Апеляційне провадження
№33/824/4989/2025
27 жовтня 2025 року місто Київ
справа №362/6060/25
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі судового засідання Балковій А.С.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника-адвоката Вовчука Миколи Васильовича,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів та підтвердження вчинення ним, ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, зокрема п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Зазначав, що як вбачається з матеріалів справи, свідки у справі не залучались.
Вказував, що відеозапис з нагрудної камери другого поліцейського відсутній.
Посилався на те, що всупереч вимог Закону, матеріали справи не містить доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема відсутні докази його відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, відсутні покази свідків на підтвердження факту його відмови.
Зазначав, що недотримання працівниками поліції норм ст.266 КУпАП та інструкції проведення огляду на стан сп'яніння вказує на те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Вовчук М.В. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Вовчука М.В., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400883, 24 липня 2025 року о 08.48 год. на АД М-05 Київ-Одеса 37 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz E220 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у найближчому закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 24 липня 2025 року серії ЕПР1 №400883;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 липня 2025 року;
актом огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук;
розпискою згідно з якою ОСОБА_1 , зобов'язується не керувати транспортним засобом з ознаками сп'яніння. Відповідальність за керування усвідомлює.
рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Оверчука В.В. від 24 липня 2025 року;
відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №477926, №476440.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, на запитання працівника поліції чи не вживав ОСОБА_1 нічого, останній відповів, що ні (08:48:02), на повторне запитання поліції, чи точно він нічого не вживав, ОСОБА_1 відповів, що він не вживає (08:48:34-08:48:48) після чого працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що останній відмовився (08:48:50). Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що в нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим він пропонує йому пройти огляд в найближчому медичному закладі та повідомив, що за відмову від проходження передбачена відповідальність (08:48:57-(08:49:35), на що останній зазначив, що дома новонароджена дитина, він не виспався (08:50:50). В подальшому працівниками поліції повторно було запропоновано пройти огляд та роз'яснено йому наслідки відмови від проходження огляду, на що ОСОБА_1 не надав своєї відповіді (08:59:59). В подальшому ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції, що він відмовляється від проходження огляду (09:02:34), на що працівник поліції повідомив, що відносно його буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (09:02:38). Працівниками поліції було ознайомлено ОСОБА_1 із складеним адміністративним протоколом, який останній особисто підписав (09:35:38).
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що всупереч вимог закону, матеріали справи не містить доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема відсутні докази його відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, відсутні покази свідків на підтвердження факту його відмови, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, ст. 251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.
Таким чином, відеозапис, що міститься в матеріалах справи та який містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
З вказаного відеозапису вбачається, що на ньому відображені події, що описані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400883 від 24 липня 2025 року. Підстави вважати вказаний відеозапис неналежним та недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксований той самий транспортний засіб і та ж особа, які вказані у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення, а також зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що недотримання працівниками поліції норм ст.266 КУпАП та інструкції проведення огляду на стан сп'яніння вказує на те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП., суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки будь-яких порушень працівниками поліції норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять жодних вагомих підстав для визнання його протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.