САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/686/25
Провадження № 1-кп/726/81/25
Категорія 238
12.11.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурорів- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження № 12025263020000039 від 12.01.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, із середньою освітою, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, інваліда 3-ої групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, -
Формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним
12 січня 2025 року, близько 15 год 40 хв, ОСОБА_6 , заздалегідь заготовив предмет для спричинення тілесних ушкоджень у вигляді дерев'яної бити піднявся на третій поверх другого під'їзду в будинку АДРЕСА_2 та вимкнув автоматичний автомат живлення, який здійснював живлення електроенергією жителів квартири АДРЕСА_3 вищевказаного будинку. Внаслідок чого із приміщення квартири АДРЕСА_3 вийшла ОСОБА_9 , з метою з'ясувати причину вимкнення електроенергії. В свою чергу ОСОБА_6 діючи умисно, протиправно, безпричинно, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі правила і норми поведінки у суспільстві, намагаючись самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, виражався лайливими словами відносно ОСОБА_9 та погрожував їй застосуванням вищеописаної бити вимагав, щоб до нього в приміщення під'їзду вийшов її син ОСОБА_8 .
В подальшому на крики, викрики нецензурної лайки та на звуки погроз висловлених ОСОБА_6 із приміщення квартири АДРЕСА_3 вийшов ОСОБА_8 . В свою чергу ОСОБА_6 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства діючи з особливою зухвалістю, тримаючи в правій руці дерев'яну биту наніс один удар в область скроні ОСОБА_8 , після якого останній вчинив спробу припинити хуліганські дії ОСОБА_6 проте він продовжуючи діяти умисно наніс ще один удар в область скроні ОСОБА_8 , при чому виражався нецензурною лайкою та погрожував вбити останнього ігноруючи неодноразові заклики із боку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо припинення вчинення ним хуліганських дій.
Продовжуючи ігнорувати заклики, щодо припинення хуліганських дій ОСОБА_6 скористався своєю фізичної перевагою та наніс ОСОБА_8 ще один удар в область тулуба із лівого його боку, чим своїми діями грубо порушив громадський порядок та спокій жителів будинку розташованого за адресою АДРЕСА_2 та створив реальну загрозу для життя та здоров'я ОСОБА_8 .
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 . ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців навколо лівого ока, в ділянці чола зліва, в ділянці лівої вушної раковини, в ділянці нігтьової фаланги 3-го пальця правої кисті, по передній поверхні грудної клітини справа, підкон'юктивального крововиливу в ділянці лівого очного яблука, які згідно висновку експерта відносять до легких тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження у вигляді забійної рани, яка згідно висновку експерта відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а саме: грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що стверджується особливою зухвалістю, вчиненого із заздалегідь заготовленого предмету.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винну у вчиненому правопорушенні визнав частково. Не визнає кваліфікацію вчиненого правопорушення, вважає, що даний злочин повинен кваліфікуватись за ст. 125 КК України. Так, 12.01.2025 року близько 16:00 год підянвся на третій поверх поговорити із ОСОБА_8 , тому що він вже три роки тероризує, постійно стукає, вночі не дає спати, взяв із собою палку для захисту. Знаходячись в коридорі вимкнув у квартирі потерпілого світло. Першою вийшла мати у нас почався словесний конфлікт. На крики вийшов ОСОБА_8 та напав на мене перший, запхав мені пальці за щоку, почав тягнути, через що у мене надірвалася губа, забрав у мене із рук палку та закинув її у тамбур. Після цього він пішов до квартири, я забрав назад палку та пішов до седе, він мене наздогнав забрав із моїх рук палку я не сперичався. Вину визнаю у тому, що взяв із собою палку, вчинив не правильно, щиро каюся.
Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні, що вимкнулося світло в квартирі і мама пішла до щитка, який знаходився у коридорі. Як мама вийшла я почув як ОСОБА_6 ображав маму, на що я вийшов запитати у чому справа, але отримав битою по голові. Намагався захиститися якось, проте це було важко бо ОСОБА_10 більший і сильніший по вигляду.
Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що із обвинуваченим вони є сусідами, він проживає на першому поверсі, ОСОБА_6 на другому. При даній події присутній не був, нічого не чув.
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що того дня коли трапилась дана подія він із дівчиною та її сином відпочив у гостях у знайомого. В той час коли він спав, його дівчина почула крики і він вийшов на коридор перевірити що сталося та побачив, як двоє чоловіків тримаються за биту. Обвинувачений тримав за рукоятку, потерпілий з іншого боку, щоб він більше його не бив. Побачивши це він підійшов забрав биту та кинув її у бік. Після цього обвинувачений та потерпілий продовжили конфлікт, кричали, ображали один одного лайливими словами та продовжили тримати один одного, після чого він повернувся назад до квартири.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона була свідком нападу ОСОБА_13 на її сина, а саме 12.01.2025 року в обідній час, приблизно о 15:45 год вони із сином готувалися до обіду, ОСОБА_8 пішов розігрівати їжу, а вона була у ванній кімнаті, в той час погасло світло. Через те, що погасло світло вийшла у тамбур до щитка поглянути що трапилось і побачила, що там стояв ОСОБА_6 з битою в руках, якою бив собі по долоні та голосно лаявся. Син почувши крики та нецензурну лайку вийшов та сказав обвинуваченому “яке ти маєш право матюкатися до моєї мами» і почав відкривати решітку тамбура щоб вийти у коридор. В цей момент ОСОБА_6 вдарив його битою по голові, пішла кров, ОСОБА_14 почав піднімати руки для захисту і в цей момент отримав ще один удар битою. Під час цих ударів син почав кричати знімай, я забігла до квартири, взяла телефон, почала знімати та побачила ще один удар в ліву скроню, після чого у ОСОБА_14 одрзу вийшла велика гуля. Я почала кричати та кликати на допомогу, на мої крики вибіг молодий хлопчина, з квартири АДРЕСА_4 , підбіг до них просив заспокоїтись, припинити конфліктта та допоміг ОСОБА_14 відібрати у ОСОБА_6 із рук биту і закинув її у тамбур. В подальшому бачучи, що моєму синові прийшли на допомогу свідок забігла у квартиру та викликала поліцію. Вийшовши знову у тамбур побачила, що мій син сидить на сходах, які ведуть на четвертий поверх, а ОСОБА_6 забрав биту та почав спускатися сходами у низ, на що ОСОБА_14 забрав у нього биту назад обвинувачений не опирався і ми її занесли до квартири та залишились очікувати патрульну поліцію.
Оцінюючи пояснення потерпілого, свідків та самого обвинуваченого, які узгоджуються між собою, послідовно та ствердно вказують, що останній дійсно здійснив діяння за обставин викладених у обвинувальному акті, суд приходить до висновку про їх достовірність, правдивість та належність.
Оцінка суду
В обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбачених ч.4 ст. 296 КК України, сторона обвинувачення посилається на такі докази, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.01.2025 року від ОСОБА_8 згідно якого, гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 в ході раптово виниклого конфлікту завдав два удари предметом схожим на битув область голови ОСОБА_8 , чим завдав йому тілесних ушкоджень (а.м.к.п 22);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.01.2025 року від ОСОБА_9 згідно якого, у приміщенні під'їзду №2 будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 вчинив хуліганські дії, які виразилися у висловлюванні образ у її бік, окрім цього висловлювався нецензурною лайкою відключенні електрощіт в кв. АДРЕСА_3 за вказаною квартирою (а.м.к.п 23);
- заявою ОСОБА_9 від 12.01.2025 року, згідно якої вона надала дозвіл на проведення огляду місця події, що належить їй на праві власності та знаходиться за адресою АДРЕСА_5 (а.м.к.п 25);
- протоколом огляду місця події, який було проведено 12.01.2025 о 17:00 год за адресою АДРЕСА_5 , під час огляду якого нічого не виявлено та фототаблицею до протоколу огляду від 12.01.2025 (а.м.к.п 26-31);
- постановою про визнання та залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 16.01.2025, а саме дерев'яний предмет ззовні схожий на биту, який запакований до сейф-пакету НПУ № WAR 1751083 (а.м.к.п 32-33);
- квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12025263020000039, сейф-пакету WAR 1751083, упакування ID 3025046352583149, порядковий номер 6982, номер книги обліку речових доказів: 999 (а.м.к.п 33А);
- Висновком експерта ДСУ “Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 24 екс від 21.01.2025, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено наступні ушкодження синці: навколо лівого ока, в ділянці чола зліва, в ділянці лівої вушної раковини, в ділянці нігтьової фаланги 3-го пальця правої кисті, по передній поверхні грудної клітки справа, підкон'юнктивальний крововилив в ділянці лівого очного яблука у завнішніх квадрантах. Забійна рана в проекції зовнішнього краю лівої брови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвело до короткочасного розладу здоров'я. Вказані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, при цьому було нанесено не менше 6-ти травмуючих дій (а.м.к.п 39);
- протоколом затримання ОСОБА_6 , якого було затримано 12.01.2025 року о 17 год 27 хв у АДРЕСА_2 (а.м.к.п 44-49);
- дорученням для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.01.2025 року (а.м.к.п 53);
- постановою про звільнення затриманого ОСОБА_6 від 12.01.2025 року (а.м.к.п 57-58);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.02.2025 року, який було проведено за адресою м. Чернівці, вул. Заводська, 7 під'їзд №2 за участю потерпілого ОСОБА_8 у присутності понятих та спеціалістів (а.м.к.п 69-71);
- протокол пред'явлення речей для впізнання від 10.02.2025 року проведений з ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Під час слідчої дії ОСОБА_8 серед пред'явлених фото чотирьох речей впізнав биту під фото № 4. До протоколу додана довідка та фото таблиця (а.м.к.п 73-78, 79);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.02.2025 року, який було проведено за адресою АДРЕСА_5 за участю свідка ОСОБА_9 у присутності понятих та спеціалістів (а.м.к.п 85-87);
- протокол пред'явлення для впізнання від 10.02.2025 року проведений з ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Під час слідчої дії ОСОБА_9 серед пред'явлених фото чотирьох осіб впізнала ОСОБА_6 під фото № 2, як особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України. До протоколу додана довідка (а.м.к.п 89-90, 91);
- протокол пред'явлення речей для впізнання від 10.02.2025 року проведений з ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Під час слідчої дії ОСОБА_9 серед пред'явлених фото чотирьох речей впізнала биту під фото № 2. До протоколу додана довідка та фото таблиця (а.м.к.п 92-96, 97);
- заявою ОСОБА_9 , згідно якої нею надано працівникам поліції для огляду свій мобільний телефон марки XIAOMI синього кольору, який знаходиться в чохлі червоного кольору типу “книжечка» (а.м.к.п 98);
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_17 від 10.02.2025 року, згідно якого із мобільного телефону на DVD-R, було скопійовано чотири файли тривалістю 0:11 сек, 0:31 сек, 0:08 сек та 1 хв 09 сек, які зі слів ОСОБА_9 були зняті в момент суперечки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.м.к.п 99-102);
- постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів від 14.02.2025 року, якою мобільний телефон марки чорного червоного кольору марки XIAOMI із чохлом червоного кольору типу “книжечка» визнано речовим доказом. Даний мобільний телефон переданий на відповідне зберігання свідку ОСОБА_9 . Розписка до протоколу (а.м.к.п 103, 104);
- протоколом огляду відеозапису від 14.02.2025 року, предметом огляду являються три відео файли: Файл “document_5197511543192839025», Файл “document_5197511543192839031», Файл “document_5197511543192839036» на яких зафіксована особа чоловічої статі одягнута в футболку сірого кольору із зачіскою типу ірокез та особа чоловічої статі одягнута в куртку коричневого кольору, які б'ються між собою (а.м.к.п 105-114);
- постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів від 14.02.2025 року, згідно з якою 1 DVD- диск на якому записано відеозаписи, визнано речовим доказом та залишино при матеріалах кримінального провадження (а.м.к.п 115);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.02.2025 року, із безпосередньо переглянутим відеоносієм до вказаної слідчої дії, згідно якого свідок ОСОБА_18 , у присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_19 , відтворив обставини події, яка мала місце 12.01.2025 року (а.м.к.п 121-126);
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 14.02.2025 року проведений із свідком ОСОБА_12 в присутності ОСОБА_19 та ОСОБА_16 . Під час слідчої дії ОСОБА_12 серед пред'явлених фото чотирьох осіб впізнав ОСОБА_6 під фото № 1, як особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України. До протоколу додана довідка (а.м.к.п 125-125, 127);
- протокол пред'явлення речей для впізнання від 14.02.2025 року проведений із свідком ОСОБА_12 в присутності ОСОБА_19 та ОСОБА_16 . Під час слідчої дії ОСОБА_12 серед пред'явлених фото чотирьох речей впізнала биту під фото № 1. До протоколу додана довідка та фото таблиця (а.м.к.п 128-133, 134);
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 14.02.2025 року проведений із свідком ОСОБА_20 в присутності ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Під час слідчої дії ОСОБА_20 серед пред'явлених фото чотирьох осіб впізнала ОСОБА_6 під фото № 4, як особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України. До протоколу додана довідка (а.м.к.п 138-139, 140);
- запит до начальника УПП в Чернівецькій область щодо надання інформації (а.м.к.п 145);
- протокол огляду відеозапису від 13.02.2025 року. Об'єктом огляду являється DVD-R диск, об'ємом пам'яті 1,6 ГБ фірми виробника “AXENT» на якому знаходиться відеозапис з нагрудних відеореєстраторів, якими користувались працівники УПП в Чернівецькій області ДПП під час події, яка мала місце 12.01.2025 (а.м.к.п 146-151);
- постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів від 13.02.2025 року, згідно з якою 1 DVD- диск на якому записано відеозаписи, визнано речовим доказом та залишино при матеріалах кримінального провадження (а.м.к.п 152);
- інформаційна картка про особу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та копія паспорта громадянина України (а.м.к.п 164, 165-166);
- копія посвідчення ОСОБА_6 , згідно якої він являється особою з інвалідністю (а.м.к.п 172);
- вимогою ДІАП НП, відповідно до якої ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягався (а.м.к.п 174, 175-176);
- довідкою ОКНП “Чернівецький обласний наркологічний диспансер» №217 від 14.01.2025 року, відповідно до якої станом на 31.01.2025 року ОСОБА_6 з приводу лікування до ОКНП ЧОНД не звертався (а.м.к.п 178);
- відповіддю ОКНП “Чернівецька обласна психіатрична лікарня», згідно з якою ОСОБА_6 за спеціалізованою психіатричною медичною допомогою в поліклінічний підрозділ ЧОПЛ не звертався (а.м.к.п 180);
- висновком ОКНМ “Чернівецький обласний наркологічний диспансер» №38 від 12.01.2025 року, згідно якого ОСОБА_6 відмовився від проходження огляду та обстеження (а.м.к.п 183).
В судовому засіданні судом оглянуто речовий доказ - дерев'яний предмет схожий на биту. В ході огляду потерпілий ОСОБА_8 підтвердив, що саме цим предметом йому наносились удари.
Доказами в кримінальному провадженні, відповідно до ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, належними є докази, згідно зі ст. 85 КПК України, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Суд, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, взаємозв'язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому діянні, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явноі неповаги до суспільства, що стверджується особливою зухвалістю, вчиненого із заздалегідь заготовленого предмету, тобто правопорушення передбачене ч.4 ст.296 КК України.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що у діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину передбачений ч.4 ст. 296 КК України та підлягає перекваліфікації за ст. 125 КК України, суд зазначає, що згідно норм чинного законодавства, хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших поза юридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Основними критеріями відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, між іншим, є об'єкт злочину і така ознака суб'єктивної сторони, як його мотив. Мотивом хуліганства є неповага до суспільства, однак, причини вчинення таких дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Ознакою об'єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об'єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення. При цьому, вчинення обвинуваченими хуліганських дій у присутності інших людей, в громадському місці є однією із ознак, яка вже вказує на грубість порушення громадського порядку.
Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.
Обов'язковою ознакою хуліганства є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, у тому числі насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації.
Так, фактичною підставою кваліфікації кримінального правопорушення ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 296 КК України стали об'єктивні дані (обставини), досліджені в судовому засіданні й зазначені у вироку. Під час юридичної оцінки цих даних були з'ясовані: причина виникнення конфлікту; місце вчинення протиправних дій; обстановка та обставини, за яких відбувався перебіг протиправного посягання; форма та характер дій обвинуваченого.
Так, судом встановлено, що 12.01.2025 року, близько 15 год 40 хв, ОСОБА_6 заздалегідь заготовивши предмет для спричинення тілесних ушкоджень у вигляді дерев'яної бити піднявся на третій поверх другого під'їзду в будинку АДРЕСА_2 та вимкнув автоматичний автомат живлення квартири АДРЕСА_6 вийшла ОСОБА_9 , яку обвинувачений в подальшому почав ображати лайливими словами, погрожував їй застосуванням вищеописаної бити та вимагав, щоб до нього в приміщення під'їзду вийшов її син ОСОБА_8 . На викрики нецензурної лайки та на звуки погроз із квартири АДРЕСА_3 вийшов ОСОБА_8 . Так в подальшому свою ОСОБА_6 тримаючи в правій руці дерев'яну биту наніс один удар в область скроні ОСОБА_8 , та ще один удар в область скроні потерпілого при чому виражався нецензурною лайкою та погрожував вбити останнього ігноруючи неодноразові заклики із боку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо припинення вчинення ним хуліганських дій. На крики матері із сусідньої квартири вийшов ОСОБА_12 , який став свідком події та завдяки якому конфлікт в подальшому припинився. Вказане узгоджується з показами свідка ОСОБА_12 та іншими дослідженими доказами у кримінальному провадженні. Між тим, поведінка ОСОБА_6 , вказує на те, що він своїми діями хотів показати свою неперевершеність (винятковість), пов'язану з неповагою до потерпілого, байдужим ставленням до законів та установлених у суспільстві правил поведінки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 листопада 2020 року у справі № 442/66/16-к, хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші об'єкти захисту. Спонукання вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони здебільшого позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), протиставити себе іншим чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і установлених у суспільстві правил поведінки. Тому наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події.
Таким чином, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, у тому числі, перевіривши і оцінивши всі доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_6 про невинуватість останнього та неправильну кваліфікацію його дій, вважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість ОСОБА_6 у вчиненні ним інкримінованого злочину, є доведеною.
Кваліфікуючи дії обвинуваченого, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду від 10.11.2020 року у справі № 283/1233/19 (провадження 51-3348км20), відповідно до якої, хуліганство відрізняється від інших злочинів спрямованістю умислу, мотивами, цілями винного та обставинами вчинення ним кримінально караних дій. Зокрема, дії, що супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо інших осіб, і були викликані особистими неприязними стосунками, певними діями потерпілих тощо, кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. При цьому грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо. Наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події.
Крім того, суд бере до уваги і правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду від 01.10.2019 року у справі № 704/158/16-к (провадження 51-9521км18), у якій суд зазначив, що суб'єктивна ж сторона хуліганства характеризується умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства. При цьому неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною, тобто очевидною, безсумнівною як для винної особи, так і для очевидців його дій. Під особливою зухвалістю слід розуміти нахабне поводження, буйство, поєднане з насильством, що спричинило завдання тілесного ушкодження чи знущання над потерпілим, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян тощо.
З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Позиція сторін кримінального провадження
Прокурор просив визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням досліджених доказів та показань потерпілого, свідків, відсутності пом'якшуючих обставин, просив призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75, 76 КК України призначити йому покарання з випробовуванням строком на 2 роки.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Захисник ОСОБА_7 просив перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки в діях ОСОБА_6 відсутній мотив явної неповаги до суспільства, що є обов'язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого ст. 296 КК України. Дії його підзахисного зумовлені наміром завдати шкоди здоров'ю потерпілого на ґрунті особистого конфлікту, який виник через поведінку потерпілого і безпосередньо спрямовані на досягнення цього результату, тому, містять об'єктивні ознаки злочину проти особи та підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника, просив суворо його не карати та ухвалити справедливе рішення, оскільки громадський порядок не порушував.
Позиція суду щодо призначення покарання
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів; особу обвинуваченого, який раніше не судимий; відношення обвинуваченого до вчиненого (вину визнав частково, просив вибачення у потерпілого, розкаявся у вчиненому); офіційно не працевлаштований; на утриманні малолітніх чи неповнолітніх осіб не має; під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; є інвалідом 3-ої групи.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, та обставин, що обтяжують покарання останнього, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.4 ст.296 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 110, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
- періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- дерев'яний предмет ззовні схожий на биту, який запакований до сейф-пакету НПУ № WAR 1751083, який згідно квитанції зданий до камери схову речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, номер книги обліку речових доказів 999, порядковий номер 6982, упакування ID 3025046352583149 - знищити після набрання вироком законної сили;
- DVD-R компакт-диск із відеозаписом (а.с.116,153) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддяОСОБА_1