28 січня 2025 року справа №320/7698/22
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне Акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.12.2021 року №899/040104.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту №1196/31-00-04-01-04/05509659 від 23.11.2021, яким встановлено неподання позивачем декларації з акцизного податку за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року. Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій до акту №1196/31-00-04-01-04/05509659 від 23.11.2021 застосовано штрафну санкцію в розмірі 36720,00 гривень, за кожне неподання позивачем декларації з акцизного податку за вказаний період. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення слід визнати протиправним і скасувати в частині, оскільки позивач не є платником акцизного податку та не повинен був подавати декларації з акцизного податку за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву, в якому зазначив, що згідно з п. 49.2-1 ст. 49 ПК України платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212-1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із чинним законодавством України, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
У відповіді на відзив Позивач підтримав усі свої позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Приватне Акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» (ЄДРПОУ 05509659) Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа 19.07.2022, номер запису: 1008841070063000400.
Види діяльності позивача згідно з КВЕД: 17.12 Виробництво паперу та картону. 17.21 Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.
23 листопада 2021 року працівниками Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків була проведена камеральна перевірка Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» на підставі пункту 20.1.4 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України.
За результатами камеральної перевірки складено Акт №1196/31-00-04-01-04/05509659 від 23.11.2021 року про результати камеральної перевірки щодо неподання Декларації акцизного податку.
У висновках до Акту перевірки (с. 7 Акту перевірки) зазначено про виявлення порушення, яке полягає у неподанні Позивачем декларації акцизного податку (за електричну енергію) за період листопад 2018 р. - жовтень 2021 р.
Позивач не погодившись з зазначеним Актом перевірки, направив до Відповідача заперечення від 09.12.2021 року за №15-15280.
На підставі Акту перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №899/040104 від 17.12.2021 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 36 720,00 грн. за платежем акцизний податок на електричну енергію.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням подав до Державної податкової служби України скаргу №15-269 від 11.01.2022 року.
За результатами розгляду скарги, Державна податкова служба України прийняла рішення №7711/6/99-00-06-03-01-06 від 21.07.2022 року про результати розгляду скарги, згідно якого скаргу Позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Відповідача залишено без змін.
Вважаючи вказане рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (діючий на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (п. 15.2 ст. 15 ПК України).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПК України).
Згідно з п. 49.2-1 ст 49 ПК України платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212-1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий), що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податковою) місяця (пп. 49.18.1 п. 49 18 ст. 49 ПК України).
Відповідно до пп. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПК України платниками податку (акцизного податку) є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.
Згідно з пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування є, зокрема, операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).
До підакцизних товарів належить, зокрема, електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПК України).
Водночас, пп. 213.2.8 п 213.2 ст. 213 ПК України передбачено, що реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії належить до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню.
Згідно з п. 223.1 ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів,1 зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п. 223.2 ст. 223 ПК України).
З приписами ст. 223 ПК України кореспондуються положення «Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 14 (надалі - Порядок № 14).
Відповідно до абзацу першого п 2 розділу І Порядку №14 декларацію складають та подають особи, визначені статтею 212 розділу VI Кодексу як платники акцизного податку.
Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 3 розділу 1 Порядку № 14).
Отже, особа набуває обов'язку подання контролюючому органу декларації акцизного податку (п. 223.2 ст. 223 ПК України, п. 2 Порядку № 14) лише тоді, коли ця особа відповідає визначенню платника акцизного податку, наведеному у ст. 212 ПК України.
Тож, позивач набуває обов'язку подання декларації акцизного податку, якщо він є виробником електричної енергії, має ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продає її на ринку електричної енергії (пп. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1273 від 27.06.2019, позивачу видано ліцензію на право господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місця провадження діяльності.
Згідно з п.п.14.1.212. п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Судом встановлено, що в Акті перевірки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №589 від 12.11.2021 року зазначено: «...Відповідно до статті 52 3У № 2019-VIII, оператор системи передачі («НЕК «УКРЕНЕРГО») виконує функції адміністратора розрахунків та проводить реєстрацію учасників ринку, сторін, відповідальних за баланс, і постачальників послуг з балансування, та підтримує в актуальному стані на постійній основі відповідний реєстр.
Інформація, яка міститься в реєстрі « Учасники ринку» розміщеному на веб-сайті Адміністратора розрахунків за посиланням: https://wservice.ua.energy/entsoe/getparticipant.
Також в Акті перевірки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №589 від 12.11.2021 року зазначено: «..перевіркою встановлено, що ПРАТ «КИЇВСЬКИЙ КПК» не є учасником ринку електричної енергії відповідно до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307 (далі - ПРЕЕ) та не проводить діяльність на ринку електричної енергії з продажу електричної енергії в порядку передбаченому чинним законодавством.»; «..з моменту отримання ліцензії Товариство здійснює діяльність з виробництва електричної енергії виключно для забезпечення власних технологічних потреб основного виробництва
ПРАТ «КИЇВСЬКИЙ КПК» (випуск картонно-паперової продукції)».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» не є платником акцизного податку (щодо електричної енергії), у розумінні пп. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПК України, у зв?язку з тим, що ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» не здійснює господарську діяльність пов'язану із продажем електричної енергії на ринку електричної енергії, а також не являється учасником ринку електричної енергії, що підтверджується Актом перевірки НКРЕКП і як наслідок у Позивача не виникає обов'язку подавати декларацію акцизного податку до контролюючого органу за місцем реєстрації.
У зв?язку з цим Суд зазначає, що висновки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків являються помилковими та безпідставними, а втім податкове повідомлення-рішення від 17.12.2021 року №899/040104 є таким, що винесене з порушенням вимог чинного законодавства.
Отже, оскільки позивач не порушив приписи пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 223.2 ст. 223 ПК України в частині неподання декларацій акцизного податку за листопад 2018 року по жовтень 2021 року, то підстави для накладання на позивача за цей період штрафних санкцій, розрахованих виходячи зі штрафу в розмірі 340 грн, передбаченого п. 120.1 ст. 120 ПК України за кожне неподання декларації, відсутні.
Щодо доводів Відповідача про те, що згідно з п. 49.2-1 ст. 49 ПК України платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212-1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із чинним законодавством України, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді, суд її відхиляє з огляду на таке.
Жодною правовою нормою не встановлено, що суб'єкт господарювання набуває статусу платника акцизного податку і відповідно обов'язку щодо подання декларацій з акцизного податку за кожний звітній період з моменту отримання ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії.
Крім того, Законом України № 71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ст. 49 ПК доповнена п. 49.2-1, а п. 49.2 цієї статті викладений в новій редакції, яка на теперішній час є чинною.
До ухвалення цього закону п. 49.2 ст. 49 ПК України зобов'язував платника податків за кожний звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Як вбачається з пояснювальної записки до цього законопроекту, законодавцем запропоновано спростити порядок подання звітності платниками податків, які тимчасово припиняють господарську діяльність, а саме: виключити вимогу щодо подання платником податків податкової звітності незалежно від того, чи провадив такий платник податків господарську діяльність у звітному періоді, залишивши цю вимогу лише для окремих платників акцизного податку, зазначених в п. 49.2-1 ст. 49 ПК України.
Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сплачена сума судового збору у розмірі 2481,00 грн згідно платіжного документу від 23.08.2022 №2926, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.12.2021 року №899/040104.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.