79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" листопада 2025 р. Справа №914/2398/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал»
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 (суддя Запотічняк О.Д.) про відмову у видачі судового наказу
у справі № 914/2398/25
за заявою Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал» м. Львів, про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скай проект» м. Одеса заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення № 314956 від 01.11.2021 за період з січня 2025 по червень 2025 року у розмірі 38 482, 84 грн та 302, 80 грн судового збору
На розгляд Господарського суду Львівської області від ЛМКП «Львівводоканал» поступила заява про видачу судового наказу в порядку статей 12, 147, 148 ГПК України, згідно якої заявник просить видати судовий наказ про стягнення з боржника - ТОВ «Скай Проект» на користь ЛМКП «Львівводоканал» грошової заборгованості в сумі 38 482,84 грн.
Дана вимога мотивована тим, що між ним та ТОВ «Скай Проект» укладено договір №314956 про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, згідно якого за останнім рахується заборгованість за спожиті послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.08.2025 в сумі 38 482,84 грн. Зазначає, що вказана заборгованість утворилась за період з січня по червень 2025 року включно, в підтвердження чого посилається загальну довідку про нарахування за послуги водопостачання та водовідведення по договору 314956 та рахунками за отримані послуги за вказаний період. В обґрунтування даного посилається на положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статей 29, 148, 149 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11 серпня 2025 року у справі №914/2398/25 відмовлено ЛМКП «Львівводоканал» у видачі судового наказу про стягнення з ТОВ «Скай проект» заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення №314956 від 01.11.2021 за період з січня 2025 року по червень 2025 року у розмірі 38 482,84 грн та 302,80 грн судового збору.
Ухвала мотивована тим, що заявником не надано жодних документів, які б підтверджували фактичне продовження строку дії договору, ані інших підтверджень автоматичної пролонгації договору, також відсутні належні докази внесення письмових змін або укладення додаткової угоди в письмовому порядку, які б підтверджували дію договору. Отже, господарським судом зроблено висновок про те, що за відсутності належних доказів продовження або переукладення договору на новий строк, вимоги заявника не можуть вважатись безспірними, відповідно до чого подана заява про видачу судового наказу не підлягає задоволенню.
Заявник - ЛМКП «Львівводоканал», не погодившись з винесеною ухвалою, подав на розгляд Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що оскаржувана ухвала Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує на те, що п.9.1. договору є умовою про автоматичну пролонгацію договору. Звертає увагу також на те, що вимогу суду першої інстанції надати докази, які б підтверджували продовження строку дії договору є необґрунтованими, вказує, що таких доказів не існує, адже вказаний пункт договору не зобов'язує до створення відповідних документів, а навпаки вказує про відсутність необхідності направлення додаткових документів для продовження дії договору. Крім цього, звертає увагу на те, що згідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік . Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Вказана норма є аналогічна п.9.1. договору. Відповідно до чого вважає, що судом не вірно розтлумачено та застосовано п.9.1. договору та не застосовано ст. 205 ЦК України та ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги». Просить, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 у справі №914/2398/25 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Здійснити розподіл судових витрат ЛМКП «Львівводоканал», понесених за подання апеляційної скарги.
Відповідач - ТОВ «Скай Проект» не скористався своїм правом на подання відзиву, наданим йому ст. 263 ГПК України.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи №914/2398/25 в порядку письмового провадження, шляхом надіслання ухвали суду від 27.08.2025 до електронного кабінету таких і така отримана ними, докази чого містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія встановила такі обставини:
01.11.2021 між ЛМКП «Львівводоканал» та ТОВ «Скай Проект» було укладено договір №314956 про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (а.с.9-12), згідно п.1.1. якого водоканал надає послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, а споживач користується послугами та сплачує за такі на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, зокрема: Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, Правил приймання стічних вод споживачів до системи централізованого водовідведення м. Львова та іншими нормативно-правовими актами що регулюють дані правовідносини.
Як вказує позивач, нарахування оплати за послуги водопостачання та водовідведення боржнику проводилось за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 200 (а.с.13).
Згідно п.3.6. договору оплата за послуги водопостачання та водовідведення проводилась абонентом, відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування на рахунок Львівводоканалу коштів не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.
Однак, як вказує, позивач боржник не виконав умов договору та не сплачував в повному об'ємі кошти за надані ЛМКП «Львівводоканал» послуги водопостачання та водовідведення, відтак станом на 01.08.2025 утворилась заборгованість в сумі 38 482,84 грн.
Дана заборгованість, як вказує скаржник утворилась за період з січня по червень 2025 року, в підтвердження чого посилається на загальну довідку про нарахування за послуги водопостачання та водовідведення по договору 314956 та рахунками за отримані послуги за вказаний період.
Відтак, з посиланням на положення ст. 148 ГПК України, позивач просить видати судовий наказ про стягнення з ТОВ «Скай Проект» на користь ЛМКП «Львівводоканал» грошової заборгованості в сумі 38 482,84 грн основного боргу.
З врахуванням викладених обставин справи, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши наявні матеріали справи та подані сторонами докази в апеляційному провадженні, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого:
Відповідно до частини 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено з обставин справи, 01.11.2021 між ЛМКП «Львівводоканал» та ТОВ «Скай Проект» було укладено договір №314956 про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.
Згідно п.9.1. договору такий укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
В свою чергу п.9.2. договору встановлено, що внесення змін до договору здійснюється шляхом укладення додаткової угоди. Зміна розміру платежів, передбачених п.5 договору не потребує укладення додаткових угод.
Суд першої інстанції вказує, що за відсутності належних доказів продовження або переукладення договору на новий строк, вимоги заявника не можуть вважатися безспірними. Відсутність таких доказів свідчить про недоведеність заявлених вимог у передбаченому законом порядку.
У відповідності до положень ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
У відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» встановлено, що договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Проаналізувавши п.9.1. договору, суд апеляційної інстанції зауважує, що ні суду першої ні апеляційної інстанції достеменно невідомо чи не повідомляв відповідач письмово іншу сторону про відмову від договору, тобто чи такий автоматично пролонговував свою дію.
Крім цього слід відмітити, що з доданих позивачем рахунків №№314959 за 01.2025, 314956 за 02.2025, 314956 за 03.2025, 314956 за 04.2025, 314956 за 05.2025, 314956 за 06.2025 (а.с.16-21), вбачається, що такі є актами передавання-приймання наданих послуг за вищевказаний період, в яких вказано, що «рахунок вручив Підмеха» і міститься печатка позивача, а в графі «рахунок отримав» інформація відсутня.
З врахуванням наведеного вбачається, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які могли б свідчити про безспірність заявлених вимог.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими вимоги апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Згідно вимог частин 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, а, отже, суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Львівської області прийняв ухвалу від 11.08.2025 у справі №914/2398/25 з додержанням норм процесуального права та повним дослідженням матеріалів та обставин справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, ухвалу Господарського суд Львівської області від 11 серпня 2025 року у справі №914/2398/25 належить залишити без змін, апеляційну скаргу ЛМКП «Львівводоканал» - без задоволення.
Керуючись статтями 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги ЛМКП «Львівводоканал» відмовити.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 у справі №914/2398/25 залишити без змін.
Судові витрати покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Повну постанову виготовлено 17.10.2025.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік