13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №460/12695/24
адміністративне провадження № К/990/29916/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року (головуючий суддя - Пліш М.А., судді: Іщук Л.П., Обрізко І.М.)
у справі № 460/12695/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - ГУ ДСНС у Рівненській області), яка полягає у не вирішенні питання про наявність у нього права на отримання індексації-різниці за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року виходячи з фіксованої величини 3499,65 грн щомісячно, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, щодо не вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 (тисячу) грн.
В задоволенні витрат ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн - відмовлено.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області подало апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 460/12695/24 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки апеляційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
5. Не погодившись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту апеляційної скарги встановлено, що така подана через засоби поштового зв'язку та підписана Олександром Мохрик.
9. На підтвердження повноважень вказаної особи до апеляційної скарги долучено копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
10. Водночас апеляційним судом встановлено, що відомості у виписці з ЄДРПОУ які б передбачали повноваження представника Мохрик О.П. відсутні.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. В касаційній скарзі скаржник не погоджується із ухвалою суду апеляційної інстанції, вважає її необґрунтованою та такою, що порушує право на звернення до суду відповідно до КАС України.
12. На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу помилково дійшов висновку, що у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не зазначено які саме дії може вчиняти представник, оскільки при поданні до державного реєстратора відомостей щодо осіб які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, не є обов'язковим вказувати повноваження, а лише наявні або відсутні обмеження особи щодо представництва.
13. Скаржник стверджує, що обмеження щодо представництва юридичної особи були відсутні, а тому не були зазначені у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
14. З огляду на наведене скаржник вважає, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
15. Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у справі № 910/16580/23.
16. Крім того зазначає, що 28 грудня 2022 року Верховний Суд у справі № 826/23910/15 досліджував питання щодо достатності Витягу з державного реєстру на підтвердження повноважень особи діяти від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
17. Скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції прийняв відзив Головного управління від 07 листопада 2024 року № 6205-5389/6212, який зареєстрований в системі АСКОД підписаний електронним підписом та власноручно представником Головного управління Олександром Мохриком, що також підтверджує повноваження представляти інтереси Головного управління.
18. Також скаржник повідомляє, що на момент оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, відповідно до наказу від 08 травня 2025 року № НС-124/62 «Про внесення змін уповноважених осіб та видів економічної діяльності», повноваження Мохрика Олександра Петровича, як представника щодо вчинення юридичних дій без довіреності, у тому числі підписувати договори від імені Головного управління припинено, у зв'язку із штатними змінами.
19. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін Зазначає, що в Єдиному державному реєстрі відсутні будь-які відомості про підписанта апеляційної скарги Мохрика О.П., на відміну від відомостей про інших осіб, які мають повноваження вчиняти дії від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва. Тому вважає, що відсутність у Єдиному державному реєстрі визначених повноважень представника Головного управління Мохрика О.П. не дає останньому права діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
21. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
22. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
23. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
24. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
25. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
26. При цьому, пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
27. Зміст наведених норм в сукупності свідчить про те, що при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження суд зобов'язаний перевірити наявність у особи, яка подала апеляційну скаргу повноважень на представництво (самопредставництво) в суді.
28. Так, згідно із частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
29. Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
30. Частиною четвертою статті 55 КАС України визначено, що Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
31. За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
32. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України, частиною шостою якої обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
33. Як убачається з матеріалів справи, апеляційна скарга від імені Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області подана через засоби поштового зв'язку та підписана представником Головного управління Олександром Мохрик, який на підтвердження своїх повноважень додав до матеріалів скарги копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Інших документів на підтвердження повноважень у додатках апеляційної скарги не зазначено.
34. Відповідно до виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, яка сформована 25 жовтня 2024 року, зазначено: «Мохрик Олександр Петрович (Повноваження: Відомості відсутні) - представник».
35. Враховуючи те, що відомості у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які б передбачали повноваження представника Мохрик О.П. відсутні, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу на підставі частини четвертої статті 298 КАС України.
36. У касаційній скарзі відповідач доводить, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Тому підстави додатково підтверджувати ці повноваження іншими документами, зокрема статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості реєстру як на достовірні. Оскільки обмеження щодо представництва юридичної особи були відсутні, тому не були зазначені у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
37. В контексті наведеного колегія суддів зазначає, що пункт 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755-IV) передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
38. Згідно з частиною першою статті 10 Закону №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
39. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 зазначила, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
40. Окрім цього, колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 440/14831/23, згідно із якою особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.
41. Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції, установивши, що відомості у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які б передбачали повноваження представника Мохрик О.П. відсутні, при цьому, інших документів на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги додано не було, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги на підставі частини четвертої статті 298 КАС України.
42. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, а відтак оскаржувана відповідачем ухвала суду апеляційної інстанції про повернення його апеляційної скарги у цій справі є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню.
43. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 826/23910/15 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки правовідносини в цій справі та у справі, що розглядається не є подібними. Так у справі № 826/23910/15 на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу було додано витяг з державного реєстру, у якому були визначені повноваження особи вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.
44. У справі ж, яка розглядається, до апеляційної скарги додано витяг з державного реєстру, у якому відомості щодо повноважень особи вчиняти дії від імені юридичної особи були відсутні. Отже, рішення у вказаній справі ухвалене за інших фактичних обставин справи.
45. Крім того, скаржник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 в якій наведений правовий висновок про те, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
46. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що у справі, що розглядається такі відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які б передбачали повноваження представника Мохрик О.П. відсутні.
47. Що стосується посилання скаржника на те, що суд першої інстанції прийняв відзив Головного управління від 07 листопада 2024 року № 6205-5389/6212 підписаний Олександром Мохриком, то колегія суддів не надає їм правової оцінки, оскільки предметом касаційного перегляду є перевірка законності рішення суду апеляційної інстанції.
48. Отже, наведені в касаційній скарзі обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
49. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
50. Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.
51. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 345, 350, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 460/12695/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду