Справа № 591/11019/25
Провадження № 2/591/2676/25
10 листопада 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Косар А. І.
секретар судового засідання Хроменко А. О.
справа № 591/11019/25
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
про поділ спільного майна
представник позивача адвокат Бровко Руслан Миколайович
У вересні 2025 року адвокат Бровко Руслан Миколайович в інтересах ОСОБА_1 подав до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Вимоги мотивовані тим, що:
позивач на підставі договору дарування 17 січня 2007 р. набула у власність 42/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач також набув у власність 58/100 частин житлового будинку, згідно з договором дарування від 28.12.2006;
згідно зі свідоцтвом про право власності від 25.11.2013 сторони набули право приватної спільної часткової власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0612 га, а саме: розмір частки позивача:42/100, розмір частки відповідача:58/100;
на сьогоднішній день між позивачем та відповідачем склався певний порядок користування будинком, господарськими будівлями, спорудами та земельною ділянкою;
за заявою позивача від 03.07.2025 про призначення будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження, про поділ в натурі частки нерухомого майна, що є у спільній частковій власності на визнання права власності на окремий об'єкт нерухомого майна, згідно з якого дослідженню підлягає садиба, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , судовим експертом Сукаленко Сергієм Вікторовичем складений ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА № 25 від 17 липня 2025 року, відповідно до якого запропоновано варіанти поділу між сторонами будинку, господарських будівель, споруд та земельної ділянки;
позивач фактично користуються частиною житлового будинку, господарськими будівлями та спорудами, яка припадає на її ідеальну частку (долю) в праві спільної власності в розмірі 42/100, що позначено жовтим кольором у додатку №1 до висновку експерта №25 від 17.07.2025;
відповідач фактично користуються частиною житлового будинку, господарськими будівлями та спорудами, яка припадає на його ідеальну частку (долю) в праві спільної власності в розмірі 58/100, що позначено блакитним кольором у додатку №1 до висновку експерта №25 від 17.07.2025;
технічна характеристика та нумерація приміщень відповідає технічному паспорту від 16.06.2025, виготовленого ФОП ОСОБА_3 ;
у висновку експерта за №25 від 17.07.2025 зазначено, що між позивачем та відповідачем сформувався певний порядок володіння та користування будівлями та спорудами. Для здійснення запропонованого варіанту поділу частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, проводити переустаткування в домоволодінні непотрібно. При даному варіанті поділу, можлива експлуатація приміщень житлового будинку та господарських будівель, як окремих об'єктів нерухомості. Передбачені окремі входи, роздільне електропостачання, газопостачання, опалення, водопостачання та прилади обліку.
Щодо поділу земельної ділянки
Позивач користуються частиною земельної ділянки площею 295 кв.м., яка відображена жовтим кольором в додатку №2 до висновку експерта №25 від 17.07.2025.
Відповідач користуються частиною земельної ділянки площею 317 кв.м., яка відображена блакитним кольором в додатку №2 до висновку експерта №25 від 17.07.2025.
Поділ земельної ділянки, що запропонований позивачем на підставі висновку експерта, враховує контури та площу земельної ділянки, розташування будівель на земельній ділянці, варіант поділу житлового будинку та господарчих будівель (споруд) та сформований порядок користування будинком, господарськими будівлями та спорудами, який склався між сторонами.
Варіант поділу земельної ділянки, що запропонований позивачем, схематично зображено в додатку №1 (викопіювання з схеми розташування будівель і споруд) та в додатку №2 висновку експерта №25 від 17.07.2025.
Такий порядок поділу також враховує можливість обслуговування будинку та господарчих споруд після поділу кожним власником.
Для обслуговування своєї власності відповідачем (будівля, літер.«А2»), запропоновано встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці позивача, площа якого складає 2 кв.м. (додаток №2 до висновку експерта).
Таким чином, як вбачається з запропонованого позивачем варіанту поділу житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки, немає необхідності проводити в домоволодінні переустаткування та/або переобладнання приміщень, господарських споруд, комунікацій, тощо.
При даному варіанті поділу, можлива експлуатація приміщень житлового будинку та господарських будівель після поділу, як окремих об'єктів нерухомості.
Передбачені окремі входи, роздільне електропостачання, газопостачання, опалення. Запропонований варіант поділу враховує інтереси обох сторін.
Позивач має на меті на власний розсуд використати свою частку у праві спільної власності на домоволодіння, а тому вона вирішила використати своє право, що надано їй частиною першою статті 364 Цивільного Кодексу (ЦК) України і здійснити поділ у натурі домоволодіння, що є у спільній частковій власності.
В позасудовий спосіб даний спір вирішити не можливо, оскільки, відповідач ігнорував всі пропозиції позивача з цього приводу, мотивуючи це тим, що його влаштовує такий стан речей, а саме: спільна часткова власність на домоволодіння.
Таким чином, в даному випадку, наявний спір щодо поділу спільного майна. Саме тому, позивач змушена звернутися з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
02 жовтня 2025 року Ухвалою суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі з розглядом справи у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29.10.2025.
06.10.2025 представник позивача подав заяву про доручення оригіналу висновку експерта.
15.10.2025 відповідач подав заяву про визнання позову у підготовчому засіданні.
27.10.2025 представник позивача подав заяву про проведення підготовчого засідання у відсутність сторони позивача. Просив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду.
У підготовче судове засідання сторони, їх представники не прибули, повідомлені належним чином. Подали заяви про проведення підготовчого засідання у їх відсутність. Сторона позивача підтримує позов. Відповідач не заперечує проти задоволення позову.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
В силу частини четвертої статті 200 ЦПК, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Суд дослідив матеріали справи, зокрема, нотаріально посвідчений Договір дарування 17 січня 2007 р.; нотаріально посвідчений Договір дарування від 28.12.2006; СВІДОЦТВО про право власності на нерухоме майно від 25.11.2013; Індексний номер: 13353731; ВИТЯГ з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер витягу:13354051, дата і час формування:25.11.2013 11:23:38; ВИТЯГ з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу:НВ-5900112512013 Дата формування:29.03.2013; ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ № 2747 Реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності Т101:9074-0657-8568-5002, дата виготовлення технічного паспорта 16.06.2025, замовник: ОСОБА_1 ; ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА № 25 від 17 липня 2025 року; нотаріально посвідчену ЗАЯВУ співвласників житлового будинку, та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстровано в Реєстріза № 2596, 2597 19 вересня 2020 року, відповідно до якої останні погодили встановлені ними межі вказаної земельної ділянки, та
дійшов такого висновку.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом чч. 1-2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до чч. 1, 4 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
За змістом статті 356 ЦК України власність двохчи більшеосіб ізвизначенням частоккожного зних управі власностіє спільноючастковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до чч.1-3 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном,що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
У чч.1-3 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об'єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об'єкта у самостійний об'єкт.
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об'єкта майна.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 336/1136/19.
Таким чином, для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість виділу частки з об'єкта нерухомого майна.
Визначення технічної можливості поділу, об'єднання об'єкта (об'єктів) нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна здійснюється відповідно доПорядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023. № 488.
Так, згідно з пунктами 150, 160, 161 Порядку визначення технічної можливості поділу, об'єднання або виділу щодо об'єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності, проводиться за згодою всіх співвласників. Визначення технічної можливості виділу частки з об'єкта нерухомого майна здійснюється щодо об'єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності. Виділ частки з об'єкта нерухомого майна можливий лише за умови поділу об'єкта нерухомого майна на два або більше самостійних об'єкти нерухомого майна, які є відокремленими, мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або вулицю. Якщо об'єкт нерухомого майна є неподільним, виділ не проводиться. За результатами виконання робіт з визначення технічної можливості виділу об'єктів нерухомого майна складається висновок щодо технічної можливості виділу частки з об'єкта нерухомого майна згідно з додатком 6, в якому містяться такі відомості: назва об'єкта нерухомого майна; ідентифікатор об'єкта щодо кожного об'єкта нерухомого майна; адреса об'єкта нерухомого майна (місце розташування); інформація про замовника (замовників); інформація про виконавця; інформація про документи, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна; технічна характеристика об'єкта нерухомого майна; інформація про документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою; кількість новоутворених об'єктів нерухомого майна; склад кожного новоутвореного об'єкта нерухомого майна; варіант виділу частки з об'єкта нерухомого майна.
У постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».
У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».
Із змісту експертного висновку будівельно-технічного дослідження №25 від 17.07.2025 слідує, що наявна повна технічна можливість окремого користування, володіння та розпорядження кожним співвласником виділеної йому частки в натурі з майна, що перебуває у спільній частковій власності. Позивачу може бути виділена частина будинку, що позначена жовтим кольором в експертному дослідженні, а відповідачу - блакитним кольором.
Таким чином, проведення поділу будинку та земельної ділянки (виділення часток у праві спільної власності на будинок та на земельну ділянку в натурі) між позивачем та відповідачем, є можливим.
Згідно висновку про вартість майна об'єкт оцінки Ринкова вартість житлового будинку загальною площею 166.01 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням усіх соціально - економічних факторів станом на дату оцінки 11 серпня 2025 року (без урахування ПДВ) склала 1 841 500.00 грн.
Згідно висновку про вартість майна об'єкт оцінки Ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер:5910136300:05:009:0081, загальною площею 0,0612 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням усіх соціально - економічних факторів станом на дату оцінки 11 серпня 2025 року (без урахування ПДВ) склала 379 000.00 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із виділенням часток у праві спільної власності на житловий будинок та земельну ділянку в натурі.
Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто приймається судом. В даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
Керуючись стст. 200, 206, 258, 263, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Здійснити поділ житлового будинку та земельної ділянки по сформованому (фактичному) порядку користування, виділивши у власність ОСОБА_1 частину житлового будинку, господарських будівель, споруд та частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:05:009:0081, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в окремий об'єкт нерухомого майна.
Визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 право власності на виділену частку, яка складається з наступних приміщень, господарських будівель і споруд та частини земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:05:009:0081:
частина приміщень житлового будинку з прибудовами:
приміщення № 1-1 площею 1,3 кв. м.;
приміщення № 1-2 площею 2,5 кв. м.;
приміщення № 1-3 площею 11,0 кв. м.;
приміщення № 1-4 площею 7,2 кв. м.;
приміщення № 1-5 площею 16,1 кв. м.
Всього по житловому будинку 38,1 кв. м.
Господарські будівлі та споруди:
літня кухня, літер. «Л»;
господарська будівля, літер. «Н»;
навіс, літер. «П»;
сарай, літер. «Р»;
Огорожа №1.
Виділити ОСОБА_2 частину приміщень в житловому будинку, а також господарські будівлі та споруди:
частину приміщень житлового будинку з прибудовами:
приміщення № 1 площею 7,5 кв. м.;
приміщення № 2-1 площею 17,4 кв. м.;
приміщення № 2-2 площею 10,2 кв. м.;
приміщення № 2-3 площею 15,5 кв. м.;
приміщення № 2-4 площею 8,0 кв. м.;
приміщення № 2-5 площею 14,7 кв. м.;
приміщення № 2-6 площею 18,9 кв. м.;
приміщення № 2-7 площею 18,7 кв. м.;
приміщення № 2-8 площею 6,8 кв. м.;
приміщення № 2-9 площею 10,2 кв. м.
Всього по житловому будинку 127,9 кв. м.
Господарські будівлі та споруди:
гараж, літер. «Д»;
сарай, літер. «Е»;
літня кухня, літер. «Б», з прибудовою, літер. «б»;
вбиральня, літер. «У»;
ганок, літер «а1»;
Огорожа №2.
Здійснити поділ по сформованому (фактичному) порядку користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:05:009:0081, надавши у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виділену в натурі частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:05:009:0081 площею 295 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в окремий об'єкт нерухомого майна.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на виділену частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:05:009:0081 площею 295 кв. м., що зафарбована в жовтий колір та схематично зображена в додатку №2 до висновку експерта №25 від 17.07.2025.
Виділити ОСОБА_2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:05:009:0081 площею 317 кв. м., яка позначена блакитним кольором в додатку №2 до висновку експерта №25 від 17.07.2025.
Встановити земельний сервітут площею 2 кв. м. на частині земельної ділянки, яка зафарбована в жовтий колір та яка після поділу належить ОСОБА_1 , зобов'язавши ОСОБА_2 використовувати цю частину земельної ділянки під сервітутом виключно для обслуговування частини житлового будинку (будівля, літер.«А2»). Даний земельний сервітут відображений в додатку №2 до висновку експерта №25 від 17.07.2025.
3. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на будинок, господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку з кадастровим номером 5910136300:05:009:0081.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК).
Інформація про сторони та інших учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
представник позивача Бровко Руслан Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_3 , України;
відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.
Суддя А. І. Косар