суду, оскільки сама по собі заява позивача не є належним доказом на підтвердження факту надання адвокатом позивачу правничої допомоги на суму 5000 грн саме у даній справі.
Окрім того, у пункті 2 розділу «Оплата послуг (гонорар)» договору позивач та адвокат визначили фіксований розмір гонорару - 2 000, 00 грн.
Пунктом 4 розділу «Оплата послуг (гонорар)» договору позивач та адвокат погодили можливість подвоєння гонорару у разі надання адвокатом послуг у неробочий час, вихідні та святкові дні.
Однак, заявляючи про стягнення з відповідача 5 000 грн у відшкодування витрат на надання правової допомоги, позивачем жодним чином не обгрунтовано підстав для збільшення визначеного договором фіксованого розміру гонорару.
З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/1504/24, а тому оскаржуване додаткове рішення суду у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП Нікішина О.О. - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 244,269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Нікішина Олександра Олександровича від 06.06.2025 (вх. № 01-05/1758/25 від 09.06.2025) залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/1504/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.