79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" листопада 2025 р. Справа №914/3006/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області
на рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2025 (повне рішення складено 16.04.2025, суддя Манюк П.Т.)
у справі №914/3006/24
за позовом Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, с. Солонка,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефпоінт», м. Київ,
про стягнення 71 500, 00 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області 04.12.2024 поступила позовна заява Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області до ТОВ «Дефпоінт» про стягнення безпідставно нарахованого податку на додану вартість за договором поставки від 21.12.2024 № 1101 у розмірі 71 500, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним було здійснено публічну закупівлю за ідентифікатором UA-2023-11-16-017668-a, за результатами якої з відповідачем було укладено договір про закупівлю від 21.12.2023 за № 1101, яким передбачено, що відповідач зобов'язується поставити та передати у власність позивача шолом захисний DEF-FAST в кількості 33 штуки. На виконання умов договору та видаткової накладної від 21.12.2023 № 1, позивачем здійснено оплату згідно з платіжною інструкцією від 22.12.2023 № 1452 на суму 429 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ 71 500, 00 грн, у свою чергу відповідач надав товар вказаний в договорі, а позивач - передав вищевказані товари військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Відтак вважає, що ним надмірно сплачено 71 500, 00 грн як ПДВ за договором, оскільки відповідно до пп. 1 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, положення п. 198.5 та ст. 199 Податкового кодексу України не застосовуються щодо таких операцій, а отже позивач був звільнений від сплати ПДВ. Звертає увагу при цьому, на рішення ради від 07.12.2023 № 4188, яким було затверджено «Заходи та роботи з територіальної оборони», скеровані на придбання у комунальну власність окремого індивідуально визначеного майна, яке буде передаватись Збройним Силам, іншим військовим формуванням та правоохоронним органам на період дії воєнного стану в Україні. Відповідно до цього, вважає, що пунктом 3.2 договору до ціни договору незаконно включено суму ПДВ, яка загалом становить 71 500, 00 грн, за придбання позивачем товару для кінцевого споживача - військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, що суперечить положенням Податкового кодексу України та Закону України від 10.04.2023 №3019-ІХ «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а отже наявні підстави для стягнення з відповідача суми безпідставно нарахованого податку на додану вартість у розмірі 71 500, 00 грн.
Відповідач, в свою чергу, у відзиві заперечив доводи апеляційної скарги вказавши на те, що до тендерної документації позивачем не надано сертифікат кінцевого споживача чи будь-який інший документ, в даному випадку, від ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України, з метою підтвердження намірів позивача щодо подальшої передачі предмета закупівлі, про конкретного суб'єкта (кінцевого споживача) цих товарів, як це передбачено в підпункті 1 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, чи факт можливої майбутньої передачі шоломів такому суб'єкту, а не безпосередньо Солонківській сільській раді Львівського району Львівської області, як це передбачають п.п. 1.1., 5.1. договору, ТОВ «Дефпоінт» не було відомо. Також зазначає, що договір про закупівлю від 21.12.2023 № 1101 не містить жодних посилань на те, що шоломи захисні DEF-FAST, в кількості 33 штуки, які були предметом договору, підлягають використанню саме в оборонних цілях при запровадженні воєнного стану чи будуть передані третім особам для здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.04.2025 у справі №914/3006/24 в позові відмовлено.
Дане рішення мотивоване тим, що матеріали справи не містять, а сторони не надали суду сертифікату кінцевого споживача, в якому було б зазначено, що кінцевим отримувачем відповідних товарів, закуплених по договору №1101 від 21.12.2023 буде будь-яка особа з переліку, визначеного підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Умови укладеного між позивачем та відповідачем договору також не визначають, що кінцевим отримувачем відповідних товарів буде особа з вищевказаного переліку, а отже, судом зроблено висновок про відсутність правових підстав для повернення йому сплаченого ПДВ у розмірі 71 500,00 грн, у зв'язку з чим в позові - відмовлено. Суд взяв до уваги правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/8235/24.
Позивач - Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, не погодившись з винесеним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у розрізі поданих сторонами спору доказів.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що придбаний у відповідача товар був переданий суб'єкту, який передбачений пп.1 п.32 підрозділу ХХ Податкового кодексу України. Скаржник звертає увагу на те, що дійсно сертифікат кінцевого споживача на товар, що постачався згідно договору не оформлювався і умови договору не містять вказівки на кінцевого отримувача товару, однак такий товар закуповувався на виконання рішення Солонківської сільської ради від 07.12.2023 №4188, яким була затверджена відповідна програма та вбачається, що процедура публічних закупівель була здійснена з метою передачі індивідуально визначеного майна військовій частині. Також вказує, що на титульній сторінці тендерної документації зазначено, що закупівля здійснюється для потреб військовослужбовців, зареєстрованих у Солонківській територіальній громаді відповідно до Програми заходів щодо підготовки місцевого населення до національного спротиву та територіальної оборони на території Солонківської сільської ради на 2023 рік. Придбані у відповідача товари були передані позивачем Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України згідно із актом приймання-передачі (безоплатно) матеріальних цінностей від 27.12.2023.
Таким чином, скаржник вважає, що суд першої інстанції застосував буквальне тлумачення закону та не врахував усіх обставин правовідносин між позивачем та відповідачем, які з огляду на запровадження воєнного стану мали свою специфіку, оскільки усі можливі ресурси позивач спрямував для задоволення потреб сил оборони. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2025 у справі №914/3006/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Відповідач - ТОВ «Дефпоінт» у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи такої зазначивши, що Тендерна документація (титульна сторінка) публічної закупівлі за ідентифікатором UA-2023-11-16-017668-а, за результатами якої укладено договір про закупівлю від 21.12.2023 №1101 на поставку та передачу Солонківській сільській раді Львівського району Львівської області товару: шолом захисний DEF -FAST, в кількості 33 штуки, не містила жодної відповідної інформації щодо конкретного отримувача цього товару, а також щодо мети його придбання позивачем, в тому числі, що така вчинена на виконання саме рішення Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області від 07.12.2023 №4188. Даним обставинам була надана належна оцінка, адже сам по собі наявний в матеріалах акт приймання-передачі (безоплатної) матеріальних цінностей від 27.12.2023 не підтверджує даних обставин. В свою чергу також відмічає, що жодних пропозицій про зміну умов договору поставки №1101 від 21.12.2023 в частині виключення з договірної ціни суми ПДВ, включення в умови цього договору вказівки про те, що зазначена продукція постачається для використання в оборонних цілях при запровадженні воєнного стану чи укладення трьохстороннього договору поставки в тому числі з отримувачем продукції, від позивача до ТОВ «Дефпоінт» не надходило. Крім цього, ТОВ «Дефпоінт» відображено відповідні нарахування у податковому обліку та сплачені податкові зобов'язання з ПДВ відповідних сум податку по взаємовідносинах із Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області, а під час ввезення вказаного товару на митну територію України також сплачено суму основних нарахувань ПДВ. Просить, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2025 у справі №914/3006/24 - без змін.
Сторони належним чином повідомленні про розгляд справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання ухвали суду від 27.05.2025 в електронні кабінети, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія встановила такі обставини:
21.12.2023 Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області (замовник) та ТОВ «Дефпоінт» (постачальник) було укладено договір про закупівлю №1101 (а.с.61-71), згідно п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника шолом захисний DEF-FASTв кількості 33 шт., за ціною 13 000,00 грн з ПДВ, за одиницю, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додатку №1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах , що визначено цим договором.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що ціна договору становить 429 000,00 грн. з ПДВ 71 500,00 грн. і включає: ціну товару, всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, витрати, пов'язані з перепродажною підготовкою та реалізацією товару замовнику, всі витрати постачальника, враховуючи вартість транспортних послуг на доставку товару до м'ясця поставки, визначеного цим договором, здійснення вантажно-розвантажувальних послуг при поставці товару; занос товару в приміщення; перевірку комплектності, цілісності та відсутності пошкоджень у присутності представників замовника (п.3.3. договору).
Згідно специфікації, що є додатком №1 до договору, встановлена поставка товару - шолом захисний DEF-FAST - 33 шт. на загальну суму 429 000,00 грн. у тому числі ПДВ 71 500,00 грн (а.с.71).
Як вказує позивач ним, відповідно до видаткової накладної №1 від 21.12.2023 та умов договору, здійснено оплату згідно платіжної інструкції №1452 від 22.12.2023 «оплата за шолом захисний DEF-FAST для тероборони на суму 429 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 71 500,00 грн.
Надалі, як стверджує позивач відповідно до листа - звернення Військової частини НОМЕР_1 МВС України №50/02/28-1556 від 11.09.2023 щодо безоплатної передачі матеріальних цінностей для покращення матеріально-технічної бази військової частини та посилення можливостей обороноздатності, а також згідно рішення позачергової сесії ІХ демократичного скликання Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області №4188 від 07.12.2023, Солонківська сільська рада безоплатно передала серед іншого шолом кулезахисний DEF-FAST - 33 шт. на загальну суму 429 000,00 грн., згідно акту приймання-передачі (безоплатної) матеріальних цінностей військовій частині НОМЕР_1 (а.с.76).
Як вказує позивач він надмірно сплатив 71 500,00 грн, які були сплачені як ПДВ за договором, оскільки відповідно до пп.1 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, положення п.198.5 та ст. 199 Податкового кодексу України не застосовується щодо таких операцій, а отже позивач був звільнений від сплати ПДВ.
Також, позивач звертає увагу на своє рішення від 07.12.2023 №4188, яким було затверджено «Заходи та роботи з територіальної оборони», скеровані на придбання у комунальну власність окремого індивідуально визначеного майна, яке буде передаватись Збройним Силам, іншими військовими формуваннями та правоохоронним органам на період дії воєнного стану в Україні. Зокрема, згідно з додатком 4 цього рішення, передбачено безоплатно передати окреме індивідуально визначене майно, з комунальної власності територіальної громади Солонківської сільської ради у державну власність військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, зокрема 33 шоломи. Дане рішення опубліковане в публічному доступі.
26.08.2024 Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області виставлено ТОВ «Дефпоінт» претензію №02-14-1310, згідно якої пропонувалось протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї претензії повернути за договором про закупівлю від 21.12.2023 №1101, ПДВ 71500,00 грн (а.с.54-58).
Однак, в добровільному порядку дана сума не повернута, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свої інтересів.
З врахуванням викладених обставин справи, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши наявні матеріали справи та подані сторонами докази в апеляційному провадженні, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке:
У відповідності до вимог частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
В свою чергу, договір, відповідно до статті 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно вимог статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника його виконання. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно із статтею 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Пунктом 1.1. договору №1101 від 21.12.2023 встановлено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника шолом захисний DEF-FAST в кількості 33 штук.
Згідно із п. 3.2. договору - ціна договору становить 429 000,00 грн з ПДВ 71 500,00 грн.
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України
За змістом підпунктів а) і б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг).
Пунктами 30.1-30.2, 30.9 статті 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Отже, податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, зокрема, тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.
У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.
Отже, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України за умови, якщо: - товари, щодо яких здійснюються такі операції, належать до категорії товарів, які визначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та класифікуються у товарних позиціях згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), визначеною Законом України "Про митний тариф України" від 19.10.2022 №2697-IX; - кінцевим отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами відповідного договору визначено суб'єктів, перерахованих у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
У разі недотримання таких умов, вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
Тобто, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначальним для звільнення від оподаткування ПДВ за вказаною нормою є не лише категорія товарів та суб'єкт кінцевого отримувача таких товарів, а й документальне підтвердження особи такого суб'єкта відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору, в якому визначено осіб, зазначених у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, кінцевими отримувачами.
Відповідний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.02.2025 у справі № 910/8235/24 при застосуванні підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у аналогічних правовідносинах.
Порядок оформлення сертифіката кінцевого споживача регламентовано Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 №920.
Пункт 5 цього Положення визначає, що з метою оформлення гарантій щодо кінцевого використання імпортованих в Україну товарів використовуються міжнародний імпортний сертифікат, сертифікат підтвердження доставки, сертифікат кінцевого споживача та інші документи, які містять державні гарантії та гарантії кінцевого споживача щодо використання товарів у заявлених цілях.
Відповідно до пункту 15 вказаного Положення сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб'єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав - експортерів товарів (додаток 3).
Отже, сертифікат кінцевого споживача - це документ, який надається, зокрема, з метою підтвердження суб'єкта кінцевого отримувача товарів, який гарантує, що переданий йому товар не буде використовуватись в інших цілях або не буде переданий іншому суб'єкту.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначення суб'єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору насамперед обумовлено необхідністю підтвердити особу такого кінцевого отримувача товарів, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України яких підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, та не може бути формальністю, адже операції, зокрема, щодо постачання товарів, суб'єкт кінцевого отримувача яких не відповідає визначеному переліку, виключає можливість звільнення таких операцій від оподаткування ПДВ на підставі цієї норми.
Тобто, за вказаною нормою, для звільнення від оподаткування ПДВ операцій, зокрема, щодо постачання на митній території України товарів, визначених у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, визначальним є документальне визначення суб'єкта кінцевого отримувача таких товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору.
Матеріали справи не містять, а сторони не надали ні суду перщої ні апеляційної інстанцій сертифікату кінцевого споживача, в якому було б зазначено, що кінцевим отримувачем відповідних товарів буде будь-яка особа з переліку, визначеного підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Умови укладеного між позивачем та відповідачем договору також не визначають, що кінцевим отримувачем відповідних товарів буде будь-яка особа з переліку, визначеного підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Отже, відсутність такого документального підтвердження суб'єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору, свідчить про відсутність підстав для звільнення операцій з постачання таких товарів від оподаткування ПДВ, та відповідно, про відсутність підстав стверджувати, що включення ПДВ до вартості (ціни) закуповуваних згідно з таким договором товарів та подальша його сплата постачальнику суперечить вимогам підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Крім цього, позивачем як замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів вказана очікувана вартість предмета закупівлі саме з урахуванням суми ПДВ, у зв'язку з чим, ТОВ «Дефпоінт», як учасником торгів було подано пропозицію, де зазначено інформацію про ціну та інші критерії оцінки відповідно до їх попереднього встановлення Солонківською сільською радою.
Посилання скаржника на те, що товар закуповувався на виконання рішення Солонківської сільської ради від 07.12.2023 №4188, не приймається судовою колегією до уваги, оскільки дане рішення не було долучене до тендерної документації, що свідчить про відсутність належних доказів про те, що товар закуповувався на виконання даного рішення для передачі такого кінцевому отримувачу ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Щодо акту приймання - передачі (безоплатної) матеріальних цінностей ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України від 27.12.2023 зокрема «шолом кулезахисний DEF-FAST в кількості - 33 шт.», такий не доводить , що їх закупівля здійснювалась саме за спірним договором поставки, врахувавши при цьому те, що жодних посилань на спірний договір чи безпосередньо постачальника - ТОВ «Дефпоінт» не містить, а вказівка про те, що до зазначеної суми коштів не включено ПДВ відсутня.
Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.02.2025 у справі № 910/8235/24, від 28.08.2025 у справі №914/1555/24, від 18.09.2025 у справі №910/12975/24.
Відтак, з врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги в сукупності не спростовують висновків викладених Господарським судом Львівської області в рішенні від 14.04.2025 у даній справі, а зводяться до переоцінки доказів у справі.
З огляду на вказані обставини, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду з огляду на те, що таке прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права та з повним дослідженням матеріалів та обставин справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
З врахуванням даного, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області відмовити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 14.04.2025 у справі №914/3006/24 залишити без змін.
Судові витрати покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Повна постанова виготовлена 17.11.2025.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік