Справа № 761/28912/25
Провадження № 1-р/761/101/25
01 жовтня 2025 року місто Київ
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду місті Києва від 16.07.2025 (справа № 761/28912/25),
установив:
Через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла (вхід. № 71964) скарга адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді від 16.07.2025 зобов'язано уповноважену особу Державного бюро розслідувань, але не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин після отримання копії ухвали слідчого судді, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_5 від 30.06.2025 та розпочати досудове розслідування. Також зобов'язано уповноважену особу Державного бюро розслідувань надати заявнику у строк, встановлений ч. 1 ст. 214 КПК України, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджує внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві ОСОБА_5 від 30.06.2025.
Надалі до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду місті Києва від 16.07.2025 (справа № 761/28912/25), в якій він просив уточнити та роз'яснити таке: які сторони кримінального провадження відносяться до визначення «уповноважена особа», та якій особі доручається виконання зазначеної ухвали; короткий виклад обставин, який встановлений слідчим суддею за результатами розгляду скарги; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статей закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2025 визначено суддю ОСОБА_1 16.09.2025 заяву передано судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Водночас керівник відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 просив проводити розгляд заяви без його участі. Крім того, через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката ОСОБА_4 про розгляд справи без його участі та просив відмовити у задоволенні заяви.
Суддя, враховуючи положення ч. 2 ст. 380 КПК України, вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення рішення без участі учасників справи, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду справи фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши заяву, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення полягає у викладенні рішення у більш ясній та зрозумілій формі і, виходячи з вимог кримінального процесуального закону, може бути здійснене у разі, якщо без такого роз'яснення судове рішення складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної його частини. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд жодним чином не вправі змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності. При цьому в заяві про роз'яснення рішення повинно бути зазначено, що саме в цьому рішенні є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань та найголовніше як це впливає на неможливість реалізації судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к (провадження № 13-33зк19), який полягає в тому, що роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к також визначено, що роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі № 21-452іп16).
Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвала Великої палати Верховного суду від 15.09.2020 (справа №1-26/04).
Виходячи із системного тлумачення положень глави 29 КПК України, відповідно до вимог ст. 380 цього Кодексу, роз'яснено може бути вирок чи ухвалу суду в разі, якщо без такого роз'яснення їх складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Суд звертає увагу на те, що за заявою про роз'яснення судового рішення не може бути змінено зміст постановленого рішення, сама суть роз'яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.
При цьому згідно ч. 4 ст. 380 КПК України, за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні.
Так, ухвалою слідчого судді 16.07.2025 зобов'язано уповноважену особу Державного бюро розслідувань, але не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин після отримання копії ухвали слідчого судді, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_5 від 30.06.2025 та розпочати досудове розслідування. Також зобов'язано уповноважену особу Державного бюро розслідувань надати заявнику у строк, встановлений ч. 1 ст. 214 КПК України, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджує внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві ОСОБА_5 від 30.06.2025.
Разом з цим, текст, що містить ухвала, чітко викладений у доступній та зрозумілій формі, в ній чітко та конкретно зазначені висновки слідчого судді по суті предмету судового розгляду, з посиланням на мотиви прийняття рішення та норми діючого законодавства, тому ухвала є зрозумілою, будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, ухвала не містить.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду місті Києва від 16.07.2025 (справа № 761/28912/25), слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 26, 214, 380 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду місті Києва від 16.07.2025 (справа № 761/28912/25).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Київського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1