Справа № 369/5955/25
Провадження № 2/369/6804/25
13.11.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 12.11.2016 Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 316.
В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що спільне життя подружжя припинило. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим. Подружжя має неповнолітніх дітей.
Відповідач в строк, встановлений судом, відзив на позов не надав.
Згідно з п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Судом встановлено, що 12.11.2016 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, про що Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області складено актовий запис № 316 від 12.11.2016. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_1 ». Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим 12.11.2016 Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Подружжя має малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження, копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з ст. 21 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частиною першою ст. 55 СК України передбачений обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 110 СК України передбачена можливість пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружжя зберігати сім'ю намірів не має, а отже, спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Щодо надання додаткового строку для примирення подружжя, як захід, який має вчиняти суд відповідно до ст. 111 СК України, відповідно до якої суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, необхідно зазначити таке.
Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Однак, враховуючи те, що збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу, чого між сторонами у справі немає, строк на примирення не є необхідним.
Зважаючи на викладене, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд дійшов висновку про те, що подальше спільне проживання та збереження даної сім'ї суперечить інтересам позивача, що має істотне значення.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп., що підтверджується відповідною квитанцією в матеріалах справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 264-265, 273, 354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12.11.2016 Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 316 від 12.11.2016, розірвати.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 витрати, що включають судовий збір в розмірі 968 гривень 96 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Мартиненко В.С.