ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
06 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 923/1804/14(916/3106/24)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
представники учасників справи у судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 про задоволення скарги на дії виконавця, суддя суду першої інстанції Найфлейш В.Д., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 08.09.2025,
у справі №923/1804/14(916/3106/24)
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія"
про стягнення, -
в межах справи про банкрутство №916/1804/14
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Шплінт.УА»
до боржника: Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія»
про визнання банкрутом, -
Описова частина.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» про стягнення - задоволено в повному обсязі, стягнуто з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 432 365,91 грн, з яких: середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 08.06.2021 по 19.06.2024 в сумі 352 365,91грн; відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000,00 грн; стягнуто з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 6 485,49 грн.
На виконанні у Корабельного ВДВС у м. Херсоні ПМУМЮ (м. Одеса) перебував наказ від 18.11.2024 року Господарського суду Одеської області про стягнення з АТ "Таврійська будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 432 365,91 грн., з яких середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 08 червня 2021 року по 19 червня 2024 року в сумі 352 365,91 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000 грн. (виконавче провадження № НОМЕР_1).
27.01.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Попилястим А.Б. прийнято виконавче провадження № НОМЕР_1 до виконання, про що винесено відповідну постанову.
26.02.2025 державним виконавцем Попилястим А.Б. на підставі статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження НОМЕР_2 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 стягнуто з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 середньоденну заробітну плату 395,77 грн, починаючи з 20.06.2024 по день повного фактичного розрахунку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, а також матеріальну компенсацію (індексацію) майнових втрат за період з 08.06.2021 по 19.06.2024 та з 20.06.2024 за кожен день до повного фактичного розрахунку на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні.
17.01.2025 видано накази на примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 по справі № 923/1804/14(916/3106/24).
Видані Господарським судом Одеської області накази від 17.01.2025 були повернуті державним виконавцем без прийняття їх до виконання та направлені стягувачу.
До Господарського суду Одеської області надійшла від ОСОБА_1 скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця.
Скаржник вказав, що видані Господарським судом Одеської області накази від 17.01.2025 були повернуті державним виконавцем без прийняття їх до виконання та направлені стягувачу.
Скаржник зазначив, що державним виконавцем не вжито жодних заходів щодо накладення арешту, опису та реалізації майна АТ «Таврiйська будiвельна компанiя», яке знаходиться на земельних ділянках, розташованих на територiї Дар'ївської сільської територіальної громади за кадастровими номерами: 6520387000:04:001:0059, 6520387000:04:001:0287, 6520387000:05:014:0002, 6520387000:05:014:0004, дій щодо розшуку зареєстрованого за АТ «Таврiйська будiвельна компанiя» автотранспорту, щодо звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, неподання запитів до вiдповiдних установ.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 скаргу ОСОБА_1 (за вх.№2-1157/25 від 21.07.2025) на дії (бездіяльність) державного виконавця задоволено; визнано неправомірними дiї державного виконавця Попилястого А.Б; скасовано повідомлення про повернення виданих Господарським судом Одеської області наказів від 17.01.2025 на виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області по справі № 923/1804/14 (916/3106/24); зобов'язано державного виконавця Попилястого А.Б. усунути порушення, поновити порушене право заявника, а саме: прийняти до виконання видані Господарським судом Одеської області накази від 17.01.2025р. на виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області по справі № 923/1804/14 (916/3106/24) та провести виконавчі дії згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованими є посилання скаржника на неправомірне повернення виданих Господарським судом Одеської області наказів від 17.01.2025. Адже рішення Господарського суду Одеської області у справі № 923/1804/14 (916/3106/24), на виконання якого було видані накази від 17.01.2025, не виконано, що є підставою для задоволення скарги в цій частині.
Щодо інших доводів скаржника, то суд першої інстанції вказав, що ним не встановлено наявність порушень в інших діях державного виконавця щодо невжиття зазначених у скарзі заходів, а тому доводи скаржника в цій частині відхиляються.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24).
Апелянт вказав, що судом першої інстанції розглянуто лише питання на предмет до вчинення виконавчих дiй по земельним ділянкам. При цьому суд не звернув уваги на те, що відповідач веде видобуток, сортування, відвантаження вапнякового щебню на даних земельних ділянках.
Апелянт вказує, що у боржника у власності знаходить вісім транспортних засобів, на які виконавцем накладено арешт, однак з не зрозумілих причин у розшук було оголошено лише 3 з них.
Апелянт також вказує, що виконавець жодним чином не встановлював інформацію щодо наявності у боржника спеціальної техніки для видобутку щебню.
Апелянт вказав, що виконавець не вчинив жодних дій щодо наявних у боржника корпоративних прав.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24) в частині визнання дій державного виконавця лише протиправними та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати дії державного виконавця протиправною бездіяльністю.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24).
Виконавець вказує, що 26.02.2025 головним державним виконавцем виконавче провадження № НОМЕР_1 приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_3. Приєднання виконавчого провадження 26.02.2025 жодним чином не порушує права стягувача.
Виконавець вказує, що ним вживаються всі необхідні дії для виконання рішення суду, а саме:
- накладено арешт на кошти на рахунка боржника, про що винесено відповідну постанову;
- здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України з метою встановлення зареєстрованих за боржником транспортних засобі для подальшого накладання арештів.
- накладено арешт на майно боржника, в тому числі транспортні засоби;
- здійснено запит на отримання інформації, що містить банківську таємницю;
- виявлені транспортні засоби оголошено в розшук.
Міжрегіональне управління юстиції вказало, що арешт та звернення стягнення на земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме: 6520387000:04:001:0059; 6520387000:04:001:0287; 6520387000:04:014:0002; 6520387000:04:014:0004 неможливо, у зв'язку із тим, що вони належать боржнику на праві оренди.
Крім того, виконавець вказав, що звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі повного товариства за його власними зобов'язаннями допускається тільки у разі недостатності іншого майна для задоволення вимог кредиторів. У разі недостатності майна учасника повного товариства для виконання його зобов'язань перед кредиторами вони можуть вимагати у встановленому порядку виділу частини майна повного товариства, пропорційної частці учасника-боржника у складеному капіталі товариства.
Керуючись викладеним вище, Південне міжрегіональне управління юстиції (м. Одеса) просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без розгляду, а рішення в частині визнання неправомірними дії та скасування повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу скасувати та ухвалити нове рішення, що винесено в рамках чинного законодавства.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №923/1804/14(916/3106/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №923/1804/14 (916/3106/24) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24) до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №923/1804/14(916/3106/24) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №923/1804/14(916/3106/24).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24) - залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками з урахуванням положень статті 42 ГПК України на адресу Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були докази направлення копії апеляційної скарги з додатками з урахуванням положень статті 42 ГПК України на адресу Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
Таким чином, недоліки апеляційної скарги були усунуті.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 про задоволення скарги на дії виконавця у справі №923/1804/14(916/3106/24); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 20.10.2025; призначено справу №923/1804/14(916/3106/24) до розгляду на 06.11.2025 о 12:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; задоволено заяву ОСОБА_1 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; забезпечено участь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у судовому засіданні у справі №923/1804/14(916/3106/24) призначеному на 06.11.2025 об 12:30, в режимі відеоконференції відповідно до положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку; попереджено учасників справи, що відповідно до частини п'ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України, приписів пункту 46 розділу 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
06.11.2025 представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2, 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025, якою призначено справу №923/1804/14(916/3106/24) до розгляду на 06.11.2025 о 12:30, була отримана в електронному кабінеті позивачем - 06.10.2025.
Копія даної ухвали була отримана державним виконавцем засобами поштового зв?язку 09.10.2025.
Крім того, копія даної ухвали направлялася засобами поштового зв?язку на адресу Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", однак повернулася без вручення у зв?язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Щодо участі ОСОБА_1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції, то відповідно до протоколу судового засідання, ОСОБА_1 (позивач) не зміг під?єднатися до відеоконференції.
Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Таким чином, технічна неможливість участі позивача у відеоконференції поза межами приміщення суду не є перешкодою для проведення судового засідання, а всі ризики покладаються саме на позивача.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 06.11.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 про задоволення скарги на дії виконавця у справі №923/1804/14(916/3106/24), до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 про задоволення скарги на дії виконавця у справі №923/1804/14(916/3106/24) по суті, не дивлячись на відсутність представників учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» про стягнення - задоволено в повному обсязі, стягнуто з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 432 365,91 грн, з яких: середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 08.06.2021 по 19.06.2024 в сумі 352 365,91грн; відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000,00 грн; стягнуто з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 6 485,49 грн.
18.11.2024 Господарським судом Одеської області було видано наказ на виконання рішення Господарського суду Одеської області, по справі №923/1804/14 (916/3106/24) від 22 жовтня 2024 року, про стягнення з Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 432 365,91 грн., з яких середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 08 червня 2021 року по 19 червня 2024 року в сумі 352 365,91 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000 грн., а також судовий збір у сумі 6 485,49 грн.
04.12.2024 Корабельним ВДВС у м.Херсоні ПМУЮ МЮ (м.Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №АСВП: НОМЕР_1 з примусового виконання наказу 18.11.2024 року Господарським судом Одеської області про стягнення з АТ "Таврійська будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 432 365,91 грн., з яких середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 08 червня 2021 року по 19 червня 2024 року в сумі 352 365,91 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000 грн.
27.01.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Попилястим А.Б. прийнято виконавче провадження № НОМЕР_1 до виконання, про що винесено відповідну постанову.
26.02.2025 державним виконавцем Попилястим А.Б. на підставі статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження НОМЕР_2 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, що підтверджено Постановою.
У зведеному ВП НОМЕР_3 вже перебувало ВП НОМЕР_5 по наказу Господарського суду Херсонської області від 11.01.2022 по справі №923/1804/14 (923/1051/21) про стягнення з АТ "Таврiйська будiвельна компанiя" на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 03 липня 2020 року по 06 червня 2021 року в сумі 107 685,06 грн без відрахування з цієї суми податків, зборів та обов'язкових платежів; понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, понесених витрат по сплаті судового збору 2 270,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 стягнуто з Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 середньоденну заробітну плату 395,77 грн, починаючи з 20.06.2024 по день повного фактичного розрахунку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, а також матеріальну компенсацію (індексацію) майнових втрат за період з 08.06.2021 по 19.06.2024 та з 20.06.2024 за кожен день до повного фактичного розрахунку на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні.
17.01.2025 видано накази на примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 по справі № 923/1804/14(916/3106/24).
26.02.2025 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття до примусового виконання наказу № 923/1804/14 (916/3106/24), виданого 17.01.2025 року про стягнення з Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 матеріальну компенсацію (індексацію) майнових втрат за період з 08.06.2021 по 19.06.2024 та з 20.06.2024 за кожен день до повного фактичного розрахунку на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні.
Державним виконавцем 28.02.2025 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, та направлено стягувачу.
26.02.2025 до Відділу надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття до примусового виконання наказу № 923/1804/14 (916/3106/24), виданого 17.01.2025 року про стягнення з Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 середньоденну заробітну плату 395 грн. 77 коп., починаючи з 20.06.2024р. по день повного фактичного розрахунку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Державним виконавцем 28.02.2025 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, та направлено стягувачу.
До Господарського суду Одеської області надійшла від ОСОБА_1 скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця.
Скаржник вказав, що видані Господарським судом Одеської області накази від 17.01.2025 були повернуті державним виконавцем без прийняття їх до виконання та направлені стягувачу.
Скаржник зазначив, що державним виконавцем не вжито жодних заходів щодо накладення арешту, опису та реалізації майна АТ "Таврiйська будiвельна компанiя", яке знаходиться на земельних ділянках, розташованих на територiї Дар'ївської сільської територіальної громади за кадастровими номерами: 6520387000:04:001:0059, 6520387000:04:001:0287, 6520387000:05:014:0002, 6520387000:05:014:0004, дій щодо розшуку зареєстрованого за АТ "Таврiйська будiвельна компанiя" автотранспорту, щодо звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, неподання запитів до відповідних установ.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У даному випадку, ухвала Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24) оскаржується частково, в частині відмови визнання дій державного виконавця протиправною бездіяльністю.
Тобто, колегія суддів переглядає ухвалу суду першої інстанції виключно в частині відмови у визнанні дій державного виконавця протиправною бездіяльністю.
В той же час, оскаржувана ухвала не переглядається в частині:
- скасування повідомлення про повернення виданих Господарським судом Одеської області наказів від 17.01.2025 на виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області по справі № 923/1804/14 (916/3106/24);
- зобов'язання державного виконавця Попилястого А.Б. усунути порушення, поновити порушене право заявника, а саме: прийняти до виконання видані Господарським судом Одеської області накази від 17.01.2025р. на виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області по справі № 923/1804/14 (916/3106/24) та провести виконавчі дії згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає зміні, виходячи з таких підстав.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначені Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 означеного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII).
Законом №1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону №1403-VIII).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: - здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; - надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; - розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; - заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; - роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
З аналізу наведених положень висновується, що на виконавця покладено обов'язок неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вживати заходи щодо повного виконання рішення суду у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.
Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження зокрема має право:
- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
- використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
- звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
- отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Частиною 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук боржника - юридичної; особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його, місцезнаходженням.
У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до частин 1,2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи
У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Державний (приватний) виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану Боржника із метою належного виконання рішення суду з врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена зокрема, у постанові від 23.08.2018 у справі №911/167/17.
Відповідно до ч. 5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 4, 7 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем були вчинені наступні дії:
- направлено запити до МВС щодо зареєстрованого за боржником рухомого майна, а саме транспортних засобів;
- направлено запити на отримання інформації, що становить банківську таємницю;
- накладено арешт на кошти боржника (постанова від 13.12.2024);
- накладено арешт на нерухоме майно божника - п'ятнадцять об'єктів (постанова від 13.12.2024);
- накладено арешт на рухоме майно боржника- вісім транспортних засобів (постанова від 13.12.2024);
- винесено постанову від 13.12.2024 про розшук трьох належних боржникові транспортних засобів;
- сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відповідно до якої зареєстровані за боржником земельні ділянки за кадастровими номерами 6520387000:04:001:0059, 6520387000:04:001:0287, 6520387000:04:014:0002, 6520387000:04:014:0004, перебувають в останнього в користуванні, на підставі договорів оренди землі;
- отримано інформацію щодо наявних у боржника корпоративних прав, а саме часток у наступних товариствах: ТОВ ВКФ «БІНОКС ПРІМ» ЛТД - 100%; ТОВ «Торгівельний дім» ТБК» - 48%; ТОВ «ТБК-ЛЬВІВ» - 15,65%.
Проаналізувавши вчинені державним виконавцем дії, колегія суддів вважає, що відповідні дії були направлені виключно на виявлення та арешт майна боржника.
В той же час, навіть у виявлені майна боржника вбачається неповнота дії державного виконавця.
Державним виконавцем було встановлено, що у власності АТ "Таврiйська будiвельна компанiя" знаходиться вісім транспортних засобів, на дані транспортні засоби було накладено арешт.
В матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо місцезнаходження таких транспортних засобів.
Як було встановлено вище, відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Однак, у даному випадку, з незрозумілих причин державний виконавець виніс постанову про розшук виключно 3 з 8 належних боржнику транспортних засобів. В той же час, державний виконавець не обґрунтував такі дії, не повідомив про те, що йому відомо місцезнаходження решти 5 транспортних засобів.
На переконання колегії суддів, оголошення в розшук лише частини належних боржнику транспортних засобів, за умови, що інформація про їх місцезнаходження відсутня, свідчить про бездіяльність державного виконавця в цій частині, яка має наслідком невиконання рішення суду.
Як було встановлено вище, зареєстровані за боржником земельні ділянки за кадастровими номерами 6520387000:04:001:0059, 6520387000:04:001:0287, 6520387000:04:014:0002, 6520387000:04:014:0004, перебувають в останнього в користуванні, на підставі договорів оренди землі.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що на дані земельні ділянки не міг бути накладений арешт, адже це майно не належить боржнику.
В той же час, частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження зокрема має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин того, що оглядав вищевказані земельні ділянки на предмет наявності на них належного боржнику майна, на яке може бути накладено стягнення.
Дані обставини також свідчить про бездіяльність державного виконавця та невиконання ним покладених на нього обов'язків.
Крім того, як було встановлено держаним виконавцем, у власності боржника перебуває 15 об'єктів нерухомого майна, 14 з яких знаходяться у Херсонській області та один у Волинській області.
Відповідно до наявних в матеріалах справі доказів, держаним виконавцем було виключно накладено арешт на належне боржнику нерухоме майно. В той же час, виконавець не вживав жодних дій щодо огляду даного нерухомого майна на предмет наявності належного боржнику майна, на яке може бути накладено стягнення.
Крім того, за відсутності на банківських рахунках боржника грошових коштів, виконавець також не вживав дій щодо накладення стягнення на належне боржнику майно з метою виконання рішення суду у даній справі.
Як було встановлено вище, виконавцем були виявлені належні боржнику корпоративні права, однак не вживалося жодних дій щодо даного майна боржника.
Відповідно до ст. 53-1 Закону України «Про виконавче провадження», особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів, на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку боржника або майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи, або відповідно до способу позасудового звернення стягнення на частку учасника товариства, що передбачений договором застави частки у статутному капіталі товариства та відповідає позасудовим способам звернення стягнення, встановленим Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
В той же час, незрозумілим є посилання державного виконавця та суду першої інстанції на положення частини 1 статті 131 Цивільного кодексу України, яка стосується звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі повного товариства, яка не є релевантною до даних правовідносин.
Таким чином, наявна бездіяльність державного виконавця щодо накладення арешту та подальшого накладення стягнення на належні боржникові корпоративні права.
Крім того, абсолютно хибним є посилання суду першої інстанції та державного виконавця на положення абзацу 2 підпункту п'ятого пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», адже боржник не входить до переліку осіб, на яких поширюється дія даних положень закону.
З огляду на викладене вище, колегією суддів встановлено порушення з боку державного виконавця щодо невжиття зазначених вище заходів, що фактично свідчить про бездіяльність виконавця, яка призводить до того, що судове рішення не виконується.
В той же час, суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо відсутньої неправомірної бездіяльності з боку державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Попилястого А.Б., у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає зміні.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку, суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали підлягає зміні з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові, крім того, зміні підлягає пункт 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24) - задовольнити частково.
2.Змінити пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24), виклавши його в наступній редакції:
«2. Визнати неправомірними дiї та бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Попилястого А.Б.»
3.Змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24) з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
4.В іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2025 у справі №923/1804/14(916/3106/24) залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.11.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран