Провадження № 2/748/1548/25
Єдиний унікальний № 748/3231/25
14 листопада 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді: Костюкової Т.В.
за участі секретаря: Гофрик К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, -
26 вересня 2025 року через систему «Електронний суд», представник позивача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ"- адвокат Столітній Михайло Миколайович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2000021 від 22.09.2025 року, звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість загальною сумою 102300,25 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 16000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 57980,25 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 118 календарних днів - 28320,00 грн. Також, просить стягнути на користь позивача сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказує, що 02 серпня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено Договір № 4858062 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 9000,00 грн. (п. 1.2. Договору); Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни (дата) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 9800,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку. Кредитні кошти відповідачу перераховувалися у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку. 02.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору № 4858062 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.08.2024 року. Сума кредиту, яка надається за Додатковим договором, складає 7000,00 грн. Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 16000 грн. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 31 березня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 31/03/2025, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором, укладеним з відповідачем. До позивача відповідно до укладеного Договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4858062 від 02.08.2024 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2025 року №31/03/2025, строк дії Договору № 4858062 від 02.08.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2025 року по 27.07.2025 року (118 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 28320,00 грн. за наступною формулою: 16000 грн * 1,5% = 240 грн*118 календарних дні = 28320,00 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4858062 від 02.08.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 86 300,25 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 57980,25 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 28 320,00 грн.). Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і становить 102300,25 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 16000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 57980,25 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 118 календарних днів 28 320,00 грн. Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором у загальному розмірі 102300,25 грн. Також, у зв'язку з розглядом даної справи позивач поніс витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою сплаченого судового збору 2422, 40 грн.
Крім того, позивач просив: в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.09.2025 29 починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Також, просив роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» не з'явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутності представника ( а.с. 16).
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав.
Суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що 02 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4858062 відповідно до умов якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 9000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов'язки, передбачені договором на умовах, визначених Договором. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів - кожні 10 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування. Знижена процентна ставка становить 1,43% за кожен день користування кредитом та застосовується на умовах, визначених п. 1.4.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 57600,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосуванням зниженої процентної ставки - 57532,50 грн. У випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов'язань за договором Товариство має право нарахувати, а клієнт зобов'язаний на вимогу Товариства сплатити штраф у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов'язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання ( а.с 29-39 зворот.).
Кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 21867 02.08.2024 року, о 00:06:17.
Згідно Додатку № 1 до Договору, сторони визначили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, узгодивши графік щомісячного платежу в розмірі певної частки суми кредиту та відсотків протягом періоду: з 02.08.2024 року по 27.07.2025 року (а.с. 40).
Паспорт споживчого кредиту з інформацію про умови кредитування також підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 77247 02.08.2024 року, о 00:05:13 ( а.с. 45-47 зворот.).
Позивач 02 серпня 2024 року перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 9000,00 гривень на зазначену відповідачем у заявці платіжну карту НОМЕР_1 за допомогою системи iPay.ua, номер транзакції 469545305 ( а.с 18), з чого слідує, що свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав ( а с. 18).
Також, 02 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4858062 відповідно до умов якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов'язки, передбачені договором на умовах, визначених Додатковим договором. Пункт 1.2. Договору було викладено в новій редакції: «1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 16000,00 гривень.» Періодичність платежів - кожні 10 днів. З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) денна процентна ставка за Договором у разі використання Клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 1,498%. З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором ( п.п. 1.2-1.3. Додаткового договору) було визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Додаткового договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 16 994,20% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 16479,34% річних. З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п. 1.2-1.3. Додаткового договору) орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Додаткового договору складає: за стандартною ставкою 102295,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 102180,25 грн. Згідно п. 3.2 усі інші умови Договору, не змінені цим Додатковим договором, залишаються дійсними та незмінними, і Сторони підтверджують за ними свої зобов'язання ( а.с 19-20 зворот.).
Кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 38010 02.08.2024 року, о 00:57:17.
Згідно Додатку № 1 до Договору, сторони визначили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, узгодивши графік щомісячного платежу в розмірі певної частки суми кредиту та відсотків протягом періоду: з 02.08.2024 року по 27.07.2025 року (а.с. 21).
Паспорт споживчого кредиту (до укладення Додаткового договору) з інформацією про умови кредитування також підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3801002.08.2024 року, о 00:05:13 ( а.с. 42-44 зворот.).
Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту № 20250401-1602 від 01.04.2025 року ОСОБА_1 отримав 02.08.2024 року кредит в сумі 7000,00 грн на платіжну карту № НОМЕР_2 через платіжну систему ТОВ «ПЕЙТЕК» ( а с. 17).
Як вбачається із довідки АТ «Універсал Банк» БТ/Е-16888 від 03.11.2025 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), Банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 . 02.08.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , було зарахування коштів у сумі 7 000,00 грн. 02.08.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , було зарахування коштів у сумі 9 000,00 грн. ( а.с. 123).
Відповідач умови договору не виконав, в установлений строк грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим за договором виникла заборгованість в сумі 102300,25 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 16000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 57980,25 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 118 календарних днів - 28320,00 грн. (а.с. 50-53 зворот., 54-55).
Відповідачем вказаний розрахунок заборгованості не спростовано.
16 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 31/03/2025. відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників ( а.с.100-104 зворот.).
Згідно з п.1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід'ємною частиною договору. Згідно п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок клієнта, підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору (а.с. 100-104 зворот.).
Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року, підписаного сторонами, вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3048, загальна сума заборгованості - 52138950,56 грн. (а.с. 109, 109 зворот.).
Зі витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року слідує, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4858062 від 02 серпня 2024 року (а.с. 57).
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25 листопада 2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» ( а.с. 86).
Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є правонаступником ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та стало новим кредитором у зобов'язанні за кредитним договором, який укладений з відповідачем.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4858062 про надання споживчого кредиту від 02.08.2024.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вказані положення закону передбачають альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій особі цього договору.
Оскільки договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за договором № 4858062 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02 серпня 2024 року, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованості у розмірі 102300,25 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 16000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 57980,25 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 118 календарних днів - 28320,00 грн.
Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
В свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 02.08.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 р.; заявку № 10803 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024; акт № 10803 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року; рахунок на оплату від № 10803-22/09-2025 від 22 вересня 2025 року на суму 10000,00 грн.
Однак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 4 000,00 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривні та 4000,00 гривень за надання правничої допомоги.
Керуючись ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість за договором № 4858062 від 02 серпня 2024 в розмірі 102300 (сто двi тисячi триста) гривень 25 (двадцять п'ять) копiйок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
СуддяТ. В. Костюкова