Справа №573/150/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Замченко А. О.
Номер провадження 33/816/629/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
07 листопада 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Білопільського районного суду Сумської області від 31.01.2025 у справі про адміністративне правопорушення № 573/150/25,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Шевченка Д. С.,
установив:
Постановою судді Білопілського районного суду Сумської області від 31.01.2025 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
27.02.2025 ОСОБА_2 подана апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, яке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної постанови не отримував, тому був позбавлений можливості своєчасно звернутися з апеляційною скаргою. Крім того, на території України оголошений воєнний стан, що також перешкодило своєчасному зверненню з апеляційною скаргою.
Вислухавши доводи захисника Шевченка Д. С. щодо поданого клопотання, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданого клопотання, апеляційний суд вважає, що вказане вище клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Зокрема, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). При цьому належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Правило дотримання встановленого процесуальною нормою КУпАП строку на звернення до суду з апеляційною скаргою має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення в апеляційній інстанції розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає заінтересованій особі, яка має право на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову судді суду першої інстанції, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати таку скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція апеляційного суду не здійснюється.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були, чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.
Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 31.01.2025 брав участь в розгляді справи та в цей же день отримав копію судового рішення, що підтверджується відповідною розпискою, а з апеляційною скаргою звернувся тільки 27.02.2025, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на його оскарження.
Разом з тим, відповідно Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні був введений воєнний стан із строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений.
Необхідно зауважити, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем за контрактом, безпосередньо перебуває на території бойових дій, у зв'язку із чим не мав об'єктивної можливості звернутися з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду; рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
«Якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду» (рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland), заява № 39199/98, п. 62).
Таким чином, з метою забезпечення доступу ОСОБА_2 до правосуддя апеляційний суд вважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, так як був пропущений з поважних (об'єктивних причин).
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Білопільського районного суду Сумської області від 31.01.2025.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов