13.08.2025 Справа №607/3660/25 Провадження №2/607/2077/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., з участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації, -
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача страхове відшкодування у порядку суброгації в сумі 757 820, 00 гривень та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те що 04.09.2024 о 19:06 в м.Тернопіль, перехрестя вул. Глиняна - С.Бандери - Тютюнника, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Land Rover Range Rover Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_2 , був застрахований у ПАТ «СК «Уніка» на підставі укаденого між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ТОВ «Сингента» Договору №001427/4100/0000115 від 06.05.2022 добровільного комплексного страхування на транспорті.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.11.2024 у справі № 607/19860/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом події, яка мала місце 04.09.2024.
Пошкодження автомобіля марки Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_2 , визнано страховим випадком, на підставі чого позивачем здійснено виплату суми страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб марки Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_2 , у розмірі 757820,00 грн.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору.
Ухвалою судді від 28.02.2025 відкрито провадження у цивільній справі №607/3660/25. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, за наявними матеріалами справи.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавав.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.11.2024, відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до постанови суду, 04.09.2024 о 19:06 в м. Тернопіль, перехрестя вул. Глиняна - С.Бандери - Тютюнника, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Land Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна шкірного забарвлення обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest «Drager» 6810 № ARAM-2250 (повірка дійсна до 02.07.2025) та проходження такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Окрім того, 04.09.2024 о 19:06 в м. Тернопіль, перехрестя вул. Глиняна - С.Бандери - Тютюнника, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Land Rover Range Rover Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» та дорожньої розмітки 1.3, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався прямо по вул. С.Бандери. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, 12.1, 4.2, 1.3 ПДР.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.09.2024, є встановленим та не підлягає доказуванню.
Судом також встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ТОВ «Сингента» було укладено договір № 001427/4100/0000115 від 06.05.2022 добровільного комплексного страхування на транспорті (далі - Договір) засоби, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Skoda Kodiaq» д/н НОМЕР_3 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням. Строк дії Договору встановлено з 23.11.2022 до 22.11.2024. (а.с.11-13).
З метою отримання страхового відшкодування до ПРАТ «СК «УНІКА» 05.09.2024 із заявою №22258319265 про подію з ознаками страхового випадку згідно з Договором КАСКО №001427/4100/0000115/8/38 звернувся страхувальник (а.с.44).
09.09.2024 був оглянутий автомобіль марки «Skoda Kodiaq» д/н НОМЕР_3 , про що складено Протокол огляду транспортного засобу, в якому вказаний характер пошкоджень транспортного засобу (а.с.75-77).
Згідно ремонтної калькуляції № 2225831926 від 26.09.2024 вартість ремонту транспортного засобу марки «Skoda Kodiaq» д/н НОМЕР_3 складає 1229892,49 грн. (а.с.78-85).
Згідно звіту СОД “Береговий В.М.» № 71992 від 26.09.2024, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Kodiaq» д/н НОМЕР_3 складає 1 229 892,49 грн.
Відповідно до пунктів № 2.2 й 10.1.8.2 Договору № 001427/4100/0000115 від 21.11.2022 р., звіту СОД “ ОСОБА_3 » № 71992 від 26.09.2024 р., автомобіль Skoda Kodiaq, реєстраційний № НОМЕР_3 , є конструктивно знищеним, вартість придатних залишків ТЗ відповідно до оцінки на онлайн-аукціоні з продажу ТЗ склала 446 780,00 грн., тому позивачем розрахована сума страхового відшкодування наступним чином: 1 209 600, 00 - 446 780,00 - 5 000,00 = 757 820,00 грн., де 1 209 600,00 - страхова сума; 446 780,00 - вартість залишків пошкодженого ТЗ; 5 000,00 - франшиза на випадок Повного конструктивного або фізичного знищення ТЗ. (а.с.61-74).
Відповідно до страхового Акту № 22258319265 від 13.11.2024 було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 757820,00 грн. (а.с. 100).
Згідно з платіжною інструкцією № 201759 від 18.11.2024, ПрАТ «СК «УНІКА» було перераховано за відновлювальний ремонт ТОВ «Сингента» страхове відшкодування в розмірі 757 820,00 грн. (а.с. 104).
Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 108 Закону України "Про страхування" від 18.11.2021 р. № 1909-ІХ Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За умовами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст.1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв'язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 108 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування, завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до положень ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов'язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок з відшкодування шкоди не виконала.
Враховуючи те, що позивач виплатив суму страхового відшкодування за договором страхування у розмірі 757820,00 грн., до нього в порядку та на умовах передбачених ст. ст.512,514,993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», перейшло суброгаційне право вимоги до відповідача. При цьому, що зобов'язання не було припинено зміною кредитора.
Тож, Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №000101 від 17.01.2025 позивачем було сплачено 9 093, 84 гривень судового збору.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 9 093, 84 гривень судового збору.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Встановлено, що у позові позивач зазначив про те, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомог, які очікується понести у даній справі становить 7 000 грн.
Як слідує з матеріалів цієї справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, додаткову угоду № 4 від 07.01.2025, розрахунок витрат на правову допомогу, рахунок № 11 від 13.01.2025, додаток № 1 від 13.01.2024, платіжну інструкцію №136 від 22.01.2025.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
У постанові № 908/2702/21 від 12.01.2023 року Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно Акту надання послуг №11 від 20.02.2025, підписаної адвокатом Білоконь І.В. та представником ПАТ «СК Уніка» вбачається, що сторони погодили вартість наданих послуг, яка становить 7000 грн.
Поруч з цим, на переконання суду вказані позивачем види послуг мають необґрунтовано завищену вартість, тобто вбачається неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи, розгляд якої проводився у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки віднесена до категорії малозначних справ, відтак представництво інтересів представником у судових засіданнях не здійснювалось, із фактично виконаними адвокатом робіт (наданих послуг).
Таким чином, виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, а також із врахуванням неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд приходить до висновку за необхідне зменшити розмір заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу із 7000,00 грн до 5000,00 гривень, оскільки на думку суду, виходячи із складності даної справи, яка на думку суду не є складною та не потребує надмірних зусиль для доведення заявлених позовних вимог, а тому на думку суду, саме такий розмір витрат правової допомоги є необхідним та розумним для позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 22, 992, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 9, 12, 29, 32, 36, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 12, 81, 89, 142, 247, 263-265, 273, 280-282, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» страхове відшкодування у порядку суброгації в сумі 757820 (Сімсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» судовий збір в розмірі 9093,84 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (П'ять тисяч) гривень.
Копію рішення суду направити сторонам по справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхрва компанія «УНІКА», адреса місця знаходження: вул.Олени Теліги, 6В, м.Київ, код ЄДРПОУ 20033533
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич