12 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2025 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Первомайське Маловисківського району Кіровоградської області, мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024150010000065.
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 4 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просив ухвалу слідчого суді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Узагальнені доводи апелянта.
Прокурор, вважав рішення слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України під час воєнного стану. Слідчим доведено обґрунтованість існування ризиків передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від слідства та суду; знищення або приховування доказів (зокрема документів на кшталт військового квитка); незаконного впливу на свідків; перешкоджання розслідуванню досудовому розслідуванню іншим чином; вчинення нового або продовження кримінального правопорушення.
Прокурор вважав, що більш м'які заходи будуть неефективні, оскільки відсутні поручителі, домашній арешт - не забезпечить нейтралізацію ризиків та можливість вільних контактів для впливу на свідків.
На думку прокурора слідчий суддя не врахував вказаних доказів й ризиків, порушив вимоги ст. ст. 177, 178, 184, 194, 370 КПК України, тому з огляду на суспільний інтерес і сукупність ризиків прокурор просить скасувати ухвалу та застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Слідчим відділом Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024150010000065 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 самовільно залишив 04.12.2023 р. місце служби у військовій частині НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивував обґрунтованістю підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя встановив, що 11.01.2024 р. Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, внесено до ЄРДР за № 62024150010000065 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК, за фактом самовільного залишення 04.12.2023 р. військовослужбовцем ОСОБА_6 місця служби у військовій частині НОМЕР_1 .
29.11.2024 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України шляхом особистого вручення відповідного повідомлення та цього ж дня допитано як підозрюваного.
Постановою слідчого від 06.05.2025 р. досудове розслідування зупинене.
Постановою слідчого від 30.07.2025 р. досудове розслідування відновлене.
Слідчий суддя зазначив, що після повідомлення 29.11.2024 р. ОСОБА_6 про підозру закінчення передбаченого КПК України двомісячного строку досудового розслідування припадало на 29.01.2025 р., проте матеріали справи не містять даних про те, що протягом двомісячного строку досудового розслідування стороною обвинувачення виносилися постанови про зупинення досудового розслідування, або здійснювалося повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, що давало б підстави слідчому судді вважати, що строк досудового розслідування зупинявся або не враховувався.
Крім того, прокурором складалось клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, яке ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.04.2025 р. повернуто прокурору, дати направлення вказаного клопотання до суду матеріали справи не містять.
Крім того, після винесення 10.04.2025 р. судом ухвали про повернення клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та до 06.05.2025 р. (дати зупинення досудового розслідування слідчим) сплив майже місяць, що також вказує на сплив двомісячного строку досудового розслідування.
За наведених обставин, з урахування спливу строку досудового розслідування, з дня повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого, без розгляду по суті питання обґрунтованості підозри та наявності ризиків.
На адресу Миколаївського апеляційного суду надійшла заява прокурора з проханням закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали надані судом, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
Відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
Положеннями ч. 2 ст. 403 КПК України передбачено - якщо ухвала суду першої інстанції не була оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
На адресу Миколаївського апеляційного суду від прокурора ОСОБА_7 надійшов лист з проханням закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 31.07.2025 р. про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.
Враховуючи, що ухвала слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2025 року не оскаржена іншими особами, апеляційне провадження підлягає закриттю у зв'язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 403, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2025 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024150010000065 - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3