13 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4898/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сіжук О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Міністерства молоді та спорту України про визнання протиправним та скасування наказу № 1181 від 27.02.2025 в частині позбавлення спортивного звання «Майстер спорту України» з карате; зобов'язання відновити записи у відповідних реєстрах про присвоєння спортивного звання «Майстер спорту України» з карате.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
12.11.2025 до суду надійшла заява від представника відповідача про відвід судді Сіжук О.В.
Вказана заява обґрунтована тим, що суд при постановлені судом ухвали від 10.11.2025 не врахував того, що, на думку відповідача, заява представника позивача від 07.11.2025 про виконання ухвали суду від 05.11.2025 складена з порушенням статті 167 КАС України. Вказує, що в даній ухвалі суд не зазначив чи усунуто позивачем недоліки позовної заяви шляхом приведення позовних вимог у відповідність із частиною першою статті 5 КАС України, та не зазначає яку версію позовної заяви (первинну чи нову редакцію) прийнято до розгляду.
Також зазначає, що позовна заява подана представником позивача в новій редакції не відповідає вимогам статті 160 КАС України, а тому суд повинен був повернути її позивачу.
Вищевикладені обставини, на думку відповідача вказують на упередженість та необ'єктивність судді Сіжук О.В. при розгляді справи №600/4898/25-а.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений у статтею 40 КАС України.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частинами одинадцятою, дванадцятою цієї статті передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Так, згідно з частиною першою статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини другої цієї статті, за цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Згідно частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України.
Так за положеннями цієї статті, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (див. Рішення ЄСПЛ у справі «Wettstein v. Switzerland § 43; та у справі «Micallef v. Malta], § 93).
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Представник відповідача вбачає упередженість та необ'єктивність судді Сіжук О.В. в тому, що суддя при постановлені судом ухвали від 10.11.2025 не врахувала того, що, на думку відповідача, заява представника позивача від 07.11.2025 про виконання ухвали суду від 05.11.2025 складена з порушенням статті 167 КАС України та відповідає вимогам статті 160 КАС України. А тому, на думку відповідача, суддя ухвалою від 10.11.2025 безпідставно продовжила розгляд справи.
Наведені у заяві мотиви, не можуть бути підставою для відведення судді, оскільки такі мотиви свідчать фактично про незгоду з процесуальними діями (рішеннями) судді, а саме щодо продовження розгляду справи, що в свою чергу, не може бути підставою для відводу судді відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України.
Стосовно посилань представника відповідача на те, що в даній ухвалі від 10.11.2025 суд не зазначив чи усунуто позивачем недоліки позовної заяви шляхом приведення позовних вимог у відповідність із частиною першою статті 5 КАС України, суд зазначає наступне.
Так, статтею 294 КАС України визначено перелік ухвал суду на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Таким чином, суд зазначає, що учасники справи у разі не згоди з ухвалами суду, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду мають можливість надати свої заперечення на такі ухвали в апеляційній скарзі на рішення суду.
Проаналізувавши підстави та мотиви заявленого відводу, суд приходить до висновку, що представником відповідача не наведено обставин, які б вказували на відсутність аспекту безсторонності судді або в чому полягає упередженість чи необ'єктивність при здійсненні правосуддя у даній справі вказаною суддею. Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді під час розгляду даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається. Суддею таких обставин не встановлено.
Враховуючи викладене, перевіривши обґрунтування заявленого відводу, оцінивши доводи, що мають значення для вирішення заяви, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність правових підстав для його задоволення.
Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне передати справу до відділу забезпечення документообігу та ведення архіву Чернівецького окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 241, 248 КАС України, суд
Заяву про відвід судді визнати необґрунтованою.
Передати заяву і додані матеріали про відвід суді до відділу забезпечення документообігу та ведення архіву Чернівецького окружного адміністративного суду для реєстрації в автоматизованій системі документообігу, для визначення судді по розгляду заяви про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна