13 листопада 2025 року № 640/86/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітес" до Першої Київської державної нотаріальної контори, Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітес» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі також - відповідач-1), Першої Київської державної нотаріальної контори (далі також - відповідач-2), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо не направлення постанови про зняття арешту майна від 28.02.2013 до Першої Київської державної нотаріальної контори;
- зобов'язати Генеральну прокуратуру України направити постанову про зняття арешту майна від 28.02.2013 до Першої київської державної нотаріальної контори.
- зобов'язати Першу Київську державну нотаріальну контору, здійснити реєстрацію припинення обтяження у вигляді арешту майна, а саме нерухомого майна - нежитлову будівлю, літера «А», загальною площею 654.6 м2 за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 2.
Позивач обґрунтовує свій позов тим, що Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201300000000085, у межах якого постановою прокурора від 15.09.2010 було накладено арешт на належне йому майно - нежитлову будівлю (літера «А») загальною площею 654,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 2. Згодом, постановою слідчого Генеральної прокуратури від 28.02.2013 арешт було скасовано, а саму постанову належало направити для виконання до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна і Першої Київської державної нотаріальної контори. Однак станом на дату подання позову державна реєстрація припинення обтяження так і не була проведена. Перша Київська державна нотаріальна контора повідомила, що зазначена постанова їй не надходила, тоді як Генеральна прокуратура стверджувала про її направлення, але на адвокатський запит доказів такого факту не надала. Відсутність підтверджень направлення документів, на думку позивача, свідчить про те, що постанова фактично не була скерована, що є протиправною бездіяльністю органу прокуратури.
Позивач вказує, що відповідно до Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 15.01.2013 № 3, орган прокуратури зобов'язаний зберігати документи, що підтверджують відправлення офіційної кореспонденції. Порушення цих вимог призвело до того, що позивач і надалі обмежений у реалізації свого права приватної власності, оскільки арешт на його майно формально не знято. Така протиправна бездіяльність відповідача-1, як вказує позивач, прямо порушує права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕС».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес» задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
22.07.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Офісу Генерального прокурора, в якому останній вказує про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201300000000085 від 22.02.2013, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191 та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, яке здійснювалося слідчим відділу з розслідування особливо важливих справ управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України, було закрито 28.02.2013 за рішенням слідчого цього відділу Савенком Д.Л. на підставі статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Того ж дня ним винесено постанову про зняття арешту, накладеного 15.09.2010, з об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі (літера «А»), загальною площею 654.6 м2, розташованої у м. Києві на причалі «Березняки» по вул. Дніпровська Набережна, 2. На виконання зазначеної постанови супровідним листом від 04.03.2013 №07/2/4-24083-10 документи були скеровані до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, а також до Першої Київської державної нотаріальної контори. Факт направлення підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 05.03.2013, пересланих у межах України. Водночас, як стверджує відповідач-1, посилання позивача на те, що номер, зазначений у супровідному листі, не відповідає вимогам Інструкції з діловодства в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 15.01.2013 №3, є безпідставними. Номер у супровідному листі відповідає номеру наглядового провадження, яке формується та ведеться за конкретним кримінальним провадженням відповідно до положень Інструкції. Таким чином, оформлення та направлення зазначених документів здійснювалося у повній відповідності до встановленого порядку.
Відповідач-1 наполягає, що всі його дії вчинені у межах наданих законом повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні будь-які підстави для їх визнання протиправними. У зв'язку з цим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
31.07.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес» на відзив Офісу Генерального прокурора, в якій позивач стверджує, що відповідачем-1 до суду подано список згрупованих рекомендованих відправлень від 05.03.2013, пересланих у межах України, з якого вбачається, що до Першої Київської державної нотаріальної контори нібито було направлено лист від 05.03.2013 № 07/2/4-24083-10. Водночас позивач звертався безпосередньо до зазначеної нотаріальної контори, де було повідомлено, що відомості про надходження та виконання постанови щодо зняття арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес» відсутні.
Крім того, посилання відповідача-1 на те, що список відправлень є підтвердженням факту направлення, на думку позивача, суперечить вимогам Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 15.01.2013 № 3, оскільки належним підтвердженням відправлення є проставлення штампа на копії документа із зазначенням дати його надсилання. Крім того, вказаний номер листа № 07/2/4-24083-10 не відповідає положенням Інструкції. Доводи відповідача-1 про те, що цей номер пов'язаний зі зведеним наглядовим провадженням, жодним чином документально не підтверджені. Більше того, зазначений номер свідчить про ведення наглядового провадження, відкритого ще у 2010 році, тоді як сама Інструкція була затверджена у 2013 році, що ставить під сумнів відповідність такого оформлення вимогам чинного на той час нормативного акту.
Отже, позивач вважає, що наведені відповідачем-1 матеріали не доводять факту направлення постанови від 28.02.2013 про зняття арешту майна до Першої Київської державної нотаріальної контори. Вказані дії свідчать про протиправну бездіяльність відповідача-1, яка призвела до порушення прав позивача щодо належного йому майна.
13.12.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання Закону України №2825-IX від 13 грудня 2022 року «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» 18.04.2024 до Київського окружного адміністративного надійшла адміністративна справа №640/86/20.
У зв'язку з вищезазначеними обставинами матеріали адміністративної справи №640/86/20 за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Діски А. Б.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 прийнято справу до провадження суддею Діскою А.Б., ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 зобов'язано Офіс Генерального прокурора надати суду належним чином засвідчену копію постанови слідчого в ОВС відділу з розслідування особливо важливих справ управління правозахисної діяльності протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України від 28.02.2013 про зняття накладеного арешту. Зобов'язано Першу Київську державну нотаріальну контору надати суду належним чином засвідчені копії витягу з книги вхідної кореспонденції за березень 2013 року. У разі відсутності таких документів, надати суду відповідні докази втрати/знищення.
09.08.2024 від Офісу Генерального прокурора надійшла заява про виконання ухвали суду, відповідно до якої повідомлено, що кримінальне провадження №4201300000000085 на архівне зберігання до Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України) не передавалося. Оскільки на зберіганні знаходиться лише копія постанови слідчого в особливо важливих справах управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України Савенка Д.Л. від 28.02.2013 про зняття накладеного арешту на нерухоме майно - нежитлову будівлю (літера «А») загальною площею 654,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 2, а також копія супровідного листа про направлення даної постанови до Київського міського БТІ, зазначені документи подаються до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 повторно витребувано у Першої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії витягу з книги вхідної кореспонденції за березень 2013 року. У разі відсутності таких документів, надати суду відповідні докази втрати/знищення.
07.07.2025 від Першої Київської державної нотаріальної контори на виконання ухвал Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 та від 20.09.2024 повідомлено суд, що згідно номенклатури справ Першої Київської державної нотаріальної контори термін зберігання журналів реєстрації вхідних документів складає 3 роки. Станом на дату запиту документів були знищені у зв'язку із закінченням строку їх зберігання. Надано копії витягів з документів, а саме: копію акта про знищення документів від 20.06.2023 та копія акта про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд зазначає наступне.
Генеральною прокуратурою України 07.09.2010 порушено кримінальну справу, 21.02.2013 дані про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013000000000085.
Слідчим відділом з розслідування особливо важливих справ управління правозахисної діяльності протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201300000000085 від 22.02.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України.
Постановою прокурора Титор Д.П. від 15.09.2010 накладено арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес», а саме на нежитлову будівлю (літера «А»), загальною площею 654.6 кв. м за адресою: м. Київ. вул. Дніпровська Набережна. 2 .
Слідчим відділу з розслідування особливо важливих справ управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України Савенком Д.Л. 28.02.2013 прийнято рішення про закриття даного кримінального провадження на підставі статті 284 Кримінального процесуального кодексу України та винесено постанову про зняття накладеного 15.09.2010 арешту на нерухоме майно - нежитлову будівлю (літера «А») загальною площею 654,6 кв. м, розташованому на причалі «Березняки» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 2.
За твердженнями Офісу Генерального прокурора, вказану постанову відповідно до супровідного листа від 04.03.2013 №0712/4-24083-10 скеровано для виконання в Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна та в Першу Київську державну нотаріальну контору, що підтверджується списком згрупованих рекомендаційних відправлень, що пересилається в межах України за 05.03.2013.
За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес» (далі також - ТОВ «Вітес»), державну реєстрацію припинення обтяження у вигляді арешту, накладеного на нежитлову будівлю, (літера «А») загальною площею 654,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 2 не проведено, оскільки Офісом Генерального прокурора не вчинено обов'язкових дій, а саме: не направлено постанову про зняття арешту з нерухомого майна позивача від 28.02.2013 до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна та до Першої Київської державної нотаріальної контори.
З матеріалів справи також вбачається, що адвокатом позивача Марченко В.А. направлено адвокатський запит на адресу Першої Київської державної нотаріальної контори та Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про надання інформації про стан виконання постанови про зняття накладеного арешту на майно ТОВ «ВІТЕС» від 28.02.2013.
Згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації від 21.06.2019 №062/14-8968 (И-2019) та Першої київської державної нотаріальної контори від 21.06.2019 року № 5896\01-16, інформація про надходження та стан виконання постанови про зняття накладеного арешту на майно ТОВ «ВІТЕС» слідчого Генеральної прокуратури України від 28.02.2013 року, у справах відсутня.
Адвокатом позивача Марченко В.А. направлено адвокатський запит до Генеральної прокуратури України від 01.07.2019 року № 17/1-к/2019, з метою отримання інформації щодо направлення постанови слідчого відділу з розслідування особливо важливих справ управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України Савенкова Д.Л. від 28.02.2013 про зняття арешту нерухомого майна разі та у разі відсутності інформації щодо направлення, забезпечити негайне направлення постанови від 28.02.2013 року, для організації виконання.
У відповідь на вказаний адвокатський запит Генеральна прокуратура України листом від 03.07.2019 №13/1-373 повідомила, що вказану постанову для організації виконання направлено до Першої київської державної нотаріальної контори листом від 04.03.2013 року №07\2\4-24083-10.
Адвокатом позивача Марченко В.А. з метою з'ясування підстав невиконання постанови направлено до Першої Київської державної нотаріальної контори адвокатські запити від 19.08.2019 року №15/1-к/2019 та від 17.09.2019 №16/1-к/2019.
У відповідь на адвокатські запити, листом від 20.09.2019 №8431/01-16 Перша київська державна нотаріальна контора повідомила позивача, що інформація про надходження вказаної постанови та стан її виконання - відсутня.
Адвокатом позивача Марченко В.А. направлено адвокатські запити до Генеральної прокуратури України від 07.10.2019 №21/1-к/2019 та від 04.11.2019 №22/2-к/2019 про надання інформації про засоби поштового зв'язку, якими здійснено направлення постанови про зняття накладеного арешту на нерухоме майно від 28.02.2013 року.
Листом від 15.10.2019 №13/1-61 Генеральна прокуратура України повідомила позивача, що згідно з даними автоматизованої системи електронного документообігу Генеральної прокуратури України та списку згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України, запитувані документи від 05.03.2013 за №07/2/4-24083-10 надіслані до Першої київської державної нотаріальної контори та Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Підтвердженням відправлення є список відправлень, що пересилаються в межах України від 05.03.2013 №4131 і ці дані містяться в документах архівного фонду Генеральної прокуратури України.
28.11.2019 адвокат позивача звернувся до Генеральної прокуратури України з клопотанням про надання інформації та копій процесуальних документів та зобов'язання вчинити певні дії в рамках кримінального провадження № 42013000000000085.
Крім того, з метою отримання доказів відправлення постанови про зняття накладеного арешту на нерухоме майно від 28.02.2013 року (листа від 04.03.2013 року №07/2/4-24083-10, конверту направлення листа від 04.03.2013 року №07/2/4-24083-10, витягу зі списку відправлень від 05.03.2013 №4131, в якому зазначено про направлення листа від 04.03.2013 №07/2/4-24083-10 (згідно листа Генеральної прокуратури України від 15.10.2019 №13/1-619вих-19)) представником позивача до Генеральної прокуратури України направлено адвокатський запит від 16.12.2019 року №16/1-к/2019).
З листа Генеральної прокуратури України від 04.12.2019 року №13/1-744 вбачається, що до архівного фонду Генеральної прокуратури України оригінали процесуальних документів у кримінальному провадженні №42013000000000085 на зберігання не передавалися.
Позивач, вважаючи, що ненаправлення постанови про зняття арешту з нерухомого майна від 28.02.2013 до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна та до Першої Київської державної нотаріальної контори є свідченням противоправної діяльності відповідачів, яка порушує права ТОВ «Вітес» на належне йому майно, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно зі статтями 319, 321 Цивільного кодексу України власникові належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним і може бути обмежене лише у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній станом на момент накладення арешту на нерухоме майно позивача у рамках кримінального провадження № 42013000000000085) арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
За приписами статті 174 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна.
Водночас, на підставі статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає закриття кримінального провадження у випадках, визначених законом, у слідчого виник обов'язок вирішити питання щодо подальшої долі накладених у межах такого провадження заходів забезпечення.
Отже, з урахуванням вимог статей 174, 284 Кримінального процесуального кодексу України, після відпадіння підстав для арешту майна слідчий, прокурор або слідчий суддя зобов'язані скасувати арешт та забезпечити направлення постанови або ухвали до органів, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для фактичного зняття арешту з реєстраційних записів.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з закриттям кримінального провадження №4201300000000085 на підставі статті 284 Кримінального процесуального кодексу України слідчим відділу з розслідування особливо важливих справ управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України Савенком Д.Л. 28.02.2013 винесено постанову про зняття накладеного 15.09.2010 арешту на нерухоме майно ТОВ «Вітес» - нежитлову будівлю (літера «А») загальною площею 654,6 кв. м, розташованому на причалі «Березняки» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 2.
Позивач, з метою отримання інформації про стан виконання постанови про зняття накладеного арешту на майно ТОВ «ВІТЕС» від 28.02.2013, звернувся з адвокатським запитом до Першої Київської державної нотаріальної контори та Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації».
Зважаючи на відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації від 21.06.2019 №062/14-8968 (И-2019) та Першої київської державної нотаріальної контори від 21.06.2019 року № 5896\01-16 про відсутність інформації про надходження та стан виконання постанови про зняття накладеного арешту на майно ТОВ «ВІТЕС» слідчого Генеральної прокуратури України від 28.02.2013 року, позивач звернувся з адвокатським запитом від 01.07.2019 року № 17/1-к/2019 до Генеральної прокуратури України від 01.07.2019 року № 17/1-к/2019, в якому просив надати інформації щодо направлення постанови про зняття арешту на майно ТОВ «ВІТЕС» від 28.02.2013.
Відповідачем-1 надано інформацію, що згідно з даними автоматизованої системи електронного документообігу Генеральної прокуратури України та списку згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України, запитувані документи від 05.03.2013 за №07/2/4-24083-10 надіслані до Першої київської державної нотаріальної контори та Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Підтвердженням відправлення є список відправлень, що пересилаються в межах України від 05.03.2013 №4131 і ці дані містяться в документах архівного фонду Генеральної прокуратури України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги, що на час винесення постанови про зняття арешту з нерухомого майна від 28.02.2013 діяла Інструкція з діловодства в органах прокуратури України, затверджена наказом Генеральної прокуратури України від 15.01.2013 № 3 (далі також - Інструкція з діловодства №3), якою визначався порядок прийому, реєстрації, обліку, перекладу, підготовки, оформлення, тиражування, відправлення, контролю виконання документів, формування їх у справи, наглядові провадження, зберігання, використання на паперових або електронних носіях.
Так, відповідно до положень пунктів 7.1 - 7.8 Інструкції з діловодства №3 вихідні документи обробляються секретаріатом і надсилаються адресатам централізовано в день їх одержання від структурних підрозділів (виконавця) або не пізніше наступного робочого дня.
Не дозволяється надсилання або передавання вихідних документів без реєстрації їх у секретаріаті.
Підтвердженням факта направлення документа є проставлення штампа на його копії із зазначенням дати надіслання.
Документи, які підлягають відправленню, передаються до відповідного підрозділу (працівнику) секретаріату правильно оформлені у день підписання.
Під час приймання вихідних документів від виконавців працівник, який забезпечує ведення діловодства у структурному підрозділі (прокуратурі), повинен проставляти на оригіналі документа номер листування; перевірити правильність зазначення адреси; перевірити наявність усіх підписів на оригіналі документа та додатків до нього; вказати на копії документа дату підписання, номер, а також засвідчити підпис посадової особи, що зазначена в документі, шляхом підкреслення її прізвища та проставлення літер "о/п" (оригінал підписав); з'ясувати питання додержання встановленого порядку надіслання підпорядкованим прокурорам завдань, доручень та листів, що підлягають реєстрації в організаційно-контрольному підрозділі, та у разі недодержання такі документи повернути виконавцю; перевірити наявність додатка, вказаного у документі.
Документи, оформлені з порушенням вимог даної Інструкції, установленого порядку реєстрації в організаційно-контрольному підрозділі, секретаріатом повертаються до відповідного структурного підрозділу.
При направленні у підпорядковані прокуратури або інші відомства документів, за якими не заведено наглядове провадження (інформаційних листів, завдань, документів прокурорського реагування), реєстрація здійснюється в книзі обліку вихідної кореспонденції (додаток 20).
Номер документа у прокуратурах із структурним поділом складається з індексу структурного підрозділу, порядкового номера книги обліку вихідної кореспонденції, з додаванням букв "вих" та останніх двох цифр року, наприклад: 08-36вих-12.
У прокуратурах без структурного поділу першу групу цифр вихідного номера становить номер номенклатурної справи, за якою рахується відповідна книга обліку, порядковий номер книги обліку вихідної кореспонденції, з додаванням букв "вих" та останніх двох цифр року, наприклад: 25-101вих-12.
При оформленні вихідної кореспонденції, адресованої органам державної влади і управління, органам місцевого самоврядування, народним депутатам України, підприємствам, установам та організаціям, окрім номера листування та дати підписання, слід обов'язково зазначати вихідний номер і дату документа, на який дають відповідь.
При оформленні вихідної кореспонденції, яка відповідно до Регламенту прокуратури підлягає обліку в організаційно-контрольному підрозділі, до вихідного номера додається порядковий номер книги обліку цього підрозділу з відміткою "окв".
Номери листуванню надають працівники, які забезпечують ведення діловодства в структурних підрозділах та у прокуратурах районного рівня.
Забороняється надання листуванню номерів, які не передбачені цією Інструкцією.
Перед пакуванням вихідних документів працівник відповідного підрозділу секретаріату обов'язково перевіряє: правильність оформлення документа і розміщення на ньому всіх реквізитів; правильність зазначення адреси; наявність усіх підписів на документі та додатках до нього; наявність на документі даних про додатки та відповідність їх зазначеній кількості; відповідність необхідної кількості примірників кількості адресатів.
З аналізу вищенаведених приписів, вбачається, що відповідно до Інструкції з діловодства № 3, вихідні документи повинні оброблятися секретаріатом і надсилатися адресатам централізовано у день отримання від структурного підрозділу або не пізніше наступного робочого дня. Інструкція забороняє направлення документів без їх обов'язкової реєстрації у секретаріаті, а підтвердженням факту відправлення вважається проставлення штампа на копії документа із зазначенням дати.
Документи, що підлягають відправленню, повинні бути передані до секретаріату у день підписання і оформлені відповідно до встановлених реквізитів. Працівник діловодства зобов'язаний перевірити правильність адреси, наявність підписів, відповідність додатків, проставити на копії документа дату та номер, а також засвідчити оригінал підпису посадової особи.
При направленні документів до підпорядкованих органів або зовнішніх адресатів номер листування повинен відповідати формату, передбаченому Інструкцією, а всі реквізити вихідного документа мають бути правильно зазначені. Порушення цих вимог призводить до того, що документ вважається ненадісланим, а відповідальність за контроль над його фактичним надходженням та збереженням доказів покладається на орган прокуратури.
Відтак, у даній справі постанова про зняття арешту мала бути оформлена та направлена до Першої Київської державної нотаріальної контори та Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відповідно до вимог Інструкції з діловодства №3.
Водночас, за твердженнями відповідача-1, за даними автоматизованої системи електронного документообігу Генеральної прокуратури України та списку згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України, запитувані документи від 05.03.2013 за №07/2/4-24083-10 надіслані до Першої київської державної нотаріальної контори та Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. При цьому, підтвердженням відправлення є список відправлень, що пересилаються в межах України від 05.03.2013 №4131.
Вказані доводи відповідача-1 суд визнає необґрунтованими, оскільки посилання на автоматизовану систему електронного документообігу та на список згрупованих рекомендованих відправлень не є достатнім доказом виконання вимог Інструкції з діловодства № 3. Згідно з пунктами 7.1-7.8 Інструкції підтвердженням факту відправлення є проставлення штампа з датою надсилання на копії документа, а також збереження відповідних квитанцій чи інших підтверджень, що документ реально залишив секретаріат і був направлений адресату.
Інструкція з діловодства № 3 встановлює порядок обробки вихідних документів: перевірку адреси, підписів, наявності додатків, присвоєння номерів листування, проставлення штампа на копії документа. Відповідач-1 не надав жодних доказів того, що ці дії виконано належним чином, а відсутність підтвердження на копії постанови або супровідних квитанцій ставить під сумнів факт її направлення.
Крім того, суд звертає увагу, що Перша Київська державна нотаріальна контора підтвердила, що постанову про зняття арешту з нерухомого майна позивача від 28.02.2013 не отримувала. Відсутність відомостей про надходження документа у нотаріальній конторі свідчить про те, що формальна реєстрація у системі або включення до списку відправлень не гарантує фактичного виконання вимог Інструкції з діловодства №3 щодо централізованого надіслання документів, їх оформлення та контролю за доставкою.
При цьому відповідачем-1 до суду надано список згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України (05.03.2013). Із цього списку вбачається наявність інформації про направлення кореспонденції на адресу Першої Київської державної нотаріальної контори та Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Водночас зі змісту наданого документа неможливо встановити, що саме було направлено, зокрема чи стосувалася зазначена кореспонденція постанови про зняття арешту з нерухомого майна позивача від 28.02.2013. Інших доказів на підтвердження факту направлення та/або вручення цієї постанови суду не надано, а відтак наданий список сам по собі не може вважатися належним доказом вчинення відповідачем-1 необхідних дій.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство ґрунтується на принципах верховенства права та забезпечення ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян.
Крім того, згідно зі статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд зобов'язаний вирішувати спори щодо прав та законних інтересів громадян і забезпечувати їх реальний та ефективний захист.
Суд бере до уваги, що відсутність належних та допустимих доказів фактичного надходження постанови від 28.02.2013 про зняття арешту з нерухомого майна позивача до Першої Київської державної нотаріальної контори свідчить про те, що вчинені відповідачем дії не забезпечили фактичного виконання вимог Інструкції з діловодства № 3 та не створили реальних можливостей для позивача реалізувати право володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Сам факт внесення постанови від 28.02.2013 до автоматизованої системи документообігу та включення її до списку вихідних відправлень не може розцінюватися як належне виконання обов'язку органу прокуратури щодо забезпечення направлення документа адресатові та підтвердження його отримання.
Відтак, з огляду на приписи статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 19 Закону № 1697-VII, а також виходячи з принципу ефективного захисту прав і законних інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на Офіс Генерального прокурора обов'язку направити постанову від 28.02.2013 про зняття арешту з майна позивача до Першої Київської державної нотаріальної контори для належного виконання.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Першої Київської державної нотаріальної контори здійснити реєстрацію припинення обтяження у вигляді арешту майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6, п. 2 ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нотаріуси є державними реєстраторами.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), у п. 4 ч. 1 ст. 4 передбачає, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) підлягають реєстрації обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, зокрема, арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
Під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд (ст. 173, 174 КПК України).
Разом з тим, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст.174 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Кодексу прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 132 Кодексу (зі змінами внесеними Законом № 2810-IX від 01.12.2022, що набрав чинності 29.12.2022) ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Так, у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 (справа № 554/2506/22) міститься висновок щодо застосування норми, передбаченої абз. 1 ч. 4 ст. 132 Кодексу, згідно з яким у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому Кодексом, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 Кодексу. Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Враховуючи наведене, у разі припинення дії арешту майна у зв'язку із закриттям кримінального провадження чи закінченням строку дії ухвали слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, підставою для державної реєстрації припинення обтяження речового права буде постанова про закриття кримінального провадження або відповідна ухвала суду чи ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якою визначено строк її дії, - після спливу такого строку.
Варто зазначити, що заявником у разі подання документів для проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи (абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону).
У суду відсутні підстави вважати, що після отримання від Офісу Генерального прокурора постанови про зняття арешту майна від 28.02.2013 Першою Київською державною нотаріальною конторою не буде дотримано вимог закону та не буде проведено реєстраційні дії щодо припинення обтяження. А тому такі вимоги не підлягають задоволенню як передчасні.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задовлення позовних вимог.
У зв'язку із тим, що позивач був звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітес» (02098, м.Київ, Дніпровська набережна, Причал «Березняки», код ЄДРПОУ 22902826) до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), Першої Київської державної нотаріальної контори (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 11, код ЄДРПОУ 02901807) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо направлення до Першої Київської державної нотаріальної контори постанови від 28.02.2013 про зняття арешту майна, накладеного 15.09.2010, з об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі (літера «А»), загальною площею 654.6 м2, розташованої у м. Києві на причалі «Березняки» по вул. Дніпровська Набережна, 2.
Зобов'язати Офіс Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) направити до Першої київської державної нотаріальної контори постанову від 28.02.2013 про зняття арешту майна, накладеного 15.09.2010, з об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі (літера «А»), загальною площею 654.6 м2, розташованої у м. Києві на причалі «Березняки» по вул. Дніпровська Набережна, 2.
В іншій частині адміністративного позову - відмовити..
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.