Є.у.н.с.512/590/25
Провадження № 3/512/364/25
с-ще Саврань
"13" листопада 2025 р.
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
22.07.2025 до Савранського районного суду Одеської області від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 397869 від 21.07.2025 зазначено, що ОСОБА_1 21.07.2025 близько 02 години 59 хвилин в с.Слюсареве по вулиці Панаська, керував автомобілем ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився за допомогою спеціального технічного пристрою Drager, який дав позитивний результат - 1,54 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2,9-а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Слухання справи призначено на 14.08.2025.
10.08.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.12).
Слухання справи відкладено на 04.09.2025.
14.08.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення слухання справи на іншу дату в зв'язку тим, що останній хоче скористатись юридичними послугами (а.с.15).
Слухання справи відкладено на 02.10.2025.
02.10.2025 до суду надійшла заява захисника - адвоката Вялової І.М., яка діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги №б/н від 29.09.2025, про відкладення судового засідання у зв'язку з її хворобою (а.с.18).
Слухання справи відкладено на 13.11.2025.
13.11.2025 до суду надійшло клопотання захисника - адвоката Вялової І.М. про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Захисник-адвокат у клопотанні зазначила, що притягуючи певну особу до відповідальності за порушення будь-якої норми чинного законодавства, неможливо встановити справедливість шляхом порушення норм процесуального законодавства поліцейським. Так, на думку ОСОБА_2 , до наданої до матеріалів справи роздруківки результату тесту, огляд проводився за допомогою Драгера Алкотестера. Однак захисник - адвокат Вялова І.М. стверджує, що відповідно до Наказу МВС №22 зазначений технічний засіб не входить до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Тому, захисник - адвокат вважає, що даний факт свідчить про порушення порядку огляду та визнання такого огляду недійсним. Крім того, час огляду зазначений у роздруківці з Алкотестера Драгер не узгоджується з іншими доказами, зокрема з часом події, яка зафіксована на доданому до матеріалів справи відеозапису, тому вважається не дійсним.
Крім того, захисник - адвокат вказала, що протокол не містить відомостей ідентифікації приладу за допомогою якого проводився огляд та який надав результат тесту. Більш того, в протоколі не зазначено одиницю виміру результату тесту, просто зазначено «1.54», а чого саме 1,54 грам, кілограм, метрів, сантиметрів, проміле. Більш того, в описовій частині протоколу, а саме формулюванні правопорушення, містить значний ряд скорочень, зокрема: «алк., нарк. чи ін. сп'яніння». Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП скорочення не допускаються, оскільки це може призвести до недійсності документа та помилок у кваліфікації справи. Отже, уповноваженим органом огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог статті 266 КУпАП, а тому вважається недійсним. (а.с.25-28).
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Вялова І.М. не з'явилися, завчасно повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання судової повістки ОСОБА_1 (а.с.24) та звіт про доставку електронного документу на електронну пошту ОСОБА_2 (а.с.23). Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Також, інформація про час та місце розгляду вказаної справи була розміщена на веб-сайті «Судова влада» в розділі «Найближчі слухання».
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, проходив огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою Drager, надав письмові пояснення, суд констатує, що він достеменно знав про дане судове провадження, однак, з моменту складення протоколу по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу.
Враховуючи, що статтею 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника.
Крім того, строки розгляду справ про адміністративні правопорушення визначені статтею 277 КУпАП, згідно положень якої справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2,частиною першою статті 44,статтями 44-1,106-1,106-2,162,172-10- 172-20,173,173-1,частинами другою і третьою статті 173-8, статтями178,185,частиною першою статті 185-3,статтями 185-7,185-10,188-22,203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146,160,173-2,185-1,212-7- 212-20- у триденний строк, статтями 46-1,166-9,176і188-34- у п'ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта цього правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.12.2024 року у справі № 990SCGC/20/24 (номер провадження 11-222сап24) виснувала, що статтею 277 КУпАП, зокрема, встановлено п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 цього Кодексу (пункт 106). ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні (пункт 107). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи (пункт 108). Питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення із дотриманням строку, визначеного статтею 38 КУпАП, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення (пункт 109). З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами (пункт 110). Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків (пункт 111).
Згідно пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв'язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.
Велика палата Верховного суду у постанові від 23.08.2018 року у справі №11-237сап18, звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене частини 1 статті 268 та частини 6 статті 294 КУпАП, не є абсолютним.
За вказаних обставин та відповідно до вимог статті 268 КУпАП, що не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за частиною 1 статті 130 КУпАП, суд враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені частиною 4 статті 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених статтею 268 КУпАП.
Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення без наявності для того правових підстав та її розгляд з порушенням строків визначених законом, може свідчити про недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, що буде мати істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
У відповідності до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з частиною 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Взявши до уваги клопотання сторони захисту, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, дії ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №397869 від 21.07.2025 суд кваліфікує за частиною 1 статті 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Так, в протоколі, відповідно до пункту 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у частині 1 статті 130 КУпАП, за якою складено протокол.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, зокрема, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перелік підстав зупинення транспортного засобу визначено статті 35 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про національну поліцію».
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбачених статтями 283, 284 цього Кодексу. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до норм чинного законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Суд встановив, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 397869 від 21.07.2025 в графі «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» та в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено особистий підпис ОСОБА_1 , а також те, що останній з протоколом згодний (а.с.2).
Крім того, з вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки передбачені статтею 63 Конституції України та ознайомлено зі статтею 268 КУпАП про що свідчить його власний підпис (а.с.2).
Відповідно до результатів тестування спеціальним пристроєм Alcotest 6820 Drager № 1229 від 21.07.2025, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,54 проміле (а.с.3).
Матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_1 з яких вбачається, що він 21.07.2025 близько 02 години 55 хвилин керував автомобілем ВАЗ 2106 в с.Слюсареве, Подільського району, Одеської області та в подальшому був зупинений працівниками поліції. При спілкуванні, останніми було запропоновано ОСОБА_1 пройти тест на алкогольне сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на що він погодився. Результат тесту 1,54 проміле (а.с.4).
Зміст оптичного диску з відеозаписом підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.9).
Отже, в матеріалах справи міститься диск з відеозаписами: 0000003_00000020250721025334_0004; 0000003_00000020250721030835_0005; 0000003_00000020250721032335_0006; 0000003_00000020250721033835_0007; 0000003_00000020250721035335_0008.
Зокрема з відеозапису 0000003_00000020250721025334_0004 вбачається, що працівниками поліції переслідується автомобіль ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Під час зупинки працівниками поліції вказаного автомобіля вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться за кермом автомобіля.
Крім того, з вказаного відеозапису на 04 хвилині 42 секунді вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти тест на алкогольне сп'яніння на місці за допомогою приладу Drager, а на 06 хвилині 53 секунді з відеозапису вбачається про позитивний результат тесту 1,54 проміле.
Працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Разом з тим, на 14 хвилині 49 секунді відеозапису 0000003_00000020250721033835_0007, вбачається, що ОСОБА_1 погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР 1 №397869 від 21.07.2025 та ставить свій власний підпис.
На відео, також, зафіксовано зачитування змісту протоколу, роз'яснення прав особі, повідомлення особі про місце розгляду справи.
Отже, на відео з нагрудної камери поліцейського зафіксовано процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Крім того, записи із нагрудної камери не містить інформації, яка б свідчила про застосування психологічного тиску чи порушення права на захист з боку працівників поліції під час проходження огляду та оформлення адміністративних матеріалів.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до пункту 1.10. Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Пункт 2.5 цих Правил зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог цього пункту Правил передбачено адміністративну відповідальність за статтею 130 КУпАП.
Пунктом 2.9-а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Так, диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп'яніння регулюється вимогами статті 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На вимогу положень статті 266 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення додано диск з відеозаписом, який було досліджено в судовому засіданні та зміст якого підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок №1103).
Зокрема, пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України і Держспоживстандартом, на місці зупинки транспортного засобу (п. 6 розділу І Інструкції), а в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р.
Отже, цей обов'язок водія передбачений Правилами дорожнього руху України, які він зобов'язаний знати, і в яких зазначено саме про медичний огляд.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 зазначено зокрема, що йому роз'яснені його права та обов'язки. Вказаний протокол, в якому, зокрема, зазначено про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, містяться підписи ОСОБА_1 . При ознайомленні з протоколом заперечень чи зауважень ним зазначено не було.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що в протоколі про адміністративне правопорушення розкрита суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Доводи сторони захисту про недопустимість доказу, зокрема, роздруківки технічного засобу «Драгер» та порушення процедури огляду працівниками поліції під час тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу суд відхиляє, з огляду на наступне.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Разом з тим згідно розділу ІІ зазначеного Наказу МВС вбачається, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 3 розділу II у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ
України, Міністерства охорони здоров'я України від 16.05.2025 р. N 338/825)
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 5 розділу II із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я
України від 16.05.2025 р. N 338/825).
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з результатів тестування спеціальним пристроєм Alcotest 6820 Drager № 1229 від 21.07.2025, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,54 проміле. Крім того, ОСОБА_1 погодився з результатами тестування та поставив свій власний підпис у роздруківці результату тестування (а.с.3).
Отже, матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції стороною захисту до суду не надано. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Відомостей про те, що ОСОБА_1 звертався зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських, суду не надано, незаконність дій працівників поліції не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено, тому твердження сторони захисту про зворотне не заслуговують на увагу.
Разом з тим, суд не погоджується з твердженням сторони захисту щодо не зазначення в протоколі одиниці виміру результату тесту та скорочень у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР 1 №397869 від 21.07.2025.
У цій справі суд вважає за необхідне врахувати висновок Верховного Суду у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 про те, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов'язку виконувати або дотримуватися законодавства.
Версію сторони захисту про не зазначення виміру результату тесту та про недопустимість скорочень в описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає надуманою, що об'єктивно спростовується матеріалами даної справи та вказує на намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєні правопорушення.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Водночас, наведені захисником - адвокатом Вяловою І.М. доводи викликають сумнів щодо достовірності та обґрунтованості цих версій захисту. Крім цього, такі версії є суперечливими та взаємовиключними (заперечення факту скоєння інкримінованого правопорушення та в той же час порушення процедури огляду працівниками поліції під час тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу). За умови висунення стороною захисту різних та взаємовиключних версій подій, які були предметом судового розгляду, аргументи захисту об'єктивно стають слабкішими, оскільки конкурують не тільки з аргументами сторони обвинувачення, а й між собою.
Заперечення винуватості особою, що притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, їх позицію про те, що протокол та інші зібрані документи містять якісь недоліки, суд розцінює як спосіб захисту, обумовлений прагненням уникнути відповідальності передбаченої законом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги письмові пояснення сторони захисту суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Обставин, які відповідно до статей 34, 35 КУпАП пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Вивчивши докази в їх сукупності, суддя, враховуючи характер вчиненого правопорушення, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, з метою виховання цієї особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 так і іншими особами, вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 9, 13, 23, 33, 40-1, 130, 283-285, 294 КУпАП, частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнення проводити на рахунок №UА848999980313080149000015001, назва рахунку: рахунок для зарахування адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, КОД БК - 21081300, отримувач - ГУК в Одеській області /Одеська обл./21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37607526, призначення платежу - адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Приписами частини 1 статті 307 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Частиною 1 та частиною 2 статті 308 КУпАП встановлено, що у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп на розрахунковий рахунок №UА908999980313111256000026001, КЕКД 22030106, отримувач - ГУК у м.Києві /м.Київ/, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37993783, призначення платежу - судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: О.Ю. Брюховецький