26.08.2025 Справа №607/9183/25 Провадження №2/607/3138/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крічфалушій Людмила Іллівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, -
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката адвокат Крічфалушій Л.І., звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати його батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що внести відповідні зміни в актовий запис про народження дитини.
Позов обґрунтований тим, що він та ОСОБА_2 перебували у близьких стосунках протягом тривалого часу під час перебування ОСОБА_5 у шлюбі із ОСОБА_3 про які останньому було відомо.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.09.2021 року у справі №607/11431/21 було розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_6 народився син ОСОБА_4 . Згідно свідоцтва про народження батьком дитини вказаний ОСОБА_3 .
Після розлучення ОСОБА_7 позивач підтримував зв'язок із останньою. ОСОБА_2 повідомила його про те, що він являється батьком ОСОБА_4 .
В подальшому з метою доведення факту батьківства ОСОБА_1 30.01.2025 року із згоди матері дитини було проведено відповідне молекулярно-генетичне експертне дослідження у лабораторії «GENECODE diagnostics», висновок №MGU1567, номер заключення HID25-1511/C1F1, за результатами якого встановлено, що ймовірність батьківства ОСОБА_1 над ОСОБА_8 становить 99,99997%.
Ухвалою судді від 08.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 19.06.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Представником позивача подано суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позові та просила суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подавши суду заяву про визнання позову та просила суд розгляд справи проводити у її відсутності
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Представник Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи суспільних інтересах. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 . У свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 його батьками значаться ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
Рішенням Тернопільського міськрайоннного суду Тернопільської області від 02 вересня 2021 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розірвано.
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 03.06.2023 року виданого Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районні Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №48, ОСОБА_6 змінила прізвище із « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ».
Як вбачається із висновку про біологічне батьківство №MGU1567 наданого лабораторією «GENECODE diagnostics», номер заключення HID25-1511/C1F1, за результатами якого встановлено, що ймовірність батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 становить 99,99997%.
Всебічно, повно об'єктивно та безпосередньо дослідивши докази по справі, надавши їм оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити, виходячи із таких міркувань.
Так, відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Основного Закону України).
Частиною першою статті 126 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини (ч.3 ст.128 Сімейного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 128 Сімейного кодексу України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною ч. 1 ст. 129 Сімейного кодексу України визначено, що особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
При цьому, зважаючи на предмет доказування у даній категорії справи, СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №757/26284/14-ц.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Таким чином, для встановлення батьківства правове значення мають не лише фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти російської федерації», заява № 3451/05, § 34).
На обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на висновок дослідження ДНК на батьківство, відповідно до якого останній з вірогідністю 99,99997% може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання батьківства законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п.20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Враховуючи вищевказані вимоги закону, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо внесення зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.3, 12, 141, 206, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крічфалушій Людмила Іллівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
- виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 №376 від 23.02.2022 вчиненого Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районні Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) дані про батька « ОСОБА_3 »;
- записати батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- в графі «відомості про дитину» актового запису народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 №376 від 23.02.2022 року змінити прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », по батькові дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Третя особа: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місця знаходження: вул.Грушевського, 8, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 41346948.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич