Справа № 944/976/22 Головуючий у 1 інстанції: Швед Н.П.
Провадження № 22-ц/811/1454/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
14 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.М.
за участю: ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 07 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Львівська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», Яворівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про зобов'язання вчинити дії в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача Львівська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», Яворівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про зобов'язання вчинити дії в порядку спадкування, в якому просила:
-зобов'язати Новояворівську міську раду як правонаступника Шклівської селищної ради: засвідчити справжність підпису ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її заявах від 30.10.2019 про скасування заповітів від 28.10.2016 (зареєстровано в книзі за № 80) та від 02.11.2016 (зареєстровано в книзі за №81 );
-зробити в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та алфавітній книзі обліку заповітів Шклівської селищної ради відмітки про одержання 30.10.2019 від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяв про скасування заповітів від 28.10.2016 (зареєстровано в книзі за № 80) та від 02.11.2016 (зареєстровано в книзі за № 81);
-подати до Львівської регіональної філії державного підприємства І «Національні інформаційні системи» заяви про реєстрацію скасування заповітів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 28.10.2016 (зареєстровано в книзі за № 80) та від 02.11.2016 (зареєстровано в книзі за № 81).
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ОСОБА_5 28.10.2016 на випадок своєї смерті склала заповіт, відповідно до якого житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка його обслуговує, заповіла своєму племіннику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний заповіт посвідчений керуючою справами виконкому Шклівської селищної ради, ОСОБА_7 , зареєстрований в книзі №80. В подальшому, 02.11.2016 ОСОБА_8 на випадок своєї смерті склала заповіт, відповідно до якого земельну ділянку розміром 0,0800га для ведення особистого селянського господарства, яка належить їй згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК№163263, заповіла своєму племіннику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний заповіт посвідчений керуючою справами виконкому Шклівської селищної ради, ОСОБА_7 , зареєстрований в книзі за №81. 30.10.2019 ОСОБА_5 подала до Шклівської селищної ради заяви про скасування згаданих заповітів. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла.
Через помилки у роботі посадових осіб Шклівської селищної ради інформацію про скасування вказаних заповітів до Спадкового реєстру у встановленому порядку не було внесено. Так, у листі-відповіді на адвокатський запит з Новояворівської міської ради від 17.01.2022 зазначено: «після одержання заяв від громадянки ОСОБА_5 посадова особа Шклівської селищної ради зробила відмітку про його скасування на вищевказаних заповітах», «інформацію про скасування згаданих заповітів до Спадкового реєстру в встановленому порядку посадова особа внести не змогла, оскільки внесення передбачає нотаріальне затвердження даних заяв, а посадовою особою заяви були зареєстровані як вхідна інформація до Шклівської селищної ради.
Зважаючи на те, що процедуру скасування заповітів не було завершено, спадкоємці ОСОБА_5 , вважаючи такі заповіти чинними, звернулися із відповідними заявами про прийняття спадщини до Яворівської державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа №68695616, що підтверджується Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 09.12.2021.
Позивачка є рідною сестрою ОСОБА_5 та за умови скасування заповітів є спадкоємицею після її смерті за законом другої черги, однак через неналежне виконання посадовими особами Шклівської селищної ради своїх обов'язків щодо завершення процедури скасування заповітів ОСОБА_5 на даний час вона не може реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті рідної сестри.
Вважає, що ОСОБА_5 у належній формі здійснила своє волевиявлення щодо скасування заповітів, проте через помилки в роботі посадової особи органу місцевого самоврядування процедура скасування заповітів так і залишилася незавершеною.
На підставі наведеного просила задовольнити її позов.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 07.03.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що через неналежне виконання посадовими особами Шклівської селищної ради своїх обов'язків щодо завершення процедури скасування заповітів ОСОБА_5 на даний час апелянт не може реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті рідної сестри. Вчинення посадовою особою органу місцевого самоврядування вказаних нотаріальних дій є обов'язковою передумовою державної реєстрації скасування заповіту державним підприємством «Національні інформаційні системи» або його філіями. У даній справі посадовою особою Шклівської селищної ради допущено наступні порушення, а саме, не засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 на її заявах від 30.10.2019 про скасування заповітів від 28.10.2016 та від 02.11.2016, що свідчить про порушення вимог абз. 2 п. 1.9. Розділу III «Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011, де зазначається, що справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою; п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про нотаріат», де вказується, що у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: засвідчують справжність підпису на документах. Крім цього, всупереч вимогам абз.1 п.1.9. Розділу III «Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011 р., після одержання 30.10.2019 від ОСОБА_9 заяв про скасування своїх заповітів від 28.10.2016 та від 02.11.2016 зроблено лише відповідні написи на примірниках заповітів, однак не зроблено про це відміток в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та в алфавітній книзі облік/заповітів органу місцевого самоврядування. Також не подано до державного підприємства «Національні інформаційні системи» або його регіональних філій заяв про реєстрацію скасування заповітів ОСОБА_5 , від 28.10.2016 та від 02.11.2016, що свідчить про порушення вимог: п. 1.10. Розділу III «Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011, відповідно до якого відомості про посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та інформація про їх скасування, зміну або видачу дубліката підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 491 «Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі»; абз.2 п.2.3. «Положення про Спадковий реєстр», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1810/5 від 07.07.2011, де зазначається, що посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчення заповітів шляхом подання державному підприємству «Національні інформаційні системи» або його філіям заяв за формою, наведеною в додатках 1-3, 9. Зважаючи на те, що процедура скасування заповітів ОСОБА_5 до кінця не пройшла державної реєстрації, ці правочини на даний час є у розумінні ЦК України невчиненими. Своєю чергою, для завершення процедури державної реєстрації скасування вказаних заповітів необхідно, щоб посадові особи органу місцевого самоврядування відповідно до покладених на них обов'язків вчинили вищезгадані нотаріальні дії. З наведеного слідує, що покійна ОСОБА_5 у належній формі здійснила своє волевиявлення щодо скасування заповітів, однак, з незалежних від неї причин, а саме, через помилки в роботі посадової особи органу місцевого самоврядування процедура скасування заповітів так і залишилася незавершеною. Внаслідок цього, вона не може реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті сестри.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній, ОСОБА_3 та його представник - ОСОБА_4 заперечили проти задоволення скарги.
Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2016 ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка його обслуговує, заповіла своєму племіннику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчений керуючою справами виконкому Шклівської селищної ради Козак Н.В., зареєстрований в книзі за №80.
02.11.2016 ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого земельну ділянку, розміром 0,0800 га, для ведення особистого селянського господарства, яка належить їй згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК№163263, заповіла своєму племіннику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт посвідчений керуючою справами виконкому Шклівської селищної ради Козак Н.В., зареєстрований в книзі за №81.
30.10.2019 ОСОБА_5 звернулася до голови Виконкому Шклівської селищної ради Лаби В.П. із письмовими заявами про скасування заповіту від 02.11.2016, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій виконкому Шклівської селищної ради № 80, та заповіту від 02.11.2016, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій виконкому Шклівської селищної ради Яворівського району Львівської області № 81.
Відповідно до листа-відповіді Новояворівської міської ради від 17.01.2022 після одержання заяв від громадянки ОСОБА_5 посадова особа Шклівської селищної ради зробила відмітку про їх скасування на вищевказаних заповітах, інформацію про скасування згаданих заповітів до Спадкового реєстру в встановленому порядку посадова особа внести не змогла, оскільки внесення передбачає нотаріальне затвердження даних заяв, а посадовою особою заяви були зареєстровані як вхідна інформація до Шклівської селищної ради.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.02.2022.
Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Гуцал Л.І. заведено спадкову справу № 238/2021.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_5 та, відповідно спадкоємцем за законом другої черги.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 у в справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно зі статтею 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Стаття 1247 ЦК України визначає загальні вимоги до форми заповіту, змістом частини другої якої визначається, що заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.
У частинах другій та четвертій статті 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Згідно із стеттаю 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальну дії, посвідчують заповіти.
Згідно з підпунктом 1.9 розділу ІІІ зазначеного Порядку у випадку одержання посадовою особою органу місцевого самоврядування заяви про скасування заповіту, так само як і одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше посвідчений заповіт, посадова особа органу місцевого самоврядування робить про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування.
Якщо заповідач подасть примірник заповіту, який знаходиться у нього, то відповідний напис про скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт скасовано заявою) приєднується до примірника, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.
Підпунктом 1.10. розділу ІІІ Порядку визначено, що відомості про посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та інформація про їх скасування, зміну або видачу дубліката підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 491 «Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі».
Судом установлено, що 30.09.2019 ОСОБА_5 звернулася до Виконкому Шклівської селищної ради Лаби В.П. із письмовими заявами про скасування заповітів від 28.10.2016 та від 02.11.2016,однак відомості про скасування заповітів не були внесені до Спадкового реєстру, оскільки така дія передбачає необхідність нотаріального засвідчення таких заяв, про що посадовій особі Шклівської селищної радине було відомо, що вбачається із відповіді Новояворівської міської ради від 17.01.2022.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивачка покликалася на те, що через неналежне виконання посадовими особами Шклівської селищної ради своїх обов'язків щодо завершення процедури скасування заповітів ОСОБА_5 , вона не може реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті сестри як спадкоємець за законом другої черги.
При цьому, позивачка просила суд зобов'язати Новояворівську міську раду як правонаступника Шклівської селищної ради засвідчити справжність підпису ОСОБА_5 на її заявах від 30.10.2019 про скасування заповітів, однак, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, оскільки ОСОБА_5 померла, засвідчити її підпис неможливо, так як процедура засвідчення підпису передбачає необхідність фізичної присутності людини та встановлення її особи, а вчинення нотаріальної дії у разі відсутності особи не допускається
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання засвідчити справжність підпису та, як наслідок, відмову у задоволення інших похідних вимог позивачки.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Крім цього колегія суддів звертає увагу, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв її племінник ОСОБА_3 , що він підтвердив у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Однак, ОСОБА_3 залучений до участі у розгляді справи у якості третьої особи.
Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 дійшов висновку, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 07 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 14.11.2025
Головуючий
Судді