Справа №127/35110/25
Провадження №1-кс/127/13633/25
07 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №62025050010006576 від 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №62025050010006576 від 12.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.10.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_5 , який прибув із військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 09 жовтня 2023 року, призначено на посаду кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , в місце дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 з виплачуванням місячної премії у розмірі 523% посадового окладу надбавкою за особливості проходження служби у розмірі 65% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, згідно до ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
Статтями 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, окрім іншого, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так солдат ОСОБА_5 кулеметник 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вищевказаних нормативно - правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання виконувати обов'язки з військової служби та небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, з метою ухилення від проходження військової служби, приблизно о 20 год. 30 хв. 11.10.2023 самовільно залишив місце служби з тимчасового місця дислокації ВЧ НОМЕР_1 в населеному пункті АДРЕСА_3 , після чого, ухилявся від проходження військової служби та проводив час на власний розсуд не пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби до його фактичного затримання працівниками поліції.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 своїми умисними протиправними злочинними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Вищевказані обставини стали підставою для повідомлення 10.09.2025 ОСОБА_5 , про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
11.09.2025 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.11.2025.
Клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадженні направлене для розгляду до Вінницького міського суду, однак, підготовче судове засідання у справі призначене до розгляду судді Вінницького міського суду поза межами строку дії запобіжного заходу.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
Ризики (передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України), які існували на момент застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати.
Враховуючи, що за таких обставин більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, прокурор просила клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання..
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку захисника, заявив, що бажає продовжити військову службу.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2025 (справа №127/28635/25) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 08.11.2025 включно без визначення розміру застави.
06.11.2025 прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті було скеровано клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку дії запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що ризики які існували на час застосування запобіжного заходу на сьогоднішній день не зменшились та продовжують існувати.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, зокрема санкцією ч. 4 ст. 408 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд також враховує, що ОСОБА_5 відомі контактні дані свідків у кримінальному провадженні, які зокрема є військовослужбовцями, тому слідчий суддя приходить до переконання, що ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився та продовжує існувати.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_5 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя приходить до переконання, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила, що підготовче засідання суддею Вінницького міського суду Вінницької області призначено на 10.11.2025.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, а також, що обставини на які посилався суд при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, слідчий суддя вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти встановленим ризикам, разом з тим, оскільки підготовче судове засідання призначене на 10.11.2025, доцільно клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою на 30 днів.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 197, 199, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 днів, тобто до 06.12.2025 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя