12 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 921/770/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Баранця О. М., Губенко Н. М.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича
про ухвалення додаткового рішення
з розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Пет"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2025
(головуючий Орищин Г. В., судді: Галушко Н. А., Желік М. Б.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Пет"
до Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Лайн",
про стягнення 10 279 798,15 грн заборгованості.
1. У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Пет" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича (далі - Підприємець), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Лайн" (далі - ТОВ "АВС Лайн"), про стягнення 10 279 798,15 грн боргу внаслідок неналежного виконання Підприємцем договірних зобов'язань.
2. 04.11.2024 Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення про часткове задоволення позову, присудив до стягнення з Підприємця на користь Товариства 10 114 543,96 грн боргу, а в решті позову відмовив.
3. 01.05.2025 Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про скасування цього рішення й ухвалив нове - про відмову у позові.
4. Товариство у касаційній скарзі просило скасувати цю постанову, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
5. Підприємець у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржувану постанову - без змін і визначив попередній розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 100 000 грн та вказав про намір подати докази, що підтверджують цей розмір у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
6. 07.10.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у цій справі.
7. 12.10.2025 Підприємець звернувся із заявою з обґрунтуванням остаточного розміру відшкодування у сумі 100 000 грн та доказами на його підтвердження, а також доказами надіслання їх Товариству.
8. Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
9. Згідно з частиною першою статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
10. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя цієї ж статті).
11. За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
12. Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
13. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку з розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі №910/16803/19);
14. Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).
15. У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.
16. Як зазначено раніше, Підприємець у відзиві на касаційну скаргу заявляв про орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу і про те, що докази на підтвердження їх понесення будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.
17. Після постановлення Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства Підприємець подав заяву, до якої додав докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.
18. Отже, Підприємець заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та у строк, визначених чинним законодавством, і дотримався вимог, передбачених статтями 80, 124, 126, 129 ГПК України.
19. Згідно з частиною п'ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
20. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
21. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
22. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
23. Товариство не скористалося своїм правом на подання заперечень щодо неспівмірності витрат Підприємця, а також не подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
24. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
25. Частини четверта - шоста, сьома, дев'ята статті 129 ГПК України визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
26. Верховний Суд неодноразово вказував, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
27. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону. При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанови Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
28. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
29. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформований правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
30. Таким чином, вирішуючи заяву сторони про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
31. Надані Підприємцем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України. Він надав копію договору про надання правничої допомоги від 28.11.2024 № 28/11/24, укладеного між ним як клієнтом і адвокатом Ярмусем Віктором Дмитровичем, згідно з яким останній зобов'язався надати Підприємцю правничу допомогу, у тому числі у Верховному Суді, а клієнт - оплатити винагороду (гонорар) у розмірі та строк, погоджені у додатковій угоді. Згідно з додатковою угодою від 28.11.2024 № 1 за надання клієнту правової допомоги та супроводження справи на стадії її розгляду судом касаційної інстанції гонорар склав 100 000 грн, тобто розмір його фіксований.
32. Підприємець подав також складені 10.10.2025 детальний опис і розрахунок наданих адвокатом послуг, згідно з яким до складу вартості послуг входило:
- надання правової оцінки рішенню Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 921/770/23;
- складання і подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 921/770/23;
- надання правової оцінки доводам, викладеним у касаційній скарзі Товариства, та доведення інформації до відома клієнта;
- участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцзв'язку, які мали місце 02.09 та 07.10.2025.
33. Крім того Підприємець надав акт приймання - передачі наданих послуг за названим вище договором, складений сторонами 10.10.2025.
34. Як зазначено раніше, заперечення на заяву Підприємця та клопотання про зменшення цих витрат від Товариства не надходили.
35. Оцінивши доводи заяви про стягнення судових витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв, їх оцінки та керуючись статтями 2, 123, 80, 73, 75-79, частиною четвертою статті 126, 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог Підприємця у розмірі 20 000 грн, адже саме ця сума відповідає критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності її розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 130, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 921/770/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Пет" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, в'їзд Орєшкова, будинок 1, код ЄДРПОУ 32947706) на користь Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 20 000 (двадцять тисяч) грн витрат на надання професійної правничої допомоги.
3. У решті заяви Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича відмовити.
Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді О. Баранець
Н. Губенко