Справа № 505/2109/25
Провадження № 2/505/2597/2025
10 листопада 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі :
головуючого - судді Дзюбинського А.О.,
секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області Петросяна Нарека Артуровича в інтересах Національної служби здоров'я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство "Подільська міська лікарня" Подільської міської ради Подільського району Одеської області, до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину та стягнення матеріальної шкоди заподіяної злочином,
Стислий виклад позиції позивача
Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, діючи в інтересах Національної служби здоров'я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство "Подільська міська лікарня" Подільської міської ради Подільського району Одеської області, до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину та стягнення матеріальної шкоди заподіяної злочином.
Позов обґрунтовує тим, що ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2025 у справі № 505/420/25 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою ОСОБА_2
У ході судового розгляду встановлено, що 27.07.2024 біля 21 години 30 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому знаходились пасажири, у темну пору доби, рухався по сухому асфальтобетонному покриттю автодороги сполученням с. Вестерничани - с. Коси, Подільського району, Одеської області в напрямку с. Коси, Подільського району, Одеської області, при цьому був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, чим порушив вимоги п. 1.5., п/п «б,д» п. 2.3. Правил дорожнього руху, якими передбачено: п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на ї зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п/п д) «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху».
Здійснюючи подальший рух у вказаному напрямку, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, а саме передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховуючи на їх відвернення у порушення вимог пунктів 12.2 та 12.1. вказаних Правил, якими передбачено: п. 12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»; п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
Водій ОСОБА_1 обрав швидкість руху керованого автомобіля без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, і не дає можливість йому постійно контролювати рух автомобіля, заходів для зменшення швидкості не вчинив, гарантовано не забезпечив рух керованого автомобіля в межах своєї смуги руху, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру відволікся від керування, втратив контроль над керуванням свого транспортного засобу, допустив неконтрольований виїзд керованого транспортного засобу за межі проїзної частини не впоравшись з керуванням та здійснив з?їзд на праве узбіччя (рів).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка перебувала на задньому пасажирському сидінні зліва - ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів ребер (заднього відрізку 6-го правого ребра по середній пахвовій лінії, заднього відрізку 8-го правого ребра по задній пахвовій лінії, які супроводжувались мінімальним крововиливом в праву плевральну порожнину (70 мл крові), закритих переломів кісток тазу (скалковий перелом правої бічної маси крижі, гілок правої лонної кістки, правої сідничної кістки), які не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров?я строком понад три тижні (більш ніж 21 день) і за цим критерієм, згідно п.2.2.2. і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
При постановленні ухвали судом, питання щодо відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 , що понесені КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області на її лікування, не вирішувались.
Потерпіла ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні реабілітаційного відділення з травматологічними ліжками КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області з 27.07.2024 по 02.09.2024 (36 ліжко-днів).
Згідно із розрахунком наданої КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, вартість бюджетних коштів, витрачених установою охорони здоров'я на лікування ОСОБА_2 за період з 27.07.2024 по 02.09.2024 склала 53 097, 40 грн., з яких 2 417,40 грн. з місцевого бюджету Подільської міської ради Одеської області витрачено на перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні реабілітаційного відділення з травматологічними ліжками, а решту в сумі 50 680, 00 грн. отримано від Національної служби здоров'я України (далі - НСЗУ), згідно договору №3608-Е124-Р000 від 08.02.2024 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Також, за інформацією КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, що викладена у відповіді №720 від 05.05.2025 року на запит №61-2700ВИХ-25 від 24.04.2025 року КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області зазначає, що кошти, витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_2 від кримінального правопорушення на рахунок КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області від ОСОБА_1 не надходили.
Таким чином, бюджетні кошти, які витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_2 , внаслідок вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, у зв'язку із чим підлягають стягненню з особи, яка його вчинила.
На підставі наведеного, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров'я України (код ЄДРПОУ 42032422) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в сумі 50 680,00 грн. (п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок та перерахувати їх в дохід державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300 код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) рахунок: UА978999980313080115000026011, а також стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в дохід місцевого бюджету на розрахунковий рахунок Подільської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 33909986) у розмірі 2417,40 грн. (дві тисячі чотириста сімнадцять гривень, сорок копійок) за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Одеській обл., м. Подільськ, ідентифікатор одержувача (ЄДРПОУ): 37607526, опис: 24060300 інші надходження, номер банківського рахунку IBAN: НОМЕР_3 , валюта рахунку: UAH.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 25.06.2025 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.
У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з'явилися.
26.06.2025 від представника Національної служби здоров'я України Тарасенко М.С. до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримуює в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи шляхом надіслання повістки 01.07.2025 на 15.07.2025 (трек номер 0610268132115) та 16.07.2025 на 11.09.2025 (трек номер 0610269029253), які відповідач отримав 23.07.2025, про що свідчать його підписи у рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, наявних у матеріалах справи. Відповідач не повідомив про причини своєї неявки, заяви по суті справи не подавав.
11.09.2025 від прокурора Подільської окружної прокуратури Шевченко А.І. надійшла заява в якій зазначено, що всі наявні докази долучені до матеріалів позову, додаткові докази відсутні. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
При цьому, суд бере до уваги позицію Верхового Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 10.11.2025 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підстав наявних у ній доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосував суд
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2025 у справі № 505/420/25 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим ОСОБА_2 .
Так, 27.07.2024 біля 21 години 30 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому знаходились пасажири, у темну пору доби, рухався по сухому асфальтобетонному покриттю автодороги сполученням с. Вестерничани - с. Коси, Подільського району, Одеської області в напрямку с. Коси, Подільського району, Одеської області, при цьому був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, чим порушив вимоги п. 1.5., п/п «б,д» п. 2.3. Правил дорожнього руху, якими передбачено: п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на ї зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п/п д) «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху».
Здійснюючи подальший рух у вказаному напрямку, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, а саме передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховуючи на їх відвернення у порушення вимог пунктів 12.2 та 12.1. вказаних Правил, якими передбачено: п. 12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб воді мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»; п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
Водій ОСОБА_1 обрав швидкість руху керованого автомобіля без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, і не дає можливість йому постійно контролювати рух автомобіля, заходів для зменшення швидкості не вчинив, гарантовано не забезпечив рух керованого автомобіля в межах своєї смуги руху, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру відволікся від керування, втратив контроль над керуванням свого транспортного засобу, допустив неконтрольований виїзд керованого транспортного засобу за межі проїзної частини не впоравшись з керуванням та здійснив з?їзд на праве узбіччя (рів).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка перебувала на задньому пасажирському сидінні зліва - ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів ребер (заднього відрізку 6-го правого ребра по середній пахвовій лінії, заднього відрізку 8-го правого ребра по задній пахвовій лінії, які супроводжувались мінімальним крововиливом в праву плевральну порожнину (70 мл крові), закритих переломів кісток тазу (скалковий перелом правої бічної маси крижі, гілок правої лонної кістки, правої сідничної кістки), які не були небезпечними для життя, а викликають тривалий розлад здоров?я строком понад три тижні (більш ніж 21 день) і за цим критерієм, згідно п.2.2.2. і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України - порушення Правил безпеки дорожнього руху, а саме пунктів 1.5,2.3. 12.2., 12.1., особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1206 ЦК України, особа, що вчинила злочин зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Частиною 3 цієї статті визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи може бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Пункт 1 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі - Порядок) вказує, що згідно із статтею 1206 Цивільного кодексу України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.
Також п.3 Порядку зазначає, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Пункт 2 Порядку передбачає, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
У фактичні витрати лікарні входять такі видатки: заробітна плата працівників, нарахування на оплату праці, видатки на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, медикаментів та перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування, оплата всіх послуг, в тому числі і комунальних, інші поточні витрати лікарні.
Кожен місяць фактичні витрати лікарні - різні, кількість ліжко-днів різна, тому і сума вартості за один ліжко-день кожного місяця змінюється.
Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 1 Положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2017 за № 1101, Національна служба здоров'я України (надалі - НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Згідно з підпункту 1 пункту 3 Положення основними завданнями НСЗУ є реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій).
З метою організації своєї діяльності відповідно до пункту 3 частини 5 цього Положення НСЗУ забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми відповідно до пункту 3 Порядку №1086 є Національна служба здоров'я України.
Згідно з нормами пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII (надалі - Закон) однією з основних функцій є укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Як передбачено частиною 1, статті 3 цього Закону України держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України № 2168-УШ програма медичних гарантій це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 (надалі- Порядок № 545).
Сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, згідно з пункту 2 Порядку № 545, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060), визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 за № 1086 (надалі - Порядок № 1086).
У пункті 8 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, передбачено, що надавач зобов'язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.
Згідно із розрахунком наданої КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, вартість бюджетних коштів, витрачених установою охорони здоров'я на лікування ОСОБА_2 за період з 27.07.2024 по 02.09.2024. Загальна кількість ліжко-днів 36. Середня вартість 1 л/д -1407,78 грн., а тому загальна вартість лікування склала 53097,40 грн., з яких 2 417,40 грн. з місцевого бюджету Подільської міської ради Одеської області витрачено на перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні реабілітаційного відділення з травматологічними ліжками, а решту в сумі 50 680, 00 грн. отримано від Національної служби здоров'я України (далі-НСЗУ) згідно договору №3608-Е124-Р000 від 08.02.2024 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
У зв'язку з тим, що НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти в сумі 50 680, 00 грн. при наданні медичних послуг на підставі договору №3608-Е124-Р000 від 08.02.2024 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НСЗУ та КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області на лікування потерпілої ОСОБА_2 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 , тому вказані кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати їх до Державного бюджету України.
Невідшкодування вищезазначених коштів державного бюджету, витрачених НСЗУ, порушує економічні інтереси держави, а дотримання законодавства у цій сфері суспільних відносин безперечно становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, створює навантаження на відповідні бюджети та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам в цілому.
Крім цього, частина коштів в сумі 2 417, 40 грн. на лікування потерпілої ОСОБА_2 витрачені з бюджету Подільської міської ради Одеської області, а тому їх не відшкодування є порушенням прав територіальної громади, що, у свою чергу, завдає суттєвої шкоди інтересам держави.
На час розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 цивільний позов у порядку ст.128 КПК України прокурором не заявлявся.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.1206 ЦК України має відшкодувати 53097,40 грн. - витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, які надані з державного бюджету України Національною службою здоров'я України.
Відсутність відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я з вини ОСОБА_1 на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 негативно впливають на фінансування витрат на лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.
Суд вважає, що прокурор є уповноваженою особою на звернення до суду із цим позовом, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 56 ЦПК України передбачено, що прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 вказано, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку з посиланням на законодавство самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поняття «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до норм Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Правовідносини, пов'язані із використанням бюджетних коштів та наповнюваністю бюджетів становлять суспільний інтерес, а несвоєчасність і неповнота повернення коштів до бюджету цьому суспільному інтересу не відповідає.
Відповідно до вимог ст. 89 Бюджетного кодексу України витрати, які спрямовуються на заклади охорони здоров'я, які належать відповідним територіальним громадам, здійснюються з місцевого бюджету.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.
Кошти державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров'я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм щодо охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.
Ненадходження коштів до відповідного бюджету призводить до порушень діяльності зазначеного лікувального закладу щодо безоплатного надання медичних послуг населенню та порушує інтереси держави.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку, у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться у порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.
Згідно п. 4 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
В даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в невідшкодуванні відповідачем коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, внаслідок чого до бюджету не надійшли кошти в сумі 53097,40 грн.
Так, предметом позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, що свідчить про порушення економічних інтересів КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, що ускладнює належну реалізацію нею функцій держави щодо державної політики в галузі охорони здоров'я, оскільки кошти, виділені з бюджету на вказані цілі, залишаються до цього часу не відшкодовані в судовому порядку, що згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» потребує втручання органів прокуратури шляхом подання позовної заяви.
Ненадходження коштів до відповідних бюджетів призводить до порушень діяльності зазначених лікувальних закладів щодо безоплатного надання медичних послуг населенню та порушує інтереси держави, внаслідок чого виникає передбачене законом право прокурора на звернення до суду з позовом для їх захисту.
Наявність спірних правовідносини, які стосуються здійснення діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів та інтересів територіальної громади, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора функцію представництва в суді.
Факт заподіяння шкоди Національній службі здоров'я України та Подільській міській раді Одеської області, у зв'язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_2 від злочину мав місце у липні 2024 року.
Таким чином, порушення інтересів держави (національного, суспільного інтересу) відбулось внаслідок ігнорування відповідачем порядку відшкодування коштів на лікування особи, потерпілого від злочину, яке проведено за рахунок коштів комунального закладу та міського бюджету в цілому. Несвоєчасне надходження коштів ослаблює економічні основи місцевого самоврядування та медичного закладу, позбавляє можливості закладом здійснювати подальше використання коштів міського бюджету на реалізацію програм в сфері охорони здоров'я та надання медичної допомоги іншим хворим тощо.
Невжиття Національною службою здоров'я України та Подільською міською радою Подільського району Одеської області заходів цивільно-правового характеру до захисту цих інтересів є підставою для представництва інтересів держави в суді органами прокуратури.
Аналогічної позиції щодо стягнення коштів на користь закладу охорони здоров'я притримується і Європейський суд з прав людини, який, зокрема, у рішенні від 11.02.2003 по справі «Хаммерн (Hammern) проти Норвегії» (скарга №30287/96) встановив, що тягар фінансових збитків, завданих порушенням і розглядом кримінальної справи, що закрита чи закінчилась виправданням обвинуваченого, несе обвинувачений, якщо він не зможе довести, що вірогідна відсутність факту вчинення ним постановленого йому у вину діяння. Положення пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не порушено.
Велика палата Верховного суду зробила свій висновок щодо поняття «нездійснення або неналежного здійснення суб'єктом владних повноважень своїх функцій» (справа № 912/2385/18 від 26.05.2020), відповідно до якого бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Відповідно до п. 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 визначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Сам факт не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, про що вказується в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
Слід звернути увагу, що згідно із ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 вказано, що прокурор, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає можливість такому органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
Невжиття компетентним органом відповідних заходів протягом розумного строку після того, як такому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність такого органу.
З метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Подільською окружною прокуратурою направлено лист на адресу Національної служби здоров'я України від. 27.05.2025 та до Подільської міської ради Одеської області за від 13.06.2025.
Згідно листа Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 30.05.2025 № 07-14-876/2220 міська рада не зверталася та не планує звертатися до суду з позовом щодо стягнення з винної особи коштів, що витрачені комунальним некомерційним підприємством « Подільська міська лікарня» на лікування потерпілої ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації наданої Національною службою здоров'я України №24578/2-16-25 від 09.06.2025 року зазначено, що нормами Положення про Національною службою здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, Національна служба здоров'я України не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування осіб, які потерпіли від злочину.
Оскільки, із позовною заявою Подільська міська рада Подільського району Одеської області до суду за захистом порушеного права як власники майна, в тому числі коштів, виділених із місцевого та державного бюджету на фінансування діяльності лікарень, не звертаються, вказане, свідчить про невиконання ними повноважень із захисту інтересів держави в суді та надає право прокурору на звернення до суду з вказаною позовною заявою.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що держава може вступати як в адміністративні (публічні), так і цивільні (господарські) правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками таких правовідносин.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Тому поведінка органів, через які вона діє у цивільних відносинах, розглядається як відповідна поведінка держави в них.
Отже, у суспільних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов'язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. Метою участі держави в особі відповідних органів у цивільних (господарських) правовідносинах є насамперед задоволення приватного інтересу держави.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у п. п. 82-84 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц дійшла до висновку, що незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (у тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб'єкта процесуальних правовідносин.
Змістом правовідносин за участю держави є права, обов'язки та інтереси самої держави, які вона реалізує через відповідного суб'єкта, а не приватні права, обов'язки та інтереси цього суб'єкта, який бере безпосередню участь у певних правовідносинах від імені держави.
Наведене кореспондується з правовим висновком Верховного Суду у справі № 910/18605/19, викладеним у постанови від 25.08.2022, за яким, визначаючи одним із позивачів суб'єкта, через якого держава бере участь у правовідносинах, прокурор не здійснює захисту його інтересів, а захищає порушені інтереси держави, які тісно пов'язані з діяльністю або повноваженнями такого суб'єкта.
Тож фактичним позивачем у позові, поданому в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор, а отже, судовому захисту підлягає порушений інтерес держави, а не приватний інтерес суб'єкта, через якого держава діє в цивільних правовідносинах.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Таким чином, враховуючи, що затрати лікарні не відшкодовані, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженими органами, виникає законне право прокурора на звернення із даною позовною заявою до суду на захист державних інтересів, оскільки вказана бездіяльність призводить до ненадходження коштів, які мали б поступити до міського бюджету.
Згідно п. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
У зв'язку з цим, маючи усі необхідні підстави та повноваження, заступник керівника Подільської окружної прокуратури звертається із даним позовом до суду в інтересах Подільської міської ради Одеської області для захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
За таких обставин суд доходить до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат у справі - судовий збір
Позивачі при зверненні до суду не сплачували судовий збір, оскільки звільнені від його сплати у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог позивачів в повному обсязі, з відповідача слід стягнути судовий збір в повному розмірі 3028,00 грн.
На підставі наведеного, ст. 1206 ЦК України, керуючись ст. керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позовну заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області Петросяна Нарека Артуровича в інтересах Національної служби здоров'я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство "Подільська міська лікарня" Подільської міської ради Подільського району Одеської області, до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину та стягнення матеріальної шкоди заподіяної злочином.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційні номери облікової картки платника податків НОМЕР_4 (місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області від 27.12.1996 року, моб. тел.: НОМЕР_6 ) на користь держави в особі Національної служби здоров'я України (код ЄДРПОУ 42032422) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в сумі 50 680 грн. (п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок та перерахувати їх в дохід державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300 код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) рахунок: UА978999980313080115000026011.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційні номери облікової картки платника податків НОМЕР_4 (місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області від 27.12.1996 року, моб. тел.: НОМЕР_6 ) матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в дохід місцевого бюджету на розрахунковий рахунок Подільської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 33909986) у розмірі 2 417,40 грн. (дві тисячі чотириста сімнадцять гривень, сорок копійок) за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Одеській обл., м. Подільськ, ідентифікатор одержувача (ЄДРПОУ): 37607526, опис: 24060300 інші надходження, номер банківського рахунку IBAN: НОМЕР_3 , валюта рахунку: UAH.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційні номери облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складене 10.11.2025.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ