05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 646/767/23
провадження № 61-10395св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа за первісним позовом - Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради,
третя особа за зустрічним позовом - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини
за касаційною скаргою адвоката Якубенко Юлії Вікторівни як представника ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року у складі судді Глоби М. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2025 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Тичкової О. Ю., Яцини В. Б.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері, ОСОБА_1 .
Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вони з відповідачем з 07 серпня 2015 року перебувають у шлюбі, їх шлюбно-сімейні відносини припинились з листопада 2022 року, наразі суд розглядає позов про розірвання шлюбу. Сторони не можуть дійти згоди щодо місця проживання їх дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначення місця проживання дитини з матір'ю відповідатиме інтересам дитини, адже позивач працює, має постійний високий дохід, спроможна надати дитині належний рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, не вживає спиртних напоїв, має належні житлово-побутові умови, приділяє дитині багато уваги, опікується духовним та інтелектуальним розвитком дочки, належним чином ставиться до батьківських обов'язків, забезпечує навчання дитини у гімназії та музичній школі, турбується про її здоров'я. За місцем проживання дитина має сталі соціальні зв'язки. Водночас відповідач не спроможний надати дитині належний рівень життя, маніпулює нею та нав'язує їй свою думку, вчиняє сварки, в які втягує дитину.
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним.
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 посилався на те, що в липні 2020 року шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинились. За спільною згодою подружжя їх малолітня дитина залишилася проживати разом із ОСОБА_2 та його батьками. ОСОБА_1 приділяла дочці недостатньо уваги, водночас він ніколи не перешкоджав їй у спілкуванні з дитиною. У червні 2022 року подружжя вирішило тимчасово евакуювати дитину, і ОСОБА_1 разом із дочкою до жовтня 2022 року перебували в Івано-Франківській області. Після повернення дитина проживала разом із батьком. 02 березня 2023 року ОСОБА_1 забрала дитину на вихідні та не повернула її, з того часу усіляко перешкоджає йому у спілкуванні з дочкою.
За весь час проживання дитини з ним він піклувався про неї, дбав, займався її вихованням, забезпечував, супроводжував до медичних закладів, на навчання і додаткові заняття. У дитини сформувався сталий спосіб життя, постійне коло спілкування, з'явились друзі та міцні соціальні зв'язки. Зміна звичайного місця проживання дитини повністю суперечить інтересам ОСОБА_5 , є стресом для неї.
ОСОБА_2 має місце проживання та роботу, здебільшого працює дистанційно, має транспортний засіб у користуванні. Активну допомогу надають його батьки. Твердження ОСОБА_1 про те, що він не спроможний надати дитині належний рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також медичне лікування, не відповідає дійсності і не підтверджено доказами. Натомість ОСОБА_1 наразі не працює, неодноразово змінювала місце роботи, не має прав на нерухоме майно, у двокімнатній квартирі, де вона мешкає, також проживають її батьки та брат, який зловживає алкогольними напоями і наркотичними речовинами, є обвинуваченим у вчиненні злочину. Крім того, ОСОБА_1 має нові відносини з іншим чоловіком, який ставиться до нього агресивно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Червонозаводський районний суд м. Харкова рішенням від 26 серпня 2024 року, з урахуванням ухвали від 03 вересня 2024 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задовольнив. Визначив місце проживання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 за її місцем проживання. У задоволенні зустрічного позову, ОСОБА_2 відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що визначення місця проживання ОСОБА_5 разом із матір'ю відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 10 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції. Перебування дитини з матір'ю у Львівській області відповідає меті забезпечення безпеки дитини, а також дає можливість забезпечення їй навчання в очному режимі.
Короткий зміст касаційної скарги, відзиву на неї та їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Якубенко Ю. В. як представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2025 року й ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18, від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17, від 15 лютого 2023 року у справі № 529/387/21.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
З липня 2020 року до березня 2023 року донька більшість часу постійно проживала разом із батьком і його батьками у м. Харкові. Дитина відвідувала дитячий садок, гуртки, секції. За час проживання дитини з батьком у неї сформувався сталий спосіб життя, постійне коло спілкування, міцні соціальні зв'язки. На початку березня ОСОБА_1 забрала дитину, нібито на вихідні, і не повернула її.
Суд безпідставно зазначив, що дитина більше часу проживала із матір'ю. В матеріалах справи немає доказів, де проживає дитина, які там умови проживання, чи забезпечена вона усім необхідним. Суди не погодились із висновком органу опіки і піклування, однак не навели мотивів його необґрунтованості.
ОСОБА_2 має власне житло, де створені усі належні умови для проживання дитини. Також ОСОБА_2 має у постійному користуванні автомобіль, постійне місце роботи і сталий дохід. Визначення місця проживання ОСОБА_5 з батьком не порушуватиме прав і законних інтересів ОСОБА_1 .
У вересні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Головатенко О. С. як представника ОСОБА_1 ,мотивований тим, що рішення судів відповідають якнайкращим інтересам дитини. ОСОБА_1 ніколи не перешкоджала батьку у спілкуванні з донькою. Дитина на час розгляду справи проживає разом із матір'ю у Львівській області у зв'язку із постійними ракетними обстрілами м. Харкова.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
11 вересня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з 07 серпня 2015 року до 04 травня 2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
У шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З травня до липня 2020 року подружжя із дочкою проживали разом з батьками ОСОБА_1 у м. Харкові. У липні 2020 року ОСОБА_1 переїхала до своїх батьків у м. Харкові.
Наприкінці лютого 2022 року сторони разом із дочкою переїхали до м. Кропивницького, де проживали до травня 2022 року.
З 30 червня до 12 жовтня 2022 року за спільною згодою сторін малолітня ОСОБА_5 проживала з бабою (матір'ю відповідача за первісним позовом) у СП «Сокіл» на території Івано-Франківської області.
З жовтня 2022 року сторони проживали окремо, дитина ОСОБА_5 періодично проживала як з батьком за місцем реєстрації ОСОБА_2 у кв. АДРЕСА_1 , так і з матір'ю за місцем проживання її батьків у кв. АДРЕСА_2 .
Відповідно до акта обстеження умов проживання від квітня 2023 року за адресою: АДРЕСА_3 , створено належні умови для виховання та проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 .
З літа 2023 року ОСОБА_1 разом з дочкою проживають у Львівській області.
ОСОБА_6 відвідувала навчальний заклад (ясла-садок) № 441 з 08 серпня 2019 року до 31 серпня 2022 року. У вихованні ОСОБА_5 брали участь обоє батьків та бабуся ( ОСОБА_7 ). ОСОБА_2 і ОСОБА_7 активно займалися вихованням дитини. Вчасно приводили та вчасно забирали її із закладу. Систематично і своєчасно оплачували харчування дитини, брали активну участь в житті закладу: відвідували батьківські збори, консультації, свята та розваги. Мати ОСОБА_1 також брала участь у вихованні дитини в закладі, але більшість питань вирішував батько ОСОБА_2 (довідка КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) № 441 комбінованого типу ХМР» від 01 березня 2023 року № 01-66/10, лист закладу від 07 червня 2023 року № 26).
В довідці цього ж закладу від 22 березня 2023 року № 01-66/13 зазначено, що мати ОСОБА_1 брала безпосередню участь у вихованні дочки та забезпечувала належне відвідування дочкою закладу, брала активну участь у житті закладу, відвідувала батьківські збори, консультації, свята і розваги.
З вересня 2021 року до лютого 2022 року ОСОБА_6 навчалась у Харківському приватному дошкільному навчальному центрі «Центр розвитку дитини «Гармонія». Оплату за навчання здійснював ОСОБА_2 (довідка від 20 березня 2023 року).
У довідці Харківської гімназії № 46 ім. М.В. Ломоносова ХМР від 23 лютого 2023 року вказано, що ОСОБА_6 проживає з батьком ОСОБА_2 , який бере активну участь в освітньому процесі дочки, знаходиться у постійному контакті з класним керівником та відвідує батьківські збори.
З 03 березня 2023 року ОСОБА_3 проживає з мамою, відвідує уроки онлайн, але має пропуски, завдання на закріплення вивченого матеріалу не виконувались, спостерігається неуважність, до березня мати не брала участі у навчанні дитини, з 01 вересня 2022 року з дитиною перебувала бабуся, потім опікувався тато, який цікавився успіхами, допомагав виконувати завдання, надсилав виконані завдання, мав постійний зв'язок з класним керівником (лист Харківської гімназії № 46 ім. М.В. Ломоносова ХМР від 12 квітня 2023 року).
ОСОБА_8 на спортивне тренування приводять і забирають батьки та бабуся ОСОБА_7 . Батько та мати активно беруть участь у вихованні дитини, здають кошти на спортивний інвентар, екіпіровку для занять та виступів у спортивних змаганнях доньки. Навчанням у більшості займався батько, мати цікавилась успіхами дитини набагато рідше, кошти на змагання, інвентар тощо завжди здавав батько (довідки директора КЗ «Комплексна ДЮСШ № 9 ХМР» від 13 березня, від 19 квітня, від 22 травня 2023 року).
ОСОБА_6 зареєстрована на АДРЕСА_4 , перебуває під наглядом лікаря-педіатра та лікарів-фахівців. Зі слів матері, ОСОБА_5 проживає у кв. АДРЕСА_2 . Зі слів лікаря педіатра, батьки супроводжували дочку до лікувального закладу; мати належним чином піклувалась про стан здоров'я доньки, виконувала рекомендації лікарів (листи директора КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 24» від 06 березня, від 20 квітня 2023 року).
ОСОБА_6 отримувала медичні послуги в медичному центрі Your Baby з серпня 2016 року; до медичного центру її супроводжував батько, зі слів батька консультація психолога 11 березня 2023 року не відбулась, у зв'язку з тим, що мати дитини не надала можливості доставити дитину (лист директора ПП «Ясен» від 14 березня 2023 року).
З лютого до березня 2023 року ОСОБА_6 відвідувала заняття з малювання та англійської мови у Центрі соціальної та психологічної підтримки. На заняття дитину приводив батько (лист голови БО «БФ Мирне небо Харкова» від 14 березня 2023 року).
У березні та квітні 2023 року ОСОБА_2 звертався до ГУНП в Харківській області із заявами щодо вжиття заходів до ОСОБА_1 , яка забрала дитину та чинить перешкоди у спілкуванні з нею, викликав з цього приводу наряд поліції.
ОСОБА_1 також зверталась до органів поліції та до служби у справах дітей щодо вжиття заходів стосовно ОСОБА_2 щодо визначення умов та графіку побачень батька з дитиною.
У серпні 2023 року ОСОБА_2 звертався до поліції із заявою щодо встановлення місцезнаходження дочки, в ході опрацювання якої працівники поліції в телефонному режимі провели бесіду із ОСОБА_1 , яка повідомила про перебування з дочкою на оздоровчому відпочинку. Підстав для внесення даних до ЄРДР не встановлено.
Виконавчий комітет Харківської міської ради рішенням від 06 вересня 2023 року № 434 встановив порядок участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 звертався до органу опіки та піклування, поліції щодо невиконання ОСОБА_1 цього рішення.
ОСОБА_6 навчається у Рудківській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ім. В. Жеребного Самбірського району Львівської області. ОСОБА_6 доглянута, охайно одягнена, до уроків готується систематично. Мати приділяє дитині належну увагу (довідка директора Опорного закладу «Рудківська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. В. Жеребного Самбірського району Львівської області» від 27 вересня 2023 року, характеристика учениці ОСОБА_3 ).
Начальник Служби у справах дітей виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області у листі від 11 січня 2024 року зазначив, що ОСОБА_6 проживає разом із матір'ю на території Рудківської громади. Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов від 29 грудня 2023 року, проведеного Службою у справах дітей, встановлено, що ОСОБА_6 навчається у Рудківській СЗШ І-ІІІ ст., має значні успіхи у навчанні, також навчається по класу хореографії та фортепіано у Рудківській музичній школі. Умови проживання дитини задовільні. ОСОБА_5 має окрему кімнату, облаштовану відповідними меблями та технікою для відпочинку і навчання дитини, забезпечена шкільним приладдям, одягом, взуттям, засобами гігієни, продуктами харчування відповідно до віку. За дитиною здійснюється належний догляд, мати піклується про здоров'я, фізичний, психологічний, розумовий розвиток, матеріально утримує. ОСОБА_5 життєрадісна, усміхнена, весела дитина, легко вступає в контакт з працівниками служби.
Відповідно до психологічної характеристики ОСОБА_3 , складеної дитячим лікарем-психіатром, когнітивний розвиток дитини повністю відповідає віковій нормі; емоційний стан дитини не стабільний, ОСОБА_5 замикається у своїх внутрішніх відчуттях, блокує свої емоції; дитина має прояви тривожності та невротичних станів, а саме, гризе нігті, постійно рухає руками у довільному порядку, торкається свого волосся; дитина травматично переживає конфлікт у родині, причиною цього є безпосереднє включення дитини у конфлікт з боку батька. Батько постійно розмовляє з дитиною про розлучення, маніпулюючи термінами, які дитина не може достатньо зрозуміти, враховуючи її вік; дитина позитивно відгукується щодо матері та батька у цілому, ознак фізичного насильства або агресивної поведінки збоку батьків до дитини не виявлено; дитина однаково ставиться до проживання із матір'ю та батьком, однак батько може маніпулювати почуттями дитини тому, об'єктивно, дитина не може визначити, з ким із батьків вона хоче проживати.
Відповідно до висновку Департаменту служб у справах дітей від 13 червня 2023 року № 219 вирішено за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з батьком. За даними експериментально-психологічного дослідження особистісних особливостей, в ході бесіди ОСОБА_3 повідомила, що планує жити тиждень у мами, тиждень у батька, щоб нікого не образити, проявів невротизації не виявлено, тривожність мінімальна, дівчинка мріє об'єднати батьків, в майбутньому є ризик невротичної поведінки, якщо ситуація та взаємовідносини батьків залишаться незмінними.
ОСОБА_1 звернулась до правоохоронних органів щодо неправомірності дій посадових осіб при складанні вказаного висновку.
ОСОБА_1 з червня 2016 року працювала на посаді інженера кафедри автоматизації проектування обчислювальної техніки Харківського національного університету радіоелектроніки. За місцем роботи характеризується позитивно.
ОСОБА_1 з грудня 2022 року зареєстрована у кв. АДРЕСА_5 , а з 01 жовтня 2023 року є власником цієї квартири.
З 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 прийнята на посаду вихователя гуртожитку Відокремленого структурного підрозділу «Вишнянський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування (довідка від 28 вересня 2023 року № 118).
ОСОБА_1 на обліку у психологічному і наркологічному диспансерах не перебуває (довідки КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» Харківської міської ради від 16 березня 2023 року № 2620 та КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» 5 від 17 березня 2023 року № 30).
Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_9 працює на посаді старшої медичної сестри стаціонара у КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня», отримує заробітну плату. Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_10 працює в ТОВ «Будівельна компанія «Агробуд Україна» підсобним працівником, отримує заробітну плату (довідка про доходи від 15 березня 2023 року, довідка від 14 березня 2023 року).
ОСОБА_2 є власником 1/4 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , де зареєстрований з 05 травня 2004 року разом з батьками та сестрою.
Відповідно до акта обстеження умов проживання від 14 березня 2023 року за цією адресою створені належні умови для виховання та проживання малолітньої дитини.
ОСОБА_2 має у користуванні транспортний засіб, що підтверджується довіреністю від імені ОСОБА_11 від 16 березня 2023 року, який є власником автомобіля.
ОСОБА_2 здійснював періодичні оплати за навчання дочки ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 працює на посаді інженера ТОВ «Фаворіт техно» з 01 жовтня 2021 року, отримує заробітну плату; переведений на дистанційну роботу ОСОБА_2 за місцем роботи характеризується позитивно (довідки від 27 лютого, від 05 квітня, від 24 травня та від 25 травня 2023 року).
ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває (витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 07 березня 2023 року).
ОСОБА_2 на обліку у психоневрологічному і наркологічному диспансері не перебуває (довідки КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» Харківської міської ради від 26 грудня 2022 року № 8195 та КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» від 01 березня 2023 року № 1952).
ОСОБА_2 є військовозобов'язаним та підлягає призову по мобілізації; має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особа, яка має матір з інвалідністю ІІ групи (листи начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 квітня, від 04 травня 2023 року, від 05 лютого 2024 року, тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 ).
Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_11 працює фрезерувальником в АТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», а мати ОСОБА_7 - науковим співробітником ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. Мечникова НАМН України». ОСОБА_7 є особою з інвалідністю другої групи.
Допитані в суді першої інстанції як свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_12 зазначили, що мати та батько малолітньої ОСОБА_5 є гарними батьками, вони належним чином доглядають за дитиною, мають однакові обов'язки у вихованні доньки. Дитина наразі мешкає разом із матір'ю у Львівській області через постійні ракетні обстріли м. Харкова.
Допитані в суді першої інстанції як свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 зазначили, що як батько, так і мати мають належні умови для проживання їх спільної дитини з одним із них, мають однакові обов'язки у вихованні доньки. З 2016 року до 2020 рік подружжя проживало однією сім'єю, проте через конфліктні ситуації у родині ОСОБА_1 переїхала з донькою проживати до своїх батьків, де мешкала до лютого 2022 року. На даний час з метою безпечності дитини через ракетні обстріли у м. Харкові мати з дитиною виїхали до Львівської області.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема щодо місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передання йому дитини.
Ухвалюючи рішення про визначення місця проживання ОСОБА_5 з матір'ю, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з якнайкращих інтересів дитини, взяв до уваги її вік, тривале проживання разом з матір'ю у Львівській області, де вона влаштована до школи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, на підставі яких повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі, зважаючи на воєнний стан в Україні та актуальну безпекову ситуацію, дійшов обґрунтованого висновку про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю.
Батько дитини не обмежений у можливості реалізації належного йому права на спілкування з донькою, участь у її вихованні.
Доводи касаційної скарги про те, що з липня 2020 року до березня 2023 року донька більшість часу постійно проживала разом із батьком у м. Харкові, суд до уваги не бере, оскільки встановлено, що у цей період дочка проживала періодично як з батьком, так і з матір'ю, обоє батьків брали участь у її вихованні.
Крім того, з 2023 року дитина фактично проживає з матір'ю у Львівській області, а попереднє місце проживання не є визначальним при вирішенні спору, адже насамперед враховуються інтереси дитини та її безпека.
У цій справі не встановлено обставин, що визначення місця проживання дитини з батьком та зміна її місця проживання, буде мати більш позитивний вплив на дитину.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень Верховного Суду, здебільшого є аналогічними доводам апеляційної скарги, які апеляційний суд обґрунтовано спростував.
З урахуванням установлених обставин висновки суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, зазначених у касаційній скарзі.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
У частині першій статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду
Касаційну скаргу адвоката Якубенко Юлії Вікторівни як представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов