Справа № 344/1807/25
Провадження № 22-ц/4808/1728/25
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.
Суддя-доповідач Барков В. М.
14 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Баркова В. М.,
суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О.,
перевіривши апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів,
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2025 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивачка ОСОБА_1 шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, яка ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року залишена без руху з підстав пропуску скаржницею строку на апеляційне оскарження. Скаржниці ОСОБА_1 було надано строк для усунення недоліків, а саме для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням причин його пропуску та надання належних доказів, що підтверджують отримання нею копії оскаржуваної ухвали суду.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду скаржниця ОСОБА_1 13 листопада 2025 року шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд» подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2025 року. У вказаній заяві зазначила, що строк нею пропущено з поважних причин, оскільки вона з 10 жовтня 2025 року по 05 листопада 2025 року перебувала у медичному закладі за кордоном, а тому в цей проміжок часу не мала доступу до мережі Інтернет та відповідно до системи «Електронний суд». Вказувала, що після проходження лікування, а саме 05 листопада 2025 року вона й ознайомилась із оскаржуваною ухвалою. Зазначала, що й надалі перебуває за кордоном, оскільки стан її здоров'я не дозволяє залишити межі лікувального закладу, у зв'язку із цим не має технічної можливості перекласти на українську мову та сканувати медичні документи.
Просила вважати вказані причини пропуску поважними та поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2025 року.
Однак, вказані ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції апеляційний суд вважає неповажними з огляду на таке.
У відповідності до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
Апеляційний суд зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений ЦПК України, забезпечує оперативність цивільного судочинства, є дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на не зловживання процесуальними правами.
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Вища рада правосуддя у цьому повідомленні зазначила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктом 15.14 підпункту 15 пункту 1 розділу VIII «Перехідні положення» ЦПК України. Такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
З цього моменту суд направляє судові рішення учасникам справи в електронній формі у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси.
Офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, зазначена користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів (підпункт 5.8 пункту 5 розділу І Положення).
Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Згідно з пунктом 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей і документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).
Тож правила Положення передбачають обов'язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти оцінюється виключно як додаткова функція повідомлення про їх надходження до Електронного кабінету. При цьому таке повідомлення, залежно від налаштування, може здійснюватися як з надсиланням самих документів, так i без нього.
Відповідно серед всіх передбачених пунктом 5.8 розділу I Положення сервісів офіційної електронної адреси нормативно передбачено обов'язковість надсилання процесуальних документів лише до Електронного кабінету.
Відтак, перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Такі висновки зробив Верховний Суд у постанові від 18 квітня 2022 року у справі №750/3275/21.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у позивачки ОСОБА_1 наявний зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС. Повний текст оскаржуваної ухвали від 14 жовтня 2025 року було складено 16 жовтня 2025 року. Згідно картки руху документу, датою доставки рішення до електронного кабінету ОСОБА_1 зазначено 17 жовтня 2025 року о 00:25 годині.За таких обставин останній день строку на апеляційне оскарження припадав на 03 листопада 2025 року, апеляційна скарга подана 04 листопада 2025 року, тобто з пропуском встановленого строку.
Колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що вона з 10 жовтня 2025 року по 05 листопада 2025 року перебувала у медичному закладі за кордоном, що й стало причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки жодних доказів зазначеного нею подано не було.
Сумнівними також, на думку апеляційного суду, є твердження скаржниці ОСОБА_1 про те, що із текстом оскарженої ухвали вона ознайомилась лише 05 листопада 2025 року, оскільки апеляційна скарга на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2025 року була подана нею 04 листопада 2025 року шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд».
Відтак, скаржниця не усунула недоліки апеляційної скарги щодо наведення та обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження належними доказами та не дотрималася строків оскарження ухвали суду першої інстанції.
Зазначені ОСОБА_1 обставини не можуть бути підставою для поновлення строків оскарження судового рішення, тому суд причини нею пропуску строку вважає неповажними.
Відповідно до ч.4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 352, 354,357, 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.
Судді: В. М. Барков
Л. В. Василишин
І. О. Максюта