Апеляційне провадження
№33/824/4891/2025
27 жовтня 2025 року місто Київ
справа №761/30908/25
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі судового засідання Балковій А.С.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за 173 КУпАП,-
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що не має права адміністративна будівля містити інформаційне табло, що вказує на захист цієї будівлі законами УРСР - тими законами що нищили українську державність, цвіт нації, а з проявами геноциду українського народу ведеться кровопролитна війна на сході нашої країни, війна з тими хто ці закони хоче повернути.
Вказував, що оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою, поставлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення адміністративної справи.
Зазначав, що при винесенні постанови суддею не було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, а висновок судді про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є не обґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто, нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими нормами та іншими соціальними (моральними) нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримування дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії.
До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Способи вчинення хуліганських дій, що посягають на моральність, вельми різноманітні: слово, жест, руйнування, підпал, шумові ефекти тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення є місце його вчинення, а саме: громадське місце. Без встановлення цієї ознаки буде відсутній склад даного проступку.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №631459, 14 червня 2025 року о 07:40 год. за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 36, КМДА, ОСОБА_1 за допомогою лому пошкодив інформаційну табличку про охорону будівлі як пам'ятки архітектури. Чим вчинив правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №631459 від 14 червня 2025 року;
рапорт о/у ВКП Шевченківського УП в м. Києві лейтенанта поліції Печальнова В.
пояснення від 14 червня 2025 року ОСОБА_1 ;
розписку від 14 червня 2025 року ОСОБА_2 диспетчера КМДА;
протокол огляду місця події від 14 червня 2025 року складений старшим дізнавачем ВД Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Мороз А.В.;
фото-таблицю до протоколу ОМП за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36 від 14 червня 2025 року складену спеціалістом-криміналістом СКЗ СВ Івановим А.
Відповідно до рапорту, складеного о/у ВКП Шевченківського УП в м. Києві лейтенантом поліції Печальновим В., під час патрулювання було виявлено ОСОБА_1 який перебуваючи за адресою: м. Київ, вул Хрещатик, 36, який чинив хуліганські дії які супроводжувались цинізмом та явною неповагою до суспільства. Дії ОСОБА_1 полягали в тому, що останній зірвав табличку з будівлі КМДА та викинув у смітник.
В своїх поясненнях від 14 червня 2025 року ОСОБА_1 зазначав, що він приїхав з міста Обухова до міста Києва близько 07:00 год. на своєму автомобілі. Прибувши до будівлі КМДА, він взяв з багажнику лом та пішов до будівлі КМДА, зупинився біля фходу будівлі, а саме біля таблиці на фасаді, на якій було зазначено: «Будівля охороняється законами УРСР». Стоячи поряд, він скористався ломом та зірвав дану таблицю. На його думку це є пропагандою радянської влади, тому він так вчинив.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що адміністративна будівля не має права містити інформаційне табло, що вказує на захист цієї будівлі законами УРСР не спростовують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.