П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11117/25
Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:09.07.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про:
- визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а саме Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо видачі позивачу грошового атестату, а також довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII);
- зобов'язання Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону вчинити певні дії, а саме видати позивачу грошовий атестат, а також довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він має право на призначення пенсії згідно з приписами пункту "в" ч.1 ст. 12 Закону №2262-XII та звернувся до відповідача щодо отримання грошового атестата, а також, довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону№2262-XII. Однак, отримав відмову у задоволенні заяви. Позивач вважає вказану відмову протиправною.
Відповідач позов не визнав, вказуючи на відсутність правових підстав для видачі довідки про розмір грошового забезпечення та грошового атестата.
Також, відповідач вказує про недотримання позивачем строку звернення до суду із позовом, оскільки ОСОБА_1 достеменно знав, що він матиме право на пенсію відповідно до Закону України №1763-IV "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (далі - Закон №1763-IV) по досягненню 45 років, водночас, жодних заходів щодо отримання грошового атестату (який потрібен для призначення вказаної пенсії) упродовж більше ніж 3 років не вживав.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо видачі ОСОБА_1 грошового атестату, а також довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону видати ОСОБА_1 грошовий атестат, а також довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
Стягнуто з Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
В апеляційній скарзі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з адміністративним позовом
Також зазначає, що видання військовослужбовцю грошового атестату є одноразовою дією, яка вчиняється не в будь-який момент упродовж тривалого відрізку часу, а у конкретний момент, зокрема, у момент звільнення з військової служби.
Апелянтом зазначено, що до компетенції його не віднесено здійснення обов'язкових дій щодо підготовки та видачі колишнім військовослужбовцям, які в певний період своєї служби були відряджені до органів прокуратури (яким є ОСОБА_1 ) грошового атестату, довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, будь-які правові підстави для вчинення таких дій відсутні.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що судом першої інстанції повністю з'ясовано обставин, що мають значення для справи, висновки викладені в рішенні відповідають дійсним обставинам справи, при вирішенні спору норми матеріального та процесуального права застосовані правильно, а отже рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у даній справі є законним та обґрунтованим.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
З липня 2001 року по серпень 2012 року позивач проходив військову службу у військовій прокуратурі Південного регіону.
Згідно витягу з наказу Міністра оборони України від 10 липня 2012 року №552 (по особовому складу), відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) підполковника юстиції ОСОБА_1 , начальника відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я).
Наказом прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 14 серпня 2012 року №23к позивача звільнено з посади начальника відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави військової прокуратури та призначено на аналогічну посаду у новостворену спеціалізовану прокуратуру.
30 червня 2016 року Міністром оборони України укладено контракт з позивачем про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на п'ять років відповідно до Закону №2232-XII та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Наказом військового прокурора Південного регіону України від 04 липня 2016 року №354к, звільнено радника юстиції ОСОБА_1 з посади начальника відділу представництва інтересів громадянина або держави, протидії корупції у військовій сфері управління представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Південного регіону України з 04 липня 2016 року у зв'язку зі вступом на військову службу (п.3 ст.36 КЗпП України) та призначено підполковника юстиції ОСОБА_1 начальником відділу представництва інтересів громадянина або держави, протидії корупції у військовій сфері управління представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Південного регіону України, та зараховано до списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України.
Наказом Міністра оборони України від 10 вересня 2020 року №449 (по особовому складу) ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" за пп."г" п.2 ч.5 ст. 26 Закону №2232-XII (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Наказом військової прокуратури Південного регіону України від 10 вересня 2020 року №883к, полковника юстиції ОСОБА_1 , з 10 вересня 2020 року звільнено з посади начальника відділу організаційного та правового забезпечення військової прокуратури Південного регіону України.
У рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі №420/3197/21, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідно до витягу з послужного списку, доданого до позовної заяви, позивач проходив військову службу з 24 липня 1996 року по 14 серпня 2012 рік та з 04 липня 2016 року по 10 вересня 2020 рік. Загальна вислуга років перебування на військовій службі в календарному обчисленні складає 20 років 2 місяці 26 днів. Таким чином, позивач з вислугою понад 20 років в календарному обчисленні, звільнений з військової служби на підставі нормативно-правового акту, який визначив процес реформування органів військової прокуратури та скорочення чисельності Збройних Сил України, має право на одержання посвідчення "Ветеран військової служби", а також має право на щомісячну допомогу у розмірі посадового окладу та окладу за військове звання на підставі ст.1 Закону №1763-ІV.
У вказаному рішенні суд вказав, що позивач має права соціального захисту, передбачені Законом №1763-ІV.
18 березня 2025 року з метою реалізації права на призначення пенсії на умовах, зазначених у пункті "в" ч.1 ст. 12 Закону №2262-XII та згідно з приписами п.11 ст. 1 №1763-ІV позивач звернувся до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону з проханням видати на руки грошовий атестат, а також довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії.
Листом від 07 квітня 2025 року за №21-2017 ВИХ-25, відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви через відсутність відповідних повноважень та правових підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що законодавства, встановлено алгоритм взаємодії органів, з яких військовослужбовець звільняється зі служби, обласних територіальних центрів комплектування та органів Пенсійного фонду, а саме: розмір грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій особам, звільненим з військової служби, визначається фінансово-економічним управлінням відповідного органу; обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки після одержання заяви про призначення пенсії: приймає від заявника необхідні документи та оформлює подання про призначення пенсії за встановленою формою, яке направляє до головного управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації особи; Пенсійний фонд приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
З огляду на вище викладене та з метою належного захисту порушених прав позивача, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами пункту "в" ч.1 ст. 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців офіцерського складу при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно до Закону №1763-IV
Відповідно до п.11 ст. 1 Закону №1763-IV для військовослужбовців, які звільняються зі Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 20 календарних років пенсія обчислюється у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.
Суд встановив, що позивачу виповнилося 45 років.
Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", встановлено вичерпний перелік необхідних документів для призначення пенсії та допомоги.
Пунктом 2 Розділу ІІ вищезгаданого Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи: 1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку); 2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії; 3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню); 4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (додаток 8 до цього Порядку); 5) військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); 6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") (для призначення пенсії згідно з пунктом "б" ст. 12 Закону); 7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу; 8) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.
Згідно з приписами пункту 4.3. Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом МОУ від 20 травня 2017 року №280 (далі - Правила № 280), визначено, що грошовий атестат (форма наведена в додатку 16 до Правил № 280) видається тією військовою частиною, установою або організацією, яка здійснювала виплату грошового забезпечення військовослужбовцю.
Відповідач є саме тим суб'єктом, який здійснював нарахування та виплату всіх видів грошового забезпечення позивачу під час проходження ним військової служби, а отже, володіє всією необхідною інформацією для формування відповідного грошового атестата.
Пунктом 11.1. Загальні положення Правил №280 визначено, що грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, зокрема, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що відповідач повинен оформити та видати грошовий атестат позивачу для подальшого використання в процедурі призначення пенсії.
Доводи апеляційної скарги стосовно пропущення позивачем строку на звернення до суду колегія суддів відхиляє та зазначає наступне.
18 грудня 2024 року позивачу виповнилося 45 років, що відповідно до чинного законодавства надало йому право реалізувати можливість переведення з пенсії прокурора на військову пенсію.
Реалізувати право на військову пенсію було неможливо через відсутність усіх документів, перелік яких визначений у п.2 розділу II Порядку №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
18 березня 2025 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив сприяти в реалізації права на військову пенсію шляхом видачі:
- грошового атестата;
- довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії.
У відповіді на заяву Позивача (лист від 07 квітня 2025 року №21-2017ВИХ-25) відповідач повідомив, що функції з оформлення та подання документів до органів Пенсійного фонду України, у тому числі складання грошового атестата та довідки про грошове забезпечення, покладено на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), не зважаючи на те, що зазначене твердження не відповідає дійсності та суперечить приписам чинних нормативно-правових актів.
Позовну заяву було подано до суду - 14 квітня 2025 року, тобто в семиденний строк з моменту одержання офіційної відповіді.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів апелянта на порушення позивачем строку звернення до суду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний був видати позивачу грошовий атестат, а також довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
За таких обставин, колегія судді вважає вірним висновок суду першої про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.