Є.у.н.с.512/785/25
Провадження №1-кп/512/53/25
с-ще Саврань
"13" листопада 2025 р.
Савранський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2025 за № 12025162360000253, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маяки, Красноокнянського району, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який не є депутатом, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді кулеметника відділення снайперів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, -
ОСОБА_6 перебуваючи на превентивних обліках Національної поліції за категорією «сімейний насильник», в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з жовтня 2024 року по липень 2025 року, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , систематично вчиняв по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою, погрозах застосування фізичного впливу на її адресу, приниженні її гідності, що призвело до психологічних страждань останньої, а також призвело до змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню як особистості потерпілої ОСОБА_5 .
Так, 10.10.2024, приблизно о 19 годині 50 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою: на адресу потерпілої, у зв?язку із чим ОСОБА_6 відповідно до постанови Савранського районного суду Одеської області №512/896/24 від 14.11.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 14.10.2024 біля 16 години 20 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв?язку із чим ОСОБА_6 відповідно до постанови Савранського районного суду Одеської області №512/896/24 від 14.11.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Крім цього, ОСОБА_6 будучи раніше протягом одного року притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУпАП, 15.10.2024 близько 11 години 00 хвилин перебуваючи за місцем спільного мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв?язку із чим ОСОБА_4 відповідно до постанови Савранського районного суду Одеської області №512/896/24 від 14.11.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Крім цього, ОСОБА_6 будучи раніше протягом одного року притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУПАП, 19.01.2025 близько 17 години 00 хвилин перебуваючи за місцем спільного мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв?язку із чим ОСОБА_6 відповідно до постанови Савранського районного суду Одеської області №512/74/25 від 23.01.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Крім цього, ОСОБА_6 будучи раніше протягом одного року притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУПАП, 24.02.2025 близько 14 години 00 хвилин перебуваючи за місцем спільного мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв?язку із чим ОСОБА_6 відповідно до постанови Савранського районного суду Одеської області №512/322/25 від 17.04.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Крім цього, ОСОБА_6 будучи раніше протягом одного року притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУпАП, 08.04.2025 протягом дня перебуваючи за місцем спільного мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв?язку із чим ОСОБА_6 відповідно до постанови Савранського районного суду Одеської області №512/341/25 від 30.04.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Крім цього, ОСОБА_6 будучи раніше протягом одного року притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУпАП, 09.04.2025 протягом дня перебуваючи за місцем спільного мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв?язку із чим ОСОБА_4 відповідно до постанови Савранського районного суду Одеської області №512/340/25 від 30.04.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Поряд з цим, ОСОБА_6 будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім?ї 10.07.2025 близько 13 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем спільного мешкання зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, на ґрунті неприязних відносин, вчинив по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , психологічне насильство, що виразилося в словесних образах нецензурною лексикою та погрозах фізичною розправою, тим самим завдав шкоди психологічному здоров?ю потерпілої, що погіршило якість її життя.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вручено ОСОБА_4 30.09.2025.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, визнав повністю. Від надання пояснень відмовився.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні погодилась з обвинувальним актом прокурора, зазначила що обвинувачений став менше пити, як наслідок його поведінка має позитивну тенденцію, погодилась із запропонованим прокурором покаранням без ізоляції обвинуваченого від суспільства.
Прокурор ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за статтею 126-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, але звільнити від покарання з випробувальним строком на 2 роки відповідно до положень статей 75, 76 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред'явленому йому обвинуваченні, а також враховуючи те, що він та інші учасники судового провадження вважають, що обставини даного кримінального провадження доведені наявними у ньому доказами і не потребують дослідження у ході судового розгляду, на підставі частини 3 статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
Це узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Роз'яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Отже, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за статтею 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Підстав, у відповідності до частини 3 статті 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає.
При призначенні міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує наступне:
- відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття);
- характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке в силу частини 4 статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів;
- особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини (прямий умисел), мотив і мету (на ґрунті особистих неприязних відносин), стадію вчинення (закінчене кримінальне правопорушення), характер і ступінь тяжкості наслідків що настали (завдання шкоди психологічному здоров'ю потерпілої);
- особу обвинуваченого, який раніше не судимий; визнав свою вину; щиро розкаявся; має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до довідки-характеристики, виданої виконавчим комітетом Савранської селищної ради Одеської області б/н вбачається, що ОСОБА_4 характеризується, як особа схильна до вживання алкоголю, неодноразово надходили скарги в усній формі від співмешканки, а також те що компрометуючими матеріалами виконком не володіє; на обліку у лікаря-нарколога КНП "Савранської лікарні" не перебуває, на обліку у лікаря-психіатра КНП "Савранської лікарні" не перебуває.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого згідно зі статтею 66 КК України, суд відносить щире каяття, яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Водночас, суд дійшов висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, який виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого статті 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по вказаному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу частини 4 статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, беручи до уваги особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся приймаючи до уваги позицію потерпілої ОСОБА_5 , яка просила призначити йому покарання без ізоляції від суспільства, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті 126-1 КК України у виді одного (1) року позбавлення волі, із застосуванням статті 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частинами 1, 3 статті 76 цього Кодексу, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування статті 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
Матеріальна шкода у кримінальному провадженні - відсутня.
Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись статтею 50, пунктом 1 частини 1 статті 66, статтею 126-1 КК України, частиною 3 статті 349, статтею 368, частиною 1 статті 369, статтями 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маяки, Красноокнянського району, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який не є депутатом, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді кулеметника відділення снайперів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» - визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один (1) рік.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два (2) роки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
Матеріальна шкода у кримінальному провадженні - відсутня.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим або його захисником в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, потерпілою або її представником - у частині, що стосується інтересів потерпілої, але в межах вимог, заявлених нею в суді першої інстанції, а також прокурором в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а) шляхом подачі апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку (п.п.1, 6, 7 ч.1 ст.393, п.1 ч.1, п.1 ч.2 ст.395 КПК України).
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України (ч.2 ст.394 цього Кодексу).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (ч.ч.1, 2 ст.532 КПК України).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1