06 жовтня 2025 року м. Київ
Справа №939/1010/25
Апеляційне провадження №33/824/3805/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року за матеріалами, які надійшли з відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №791281 від 14 квітня 2025 року, 14 квітня 2025 року, о 13-й годині, в селищі Немішаєве Бучанського району Київської області по вул. Ярослава Мудрого (раніше вул. Чкалова) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та млява мова, від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням приладу «Drager Alkotest 6820» або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова суду мотивована тим, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Радченко О.В. подана апеляційна скарга, до якої долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивовано тим, що 23 червня 2025 року захисником вже була подана апеляційна скарга через систему «Електронний суд», однак постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року апеляційна скарга була повернута заявнику, у зв'язку з ненаданням захисником угоди про надання правової допомоги, хоча згідно х роз'ясненнями Верховного Суду ордер є належним підтвердженням повноважень адвоката у справі. Після усунення вказаних недоліків захисником повторно було подано апеляційну скаргу. На підставі викладеного, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що жодних ознак алкогольного сп'яніння, які написали поліцейські в протоколі про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 не було, а почервоніння очей пояснюється об'єктивними причинами, оскільки ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю ІІІ групи по зору, і тому через певний проміжок часу здійснює закапування очей, що і викликає їх почервоніння.
Щодо відмови від проходження огляду на місці за допомогою приладу «Drager Alkotest 6820», то ОСОБА_1 дійсно відмовився від такого проходження, однак погодився на проходження огляду в медичній установі, і який він пройшов та отримав негативний результат.
За таких обставин, ОСОБА_1 не порушував п. 2.5 ПДР України.
На підставі викладеного, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а справу закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кацинський О.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили її задовольнити.
Враховуючи те, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше, яка за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Водночас, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди мають неухильно виконувати вимоги ст.268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що первинну апеляційну скаргу було подано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду першої інстанції 23 червня 2025 року, тобто з дотриманням визначеного законом десятиденного строку. Однак, постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, оскільки захисником не було надано належних документів на підтвердження повноважень на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , в Київському апеляційному суді. Після усунення зазначених недоліків, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Радченко О.В. 22 серпня 2025 року повторно до суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу.
Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції, з метою додержання права на доступ до правосуддя, вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції).
Відповідно до абз. 1 п. 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6 розділу Х із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ №808 від 05.11.2021).
З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2025 року, о 13-й годині, в селищі Немішаєве Бучанського району Київської області по вул. Ярослава Мудрого (раніше вул. Чкалова) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та млява мова, від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням приладу «Drager Alkotest 6820» або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказане підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №791281 від 14 квітня 2025 року. ОСОБА_1 від підпису відмовився. До протоколу долучено адміністративні матеріали /а.с.1/;
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА №712901 від 14 квітня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 під час повороту праворуч не ввімкнув покажчик повороту , та на закону вимогу працівників поліції не надав реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.п. 1.1 б та 9.2 б ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП /а.с. 3/;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів /а.с. 4/;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним працівником поліції на ім'я ОСОБА_1 /а.с. 5/;
копією акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу /а.с. 7/;
відеозаписом, який було переглянуто судом апеляційної інстанції, та з якого вбачається, що поліцейські наздоганяють автомобіль «Opel Zafira» і зупиняють його, водій виходить з автомобіля та починає тікати від поліцейських, пасажир цього автомобіля також виходить з автомобіля та швидко відходить від автомобіля в іншу сторону.
В подальшому, 14 квітня 2025 року, о13.02 год. поліцейські затримали водія автомобіля «Opel Zafira» ОСОБА_1 , повідомили йому підстави зупинки, під час спілкування з поліцейськими водій визнав, що посвідчення водія у нього немає, також в ході спілкування з поліцейськими, останніми було виявлено у водія ознаки алкогольного сп'яніння та запропонувано йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі, але водій від відповіді ухилявся. Працівниками поліції повторно було запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння, але водій почав заперечувати, що він керував автомобілем і вимагав відповідних доказів. Поліцейські роз'яснили водію його права, та повідомили, що його поведінка буде розцінена як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, та на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Після цього працівники поліції ознайомили водія з протоколом про адміністративне правопорушення /а.с.8/.
Відповідно до положень ст. 130 КУпАП, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Таким чином, висновок викладений в постанові Бородянського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання захисника ОСОБА_1. на те, що жодних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не було, а тому були відсутні підстави для його огляд на стан алкогольного сп'яніння, суд до уваги не приймає, виходячи з такого.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Відповідно до положень п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з наведених вище норм вбачається, що водій, відносно якого у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що він перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В даному випадку, в працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння, оскільки останній мав ознаки алкогольного сп'яніння, які зазначені в протоколі, а тому останній виконуючи п. 2.5 ПДР України повинен був на вимогу поліцейських пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, однак останній від вказаного огляду відмовився.При цьому слід зазначити, що хоч ОСОБА_1 і не висловив усно своєї відмови, проте його дії свідчили про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі. А за загальним правилом відмова може виражатися не тільки словесно, але і діями особи, що має місце в цій справі.
Посилання захисника на медичну довідку про результати імунохроматичного дослідження від 14 квітня 2025 року № 251, яка видана КНП «Гостомельський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гостомельської селищної ради, відповідно до якої ОСОБА_1 пройшов швидкий тест на алкоголь і результат негативний, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказаний медичний заклад не відноситься до закладів охорони здоров'я, яким надано право на проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування їх під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до положень ст. 266 КУпАП. При цьому, виходячи з вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, п. 7 Порядку, п. 9 розділу ІІ Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, який з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв здійснює доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я, якому надано право на проведення огляду, не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Також слід зазначити, що вказані результати дослідження не можуть бути враховані судом, оскільки суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, в матеріалах справи відсутні та захисником ОСОБА_1. під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Апеляційним судом під час перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бородянського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.