Справа №591/9275/25
Провадження № 2/591/3294/25
17 листопада 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Косар А. І.
за участю:
секретаря судового засідання Хроменко А. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката адвокатського обєднання «Веріта Груп» Фідірко Я. С.
представника відповідачів - адвоката Стахова А. О. (в режимі відеоконференції),
розглянув у підготовчому засіданні в залі суду в м. Суми у цивільній справі № 591/9275/25 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Фідірко Яна Сергіївна, до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна
заяву адвоката Стахова Андрія Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про продовження строку для подання зустрічної позовної заяви та прийняти таку до спільного розгляду з первісним позовом
Питання, що вирішується ухвалою
12.08.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява підписом представника позивача адвоката Фідірко Я. Ф., в якій вона просить суд:
зняти арешт з квартири площею 123 кв. м, житлова площа 87 Кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2426089259101, накладений на підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 25.07.2024 у справі №295/10725/24. Вирішити питання розподілу судових витрат.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Косар А. І.
Судом в порядку ч.ч. 6, 8 статті 187 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідачів у справі. Частково відповідь на запит надійшла до суду 23.09.2025, частково 13.10.2025.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2025 року вказану позовну прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Виклик ОСОБА_2 як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
28.10.2025 представник відповідачів подав відзив, відповідно до якого одночасно просив суд поновити строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою від 28 жовтня 2025 року продовжено відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 строк на подачу відзиву на позовну заяву та прийняття відзиву на позовну заяву адвоката Фідірко Яни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна.
07.11.2025 в системі «Електроний суд» представник відповідачів подав зустрічний позов, датований 07.11.2025, за підписом представника відповідачів - адвоката Стахова А. О. (діє на підстав ордеру), в якому відповідач просить суд:
- Продовжити відповідачам по справі, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , строк для подання зустрічної позовної заяви;
- Прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом;
- Визнати незаконною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександра Борисовича від 04.08.2025 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесену в рамках виконавчого провадження № 77492439;
-Визнати незаконним та скасувати Акт приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександра Борисовича від 04.08.2025 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесений в рамках виконавчого провадження № 77492439;
- Первісну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про скасування арешту - залишити без задоволення.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову зазначається, що Засобами поштового зв'язку 11.10.2025 відповідачем 4 ( ОСОБА_4 ) по даній справі було отримано копію позовної заяви з додатками, з огляду на що 28.10.2025 було подано відзив на первісну позовну заяву, спільний для відповідачів 2,3,4.
Ухвалою суду від 28.10.2025 строк для подання вказаного відзиву було продовжено судом.
З огляду на те, що строк для подання відзиву, встановлений ухвалою суду у даній справі від 29.09.2025, сплив 27.10.2025, для відповідачів по справі пріоритетним та першочерговим з метою захисту прав було подання відзиву на позовну заяву, що і було зроблено 28.10.2025. Після подання відзиву між представником відповідача адвокатом Стаховим А. О. та відповідачами за первісним позовом відбувалось узгодження правової позиції, в тому числі відносно підставності та доцільності пред'явлення зустрічної позовної заяви. Вказане зайняло додатковий час з урахуванням кількості відповідачів та необхідності погодження таких дій між усіма, а в подальшому зайняло час на, власне, підготовку зустрічної позовної заяви. При цьому, якщо взяти до уваги те, що зустрічний позов подається від
разу після подання відзиву та через 10 днів з дня укладення договору про надання правничої допомоги з відповідачами за первісним позовом (27.10.2025), а також те, що такий подається завчасно до першого судового засідання у справі (тобто на стадії підготовчого провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження), слід дійти висновку про відсутність в таких діях ознак зловживання стороною своїми процесуальними правами. В свою чергу, наведені обставини є об'єктивними, а тому на переконання позивачів за зустрічним позовом, є поважною причиною пропуску строку.
Отже, позивачі за зустрічним позовом з наведених підстав просять суд продовжити строк для подання зустрічної позовної заяви та прийняти її до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.
В свою чергу, позивачі за зустрічним позовом просять суд у даній справі враховувати наведені вище обставини та не допускати прояву надмірного формалізму до питання процесуальних строків з урахуванням всіх обставин даної справи в сукупності, в тому числі об'єктивної доцільності спільного розгляду первісних та зустрічних вимог в одному провадженні.
У судовому засіданні 13.11.2025 представник ОСОБА_5 вказану заяву підтримав та просив задовольнити.
Позивач та його представник Фідірко Я. Ф. щодо поновлення строку на подання зустрічного позову заперечували. Представник позивача звернув увагу суду, що представник Стахов А. О. представляє інтереси відповідачів в іншій справі, в рамках якої було накладено арешт на нерухоме майно.
У справі оголошено перерву до 10:20 год. 17.11.2025 для проголошення судового рішення.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані ним норми права
Суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною першою статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Відповідно до чч. 1-2 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24).
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, провадження № 11-24апп21).
Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням» статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (див. постанову Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 910/12042/22).
Правові норми та судова практика мають застосовуватися таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.
Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».
Заявлене представником Стаховим А. О. клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову не містить посилань на обставини, які стали істотними перешкодами чи труднощами, для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк.
Суди у цивільних справах не оцінюють професійність, якість чи своєчасність правової допомоги, яка перешкодила особі, якій вона надається, отримати ефективний доступ до суду (див. ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 554/4001/17, провадження № 61-20093ск21).
Матеріали справи не містять доказів та й доводів, які б свідчили про наявність перешкод для відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо своєчасного звернення за професійною правничої допомогою.
Тобто час такого звернення залежав виключно від їх волевиявлення.
Таким чином, представником ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не спростовано того, що вони мали можливість подати відповідний зустрічний позов у строк, встановлений для подання відзиву.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Установивши, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пропустили строк на звернення до суду із зустрічним позовом та суд не встановив поважних причин, що перешкоджали їм подати його вчасно, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 права пред'явити позов у загальному порядку.
Враховуючи наведене, суд не вважає застосування наслідків, передбачених ЦПК України щодо зустрічної позовної заяви, поданої з пропуском встановленого строку та без доведення непереборності підстав, що стало причиною пропуску такого строку, проявом надмірного формалізма.
Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Щодо врегулювання спору шляхом досягнення угоди між сторонами
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.
Згідно з частиною п'ятою статті 211 ЦПК України під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін та роз'яснює сторонам їх право на врегулювання спору шляхом досягнення угоди між ними.
Суд звертає увагу сторін на приписи чч. 1-2 статті 207 ЦПК України, за змістом яких мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина перша статті 142 ЦПК України).
Керуючись стст. 12, 43, 49, 121, 193, 194, 197, 198, 200, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,
Постановив:
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , представник ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН» про визнання незаконною та скасування Постанови приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександра Борисовича від 04.08.2025 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесену в рамках виконавчого провадження № 77492439 тощо.
Повернути матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , представник ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН» про визнання незаконною та скасування Постанови приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександра Борисовича від 04.08.2025 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесену в рамках виконавчого провадження № 77492439 тощо, заявникам.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо о Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя А. І. Косар