П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21660/25
Категорія:111020300 Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:22.07.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року (про повернення позовної заяви) у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
У липні 2025 року Головного управління (далі - ГУ) ДПС в Одеській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про - стягнути суму заборгованості:
- по військовому збору, що сплачується за результатами річного декларування розмірі 136 820 грн. 28 коп. на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001, КБК 11011001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК Одеській області Одеська обл./11011001;
- з податку на доходи фіз.осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування у розмірі 1642 183 грн. 29 коп. на бюджетний рахунок UA838999980333109341000015744, КБК 11010500, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області м. Одеса/11010500;
- по адміністративних штрафах та інших санкціях у розмірі 9 020 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UA518999980313050106000015744, КБК 21081103, банк отримувача 3 Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК Одеській області/м. Одеса/21081100.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, таким чином спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України.
Апелянт також зазначає, що виникнення податкового боргу не пов'язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов'язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження. Єдине виключення з цього правила - нарахована сума може не сплачуватись, якщо протягом відведеного строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Проте, відповідачем не оскаржено рішення контролюючого органу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №9839/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9840/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9841/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9846/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9844/1532240520 від 06 березня 2025 року воно вважається врученою відповідачу 23 березня 2025 року, а податкова вимога №0007780-1305-1532 від 06 травня 2025 року - 24 травня 2025 року.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ГУ ДПС в Одеській області, на підставі п.8 ч.4 ст. 169 КАС України, оскільки право на звернення суб'єкта владних повноважень до суду із позовом про стягнення грошових коштів, який ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, може були реалізоване лише після закінчення строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст. 122 КАС України.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77, 122 КАС України, ПК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Вимогами ч.1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.
Згідно з вимогами ч.ч.1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог п.8 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного ч.2 ст. 122 цього Кодексу.
Тобто, положеннями п.8 ч.4 ст. 169 КАС України законодавець врегулював підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення процесуальних строків, а саме - коли суб'єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у ч.2 ст. 122 КАС України.
При цьому, для застосування положень п.8 ч.4 ст.169 КАС України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст. 122 КАС України.
Також, строки давності щодо стягнення податкового боргу та їх застосування визначені у ст. 102 ПК України.
Згідно з вимогами п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до вимог п.102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
При цьому, стягнення податкового боргу з урахування суб'єктного складу сторін у даній справі здійснюється у порядку ст.ст. 95, 96 ПК України.
Строки, протягом яких контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків, визначаються статтею 102 ПК України, відповідно до положень якої податковий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 сформувала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст. 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі також було висловлено окрему думку, де вказано, що платник податків для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario (до платника з повагою) має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу у межах гарантованого спеціальним законом строку, встановленого сукупністю правових норм - п.56.18 ст. 56 та п.102.1 ст. 102 ПК України, а не загального, визначеного ч.2 ст. 122 КАС України.
Крім того, 19 січня 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №140/1770/19 про стягнення заборгованості.
У п.99 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що строк давності у 1095 днів, встановлений ст. 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (п.102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (п.56.18 ст. 56).
Крім того, у п.101 постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що норма п.56.18 ст. 56 ПК України, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до ст. 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Аналогічного правового висновку дійшла також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №320/12137/20 про стягнення коштів.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі про стягнення бюджетної заборгованості фактично констатувала, що строк звернення до суду у 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, аналізувала не обумовлюючи вибір правової норми наявністю чи відсутністю досудового врегулювання спору, тобто наявністю чи відсутністю адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
При цьому Велика Палата Верховного Суду не вказано про відступ від правових висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС щодо строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В свою чергу, питання щодо строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в межах справи №500/2276/24 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2024 року.
Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що з урахуванням вказаних вище позицій, мінімальний строк оскарження податкового повідомлення-рішення складає шість місяців.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості у розмірі 1 788 023,57 грн., а саме по військовому збору, що сплачується за результатами річного дакларування розмірі 136 820,28 грн.; з податку на доходи фіз.осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування у розмірі 1 642 183,29 грн.; по адміністративних штрафах та інших санкціях у розмірі 9 020 грн.
Відповідно до абз.2 п.42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з наданих до суду доказів відправки податкового повідомлення-рішення №9839/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9840/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9841/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9846/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9844/1532240520 від 06 березня 2025 року воно вважається врученою відповідачу 23 березня 2025 року, а податкова вимога №0007780-1305-1532 від 06 травня 2025 року - 24 травня 2025 року.
Отже, за вказаних обставин, шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №9839/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9840/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9841/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9846/1532240520 від 06 березня 2025 року, №9844/1532240520 від 06 березня 2025 року спливає 22 вересня 2025 року, а податкової вимоги - 23 листопада 2025 року, що вірно встановлено судом першої інстанції.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини спірного питання та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312 п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.