19 листопада 2024 рокуСправа №160/22710/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» (далі - ТОВ «ПРІМАРІУС», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, що прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області(далі - ГУ ДПС в Дніпропетровській області, відповідач) №0225910708 від 08.05.2024 року та №,№ 0240190708, 0239440708 від 10.05.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту фактичної перевірки, оскільки продаж ДП в кількості 4980,00 літрів 20.11.2024 в реальності не мав місця, а є результатом нештатної ситуації, що виникла через збій в роботі системи РРО-ПРК і порушення обміну інформацією між РРО та ПРК. Відбувся «збій розрядності (змістилась кома) у налаштуваннях ПРК №7, який стався унаслідок високочастотних імпульсів у мережі живлення АЗС, який здійснив вплив і на роботу РРО, а саме на канал обміну інформацією між РРО та ТРУ №7.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та після усунення недоліків прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначає, що на період виходу з ладу РРО/ПРРО розрахункові операції не здійснюються до моменту усунення несправностей або підключення резервного РРО/ПРРО. Якщо в повідомленні про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою N2-РРО/ПРРО зазначено, що РРО/ПРРО має несправність, до Реєстру вноситься відмітка про те, що РРО/ПРРО є несправним та після усунення несправностей для відновлення роботи РРО/ПРРО суб'єкт господарювання подає Заяву з позначкою «Відновлення роботи». Якщо Заява не надійшла протягом місяця, до Реєстру вноситься запис про скасування реєстрації РРО/ПРРО. ТОВ Прімаріус для проведення розрахункових операцій використовує реєстратор розрахункових операцій, який зареєстровано за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 30, фіскальний номер 3001028733. Повідомлення про виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій від ТОВ «Прімаріус» до контролюючого органу не надходило. Таким чином, дії ТОВ «Прімаріус» були неправомірними і свідчать про наявність порушення вище вказаного законодавства. Стосовно встановлення порушення п.11 ст.3 Закону № 265/95-ВР за адресою м.Дніпро, вул. Космічна, буд. 30: в ході проведення фактичної перевірки, згідно з інформацією, що міститься в ІТС «Податковий блок», 20.11.2023 року встановлено проведення розрахункових операцій з продажу палива у кількості 4980 літрів по ціні 53,50 грн за 1 літр з видачею розрахункових документів, в яких не зазначено коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, чим порушено вимоги п.11 ст.3 Закону № 265/95-ВР. Стосовно встановлення порушення п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР за адресою м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд. 72А: в ході проведення фактичної перевірки встановлено проведення розрахункової операції через РРО із порушенням використання режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД , найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості для підакцизних товарів, а саме: 10.04.2024 було реалізовано «TBEN HEETS SUMMER WAVE HK» на суму 97,90 гривень; 14.04.2024 було реалізовано тютюнові вироби «Winston Blue Superline» на суму 93,00 гривень. Для встановлення правопорушень було використано інформацію з бази даних ДПС України. Таким чином, при проведені фактичних перевірок контролюючим органом встановлено реалізацію підакцизних товарів позивача через РРО/програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.7 ст.17 Закону №265/95-ВР). В ході проведення фактичної перевірки, контролюючим органом проведено аналіз реалізації палива через РРО (ф.н. 3001028733), за результатми якого встановлено реалізацію пального «ДП» на АЗС за адресою: м.Дніпро, вул.Космічна буд.30, а саме: 20.11.2023 реалізоване дизельне паливо «ДП» у кількості 4980,00 л., за ціною реалізації 53,50 грн. за 1 літер. Також відпуск пального підтверджено відповідними записами журналу за формою №17НП в графі «показники лічильників» в яких вказано (зазначено) відпуск «ДП» за 20.11.2023 року в кількості 5000,00 літ. В ході перевірки та розгляду заперечення надано відповідні журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро. вул.Космічна буд.30., аналізом яких підтверджено відсутні відповідних записів про отримання (надходження) вказаного об'єму дизельного пального, також відсутні відповідні данні про приймання пального і даними РРО ф.н.301028733. Таким чином, встановлено і зафіксовано відпуск нафтопродуктів, по яким порушено встановлений законодавством порядок ведення обліку за місцем їх реалізації - 20.01.2023 року на загальну суму 266 430,00грн., чим порушено вимоги п.12 ст.3 Закону № 265 та п.10.2.10, п.10.4.2 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» від 20.05.2008 №281/171/578/155 (із змінами та доповненнями), відповідальність передбачена ст.20 зазначеного Закону.
Позивачем подано відповідь на відзив.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
Від позивача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, ТОВ «ПРІМАРІУС» зареєстроване 18.11.2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Наказом заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.04.2024 р. №1327-п, керуючись ст 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України, на підставі пп. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80, Податкового Кодексу України призначено провести з 04.04.2024 року тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку ТОВ «ПРІМАРІУС» за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро. вул.Космічна буд.30., за період з 01.06.2021 по дату завершення фактичної перевірки, з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено акт (довідка) фактичної перевірки №1016/04-36-07-08-РРО/44498304 від 15.04.2024 та встановлено порушення пунктів 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
ТОВ «Прімаріус» надано заперечення до акту фактичної перевірки.
На підставі вищевказаного акта фактичної перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено:
- податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08.05.2024 року №0225910708, яким до ТОВ «ПРІМАРІУС» (код ЄДРПОУ 44498304) на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, пунктів 1, 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у загальному розмірі 5100 гривень;
- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 10.05.2024 року №0239440708, яким до ТОВ «ПРІМАРІУС» (код ЄДРПОУ 44498304) на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і абз.1,2 п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1020 гривень;
- податкове повідомлення-рішення форми «С» від 10.05.2024 року №0240190708, яким до ТОВ «ПРІМАРІУС» (код ЄДРПОУ 44498304) на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, пункту 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у загальному розмірі 271530 гривень.
ТОВ «ПРІМАРІУС» подано до ДПС України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, проте рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 30.07.2024 залишено без змін ППР, а скаргу без задоволення.
Вважаючи свої права порушеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно ст.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
У відповідності до пп.191.1.14 п.191.1 ст.191 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки наведений у статті 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПК України).
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
За визначенням наведеним у ст.2 Закону №265/95-ВР:
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з ч.1 ст.8 Закон №265/95-ВР форма зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350 (далі - Положення).
Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення № 13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити як:
найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
вид операції (рядок 14);
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);
напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);
підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);
позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
заокруглення (рядок 23);
до сплати (рядок 24);
фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/ фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);
напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
Пунктом 4 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення №13 передбачено, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Відповідальність за порушення вимог цього закону встановлена ст.17 Закону №265/95-ВР, за абзацом першим якого за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Згідно з пп. 14.1.278 ст. 14 Податкового кодексу України система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Щодо проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, чим порушено п.11 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), суд зазначає наступне.
Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПК України, до підакцизних товарів належать:
- спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
- тютюнова сировина, тютюнові відходи;
- рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
- пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
- електрична енергія.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Так, контролюючим органом в акті фактичної перевірки №1016/04-36-07-08-РРО/44498304 від 15.04.2024 зазначалось, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із застосуванням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме:
- 10.04.2024 було реалізовано «TBEN HEETS SUMMER WAVE HK» на суму 97,90 гривень;
- 14.04.2024 було реалізовано тютюнові вироби «Winston Blue Superline» на суму 93,00 гривень
без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товару. Дані факти підтверджені витягами баз даних ДПС України.
При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять відповідних розрахункових документів, які би підтверджували позицію контролюючого органу про відсутність на таких розрахункових документах одного з обов'язкових реквізитів - коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Так, позивачем з цього приводу вказано, що відсутність кодів УКТ ЗЕД в чеках пов'язана саме з виходом з ладу податкового модему РРО.
Щодо висновків про порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Так, контролюючим органом в акті фактичної перевірки №1016/04-36-07-08-РРО/44498304 від 15.04.2024 зазначалось, що в ході перевірки встановлено продаж ДП в кількості 4980,00 літрів за ціною 53,Ю50 грн. з видачею чека РРО ф.н.3001028733 за №4 від 20.11.2024 на суму 266430,99грн. згідно наданих первинних документів зазначений об'єм палива не обліковано в РРО, первинні документи на підставі яких ведеться облік не надано.
Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496) (далі Інструкція №281).
Інструкція №281 поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів та вимоги якої є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі підприємства).
Відповідно до підпункту 10.3.1.3 пункту 10 Інструкції №281, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.
Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
За приписами підпункту 10.4.1 пункту 10 Інструкції №281, на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.
Відповідно до підпункту 10.4.2 пункту 10 Інструкції №281, у разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не коригується.
Вказані норми свідчать про те, що перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів, не є безумовною підставою для твердження про не облікування товарів, а є підставою для проведення позачергової інвентаризації для встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни.
Єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах.
Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватися методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією №281, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Відповідно до пункту 4.2.1. Інструкції №281, облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС одиницях об'єму.
Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Тобто, облік нафти і нафтопродуктів на АЗС ведеться в одиницях об'єму. Як правило, це літри, які вимірюються при фактичній температурі. Об'єм нафтопродукту на АЗС вимірюється об'ємним методом. Для подальшого обліку ТОВ «Прімаріус» використовує об'ємно-масовий статичний метод. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються ПРК, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози (підпункт 4.2.5.1 Інструкції №281).
Для дистанційного керування ПРК використовуються технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС.
Зазначені засоби відповідають технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечують реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів (підпункт 4.2.5.4 Інструкції №281).
Ці фіскальні реєстратори керують паливо-роздавальними колонками в єдиному програмно-апаратному комплексі, забезпечують реєстрацію продаж палива, передачу фіскальних звітів та фіскальних чеків на сервер податкової служби, а також формування контрольної стрічки в електронному форматі.
Відповідно для того, щоб продавати паливо необхідно внести в фіскальну пам'ять РРО не тільки вид та кількість палива, що надходить, а і реквізити відповідного документу, яким обліковується прихід ТМЦ на підприємстві.
Оскільки ПРК управляються лише РРО, то неможливо здійснити відпуск палива не роздрукувавши при цьому фіскальний чек. А отже технічні характеристики вищевказаних РРО унеможливлюють здійснення продажу необлікованого на АЗС палива, або ж продаж палива без проведення цієї операції через РРО.
Відповідно до пункту 14 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Центр сервісного обслуговування - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій (ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР).
ТОВ «ЛІБРА ТК» є центром сервісного обслуговування.
20.11.2023 комісією складено акт аналізу звітності про РРО, яким засвідчено, що 07:09:01 20.11.2023 на АЗС №2 за адресою м.Дніпро, вул.Космічна, 30 при заправці клієнта паливом з оплатою скретч-карткою №304528561dt стався короткочасний стрибок напруги з раптовою втратою електроживлення, що потягло за собою вимкнення ПК оператора або СЕККА і в цілому збій в роботі ПРК. Це визвало подію автономного проливу (без фактичного відпуску) дизельного пального через ПРК №07 в кількості 4980,00 літрів на суму 266430,00грн. про що, РРО сформувало чек №4 від 07:09:01год 20.11.2023. Показники рівномірі не відображали фактичний налив. Встановлено, що за технічними параметрами ПРК №07 не має можливості виконати одночасний відпуск пального в кількості 4980,0 літрів, максимальний одночасний відпуск пального через ПРК №07 можливий у кількості 999,00 літрів. Відсутність УКТЗЕД та назва палива в чеку «ДП» є ознакою технічної помилки, що по часу співпадає з технічним збоєм обладнання. Для виправлення помилки 23.11.20232 року було проведено занулення помилкової операції та в ручному режимі створено чек №51 на правильну суму продажу 1070грн. за 20 літрів дизельного пального УКТЗЕД 2710194300. Комісією підтверджено факт реалізації дизельного пального в кількості 20,0 літрів з формою оплати скетч-карткою. СЕККА ІКС СА110.810 у реєстрі касових реєстраторів є відповідним діючому законодавству, пройшов перевірку та знаходиться в справному стані. Засоби контролю не порушені.
Суд враховує, що контролюючому органу надавалась довідка про опломбування РРО.
Згідно даних програми МPos/АРМ товароведа-{графики в час вказаної нештатної ситуації відбулася зміна показників «книжних залишків» на 4980 літрів, що відображають дані каси. Показник «фактичних залишків», що відображає дані рівнемірів і, відповідно фактичний рух товару - не фіксує зменшення об'єму нафтопродукту на 4980 літрів, що вбачається графіку з програми).
17.04.2024 ТОВ «ЛІБРА ТК» у листі №46 зроблено висновок, що причиною збою у роботі системи РРО-ПРК на АЗС №2 ТОВ «ПРИМАРІУС» 20.11.2023, що призвело до друку чеку №4 на відпуск палива «ДП» у об'ємі 4980 літрів, є збій розрядності ПРК та порушення обміну інформацією між РРО та ПРК, які в свою чергу є наслідками високочастотних перешкод у мережі АЗС під час заправки автомобіля 20.11.2023.
Податковим правопорушенням у відповідності до п.109.1. ст.109 Податкового кодексу України є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 112 Податкового кодексу України визначено загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи:
особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності;
особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом;
особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення;
підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу;
притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов'язку, а також іншого обов'язку, передбаченого цим Кодексом, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності;
у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Контролюючий орган всупереч наведеному притягнув платника податків до відповідальності за технічні збої, а не за протиправну поведінку.
Відповідно до ст.62 Конституції України всі сумніви щодо достовірності обставин трактуються на користь особи.
Відповідно до ст.56 Податкового кодексу України, тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган. Отже, у випадку колізії норм податкового законодавства чи у випадку можливості неоднакового трактування норм, рішення повинне прийматися на користь платника податків.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено факт виявлення порушень під час фактичної перевірки; висновки Акта перевірки є недоведеними підстави для застосування фінансових санкцій у порядку статті 17 Закону №265/95-ВР відсутні.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов'язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0225910708 від 08.05.2024 року та №,№ 0240190708, 0239440708 від 10.05.2024 року, прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області, є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4'164грн. 75коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0225910708 від 08.05.2024 року та №0240190708, №0239440708 від 10.05.2024 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІМАРІУС» (49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, 11; ЄДРПОУ 44498304) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) судовий збір у розмірі 4'164(чотири тисячі сто шістдесят чотири)грн. 75коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова