П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5617/25
Категорія:112010201 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту:08.08.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Миколаївській області про:
- визнання протиправними дій ГУПФ України в Миколаївській області щодо непроведення перерахунку призначення пенсії з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання ГУПФ України в Миколаївській області провести перерахунок та виплачувати з 01 грудня 2019 року пенсію ОСОБА_1 з врахуванням індексації грошового забезпечення згідно довідки-розрахунку військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 від 20 лютого 2025 року №437 фіксованого розміру індексації грошового забезпечення згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі №400/13131/23 ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 09 листопада 2018 року та довідки-розрахунку в/ч НОМЕР_2 від 12 лютого 2025 року №317/ФЕС фіксованої індексації ОСОБА_1 згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі №400/13132/23 у в/ч НОМЕР_2 за період з 12 листопада 2018 року по 30 листопада 2019 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що постановами П'ятого апеляційного адміністративного суду у адміністративних справах №400/13132/23 від 24 червня 2024 року та №400/13131/23 від 02 серпня 2024 року задоволені його позовні вимоги до в/ч НОМЕР_2 щодо невиплати індексації та зобов'язано в/ч НОМЕР_2 виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 09 листопада 2018 року та з 12 листопада 2018 року по 30 листопада 2019 року. На виконання зазначених рішень суду, в/ч НОМЕР_2 видані довідки про розміри фіксованої індексації за ці періоди. 28 лютого 2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії з урахуванням довідок про індексацію грошового забезпечення. 31 березня 2025 року листом за №9/1/5804 ГУПФ України в Миколаївській області відмовило в здійсненні перерахунку.
Позивач вважав, зазначену відмову протиправною посилається на Конституцію України, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) а також судову практику, зокрема лист Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 09 квітня 2019 року №982/0/58-19, а також в постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 15 квітня 2019 року у справі №522/9659/16-а та інших.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідно до ст. 43 Закону №2262-ХІІ, розмір пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Індексації не входить до складових грошового забезпечення, з неї не утримується єдиний внесок, а тому вона не враховується під час визначення розміру пенсії.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Миколаївській області задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ГУПФ України в Миколаївській області щодо непроведення перерахунку призначення пенсії з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано ГУПФ України в Миколаївській області провести перерахунок та виплачувати з 01 грудня 2019 року пенсію ОСОБА_1 з врахуванням індексації грошового забезпечення згідно довідки-розрахунку в/ч НОМЕР_1 від 20 лютого 2025 року №437 фіксованого розміру індексації грошового забезпечення та довідки-розрахунку в/ч НОМЕР_2 від 12 лютого 2025 року №317/ФЕС фіксованої індексації.
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- оскільки, переліком видів грошового забезпечення, встановленим ст. 43 Закону №2262-ХІІ індексація грошового забезпечення не передбачена, то відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії із врахуванням до складу грошового забезпечення Позивача, з якого обчислюється пенсія, зазначеної виплати. Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатку 15 до Постанови №704. При цьому суми індексації грошового забезпечення та вихідної допомоги при звільнені військовослужбовців не внесені до зазначеного переліку. Враховуючи наведене, на суми виплат індексації грошового забезпечення та вихідної допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу єдиний внесок не нараховується;
- під час розгляду адміністративної справи №400/5617/25 судом не враховані наявні підстави залишення позовної заяви без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду. В позовній заяві Позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з 01 грудня 2019 року, що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України. Таким чином, не належне дослідження доказів судом першої інстанції та подальше прийняття рішення від 08 серпня 2025 року у справі №400/5617/25 призвело до хибного висновку про покладання зобов'язання на ГУПФ України в Миколаївській області щодо перерахунку та виплати з 01 грудня 2019 року пенсії ОСОБА_1 з врахуванням індексації грошового забезпечення згідно довідки-розрахунку в/ч НОМЕР_1 від 20 лютого 2025 року №437 фіксованого розміру індексації грошового забезпечення та довідки-розрахунку військової частини НОМЕР_2 від 12 лютого 2025 року №317/ ФЕС фіксованої індексації.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 , 1972 р.н. проходив військову службу в Збройних Силах України та з 30 жовтня 2012 року перебуває на обліку в ГУПФ України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону №2262-ХІІ.
Постановами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі №400/13131/23 та від 24 червня 2024 року у справі №400/13132/23 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_2 , зобов'язано військову частину (далі - в/ч) НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 19 листопада 2018 року в сумі 3 838,67 грн. щомісяця, а в загальній сумі 31 943,17 грн., відповідно до абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), та зобов'язано в/ч НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 3 904,79 грн. в місяць, за період з 12 листопада 2018 року по 30 листопада 2019 року, у загальній сумі 49 200,36 грн., відповідно до приписів абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078.
На виконання зазначених судових рішень в/ч НОМЕР_2 здійснено перерахунок позивача сум індексації та видані дві довідки від 20 лютого 2025 року №427 з фіксованим розміром індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 листопада 2018 року, та від 12 лютого 2025 року №317/ФЕС фіксованою індексації за період з 12 листопада 2018 року по 30 листопада 2019 року.
28 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про направлення до ГУПФ України в Миколаївській області нової довідки про грошове забезпечення з врахування індексації для здійснення перерахунку розміру пенсії за вислугою років.
31 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про те, що відповідна довідка для здійснення перерахунку пенсії направлено до ГУПФ України в Миколаївській області.
07 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Миколаївській області з заявою про здійснення перерахунку призначення пенсії з врахуванням індексації грошового забезпечення згідно довідок в/ч НОМЕР_2 від 20 лютого 2025 року №427 з фіксованим розміром індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 листопада 2018 року, та від 12 лютого 2025 року №317/ФЕС фіксованою індексації за період з 12 листопада 2018 року по 30 листопада 2019 року.
25 квітня 2025 року листом за №6389-5490/3-02/8-1400/25 у задоволенні заяви було відмовлено у зв'язку з тим, що індексація грошового забезпечення не відноситься до складу грошового забезпечення для призначення пенсії.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що 03 квітня 2019 року Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №638/9697/17 прийняв постанову, в якій висловив правову позицію: "…незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Колегія суддів судової палати у цій справі відступає від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та №522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно…".
За таких обставин, враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду, суд першої інстанції не знайшов підстав для відмови в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Конституції України ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Абзац перший преамбули Закону №2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно ч.2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Приписами ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Положеннями ч. 1 ст. 10-1 Закону №2011-XII гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно ч.3 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Аналізуючи норми чинного законодавства, колегія суддів доходить висновку, що визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій, так і при перерахунку раніше призначених пенсій має бути однаковим.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Колегія суддів зазначає, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №522/9659/16-а від 15 квітня 2019 року.
Так, Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №638/9697/17 від 03 квітня 2019 року дійшов висновку, що незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а, від 26 серпня 2021 року у справі №240/7853/19, від 06 квітня 2023 року у справі №560/9664/21, від 10 травня 2023 року у справі №240/6857/20.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст. 122 КАС України, що на думку апелянта є підставою для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, про порушення своїх прав позивач дізнався з листа ГУПФ України в Миколаївській області від 25 квітня 2025 року листом за №6389-5490/3-02/8-1400/25 про відмову щодо перерахунку пенсії, тоді як до суду позивач звернувся 21 серпня 2025 року, а тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.