Справа № 133/3888/24
Провадження № 22-ц/801/2335/2025
Категорія: 62
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.
Доповідач:Сало Т. Б.
11 листопада 2025 рокуСправа № 133/3888/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Берегового О.Ю., Шемети Т.М., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 серпня 2025 року, ухвалене суддею Гуменюком О.О., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради про визнання права власності на транспортні засоби в порядку спадкування за законом,
встановив:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:
- визнати за ним право власності на транспортний засіб марки SKODA FABIA, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (номер шасі, кузова, рами) НОМЕР_1 , колір - бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , особливі відмітки - загальний легковий хетчбек-В, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ним право власності на транспортний засіб марки ВАЗ-21011, 1980 року випуску, номер двигуна - НОМЕР_3 , номер шасі - НОМЕР_4 , номер кузова - НОМЕР_4 , колір - слонова кістка, реєстраційний номер НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , який на день смерті проживав у Луганській області. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, в тому числі на автомобіль марки SKODA FABIA, 2013 року випуску, та автомобіль ВАЗ 21011, 1980 року випуску. Спадщину після смерті батька прийняла його мати ОСОБА_2 , звернувшись із заявою про прийняття спадщини до Лисичанської державної нотаріальної контори, однак, не оформила свої спадкові права після смерті свого чоловіка.
Позивач вказує, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію нашої країни його мати виїхала проживати до м.Козятина Вінницької області.
Матір позивача, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і позивач, як син померлої, має право на спадкування в першу чергу. Інших спадкоємців немає.
У встановлений законом шестимісячний строк позивач прийняв спадщину після смерті матері, звернувшись із відповідною заявою до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Мельник А.О.. На даний час він має намір належним чином оформити свої спадкові права на майно, яке залишилось після смерті його матері, однак, через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності його матері на транспортні засоби, він не має можливості цього зробити в нотаріальному порядку. Транспортні засоби зареєстровані за ОСОБА_3 .
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги повністю.
У скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях. Наявність у нього свідоцтва про смерть обох батьків, перебування їх у зареєстрованому шлюбі, інформаційної довідки зі спадкового реєстру про заведення спадкової справи після смерті батька у своїй сукупності підтверджує той факт, що саме за зверненням його матері була відкрита спадкова справа. Неможливість отримання спадкової справи після смерті батька з Лисичанської державної нотаріальної контори у зв'язку з воєнними діями підтверджується листом Харківської міської державної нотаріальної контори. Докази звернення інших осіб із заявами про прийняття спадщини у матеріалах справи відсутні.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №69595210 від 28 липня 2022 року неможливо встановити факт подання матір'ю позивача ОСОБА_2 у визначений законом строк заяви про прийняття спадщини нотаріусу після смерті її чоловіка і батька позивача ОСОБА_3 , та відповідно прийняття нею спадщини. Також судом зазначено, що спадкову справу №270/2021, заведену Лисичанською державною нотаріальною конторою 21 грудня 2021 року після смерті ОСОБА_3 , для дослідження матеріалів до суду надано не було, а докази постійного проживання ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно із спадкодавцем ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні. Відтак, суд дійшов висновку про недоведення позивачем належними та допустимими доказами факту прийняття спадщини його матір'ю після смерті батька, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені за неповного з'ясування обставин даної справи.
Встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 (а.с.12).
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 листопада 1978 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 20 листопада 1978 року (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Лисичанськ Луганської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 30 серпня 2021 року Лисичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.6).
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , автомобіль марки «SKODA FABIA», 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір - бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належав на праві власності ОСОБА_3 (а.с.14).
Відповідно до копії технічного паспорту серії НОМЕР_10 від 18 травня 1989 року, автомобіль моделі ВАЗ-21011, 1980 року випуску, номер двигуна - НОМЕР_3 , номер шасі - НОМЕР_4 , номер кузова - НОМЕР_4 , колір - слонова кістка, реєстраційний номер НОМЕР_5 , належав на праві власності ОСОБА_3 (а.с.15).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №69595210 від 28 липня 2022 року, наданої приватним нотаріусом Безбахом Ю.А. слідує, що 21 грудня 2021 року Лисичанською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №270/2021 (номер у спадковому реєстрі 68889190) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).
Державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори, в.о. завідувача Сіверськодонецької державної нотаріальної контори Синельниковим І.П. повідомлено, що документи нотаріального діловодства та архіву Лисичанської державної нотаріальної контори у зв'язку з воєнними діями фактично не були переміщені та залишились на тимчасово окупованій території. У зв'язку з цим неможливо надати завірену копію спадкової справи №270/2021, заведеної Лисичанською державною нотаріальною конторою 21 грудня 2021 року після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.82).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Козятині Хмільницького району Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , виданого 22 травня 2023 року Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.9).
Місце проживання ОСОБА_2 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 була внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 30 березня 2022 року №540-7000479758 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Її фактичним місцем проживання/перебування зазначено: АДРЕСА_2 (а.с.10).
З довідки Управління «Центр надання адміністративних послуг» від 24 січня 2024 року №138-24 слідує, що ОСОБА_2 по день своєї смерті проживала в АДРЕСА_2 (а.с.11).
20 жовтня 2023 року після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Мельник А.О. заведено спадкову справу №118/2023 (а.с.13,45).
20 жовтня 2023 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 (а.с.45 на звороті).
27 грудня 2024 року приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Мельник А.О. за №144/02-14 ОСОБА_1 надано письмове роз'яснення про неможливість вчинення нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на транспортні засоби (автомобілі) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до майна якої 20 жовтня 2023 року заведена спадкова справа №118/2023. Зокрема, нотаріусом зазначено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведена Лисичанською державною нотаріальною конторою Луганської області за №270/2021, яка на цей час знаходиться на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Визначити факт прийняття спадщини (а саме на транспортні засоби (автомобілі)) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після ОСОБА_3 не представляється можливим. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, враховуючи те, що визначити факт прийняття спадщини (а саме транспортні засоби) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після ОСОБА_3 не представляється можливим, ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для оформлення права на спадщину в судовому порядку (а.с.52 на звороті-52).
ОСОБА_1 , зважаючи на те, що у нотаріальному порядку він не має змоги оформити право власності на транспортні засоби, які належали його батьку та після смерті останнього були успадковані його дружиною, тобто матір'ю позивача, звернувся до суду із даним позовом про визнання права власності на транспортні засоби в порядку спадкування за законом.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
За змістом статей 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У статті 1223 ЦК України зазначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками позивача ОСОБА_1 .
З 20 листопада 1978 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Лисичанськ Луганської області і 21 грудня 2021 року Лисичанською державною нотаріальною конторою після його смерті було заведено спадкову справу №270/2021.
Як стверджує позивач у позовній заяві, спадщину, до складу якої входять два транспортних засоби, після смерті батька прийняла його матір ОСОБА_2 , яка після початку повномасштабного вторгнення рф виїхала проживати до м.Козятина Вінницької області.
Вказаний факт підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №540-7000479758, відповідно до якої місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано в м. Лисичанську Луганської області, а з 30 березня 2022 року фактичним місцем проживання ОСОБА_2 було м. Козятин Вінницької області.
Правонаступником Лисичанської державної нотаріальної контори є Сіверськодонецька державна нотаріальна контора, однак, надати копію спадкової справи №270/2021 до майна померлого ОСОБА_3 вказана нотаріальна контора не має змоги, так як спадкова справа залишилася на тимчасово окупованій території.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 , транспортні засоби були перевезені його матір'ю до м. Козятина разом із документами на них (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та технічний паспорт). За поточної ситуації в країні, довести факт прийняття спадщини його матір'ю, тобто дружною спадкодавця, після смерті батька не представляється за можливе.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У Рішенні ЄСПЛ у справі «Мушта проти України» від 18 листопада 2010 року визначено критерії, за якими національні суди можуть обмежити право на суд для особи, а зокрема зазначено про те, що «такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків ... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді рішень ЄСПЛ. Так, у рішенні ЄСПЛ від 29 листопада 1991 року у справі «Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті13 Конвенції гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції). Як зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «Будченко проти України», «найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним».
За обставин даної справи, а саме перебування батьків позивача у зареєстрованому шлюбі, проживання їх обох на момент смерті батька в м.Лисичанську, враховуючи факт заведення спадкової справи та неможливість її дослідження у зв'язку із знаходженням спадкової справи на тимчасово окупованій території, беручи до уваги факт знаходження транспортних засобів та документів на них на території України та у володінні позивача, апеляційний суд вважає, що ці обставини у своїй сукупності дають можливість зробити висновок про те, що саме ОСОБА_2 прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_3 ..
Відсутність у ОСОБА_2 права власності на спадкове майно, а саме спірні транспортні засоби, після смерті ОСОБА_3 не є перешкодою для реалізації ОСОБА_1 права на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Відтак, апеляційний суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. 364, 367, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Козятинської міської ради про визнання права власності на транспортні засоби в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на транспортний засіб марки SKODA FABIA, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , колір - бежевий, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , тип - загальний легковий хетчбек-В, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , яка успадкувала транспортний засіб після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на транспортний засіб марки ВАЗ-21011, 1980 року випуску, номер двигуна - НОМЕР_3 , номер шасі - НОМЕР_4 , номер кузова - НОМЕР_4 , колір - слонова кістка, реєстраційний номер - НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , яка успадкувала транспортний засіб після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2025 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.Ю. Береговий
Т.М. Шемета