Справа № 127/12969/24
Провадження № 22-ц/801/2427/2025
Категорія: 10
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач:Оніщук В. В.
13 листопада 2025 рокуСправа № 127/12969/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Рибчинського В. П., Копаничук С. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ходакової М. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у відритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року, постановлену у складі судді Ан О. В., у залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ домоволодіння між співвласниками та виділення часток в натурі.
01 вересня 2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про залишення її позовної заяви без розгляду.
06 жовтня 2025 року адвокат Палій Т. Г. в інтересах відповідачки ОСОБА_3 подала до суду клопотання про стягнення з позивача на користь відповідачки понесених нею витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 6 055 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 було задоволено, її позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ домоволодіння між співвласниками та виділення часток в натурі було залишено без розгляду.
Також місцевий суд зазначив, що оскільки відповідачка ОСОБА_3 була змушена захищати свої права скориставшись правовою допомогою адвоката, у зв'язку із чим понесла витрати у розмірі 6 055 грн, тому стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5 000 грн у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, вважаючи такий розмір співмірним виконаній адвокатом роботі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким судовим рішенням у частині розподілу судових витрат, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у компенсації судових витрат у повному обсязі.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_4 , судді: Рибчинський В. П., Копаничук С. Г.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду на 13 листопада 2025 року о 09 год 30 хв.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що підставою для написання вказаної заяви стало те, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2024 року вже зупинялось провадження по справі до вирішення іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів дарування.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року провадження у справі було відновлено.
Проте у проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває ще одна цивільна справа №127/21224/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , за участі третьої особи приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В. Б., про визнання договорів дарування недійсними, скасування державної реєстрації та припинення права власності.
На даний час рішення по справі не ухвалено, тому виділ частки ОСОБА_1 в натурі до вирішення цієї справи є об'єктивно неможливим, адже вирішується питання про скасування правовстановлюючих документів позивача.
Оскільки розгляд справи в суді має бути проведений в розумний строк, щоб повторно не зупиняти провадження у даній справі, адже справа перебуває в проваджені суду вже понад один рік, позивачем було прийняте рішення про подання заяви про залишення позову без розгляду.
Водночас стороною відповідача була подана заява про стягнення судових витрат, в якій взагалі не зазначено в чому полягають необґрунтованість дій позивача.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону в оскаржуваній частині не відповідає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ст. 6 ЦПК України суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Заява про ухвалення судового рішення про стягнення процесуальних витрат є заявою з процесуальних питань.
Тож подання учасником справи заяви про ухвалення судового рішення про стягнення процесуальних витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заяву про залишення позову без розгляду ОСОБА_1 подала до суду 01 вересня 2025 року (а. с. 148).
Як видно із протоколу судового засідання № 5169450 у судовому засіданні 24 вересня 2025 року представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Палій Т. Г. - після оголошення заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду просила суд про відкладення судового засідання для надання акту виконаних робіт у межах надання правничої допомоги.
Судове засідання було відкладено на 07 жовтня 2025 року на 12 год 30 хв (а. с. 149-150).
Заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу разом із доказами їх розміру адвокат Палій Т. Г. подала до суду 06 жовтня 2025 року (а. с. 154-157).
Водночас доказів надсилання (вручення) іншим учасникам справи копії такого клопотання разом із додатками на підтвердження заявленого розміру понесених витрат адвокат Палій Т. Г. не надала.
При цьому на а. с. 159, 160 знаходяться заяви ОСОБА_1 від 07 жовтня 2025 року про ознайомлення із матеріалами справи та клопотання про відкладення судового засідання для ознайомлення із ними адвокатом позивачки.
Проте як видно із протоколу судового засідання № 5238968 від 07 жовтня 2025 року, у якому була присутня лише позивачка, такої можливості судом надано не було.
За правилами частини дев'ятої статті 83 ЦПК України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Порівняльний аналіз правил частини дев'ятої статті 83 ЦПК України та частини четвертої статті 183 ЦПК України дає підстави для висновку, що правило частини дев'ятої статті 83 ЦПК України застосовується у разі подання до суду безпосередньо доказів, а правило частини четвертої статті 183 ЦПК України - у разі подання до суду заяв, клопотання чи заперечення, у тому числі і з доданими до них додатками на підтвердження вимог цих заяв, клопотань, заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 Верховний Суд врахував, що у справі, яка переглядається, позивач подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додала додатки - докази понесення витрат на правничу допомогу, які є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв.
Докази понесення витрат на правничу допомогу є додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а тому під час вирішення питання про прийняття до розгляду такої заяви суд має керуватися правилами статті 183 ЦПК України, зокрема і застосовувати наслідки недотримання таких правил як неподання доказів направлення копії заяви разом із додатками іншим учасникам справи - повернення заяви без розгляду, що відповідає правилу частини четвертої статті 183 ЦПК України.
Також Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Такого ж висновку Верховний суд дійшов у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 211/2832/19 (провадження № 61-9749св23).
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20, (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.
Отже, оскільки до поданої адвокатом Палій Т. Г. заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, не долучено доказів надсилання стороні позивача копії такої заяви з додатками, а сама заява подана до суду за один день до призначеного судового засідання, колегія суддів вважає, що така процесуальна поведінка представника, є недобросовісною та позбавила позивачку можливості реалізувати право на подання до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, а тому суд першої інстанції мав залишити таку заяву без розгляду, натомість дійшов передчасного висновку про її часткове задоволення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції у частині стягнення судових витрат та ухвалення у цій частині нового рішення судом апеляційної інстанції про залишення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу без розгляду, при цьому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки у ній було заявлено вимогу про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року у частині стягнення судових витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.
Залишити без розгляду заяву адвоката Палій Тетяни Григорівни в інтересах ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених нею у суді першої інстанції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ домоволодіння між співвласниками та виділення часток в натурі.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий В. В. Оніщук
Судді С. Г. Копаничук
В. П. Рибчинський