Справа № 953/9383/25
н/п 2-ві/953/11/25
"17" листопада 2025 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Кіндера В'ячеслава Анатолійовича
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" про визнання інформації недостовірною, зобов'язання вичини певні дії, відшкодування моральної шкоди,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про визнання інформації недостовірною, зобов'язання вичини певні дії, відшкодування моральної шкоди
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 справу передано для розгляду судді Кіндер В.А.
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Кіндера В.А. ухвалою від 12.09.2025 відкрив загальне позовне провадження у справі і призначив її до розгляду на 06.10.2025.
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 03.10.2025 задовольнив заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
06.10.2025 суд ухвалою закрив підготовче засідання і призначив справу до судового розгляду на 13.11.2025.
13.11.2025 позивач звернувся до суду із заявою про відвід судді Кіндера В.А., в якій просив відвести суддю Кіндера В.А. від розгляду справи, а справу передати для повторного автоматизованого розподілу між іншими суддями.
Заяву про відвід мотивовано таким:
-суд задовольнив клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суддя запізнився у судове засідання, призначене на 06.10.2025 о 12:00 год, з'явився о 12:32 год. Через технічні складності суд не міг чути позивача і замість того, щоб доручити помічнику чи секретарю звернутись до позивача за наявними контактами суддя здійснював бездіяльність. Після звернення до апарату суду суд виправив технічні несправності;
-13.11.2025 у судове засідання суд запізнився і конференція розпочалась о 14:17 (судове засідання було призначено на 14:00). Доєднавшись, суд не чув позивача. Замість того, щоб зв'язатись з позивачем, суд відклав судове засідання;
-сукупність наведених обставин свідчить про відсутність належного процесуального керівництва і формує в "стороннього спостерігача" обґрунтовані сумніви у неупередженості судді. Такі дії / бездіяльність порушують принципи рівності сторін і змагальності, право на справедливий суд і розгляд упродовж розумного строку, а також забезпечити доступність правосуддя та процесуальні пристосування. Подальше зволікання посилює ризик тривалої шкоди честі, гідності та ділової репутації позивача через нездійснення спростування і триваюче обмеження комунікації.
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від у складі судді Кіндера В..А. ухвалою від 14.11.2025 заяву про відвід визнав необґрунтованою, а справу передав на автоматизований розподіл з метою визначення судді для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 заяву передано для розгляду судді Вітюку Р.В.
Порядок вирішення заявленого відводу урегульовано нормою статті 40 ЦПК України, відповідно до частини восьмої якої суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Тобто за загальним правилом питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи і тільки за ініціативою суду таке питання може бути призначене до судового розгляду.
Суд, розглянувши заяву про відвід, дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Підстави для відводу визначені частиною першою статті 36 ЦПК України, згідно з якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Позивач визначає підставу відводу пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України (є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді), оскільки суддя вчинив бездіяльність щодо забезпечення права на участь у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення в справі "Білуха проти України", № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції урегульовано статтею 212 ЦПК України, відповідно до частини першої якої учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Відповідно до частини четвертої статті 212 ЦПК України учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції (частина п'ята статті 212 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, суд ухвалою від 03.10.2025 задовольнив заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення судуз використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації. Підготовче судове засідання 06.10.2025 було проведено за участі позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.10.2025 та зазначає сам позивача. Тобто суд забезпечив участь позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
З протоколу судового засідання від 13.11.2025 вбачається, що позивач авторизувався у системі Електронний суд, однак у зв'язку з технічними неполадками та перешкодами участі позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції суд оголосив перерву у судовому засіданні.
Суд зазначає, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи (частина п'ята статті 212 ЦПК України), а тому саме позивач несе ризик технічної неможливості участі у судовому засіданні відеоконференції, яке ініційовано ним. Матеріали справи не містять доказів втратив технічної можливості забезпечити проведення відеоконференції судом.
Крім того, з протоколу судового засідання від 13.11.2025 вбачається, що суд ухвалив оголосити перерву судовому засіданні через технічні неполадки, відповідно, вирішив не здійснювати розгляд справи у відсутність позивача, що вказує на надання позивачу можливості права участі у судовому засіданні.
Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 6 ЦПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Водночас позивач не зазначає, яким чином суд порушив указані принципи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що суд: (І) задовольнив клопотання позивача про участь в режимі відеоконференції; (ІІ) провів підготовче засідання за участі позивача у режимі відеоконференції (як вказує сам позивача, після усунення технічних недоліків було забезпечено участь у режимі відеоконференції); (ІІІ) оголосив перерву у судовому засіданні, у зв'язку з технічною неможливістю проведення засідання за участі позивача в режимі відеоконференції. Тобто суд вчиняв дії щодо забезпечення участі позивача в режимі відеоконференції, а за неможливості участі оголосив перерву, що вказує, зокрема, на дотримання принципів рівності та змагальності. Яким чином це порушує право позивача на участь у судовому засіданні та принципів рівності та змагальності, заявник не наводить, а тому такі доводи визнаються необґрунтованими.
При цьому суд звертає увагу заявника, що технічне забезпечення проведення судового засідання (перебої зі зв'язком, втрата сигналу тощо) є технічними недоліками і знаходяться поза волею суду. Доказів зворотного (суд умисно не підключив, відключив від участі у судовому засіданні, провів судове засідання у відсутність позивача тощо) заявник не надає і не зазначає. А тому визначена позивачем підстава відводу, якою він фактично вважає "бездіяльність суду щодо забезпечення участі позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції" визнається безпідставною.
Щодо посилання позивача на проведення судових засідань із запізненням (на 30 і 15 хвилин), то суд зазначає, що таке не є підставою для відводу, які визначені частиною першою статті 36 ЦПК України та не можуть вказувати на упередженість судді.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на відсутність "належного процесуального керівництва", оскільки чинне законодавства не визначає відповідного поняття, а в чому воно полягає, на думку позивач, останній не вказує.
Також суд вважає безпідставним посилання позивача на порушення розумних строків розгляду справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що підготовче засідання було проведено в межах строків передбачених процесуальною нормою (статтею 189 ЦПК України) і призначено до розгляду у межах відповідного строку, однак через неможливість участі позивача було оголошено перерву. Так, позов надійшов до суду 05.09.2025, тобто на момент подання заяви про відвід, судовий розгляд (підготовче засідання і призначення справи до розгляду по суті) триває менше двох з половиною місяці, тобто строк розгляду справи не виходить за розумні межу і відповідають критерію "розумності строку", передбаченого пунктом 10 частини третьої статті 2 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. А тому наведені позивачем доводи визнаються необґрунтованими.
Так, суд виходить з того, що заявник у заяві не наводить жодних обставин щодо неможливості реалізації своїх прав, як учасник справи - позивача, а всі його доводи фактично зводяться до затримки судового засідання та технічних неполадок під час участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, ризик якого несе сам позивач.
За встановлених обставин суд вважає необґрунтованими посилання заявника на упередженість та необ'єктивність судді у справі.
Інших підстав для відводу, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 36 ЦПК України заявник не наводив і суд не встановив.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини, викладені в заяві про відвід, оцінивши наведені доводи, суд вважає, що передбачені статтею 36 ЦПК України підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 36, 39, 40, 259 - 261, 353 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Кіндера В'ячеслава Анатолійовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" про визнання інформації недостовірною, зобов'язання вичини певні дії, відшкодування моральної шкоди,
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Роман ВІТЮК