29 серпня 2025 рокуСправа №160/18912/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням,
Дніпровський державний університет внутрішніх справ (далі - ДДУВС, Університет, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код 08571446, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172, р/р UA268201720313221003201017468) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 100' 220грн.28коп. (сто тисяч двісті двадцять грн. 28 коп.).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідача звільнено зі служби в поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію», тим самим останній порушив вимоги Контракту №7292, а тому зобов'язаний відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням в ДДУВС.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
На вказану адресу у матеріалах справи, яка збігається у Єдиному державному демографічному реєстрі, відповідачу направлена зазначена ухвала суду, що підтверджується конвертом-повернення з позначкою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи, що ухвала суду є різновидом судового рішення, а відповідно до ст.251 КАС України та ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою або судовим рішенням, які не вручені адресату з незалежних від суду причин, вважаються врученими.
В ухвалі суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та доказів по справі не скористався.
Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, третя особа) до суду засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення щодо позову, за змістом яких зазначено, що позовні вимоги ДДУВС до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не були виконанні взяті на себе зобов'язання за контрактом.
Вивчивши матеріали справи, щодо предмету спору, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 19.07.2021 року №158 ос ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (14.05.2024 назву установи змінено на Дніпровський державний університет внутрішніх справ на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.05.2024 №298) та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».
09.08.2021 року на виконання вимог ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» між ОСОБА_1 , Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУНП в Дніпропетровській області укладено Контракт №9868 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.
Згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 12.04.2024 року №285 ос відповідача направлено у розпорядження до ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 12.04.2024 року №397 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №6 Дніпровського районного управління поліції.
Надалі, відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 18.10.2024 року №1174 о/с відповідача, відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1.
Згідно Наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.05.2025 року №643 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію».
Відповідач, звільнившись з Національної поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», тим самим відмовившись від подальшого проходження служби, порушив вимоги контракту №9868, а тому зобов'язаний відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням в ДДУВС.
Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, відповідач повинен відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням в ДДУВС за 2021-2024 роки у розмірі 100'220грн.28коп.
Відповідач в добровільному порядку не відшкодував зазначені витрати, тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261 (далі - Порядок №261).
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Приписами ч.ч.4 та 5 ст.74 цього Закону встановлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Згідно зі ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261, визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до абз.3 пп.1 Порядку №261 звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) є підставою для відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Згідно з п.п. 3 та 4 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до п.5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 16.05.2025 отримав повідомлення про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.
Згідно з довідками-розрахунками фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в ДДУВС за 2021-2024 роки, витрати за вказаний період склали 100' 220грн.28коп.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, якого звільнено з органів поліції за пунктом п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 100' 220грн.28коп., що підтверджується довідками-розрахунками витрат, пов'язаних з утриманням у ДДУВС, долученими до матеріалів справи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доказів відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, тому судові витрати позивача йому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (49005, м.Дніпро, пр-т Науки, 26; код ЄДРПОУ 08571446, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172, р/р UA268201720313221003201017468) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 100' 220(сто тисяч двісті двадцять)грн.28коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В. Луговська