12 листопада 2025 рокусправа № 380/10063/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Яворівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Яворівської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Яворівська окружна прокуратура (далі - позивач) в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з позовом до Яворівської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Яворівської міської ради Львівської області, що полягає у неналежному розгляді на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 09.05.2024 №02/778-24 в частині віднесення ділянок:
- площею приблизно 11 га, з координатами GPS:49.570970, 23.3194810, що включає в себе земельну ділянку з кадастровим номером 4625886100:03:000:0316;
- площею приблизно 13 га, з координатами GPS: 49.564283, 23.193703, що включає в себе частково земельну ділянку з кадастровим номером 4625886100:03:000:0128;
- площею приблизно 10 га, з координатами GPS:49.9122723, 23.3421164, що частково включає в себе земельну ділянку з кадастровим номером 4625884700:02:000:0446;
- площею приблизно 12 га з координатами GPS:49.8575987, 23.2803840, що частково включає в себе земельну ділянку з кадастровим номером 4625887000:06:000:0046, до самозалісених;
- зобов'язати Яворівську міську раду Львівської області розглянути на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 09.05.2024 №02/778-24 в частині віднесення ділянок :
- площею приблизно 11 га, з координатами GPS:49.570970, 23.3194810, що включає в себе земельну ділянку з кадастровим номером 4625886100:03:000:0316;
- площею приблизно 13 га, з координатами GPS: 49.564283, 23.193703, що включає в себе частково ділянку з кадастровим номером 4625886100:03:000:0128;
- площею приблизно 10 га, з координатами GPS:49.9122723, 23.3421164, що частково включає в себе земельну ділянку з кадастровим номером 4625884700:02:000:0446;
- площею приблизно 12 га з координатами GPS:49.8575987, 23.2803840, що частково включає в себе земельну ділянку з кадастровим номером 4625887000:06:000:0046, до самозалісених та прийняти за результатами такого розгляду рішення про віднесення таких ділянок до самозалісених у порядку, визначеному статтею 57-1 Земельного кодексу України.
Ухвалою суду від 26.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 12.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушуючи вимоги законодавства, яке регулює порядок збільшення лісистості території України, відповідач за результатами розгляду подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/778-24 від 09.05.2024 надав відповідь з додатком обстеження земельних ділянок на предмет віднесення їх до самозалісених земель на території Яворівської міської ради Львівської області, яким фактично не розглянуто подання щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення до самозалісених земель на сесії ради з прийняттям рішення відповідно до статті 57-1 Земельного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що прокурором не надано жодних доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій. Також вказав, що 22.12.2023 Яворівською міською радою Львівської області скеровано лист №8649 з проханням з метою більш точного розміщення самозалісених ділянок надати схеми розміщення земельних ділянок з прив'язкою до сформованих ділянок земель запасу, земельних ділянок приватної власності, кварталів лісового фонду «Галсільліс» та інших та зазначити бажану площу та конфігурацію земельних ділянок (копія листа додається). На підставі розпорядження Яворівського міського голови від 22.05.2024 №06-16/112 та листа Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 09.05.2024 №02/778-24 (вх. від 13.05.2024 №11422076) було створено комісію з метою обстеження земельних ділянок щодо віднесення їх до самозалісених у складі начальника земельного відділу Яворівської міської ради Місюк О.В., головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства та управління майном Яворівської міської ради Гамели Х.Я., спеціаліста І категорії земельного відділу Яворівської міської ради Місика В.М., спеціаліста земельного відділу Яворівської міської ради Юр С.М., інженера лісових культур філії «Рава-Руське лісове господарство Іванова В.М., лісничого Яворівського лісництва ДЛП «Галсільліс» ОСОБА_1 . Комісією встановлено, що частина земельних ділянок, перелічених в листі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства накладається на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На звернення Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 09.05.2024 №02/778-24 (вх. від 13.05.2024 №11422076) земельним відділом Яворівської міської ради було розроблено проект рішення «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених ділянок на території Яворівської міської ради», щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 29,5020 га до самозалісених ділянок, які розташовані на території Яворівської міської ради, Львівської області з кадастровими номерами: 4625886100:03:000:0128 площею 19.0115 га та 4625886100:03:000:0316 площею 10.4905 га. Відповідні проекти скеровано на розгляд комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин та агропромислового комплексу для попереднього розгляду та подання на сесію міської ради (копія протоколу засідання комісії додається). 22.08.2024 на 64-му засіданні сесії Яворівської міської ради були розглянуті вищезазначені проекти рішень, проте за результатами голосування рішення не набрали необхідної кількості голосів депутатів для їх прийняття. Також, вказав, що на запити прокуратури Яворівська міська рада Львівської області повідомляла, що проекти рішень розглядалися і постійною комісією з питань містобудування, архітектури, земельних відносин та агропромислового комплексу, і виносилися на розгляд сесій ради, однак не набирали необхідної кількості голосів депутатів.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково вказав, що бездіяльність Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства полягає у зайнятті споглядальницької позиції на нереагування на бездіяльність Яворівської міської ради щодо нерозгляду відповідного клопотання (подання) про віднесення земель до самозалісених, зокрема, незвернення до суду з відповідним позовом, що підтверджується листом Управління №05/691-25 від 05.05.2025, що відповідно змушує прокурора втручатися у дану ситуацію та вживати заходи реагування відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Також вказав, що відповідач за наслідками отримання відповідного подання не прийняв ані вмотивованого рішення про віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки, ані мотивовану відмову у такому віднесенні. Положеннями статті 118 Земельного кодексу України не передбачено права ради взагалі не розглядати питання передачі (надання) земельної ділянки в користування (у власність), а навпаки законодавством закріплено обов'язок ради на пленарному засіданні розглянути питання по суті та прийняти рішення або про передачу земельної ділянки, або про відмову у передачі. Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не має права на альтернативну поведінку, останнім має бути прийнято відповідне рішення. Однак станом на час скерування позову до суду, Яворівська міська рада, як компетентний орган у вирішенні земельних питань, не розглянула на пленарному засіданні питання про віднесення земельних ділянок до самозалісених. Отже, законодавець визначив процедуру розгляду питань, пов'язаних, в тому числі із регулюванням земельних відносин, і порядок прийняття рішень, а тому, рада самостійно не може встановлювати виключень, за яких такі питання розглядаються іншим органом ніж відповідною радою. Відповідач у відзиві посилається на те, що 11.06.2024 Яворівською міською радою Львівської області складений акт про обстеження лісових ділянок, однак відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Отже, рішення Яворівською міською радою Львівської області щодо розгляду подання №02/1954-25 від 29.11.2023, №02/778-24 від 09.05.2024 Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України, на сесії не приймалось.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, письмових пояснень, а також долучених письмових доказів,-
Західним міжрегіональним управління лісового та мисливського господарства на виконання Указу Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», статті 57-1 Земельного кодексу України, доручення начальника Львівської ОВА від 30.06.2023 № 27/0/6-23ВА здійснений аналіз та виявлені самозалісені земельні ділянки загальною площею 167,4 га у межах Яворівської об'єднаної територіальної громади.
У зв'язку із вказаним Західним міжрегіональним управління лісового та мисливського господарства надіслано Яворівській міській раді подання №02/1954-23 від 29.11.2023 та №02/778-24 від 09.05.2024 про віднесення земельних ділянок, вказаних у поданні, до само залісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України з метою раціонального використання лісових земель.
Листом від 05.03.2024 відповідач повідомив Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства про необхідність надання схем розміщення земельних ділянок з прив'язкою до сформованих ділянок земель запасу, земельних ділянок приватної власності, кварталів лісового фонду «Галсільліс» та інших, а також конфігурації земельних ділянок з метою більш точного розміщення самозалісених ділянок.
Також, листом від 28.05.2024 відповідач повідомив Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, що вказані у поданні земельні ділянки частково або повністю накладаються на сформовані земельні ділянки приватної власності з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, землі комунальної власності, землі запасу, земельні ділянки які знаходять у користуванні ДП «Галсільліс». Розпорядженням Яворівського міського голови створено комісію з метою вивчення питання щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених земель. Також, просив підтвердити або спростувати участь представника управління.
Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства листом від 31.05.2024 повідомило відповідача щодо залучення до комісії представників постійних лісокористувачів.
Листом від 14.06.2024 відповідач повідомив Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства про складання комісією акту обстеження.
Яворівська окружна прокуратура звернулася до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства із запитом про надання інформації від 27.01.2025, в якому просила надати належним чином завірені копії усіх подань, що скеровували для розгляду органам місцевого самоврядування Яворівського району Львівської області у 2024 році, а також відповідей про результати розгляду таких (у разі наявності). Також, просила надати інформацію про звернення Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з позовною заявою до суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання органів місцевого самоврядування розглянути подання про віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення до само залісених, якщо ні, то чи планується таке звернення.
Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства листом від 17.02.2025 повідомило окружну прокуратуру, що подання скеровано до територіальних громад Яворівського району, зокрема, до Яворівської міської ради від 29.11.2023 №02/1954-23, від 09.05.2024 №02/778-24, (із додатком картографічних матеріалів отриманих від Яворівського ДЛГП «Галсільліс»), від 13.02.2025 №02/294-25 про віднесення земельних ділянок до самозалісених. У відповідь Яворівська ТГ листами від 05.03.2024 №1597, від 28.05.2024 №3989, від 14.06.2024 №4415 повідомила про розгляд подань управління щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених та складений акт обстеження земельних ділянок. Інших повідомлень на адресу управління не надходило. Також вказано, що у разі виявлених достатніх підстав Яворівською окружною прокуратурою Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства не заперечуватиме щодо звернення Яворівською окружною прокуратурою з позовною заявою до суду в інтересах управління.
Яворівська окружна прокуратура звернулася до відповідача із запитом (повторно) про надання інформації від 13.03.2025, в якому просила надати інформацію про розгляд на сесії Яворівської міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених від 29.11.2023 за вихідним №02/1954-25, від 09.05.2024 за вихідним №02/778-24, від 13.02.2025 за вихідним №02/294-25, та яке рішення ухвалено за результатами розгляду вказаних подань.
Відповідач листом від 18.03.2025 повідомив окружну прокуратуру, що на звернення скеровано лист від 22.12.2023 №8649 щодо уточнення розміщення зазначених у зверненні земельних ділянок. У результаті чого, на підставі розпорядження Яворівського міського голови від 22.05.2024 №06-16/112, комісійно проведено опрацювання зазначених земельних ділянок щодо віднесення їх до самозаліснених. На звернення від 09.05.2024 №02/778-24 земельним відділом Яворівської міської ради було розроблено проекти рішень, а саме «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок комунальної власності на території Яворівської міської ради» та «Про віднесення земельних ділянок до самозаліснених ділянок на території Яворівської міської ради» та скеровано на розгляд комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин та агропромислового комплексу для попереднього розгляду та подання на сесію міської ради. 22.08.2024 на 64-му засіданні сесії Яворівської міської ради розглянуті зазначені проекти рішень, проте за результатами голосування не набрало необхідної кількості голосів депутатів для прийняття рішення. На звернення від 13.02.2025 №02/294-25 земельним відділом Яворівської міської ради розроблено проекти рішень, а саме «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених ділянок на території Яворівської міської ради» та скеровано на розгляд комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин та агропромислового комплексу для попереднього розгляду та подання на сесію міської ради, яка відповідно до пункту 2 статті 24 регламенту Яворівської міської ради Львівської області - скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Яворівська окружна прокуратура звернулася до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства із запитом про надання інформації від 30.04.2025, в якому просила повідомити про повторне звернення до Яворівської міської ради, з метою розгляду подання про віднесення земельних ділянок, зазначених у раніше скерованому поданні №02/778-24 від 09.05.2024 до самозалісених; про звернення упродовж 2024-2025 років до суду про визнання протиправною бездіяльність Яворівської міської ради щодо не прийняття на сесії ради рішень про віднесення чи про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених та про причини невжиття-таких заходів.
Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства листом від 05.05.2025 повідомило окружну прокуратуру, що Управлінням надіслано подання до Яворівської міської ради від 09.05.2024 на площу ідентифікованих самозалісених ділянок загальною площею 167,4 га. Повторного подання щодо цих ділянок надіслано не було. Управлінням подано нове подання 13.02.2025 №02/294-25 до Яворівської міської ради з пропозицією віднести 136,49 га земель до самозалісених з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до статті 17 Лісового кодексу України. Проте станом на 05.05.2025 відповіді на згадані подання Управління не отримало. У 2024-2025 роках Управління до суду з позовом про визнання протиправної бездіяльності Яворівської міської ради щодо неприйняття рішень про віднесення або відмову у віднесенні зазначених земельних ділянок до самозалісених не зверталося. Також вказано, що у разі виявлених достатніх підстав Яворівською окружною прокуратурою Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства не заперечуватиме щодо звернення Яворівською окружною прокуратурою з позовною заявою до суду в інтересах управління.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частинами 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статі 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Закону України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтями 13, 16 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Частиною 2 статті 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до статті 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Указом Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» №228/2021 від 07.06.2021, з метою збереження лісового фонду України, належного захисту і відтворення лісів, створення сприятливих умов для ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, забезпечення прав громадян на безпечне довкілля започатковано з 2021 року реалізацію екологічної ініціативи «Масштабне залісення України». З цією метою Кабінету Міністрів України було запропоновано: 1) розробити у двомісячний строк та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо удосконалення системи охорони, захисту і відтворення лісів, у тому числі самосійних, стимулювання лісорозведення, збереження та відновлення природних екосистем; 2) розробити та затвердити державну цільову програму «Масштабне залісення України», спрямовану на розв'язання проблемних питань лісовпорядкування, насамперед щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 3) ужити в установленому порядку заходів щодо: - реформування лісового господарства, у тому числі удосконалення системи управління державними лісогосподарськими підприємствами; - ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України; - забезпечення належного фінансування у 2022 році та наступних роках заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; - запровадження механізмів залучення інвестицій для відновлення лісів та лісорозведення.
З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» №2321-IX від 20.06.2022 (далі - Закон №2321-ІХ), який набрав чинності 10.07.2022 та яким введено поняття «самозалісеної земельної ділянки», під якою розуміється земельна ділянка будь-якої категорії земель площею більше 0,5 гектарів вкрита лісовою рослинністю і заліснення якої пройшло (відбулося) природним або іншим шляхом (частини 12 статті 1 ЛК України).
Законом №2321-ІХ внесені зміни до Земельного кодексу України, а саме главу 11 доповнено статтею 57-1 «Самозалісені землі», якою визначено порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Так, згідно частиною 2 статті 57-1 ЗК України віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Відповідно до Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Водночас відповідно до Положення «Про Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства», затвердженого наказом Держдісагенства України від 09.11.2022 №1012, управління є територіальним органом Держлісагенства. Завданням управління є реалізація повноважень Держлісагенства України на території Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської області.
Таким чином, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Відповідно до частин 3, 4 статті 57-1 ЗК України віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
Віднесення земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
Крім того, з метою реалізації вказаної норми частин 4 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» доповнено абзац 4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 ЗК України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.
Відповідно до приписів статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Таким чином, органом уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з врахуванням статей 57-1, 122 ЗК України та частини 4 статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», є Яворівська міська рада Львівської області.
Однак саме невжиття відповідачем належних заходів щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення до самозалісених земель, призводить до порушення інтересів держави та створює передумови незаконного використання земельної ділянки.
Оскільки за приписами Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством та джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, питання щодо їх охорони потребує особливої уваги.
Згідно з частиною 1 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з статтею 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 5 статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.
Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (частина 17 статті 46 Закону №280/97-ВР).
Згідно з частинами 1- 3 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Приписами частини 10 статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Отже, розгляд та вирішення питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства приймається органом місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами у відповідь на подання.
Таким чином, подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства надіслано Яворівській міській раді. Подання №02/778-24 від 09.05.2024 мало бути винесено на розгляд та обговорення Яворівської міської ради у пленарних засіданнях. За результатами розгляду відповідного подання відповідач зобов'язаний прийняти рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених або про відмову у віднесенні земельної ділянки до самозалісених, з зазначенням конкретних причин та обставин.
Однак як свідчать докази у справі Яворівська міська рада на пленарному засіданні не розглядала подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/778-24 від 09.05.2024 та відповідно не прийняла жодного передбаченого законодавством рішення.
Під час розгляду справи суд встановив, що листом від 18.03.2025 відповідач повідомив окружну прокуратуру, що на 64-му засіданні сесії Яворівської міської ради 22.08.2024 розглянуті проекти рішень «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок комунальної власності на території Яворівської міської ради» та «Про віднесення земельних ділянок до самозаліснених ділянок на території Яворівської міської ради», проте за результатами голосування не набрало необхідної кількості голосів депутатів для прийняття рішення.
Однак розгляд на сесії Яворівської міської ради 22.08.2024 проектів згаданих рішень та їх неприйняття не може вважатися прийняттям Яворівською міською радою рішенням за результатами розгляду подання, оскільки Яворівська міська рада не прийняла жодного по суті рішення: ні про задоволення, ні про відмову в задоволенні подання № №02/778-24 від 09.05.2024.
Зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів того, що відповідач розглянув подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/778-24 від 09.05.2024 про віднесення земельних ділянок площею 167,4 га до самозалісених ділянок на сесії та прийняв конкретний вид рішення з огляду на результати голосування, суд висновує, що в цьому випадку має місце бездіяльність відповідача щодо належного розгляду подання та прийняття відповідного рішення з питання віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному частинами 2, 3, 5 статті 57-1 ЗК України.
Суд зазначає, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Таким чином, сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
При цьому, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Водночас в матеріалах цієї справи відсутні докази результатів натурних обстежень відповідних ділянок, будь-які інші матеріали чи дані про ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель, які вимагаються для виявлення самозалісених ділянок, відсутні дані про фотофіксацію самозалісення, інформація про земельно-кадастрові, топографо-геодезичні, інші зйомки тощо.
Невиконання цих дій протягом тривалого часу свідчить не про об'єктивні труднощі, а саме про бездіяльність органу, яка, водночас призвела до неналежного виконання своїх повноважень.
Станом на момент звернення прокурора до суду міська рада не реалізувала своїх повноважень, оскільки у спосіб, встановлений законом, не розглянула відповідні питання та не надала оцінки поданню Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/778-24 від 09.05.2024, а також, не ухвалила рішення про задоволення подання чи про відмову в його задоволенні.
З огляду на встановлені обставини справи суд висновує про протиправну бездіяльність відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене суд вважає, що ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони самозалісених земель є зобов'язання відповідача розглянути на найближчій сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/778-24 від 09.05.2024 про віднесення земельних ділянок до самозалісених, за результатами розгляду якого прийняти вмотивоване рішення.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти за результатами розгляду подання рішення про віднесення ділянок до самозалісених у порядку, визначеному статтею 57-1 Земельного кодексу України, суд зазначає, що така задоволенню не підлягає, оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідачем подання належно не розглянуто та відповідно не приймалося жодних рішень за наслідками його розгляду (про задоволення такого подання чи про відмову в його задоволенні), а тому, суд у спірних правовідносинах не може перебирати на себе повноваження іншого органу та, відповідно, встановлювати достатність документів та підстав для віднесення земельних ділянок до самозалісених, за відсутності прийнятого уповноваженим органом рішення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Яворівської міської ради Львівської області щодо неналежного розгляду на сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/778-24 від 09.05.2024 про віднесення земельних ділянок до самозалісених.
3. Зобов'язати Яворівську міську раду Львівської області (81000, вул. Львівська, 15, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область; ЄДРПОУ 33213539) розглянути на найближчій сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/778-24 від 09.05.2024 про віднесення земельних ділянок до самозалісених, за результатами розгляду якого прийняти вмотивоване рішення.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кравців Олег Романович