22 жовтня 2025 року м. Київ
Справа №369/3461/25
Апеляційне провадження №22-ц/824/14207/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Антипенка В.П. 11 червня 2025 року в с. Рокитне, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2025 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати відключення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 працівниками ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» неправомірним та зобов'язати ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» підключити до електропостачання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказував, що він є власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування об'єкта незавершеного будівництва.
23 січня 2025 року позивач виявив включення домоволодіння від електропостачання. Факт відключення домоволодіння також зафіксовано актом обстеження побутових умов від 25 січня 2025 року.
24 січня 2025 року позивач звернувся за роз'ясненнями до представництва ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», проте акт відключення йому не надали, проте йому було надано довідку взаєморозрахунків з інформацією про відсутність боргу.
30 січня 2025 року позивач звернувся з вимогою до відповідача про приєднання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 до електропостачання, проте станом на 25 лютого 2025 року відповіді не отримав.
Позивач вважає, що за умови відсутності боргу, за відсутності попереджень і повідомлень, відключення від електропостачання його домоволодіння порушує права позивача та змушує його звернутися до суду.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 11 червня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що із роздруківки із сайту АТ «Укрпошта», вбачається, що поштове відправлення 0600990838108, яке у вкладенні містило попередження про відключення ОСОБА_1 від енергопостачання, прибуло до відділення за місцем проживання позивача 09 грудня 2024 року. Отже, виходячи з норм пп. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ, вказане відправлення вважається врученим ОСОБА_1 на третій робочий день, тобто 12 грудня 2024 року. Відключення від мережі було проведено 23 січня 2025 року, тобто за межами 10-ти денного строку відведеного до дня самого відключення.
На переконання суду, відповідач, діючи добросовісно, мав можливість дізнатися про наявність у нього фінансових зобов'язань перед відповідачем, та оплатити суму заборгованості. Але ним цього зроблено не було. Судом не встановлено також і порушення енергопостачальником порядку відключення позивача від електроживлення.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням позивач, ним подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на те, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав наявності непогашеної заборгованості. Вимога про погашення заборгованості, яка начебто була направлена відповідачем позивачу охоплювала період по жовтень 2024 року включно та містила вимогу про оплату 6237 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач визнав, що за період з 01 березня 2024 року по 14 січня 2025 року позивачем сплачено 7000,00 грн, тобто заборгованість була сплачена повністю. Оплата послуг за листопад, грудень, та частково січень була додатково оплачена 24 січня 2025 року в розмірі 2000,00 грн, що також визнавалось відповідачем та підтверджується копією акту звірки взаєморозрахунків від 27 січня 2025 року. Тобто, суд першої інстанції під час вирішення спору належним чином не перевірив доводи позивача, заперечення відповідача щодо наявності підстав для відключення домоволодіння позивача та дійшов необґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову.
Позивач також зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про належне попередження позивача про можливе відключення. Відповідач не надав копію квитанції про відправку листа позивачу, що є належним та допустимим доказом того, що відправка листа взагалі мала місце. А з наданого трекінгу поштового відправлення, який не можливо ідентифікувати, вбачається, що лист не був вручений адресату, а повернувся у зв'язку з закінченням терміну зберігання та був вручений саме представнику відповідача за довіреністю. Тому висновок суду першої інстанції про те, що вимога про сплату боргу була вручена представнику позивача за довіреністю суперечить матеріалам справи.
Отже, матеріали справи не підтверджують той факт, що відповідач виконав приписи п. 4.12 та 7.5 VII Правил, направив попередження споживача та надав можливість в термін визначений у відповідному попереджені здійснити повну оплату заборгованості без втручання в електропостачання, та відповідно, спростовують наявність заборгованості позивача відповідно до вимог попередження на день відключення домоволодіння позивача від постачання електроенергії.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування житлового будинку (незавершене будівництво) 59% готовності від 24 листопада 2020 року, посвідченого нотаріусом та зареєстрованого у реєстрі за № 3787, позивач є власником незавершеного будівництвом житлового будинку, (59% готовності), розташованого по АДРЕСА_1 . /а.с.8-11/
Згідно з довідкою виданою Рокитнянським відділенням обслуговування клієнтів ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» станом на 27 січня 2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , існує переплата у сумі 0,08 грн за надані послуги з електропостачання. Також у довідці вказано, що врахована остання оплата від 24 січня 2025 року у розмірі 2781,8 грн. /а.с.12/
З інформації, яка міститься у акті обстеження матеріально-побутових умов, від 25 січня 2025 року, вбачається, що станом на дату обстеження будинок був відключений від електропостачання. /а.с.13/
Із наданого відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, у редакції, яка діє з 01 січня 2019 року, вбачається, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. /а.с.41-44/
Відповідно до п 2.1. Договору, - за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 6.2. Договору, - Споживач взяв на себе зобов'язання, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.11. Договору - Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, або не допустив уповноважених представників Постачальника до Розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території Споживача, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).
06 грудня 2024 року на адресу ОСОБА_1 відповідачем було направлено попередження про припинення електропостачання № 09/50-203/264. Зі змісту вказаного попередження вбачається, що позивач має заборгованість за спожиту електроенергію за березень-жовтень 2024 року у сумі 6239,32 грн. Споживача попереджено про те, що, починаючи з 15 січня 2025 року у разі несплати зазначеної суми заборгованості, розпочнуться заходи з припинення електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.46-48/
Поштове відправлення вручено ОСОБА_1 не було, і було повернуто відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання 23 грудня 2024 року. /а.с.49/
Відповідно до виписки із особового рахунку ОСОБА_1 , станом на грудень 2024 року рахувався борг по сплаті за електричну енергію у сумі 4781,72 грн, з урахуванням здійсненої оплати у грудні 2000,00 грн, також у січні 2025 року споживачем було сплачено 4781,8 грн, тому сума заборгованості складає 125,20 грн. /а.с. 50/
Відповідно до квитанції від 14 січня 2025 року ОСОБА_1 було здійснено оплату електроенергії у сумі 2000,00 грн, а від 24 січня 2025 року - 2781,8 грн. /а.с.65,66/
Відключення домоволодіння позивача відбулося 23 січня 2025 року, що визнано сторонами у справі.
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов'язки енергопостачальників або інших суб'єктів, визначених законом щодо постачання та розподілу електричної енергії, встановлюються законом, що регулює відносини у сфері постачання та розподілу електричної енергії. Послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», побутові споживачі та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг відповідно до цього Закону.
У ч. 3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначені обов'язки споживача.
Так, споживач, зокрема, зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (частина четверта статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до п. 7.1 ПРРЕЕ, електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов'язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.
Відповідно до пп 2 п. 7.5. ПРРЕЕ, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:
2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім'я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший узгоджений спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з ОСР/ОСП або додатками до нього.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій робочий день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом) або третій робочий день з дня відправки електронного повідомлення з поштового сервера оператора системи або електропостачальника на електронну адресу споживача, що зазначена у договорі споживача з ОСР/ОСП або електропостачальником (у разі направлення попередження електронною поштою).
Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.
У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.
Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.
З наведених обставин справи вбачається, що електропостачання позивача здійснюється відповідачем на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400916638 від 01 січня 2019 року.
06 грудня 2024 року на адресу ОСОБА_1 відповідачем було направлено попередження про припинення електропостачання № 09/50-203/264, зі змісту якого вбачається, що позивач мав заборгованість за спожиту електроенергію за березень-жовтень 2024 року у сумі 6239,32 грн. Позивача було попереджено про те, що, починаючи з 15 січня 2025 року у разі несплати зазначеної суми заборгованості, будуть розпочаті заходи з припинення електропостачання. Тобто позивачу був визначений строк для погашення заборгованості до 15 січня 2025 року.
Вказане повідомлення було направлено позивачу за адресою надання послуг, проте вручено не було, однак виходячи з пп. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ, у такому випадку датою отримання таких попереджень вважається третій робочий день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач
Отже, виходячи з норм пп. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ, вказане відправлення вважається врученим ОСОБА_1 на третій робочий день, тобто 12 грудня 2024 року. Відключення від мережі було проведено 23 січня 2025 року, тобто за межами 10-ти денного строку відведеного до дня самого відключення.
З матеріалів справи вбачається, що остання оплата у сумі 2781,80 грн була здійснена позивачем 24 січня 2025 року, тобто вже після здійснення позивачем відключення. Разом з ти виходячи з п.7.5 ПРРЕЕ позивач мав в установлений строк (тобто до 15 січня 2025 року) усунити порушення, що завчасно (до дня відключення) мало підтверджуватися належним чином, лише тоді постачання електричної енергії споживачу не припиняється.
А отже слід погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що позивач діючи добросовісно, мав можливість дізнатися про наявність у нього фінансових зобов'язань перед відповідачем, та оплатити суму заборгованості. Але ним цього зроблено не було. Судом не встановлено також і порушення енергопостачальником порядку відключення позивача від електроживлення.
Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Інших доводів апеляційна скарга не містить, а суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції надана вірна оцінка доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об'єктивно з'ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надана належна правова оцінка. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому на підставі ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 11 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.