12 листопада 2025 року №320/41859/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: є АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області (місцезнаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63, код ЄДРПОУ 38007070) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області, третя особа: Бориспільське управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 4 665 грн. 60 коп.;
-зобов'язати Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області вчинити дії щодо повернення ОСОБА_1 суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4 665 гри. 60 коп. на картковий рахунок у АТ «Універсалбанк», код ЄДРПОУ банку: 21133352, МФО банку: 322001, IBAN № НОМЕР_2 , для поповнення картки № 4441111156534335, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 червня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (покупці) і ТОВ «Грін Сіті Буд» (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку садибного типу №57, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа житлового будинку становить 97,2 кв. м. Під час укладення договору позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта - 4665 грн 60 коп., що підтверджується квитанцією №0.0.4407853300.1 від 12.06.2025 року. Згодом ОСОБА_1 з'ясував, що зазначений збір було сплачено помилково, оскільки придбання нерухомого майна здійснено ним уперше. У зв'язку з цим позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів. Листом від 24.07.2025 №1000-0504-8/98504 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області відмовило у поверненні збору, посилаючись на відсутність у нього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та неможливість перевірки достовірності поданих довідок. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що Пенсійний фонд фактично переклав обов'язок перевірки зазначених обставин на позивача або на інші органи, що є неправомірним. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №436117391 від 20.07.2025 року, у власності ОСОБА_1 перебуває лише один об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок садибного типу №57 за вказаною адресою. Отже, як вказує ОСОБА_1 , придбане майно є його першим об'єктом житлової нерухомості, а тому відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 15-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740, позивач звільняється від сплати збору у розмірі 1% від вартості придбаного житла.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.
У матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, що свідчить про отримання відповідачем 28.08.2025 року копії ухвали суду про відкриття провадження, у його електронний кабінет.
Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь- якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 із 17.06.2025 є АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 12 червня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (покупці) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Сіті Буд» (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку садибного типу №57, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа житлового будинку становить 97,2 кв. м.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №436117391 від 20.07.2025 року у власності ОСОБА_1 перебуває лише один об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок садибного типу №57, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі копії Витягу з Державного реєстру речових прав на копію витягу (№ 431140779 та № 431141326 від 12.06.2025) суд встановив, що у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходиться житловий будинок садибного типу №57, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час укладення зазначеного договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 4665 грн 60 коп., що становить 1% від вартості придбаного об'єкта.
Факт сплати збору підтверджується квитанцією №0.0.4407853300.1 від 12.06.2025 року, що міститься у матеріалах справ.
Після здійснення операції, позивач з'ясував, що сплата вказаного збору була помилковою, оскільки придбання житла здійснено ним уперше. У зв'язку з цим він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів.
Листом від 24 липня 2025 року №1000-0504-8/98504 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повідомило позивача про відсутність підстав для повернення збору, мотивуючи це тим, що управління не має доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не може перевірити достовірність довідок, поданих заявником.
Згідно з копії довідки Бориспільської міської ради від 19.06.2025 встановлено, що ОСОБА_1 свої приватизаційні житлові чеки в місті Борисполі Київської області не використовував.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997№ 400/97- ВР (надалі по тексту - Закон № 400/97- ВР).
Відповідно до норм абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97- ВР, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзацом 5 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97- ВР, також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі- продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно змісту п. 8 ст. 2 Закону № 400/97- ВР, об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі- продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, -1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8статті 2 цього Закону(п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97- ВР).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані і у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (надалі по тексту - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі- продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740, визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна.
Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі- продажу такого майна.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, а саме:
- Пункт 15- 2 доповнено підпунктами "в" і "г" такого змісту: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
Крім того, пункт 15- 3 доповнено абзацом такого змісту:
“Нотаріальне посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26 вересня 2020 року.
Згідно офіційного веб порталу Центру надання адміністративних послуг м. Києва послуга щодо видачі довідки щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду надається структурними підрозділами з питань приватизації державного житлового фонду районних у м. Києві державних адміністрацій в кожному з районів міста Києва.
Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 р. № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 р. № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
Отже, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 року держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь- який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Суд зазначає, що, починаючи з 26 вересня 2020 року, в рамках чинного законодавства держава створила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі- продажу.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15- 3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі- продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі- продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом “в» пункту 15- 2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
Разом з тим, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787(надалі по тексту - Порядок № 787).
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі по тексту - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (надалі по тексту - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України (надалі по тексту - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21- 1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України, казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Згідно підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється органом Державної казначейської служби України за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 28.11.2018 (справа № 813/1126/17), від 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17) та 31.01.2018 (справа № 819/1667/17).
Судом установлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №436117391 від 20.07.2025 року у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває лише один об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок садибного типу №57, розташований за адресою: є АДРЕСА_1 .
Таким чином, придбане позивачем майно є першим об'єктом житлової нерухомості, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 15-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, позивач підлягає звільненню від сплати зазначеного збору.
Протилежного, матеріали справи не містять, будь- яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь- якого іншого нерухомого майна (об'єктів житлової нерухомості) та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Отже, подані позивачем документи у сукупності підтверджують його добросовісність та факт невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а доводи відповідача щодо нібито неналежності доказів є безпідставними.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи, суд зазначає, що ключовим питанням у справі є право позивача на повернення коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного вперше.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Верховний Суд, зокрема у постановах від 14.05.2019 (справа № 813/1514/17) та від 14.08.2019 (справа № 372/1350/17) погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
Крім того, у зазначених постановах Верховний Суд дійшов наступного висновку:
“... за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами».
Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як особа, яка вперше набуває житло, а тому помилково сплачений ним збір під час укладання договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню.
З огляду на викладене, відмова відповідача щодо відмови у поданні до відповідного органу Казначейства документів для повернення позивачу помилково сплаченого збору в сумі 4 665, 60 грн. є протиправною, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по справі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією від 06.08.2025 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 9, 72-73, 76-77, 90, 139, 162, 229, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області (місцезнаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63, код ЄДРПОУ 38007070) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 4 665 грн. 60 коп..
Зобов'язати Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області вчинити дії щодо повернення ОСОБА_1 суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4 665 гри. 60 коп. на картковий рахунок у АТ «Універсалбанк», код ЄДРПОУ банку: 21133352, МФО банку: 322001, IBAN № НОМЕР_2 , для поповнення картки № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10).
Копію рішення суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.