Справа №523/23043/25
Провадження №1-кп/523/1955/25
14 листопада 2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162490001542 від 12 вересня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
На розгляді Пересипського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно підсудне Пересипському районному суду міста Одеси, підстав для закриття у підготовчому судовому засіданні немає, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Також прокурор подав клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, мотивуючи тим, що вони обвинувачуються у вчинення тяжкого злочину, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Потерпілий не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, клопотання прокурора підтримав.
Інші учасники не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. При цьому не погодилися з клопотаннями прокурора.
Захисник ОСОБА_9 зазначив, що прокурором не підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Його підзахисний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, співпрацював зі слідством, а тому вважає, що до обвинуваченого може бути застосовані більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим. Його підзахисний раніше не судимий, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки - проживає з матір'ю, а тому відсутні ризики, вказані прокурором. Вважає, що до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачені підтримали своїх захисників.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду, виходячи з наступного.
Кримінальне провадження підсудне Пересипському районному суду міста Одеси, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення, здійснювати судовий розгляд відкрито, суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії стосовно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6 та ч. 7 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
Про обґрунтованість підозри обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не розпочато з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самого обвинуваченого.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених, котрі офіційного не працевлаштовані, не одружені, до того ж ОСОБА_4 вже був судимий за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а також зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, суд дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачені можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, на цій стадії судового розгляду, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою, які виправдані наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Водночас, керуючись приписами п. 1 ч. 4 ст.183 КК України підстав для визначення обвинуваченим розміру застави суд не вбачає.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 199, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Пересипського районного суду міста Одеси на 26 грудня 2025 року на 14 год 30 хв.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 12 січня 2026 року включно без права внесення застави.
Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 12 січня 2026 року включно без права внесення застави.
В частині продовження строку тримання під вартою ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1