06 жовтня 2025 року м. Київ
Справа №372/2966/25
Апеляційне провадження №33/824/3777/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року за матеріалами, які надійшли від Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №712172 від 26 травня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка 18.05.2025 близько 19 год. 50 хв. в м. Українка по вул. Соснова біля будинку 9, без відома матері керувала транспортним засобом - мопедом, модель QM 50 QT-2, б/н, внаслідок чого вчинила ДТП з автомобілем «Tesla» державний номерний знак НОМЕР_1 , чим правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.184 КупАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодилась із вказаною постановою ОСОБА_1 , її захисником - адвокатом Воропай Р.М. подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що постанова є незаконною і такою, що прийнята без повного, всебічного дослідження обставин справи, з порушенням приписів ст. 268 КУпАП.
Захисник вказує, що у даній справі у чому саме полягає бездіяльність матері, чи була вона обізнана або могла об'єктивно знати про наміри дитини керувати транспортним засобом, чи вчинила вона дії які прямо чи опосередковано привели до ДТП.
Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винуватою за ч.1 ст. 184 КУпАП, неправильно кваліфікував її дії, оскільки для настання відповідальності за цією нормою необхідним є встановлення системної, умисної або зневажливої поведінки з боку батьків, що свідчить про свідоме невиконання обов'язків.
У справі відсутні будь які докази про ухилення ОСОБА_1 від виховання своєї дитини. Не встановлено фактів неналежного догляду, зневаги до обов'язків, передачі дитини на виховання іншим особам чи дозволу на систематичні протиправні дії. Водночас сам факт ДТП за участю малолітньої особи не є підставою для притягнення батьків до адміністративної відповідальності, якщо не доведено їх вину у формі умислу чи необережності
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким закрити провадження відносно ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Воропай Р.М. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Перевіряючи обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей, а також відсутності контролю за дозвіллям.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є банкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №712172 від 26 травня 2025 року. Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та в графі пояснення ОСОБА_1 вказала «З протоколом не згодна. Пояснення надам в суді» /а.с. 1/;
копією паспорту ОСОБА_1 /а.с. 2,3/;
копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 /а.с. 5/;
рапортом інспектора СЮП ВП Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Варвари Рижачевої від 26 травня 2025 року, в якому вона вказала, що в неї на розгляді перебувають матеріали ЄО №12246 від 18 травня 2025 року про те, що неповнолітні керуючи мопедом здійснили зіткнення з автомобілем. В ході проведення розгляду вищевказаних матеріалів нею було встановлено, що за кермом мопеду модель QM 50 QT-2, б/н, перебувала малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та її пасажирка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким на момент вчинення правопорушення не виповнилось 16 років. Згідно ст. 10 КУпАП вона не має права притягнути вищевказаних осіб до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ст. 126 КУпАП. В подальшому на матір водія мопеда ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено адміністративний протокол серії ВАД №712172 за ч.1 ст. 184 КУпАП /а.с. 6/;
рапортом від 18 травня 2025 року, в якому зазначено, що 18 травня 12025 року на лінію 112 надійшло повідомлення, що збили дитину. При передзвоні заявник повідомив, що дві неповнолітні на скутері в'їхали в авто заявника, одна із них вдарилась, травма голови та коліна, кровотечі немає. Дівчатам приблизно по 13-14 років. Батьків поруч немає. Авто марки Тесла д.н.з. НОМЕР_1 . Заявник ОСОБА_4 . Результат відпрацювання: зібрано матеріали ДТП без потерпілих, інформація потребує додаткового розгляду, всіх учасників ДТП опитано на пояснення, на місці події працювала ювенальна превенція Обухівського РУП. /а.с. 7/;
поясненнями ОСОБА_1 від 26 травня 2025 року, в яких вона пояснила, що 18 травня 2025 року близько 19.58 год. їй зателефонувала донька ОСОБА_2 та повідомила, що на даний час перебуває у швидкій медичній допомозі (в автомобілі) так як вона впала з мопеда. Вона одразу приїхала на місце події. Зі слів її доньки вона перебувала за кермом мопеда та вчинила зіткнення з автомобілем Tesla, внаслідок чого отримала незначні тілесні ушкодження. Також відомо, що на пасажирському місці сиділа подруга доньки, яка після зіткнення також отримала незначні тілесні ушкодження. З донькою проведено бесіду виховного характеру щодо недопущення подібних випадків у майбутньому. Претензій ні до кого не має /а.с. 8/;
поясненнями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 18 травня 2025 року, яка в присутності матері пояснила, що близько 17.15 год вийшла з дому та зустрілась з подругами. Згодом до них під'їхав їх спільний знайомий ОСОБА_5 на мопеді. Вони всі по черзі почали пробувати їздити, коли вони їхали в один бік за кермом була вона, а позаду неї ОСОБА_6 . На зворотному шляху вони помінялись місцями та була за кермом ОСОБА_6 . Коли вони почали рух вона повідомила, що їй погано видно і вони в'їхали в колесо машини. З машини вийшов водій надав допомогу та викликав швидку медичну допомогу /а.с. 10/;
поясненнями ОСОБА_7 , водія автомобіля Tesla д.н.з. НОМЕР_1 від 18 травня 2025 року, в яких він зазначив про обставини зіткнення мопеда під керуванням ОСОБА_2 з його автомобілем /а.с. 12/
схемою місця ДТП /а.с. 13/;
довідками з медичного закладу про звернення ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , до медичної установи за медичною допомогою /а.с. 14,15/;
фотокарткою з місця ДТП /а.с. 17/.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №712172 від 26 травня 2025 року, слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка 18.05.2025 близько 19 год. 50 хв. в м. Українка по вул. Соснова біля будинку 9, без відома матері керувала транспортним засобом - мопедом, модель QM 50 QT-2, б/н, внаслідок чого вчинила ДТП з автомобілем «Tesla» державний номерний знак НОМЕР_1 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_2 є малолітньою, то адміністративній відповідальності підлягають її батьки, а саме мати ОСОБА_1 , яка не виконала обов'язок щодо контролю за дозвіллям малолітньої доньки ОСОБА_2 , що призвело до негативних наслідків.
З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, оскільки не вжила заходів щодо необхідних умов виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , в результаті чого її малолітня донька без відома матері керувала мопедом та вчинила ДТП.
Посилання апеляційної скарги на те, що наведені в протоколі обставини не можуть слугувати достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 ухилялась від виконання батьківських обов'язків, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки саме відсутність належного батьківського контролю є наслідком того, що малолітня дитина керуючи мопедом вчинила ДТП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв'язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.