Іменем України
14 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1814/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) позовну заяву адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Шахтарської міської ради (місцезнаходження: вул. Шкільна, будинок 20, місто Шахтарське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52800, ЄДРПОУ 04052666) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15.09.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла сформована 14.09.2025 позовна заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Виконавчого комітету Шахтарської міської ради (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 04.06.2025 № 150 «Про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів»;
- зобов'язати Виконавчий комітет Шахтарської міської ради прийняти рішення про надання малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 04.06.2025 № 151 «Про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів»;
- зобов'язати Виконавчий комітет Шахтарської міської ради Дніпропетровської області надати малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
В обґрунтування позову зазначено, що 16.05.2025 позивачка звернулася до Виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області з заявами, в яких просила розглянути питання про надання її дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Рішенням Виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 04.06.2025 № 150 «Про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» відмовлено у наданні малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Рішенням Виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 04.06.2025 № 151 «Про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» відмовлено у наданні малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Позивачка переконана, що вказані рішення є протиправними.
Ухвалою суду від 16.09.2025 позов залишено без руху, запропоновано позивачу надати суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1937,92 грн (одна тисяча тридцять сім грн 92 коп.) або зазначити підстави для звільнення від сплати судового збору та надати докази на підтвердження таких пільг.
На виконання ухвали суду від 16.09.2025 представником позивача подано квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 25.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Ухвалою суду від 29.10.2025 продовжено Виконавчому комітету Шахтарської міської ради строк на подання відзиву протягом 15 (п'ятнадцять) днів.
Відповідач правом надання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.05.2023 та свідоцтвом серії НОМЕР_3 від 13.05.2023.
Позивач та її малолітні діти є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
16.05.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про надання її сину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
16.05.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про надання її сину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради прийнято рішення від 04.06.2025 № 150 про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також рішення від 04.06.2025 № 151 про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Не погодившись з правомірністю вказаного рішення відповідача, позивач звернулася до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ (далі - Закон № 2402-III):
дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;
дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров'я та розвиток у зв'язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.
Згідно зі статтею 4 Закону № 2402-III система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає:
визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері;
забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності;
проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, підтримки виробництва дитячого харчування, у тому числі первинного виробництва, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства;
встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди;
створення умов для забезпечення наявності на ринку в достатній кількості дитячого харчування, що відповідає вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, у тому числі шляхом запровадження пільгового кредитування та/або оподаткування операторів ринку харчових продуктів, митного та/або тарифного регулювання.
Статтею 30-1 Закону № 2402-III передбачено, що держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз'єднання їх із членами сім'ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку.
Усі дії держави стосовно захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, здійснюються відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.
У разі переміщення, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, дітей, зарахованих/влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, влаштованих у сім'ю патронатних вихователів, керівники відповідних закладів, уповноважені ними працівники або інші особи, призначені органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу, зокрема у разі усунення керівника або уповноваженого ним працівника від виконання обов'язків чи відсутності керівника або уповноваженого ним працівника, патронатні вихователі є законними представниками таких дітей (крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, пов'язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення та зміну громадянства дитини) до повернення такої дитини в Україну або до її возз'єднання з сім'єю.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім'ї та дітей, здійснює заходи, спрямовані на возз'єднання дитини з сім'єю. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, здійснює заходи з встановлення місцезнаходження членів сім'ї дитини, сприяє пошукам, що здійснюються членами сім'ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз'єднанні сімей.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім'ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, створюють умови для реабілітації у сфері охорони здоров'я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, надається органом опіки та піклування за місцем реєстрації дитини як внутрішньо переміщеної особи. Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів визначено Порядком надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268 (далі - Порядок № 268).
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 268 передбачено, що психологічне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (далі - психологічне насильство), - моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення або переміщення за кордон, як наслідок залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном її батьків або одного з них - із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них - з числа осіб, визначених пунктом 2 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 268 право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті:
1) отримали поранення, контузію, каліцтво;
2) зазнали фізичного, сексуального насильства;
3) були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
4) залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
5) незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;
6) зазнали психологічного насильства.
Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров'я та розвиток дитини.
Пунктом 6 Порядку № 268 передбачено, що для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» і засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
документа, що посвідчує особу заявника;
документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров'я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
За обставин, передбачених у підпункті 6 пункту 3 цього Порядку, також подаються: висновок оцінки потреб сім'ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім'ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім'ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг.
Пунктом 5 Порядку № 268 установлено, що статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/ не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.
Як встановлено судом 16.05.2025 позивач звернулася із заявою до відповідача із заявою про надання її дітям, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а саме, через психологічне насильство.
Згідно з частиною 1 статті 43 Закону № 2073-ІХ у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.
У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.
Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 268 рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку. У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, визначені у пункті 3 цього Порядку обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А"), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини. Рішення про відмову в наданні статусу приймається в разі відсутності одного з документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку (крім випадку, зазначеного в пункті 8 цього Порядку), та може бути оскаржене в суді.
Матеріалами справи підтверджено, що виконавчим комітетом Шахтарської міської ради прийнято рішення від 04.06.2025 № 150 та рішення від 04.06.2025 № 151 якими відмовлено у наданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. При цьому, в цьому рішенні не наведено причин та підстав для такої відмови, тобто рішення позбавлене мотивів та обґрунтувань.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, беручи до уваги дискрецію відповідача, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення, необхідність його скасування та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про надання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне мотивоване рішення по суті заяви після оцінки усіх поданих документів.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах в межах заявлених позовних вимог достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є:
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 04.06.2025 № 150 «Про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Зобов'язати Виконавчий комітет Шахтарської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 04.06.2025 № 151 «Про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Зобов'язати Виконавчий комітет Шахтарської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно з ч.3 та 8 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони відповідача, здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1 937,92 грн слід стягнути повністю на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Шахтарської міської ради (місцезнаходження: вул. Шкільна, будинок 20, місто Шахтарське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52800, ЄДРПОУ 04052666) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 04.06.2025 № 150 «Про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Зобов'язати Виконавчий комітет Шахтарської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 04.06.2025 № 151 «Про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Зобов'язати Виконавчий комітет Шахтарської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Шахтарської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 937,92 грн (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 92 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива